79. Переваги багатостор. Ек. Співроб. І його інституц. Форми

Аналіз ек-ки будь-якої країни світу дає підстави зробити висновок про те, що на сьо- годні немає країни, яка б була не пов'язана в межах спів роб. з іншими країнами. Адже за нинішніх умов між нар. поділу праці практично неможливо здійснювати розвиток ек-ки без використ. переваг між нар. спів­роб. Багатостор. економ. співроб. це таке, до якого залучені більше ніж дві держави.

Переваги -вир-цтво технолог. складної і неможливої в одній державі (через нестачу ресурсів, напр.) продукції, -участь у МПП, -розв. нац. ек-ки, -НТП

-виходи на нові ринки,-подолання проблеми нестачі ресурсів,-усун перепон для руху ф-рів вир-цтва

Форми багатостор. спів роб:

—У галузі промисловості (Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі 1975, ЮНІДО, Лімська декларація і План дій 1975)

— У галузі с/г (ФАО, ІФАД, Всесв. Прод. рада)

—У галузі н/т співроб. (Центр з питань науки і техн 1981;Консультант комітет з науки і техн з метою розв; Конвец ООН з морьск. Права 1982; Досягн. науки і техн. та їх вплив на міжнар. безпеку 1996)

ИЛИ ЖЕ

Форми багатостор співроб

Зона преферен. торгівлі - початкова стадія регі. інтеграц. процесу. Країни такого угрупов. лібералізують торгов. відносини між собою, усуваючи перепони в торгівлі деякими тов. та посл. На цій стадії ще не відпрацьовано єдиний механізм оподаткув. при перетині товаром кордону, діють різні митні правила тощо. Квоти для ІМ товарів з країн-партнерів можуть бути розширені, але не ліквідуються цілком. Полегшуються умови для руху ф-рів вир-цтва. (СНД)

У вільному торговельному просторі всі бар'єри на шляху торгівлі усунені. В ньому не допускаються ніякі дискримінаційні податки, квоти, тарифи, інші торговельні бар'єри. Простір інколи ство­р. для певного класу тов. і посл.Кожна країна - член вільного торг. про­стору - вільна встановлювати будь-які тарифи або інші обмеження на торгівлю з країнами, які не входять до цього об'єднання. ЄАВТ,НАФ­ТА. Митний союз усуває бар'єри в торг. тов. серед країн-учасниць, передб. спільну торг. політику стосовно до країн, що не входять до митного союзу. Звичайно це проявляється при прийнятті зовн. тарифу (мита), за допомогою якого імпорт з країн, що не входять у митний союз, обкладається однаковим ми­том при продажу товарів будь-якій країні - учасниці митного со­юзу. Доходи від тарифів потім розподіляються між учасниками митного союзу згідно з певними встановленими пропорціями.

"Спільний ринок" ЄЕС, МЕРКОСУР, Андський пакт, Митний союз Центральної Африки, Асоціація країн Південно-Східної Азії. Спільний ринок не має торг. бар'єрів і х-зується спільною зовнішньо торг. політикою. Крім того, у сп. ринку мобільними є чинники вир-цтва між країнами-учасницями. Обмеження на імміграц., еміграц. та перели­вання к-лу через кордони усунені. Чинник мобільності дозво­ляє більш ефективно використовувати працю, капітал і техно­логіюю Але підвищ. продуктивності праці країн - учасниць спільного ринку в цілому є завжди передбачає однакову вигоду для всіх країн, які входять до нього. Через цю обставину виникають труднощі у створенні спільного ринку в різних частинах земної кулі. ЄЕС. Ек союз вимагає не лише інтеграції у сфері зовнішньо торг. і вир-чої діяльн., але й інтеграції ек політики. Країни-учасниці ек союзу на доповнення до вільного переміщення тов., пос.г, чинників вир-цтва повинні гармонізувати гр.-кредитну політику, оподаткування та державні витрати. Крім того, учасники ек. союзу повинні використ. спільну валюту. Фактично останнє може бути реалізоване створенням систем фіксованих валютних курсів. Формування ек союзу вимагає від держав відмови від значної частини їх нац суверенітету.