Методичні рекомендації до вивчення Розділу 1.1.

При вивченні розділу 1.1. важливо виявити причини виникнення Луганського ливарного заводу, осмислити проблеми в його роботі, проаналізувати особливості промислової розробки кам'яного вугілля в Донецькому басейні.

Вивчаючи пункт 1, проаналізуйте діяльність віце-адмірала Н.С.Мордвінова і К. Гаскойна у відкритті Луганська ливарного заводу.

Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на проведення вдалого випробування плавки залізняку на кам'яновугільному коксі.

Вивчаючи пункт3, необхідно обробити вказану літературу.

Вивчаючи пункт 4, проаналізуйте діяльність графа Е. Ф. Канкрина і Е. П. Ковальовського.

Вивчаючи пункт 5, зверніть увагу на причини обмеженого характеру реформ на Луганському ливарному заводі.

Вивчаючи пункт 6, зупиніться на причинах закриття Луганського ливарного заводу.

Завдання до учбових матеріаліврозділу 1.1.

1. Прочитати матеріали до розділу.

2. Скласти тезовий план.

3. Представте учбовий матеріал розділу у вигляді

опорної схеми.

4. Уявити звіт про виконання поточних завдань до розділу.

І

Прочитайте и законспектируйте основные положения

. ПО УКАЗУ 14 ЛИСТОПАДУ

Луганськ  адміністративний центр Луганської області, одне з найбільших індустріальних міст України. Місто розташовано в східній частині Донецького басейну.

Територія міста була заселена з якнайдавніших часів. На його східній околиці знайдені кременеві знаряддя праці епохи раннього палеоліту (близько 100 тисяч літ тому назад). В різних частинах міста розкопано близько 30 курганів епохи міді і бронзи. В одному з них знайдено колективне поховання епохи міді (кінець IV тис. до н. е.), в іншому  поховання ливарника II тис. до нашої ери. Проте активне заселення території міста почалося лише в XVIIIст. що було пов'язане з об'єктивними історичними причинами.

Проблема створення в Донбасі вугільно-металургійного комплексу була поставлена самим ходом економічного розвитку країни. Вони все більший попит пред'являли на паливо, озброєння, металеві вироби. Задовольнити їх запит міг тільки Донбас. Інший аспект цієї проблеми був пов'язаний із зміцненням обороноздатності країни. Туреччина не змирилася з поразкою, готувала реванш.

Військові діячі того часу по-різному підходили до рішення цієї проблеми. Розуміючи, що зіткнення з Туреччиною неминуче, командир Чорноморського Адміралтейства віце-адмірал Н.С.Мордвінов наполягав на негайному переозброєнні Чорноморського флоту. Вставало й інше питання: який вид озброєння вибрати? Існувало дві думки. Адмірал Пущин і його прихильники пропонували озброїти флот мідними гаубицями. Віце-адмірал Мордвинів наполягав на оснащенні флоту чавунними карронадами системи Гаскойна, який очолював свого часу Карронській завод у Шотландії. Н. С. Мордвинов підрахував, що для флоту буде потрібно 2814 гармат різних калібрів. Якщо їх виготовляти з міді, як це було доти, буде потрібно 287324 пуди міді. Вартість її виллється у величезну по тому часу суму — 6 млн. 643 тис. 500 крб.

Та й чинник часу було слід враховувати. Для здобичі такої кількості міді в той час було потрібно б декілька років. Важливе значення мало і якість озброєння. По багатьох параметрах карронади перевершували мідні гармати. Віддаючи перевагу карронадам, Н. С. Мордвинов наполягав на необхідності самого прискореного будівництва гарматного заводу в Донбасі. Він навіть вважав за можливе відкласти на рік будівництво флоту, щоб засоби направити на будівництво заводу. Переконливі доводи адмірала подіяли. Уряд прийняв його пропозицію. Весною 1794р. воно відряджало директора Александровського гарматного заводу Карла Гаськойна до Донбасу для ознайомлення з родовищами кам'яного вугілля і залізняку і вибору місця для будівництва заводу.

ВАнглії К.Гаскойн прославився як винахідник гармат морської і берегової артилерії, що відлили з чавуну. Вони стріляли ядрамийрозривними снарядами. Оскільки відлили гармати в шотландському містечку Каррон, їх назвали «карронадами». Чавун для «карронад» виплавляли в домнах з використанням кам'яного, а не деревного вугілля. Будучи запрошеним в 1876р. російським урядом до Росії, К.Гаськойн був призначений директором Александровського (в Херсоні) і Кончезерського (в Олонецкой губернії) заводів. Незабаром йому доручається оглянути родовища різних руд і вугілля в Бахмутськом і Донецьком повітах, щоб вибрати місце для будівництва ливарно-гарматного заводу.