Методичні рекомендації до вивчення Розділу 1.2.

При вивченні розділу 1.2. важливо вивчити стару карту Луганського селища, осмислити соціальні проблеми ряду категорій жителів, проаналізувати діяльність культурно-просвітницьких установ селища і виявити їх значення для подальшого розвитку Луганського краю.

Вивчаючи пункт 1, зверніть увагу на архітектуру перших будов селища Луганський завод.

Вивчаючи пункт 2, необхідно проаналізувати зміну чисельності населення селища і купівельні можливості жителів селища, розглянути джерела їх доходів.

Вивчаючи пункт3, зверніть увагу на причини розширення системи гірської освіти в Луганському гірському окрузі і вивчіть зміст учбових програм освітніх установ.

Завдання до учбових матеріалів розділу 1.2.

1. Прочитати матеріали до розділу.

2. Скласти тезовий план.

3. Представте учбовий матеріал розділу у вигляді опорної схеми.

4. Уявити звіт про виконання поточних завдань до розділу.

І

Прочитайте и составьте

опорную схему

.ВИГЛЯД СЕЛИЩА

Карта селища Луганський Завод в середині ХІХ ст.

В.І.Даль

(1801-1872рр.)

Ученний-діалектолог, етнограф, письменник, автор «Тлумачного словника живої мови» великороса.

Збереглася стара карта Луганського селища, що відобразила вигляд майбутнього міста, перші його будинки і вулиці. Одна з них, Англійська (нині В.Даля), починалася недалеко від заводської прохідної. На ній проживали англійські фахівці. Забудована одне  двоповерховими білокам'яними будинками, потопаючими в густій зелені і яскравих фарбах кольорів, вона була прикрасою селища.

В одному з цих будиночків розмістилася сім'я прибулого в 1798р. на луганський завод лікаря Івана Даля, датчанина за походженням. В 1801р. в сім'ї старшого заводського лікаря народився майбутній знаменитий письменник і учений Володимир Даль, який згодом вибере для себе примітний псевдонім  Козак Луганський. Серед будов Англійської вулиці загальну увагу привертали заводське правління і особливо розташоване навпроти передбачуваного будиночка І.Даля Управління Луганського гірського округу.

Управління Луганського гірського округу

Вигляд на Англійську вулицю

Ця двоповерхова будівля, немов нагадування про пишність імператорського Санкт-Петербурга, збудоване в 1820р. в улюбленому столичними архітекторами стилі "ампір", прикрашене білокам'яним чотирьохколонним портиком іонічного ордера, було і, залишається до цього дня в Луганську оазисом краси архітектурних форм і тонкого смаку.

Дирекція заводу і Луганського гірського округу постаралася наповнити таке вишукане художнє обрамлення відповідним йому духовним змістом. Тут

розмістилися заводська бібліотека, що налічувала понад 3 тис. томів спеціальної літератури і белетристики на російській, французькій, німецькій і англійській мовах, і музей, заснований гірськими фахівцями заводу.

Піднявшися по карті від Англійської вулиці вгору по крутому схилу Лугані, ми виявимося на центральній вулиці селища  Петербурзької (нині вул. Леніна), будівництво якої почалося зразу ж після закладки фундаменту Луганського заводу. Першими її будовами були казарми майстрових. До 1808р. тут налічувалося близько сотні казарм, збудованих за зразком українських заборів ("тинів") із звичайного хворосту, що обплітав могутні опорні балки-стояки. Зсередини і зовні плоти-стіни обмазувалися глиною, а дах над ними зводився з дощок.

Одночасно з казармами на Петербурзькій і паралельній їй Казанською (нині Карла Маркса) вулицях будувалися приватні будинки, що належали урядовцям, купцям і окремим найумілішим і працелюбним майстровим. В архіві Луганського заводу збереглися плани одноповерхових будинків липецьких майстрових, що переїхали до Луганська. Це були масштабні споруди з чотирма і навіть п'ятьма кімнатами, двома трубами, з п'ятьма що виходять на вулицю вікнами. Наприклад, будинок з садибою майстрового Федора Бровкина, збудований не пізніше 1827р., займав площу 840 кв.м. Двоповерхові споруди належали, як правило, урядовцям і купцям. Перший поверх був наполовину заритий в землю, а його напівпідвальні кімнати дивилися назовні запорошеними квадратними вікнами. Другий поверх прикрашали високі прямокутні вікна. Подібні будинки мали ще більшу площу. Так, що розташовувався на Казанській вулиці будинок заводського урядовця Із'юрова разом з садибою мав площу 1410 кв.м. В 1842р. він продав свій будинок купцю 3-й гільдії Тимофію Холоділіну, родоначальнику знаменитої в Луганську династії Холоділіних.

Особливо красивим ставало селище над прохолодною Луган'ю весною і влітку в пору цвітіння фруктових садів. В 1-й четверті XIX cm. серед урядовців і майстрових розповсюдилася мода на розведення шовковичних насаджень. Високі розкидисті шовковичні дерева з безліччю товстих гусениць-шовкопрядів, швидко пожираючих листя, у той час були невід'ємною межею селищного пейзажу. Окремі луганчани відправляли на Екатерінославськую казенну шовкопрядильну фабрику від 8 до 12кг шовкових коконів в рік, що служило важливим джерелом додаткового заробітку.

Соборно-миколаївська церква(побудована в 1841р., зруйнована в 90-е роки XX ст.) Соборно-миколаївська церква, зведена в 1841р. на Соборній площі (нині Червона площа), була прикрасою селища, що будується. Розташована на піднесенні, вона стала головною архітектурною домінантою майбутнього міста. Збудований відповідно до канонів класицизму грандіозний центричний храм, увінчаний ренесансним циліндровим куполом, нагадував своєю величчю архітектуру прославленого петербурзького Ісаакиевського собору.