- •2. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне
- •4. Фонема і її алофони.Варіант і варіація фонеми
- •5. Зовнішні і внутрішні причини мовних змін.
- •6. Методи і прийоми дослідження мовного матеріалу
- •7.Супрасегментні звукові явища.
- •8.Синхронія і діахронія
- •9.Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
- •10.Мова як особлива знакова система.
- •11. Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
- •12. Мова і мовлення
- •14.Семіотика.Типи знаків. Мовні знаки.
- •15.Граматичне значення,граматична форма,граматичний спосіб.
- •16.Основні та часткові функції мови.
- •24.Поняття морфеми, Морфема та її алоформи Типи морфем. Зміни морфемного складу слова.
- •26.Мовна ситуація в Україні.
- •29.Лексична і граматична семантика у мові.
- •30.Флективні мови. Мови аналітичного і синтетичного ладу.
- •31. Непохідні та похідні слова. Форматив(формант)
- •33. Частини мови, принципи їх виділення.
- •34. Типи лексичних значень. Денотативне, сигніфікативне, конотативне
- •36. Характеристики та властивості мовної системи.
- •37.Мови германської та романської груп.Словянські мови.Загальна характеристика груп.
- •38. Синтетичні та аналітичні способи вираження граматичних значень.
- •39.Лексема та її алолекси.Типи варіантів лексем.
- •40. Алфавіт,графіка, орфографія
- •41. Мова як система систем.
- •43. . Синтаксичні зв’язки та їх найважливіші типи
- •44.Фразеологічна підсистема мовної системи
- •45 «Мовознавство загальне в часткове, теоретичне і прикладне»
- •46.Методологія та методика мовознавчої науки.
- •47. Морфонологічна підсистема мовної системи
- •48. Критерії типологізації мов (фонетичний, морфологічний, синтаксичний).
- •49. Походження письма. Виникнення основних алфавітів.
- •50. Генеалогічна класифікація мов
- •51. . Предикативність і модальність як основні ознаки речення.
- •53.Лексичне і граматичне значення слова
- •55.Аспекти вивчення звукової будови мови.
- •57.Слово як одиниця мови. Відмінність слова від морфеми і речення.
- •58 Речення і словосполучення.
- •60 Типи словосполучень та типи речень
- •62. Основні терміни соціолінгвістики: мовна політика,мовна ситуація, мовна норма.
- •63. Соціальна та територіальна диференціація мов. Літературна мова. Мовна норма:
- •64.Основні поняття словотвору
10.Мова як особлива знакова система.
Знак - це матеріальне втілення, яке передає інформацію за принципом конвенційності (домовленості). Він заміщує реальний позначуваний предмет (виконує субститутивну функцію).
Знаки обєднуються в знакові системи, які вивчає наука семіотика.
Типи зн. за способом сприйняття: 1.Зорові2. Тактильні.
Ознаки:
- заміщує реальний обєкт.
- Не існує окремо.
- вступає в звязок з іншими знаками в межах системи.
- закріплений в людській свідомості.
- поєднує в собі план вираження - ту форму, в якій втілюється, і план значення - означувану інформацію.
- один і той же знак в різних системах може мати різне значення.
Мова є знаковою системою; одну й ту ж інформацію ми можемо передати за допомогою символів: показати на двері або написати "вийдіть", або ж замінити це слово символами азбуки Морзе.
Знаками в мові можна вважати лише те, що несе інформацію. Наприклад, окремо взяті звуки в мові не несуть інформації, а, отже, не є знаками. Не є знакамив мові:
- звук (не несе інформації)
- морфема (напівзнак, бо самостійно вона не реалізує своє значення, а лише вказує на нього: стіл, стол-а, стол-у і.т.д.)
- речення (бо речення саме по собі є не цілісним знаком, а їх системою).
Мовні знаки не мають органічного звязку з позначуваними явищами, а, отже, одне й те саме поняття в різних мовах виражається по-різному: гвоздь, цвях, nail,Nagel, водночас однакові за планом вираження слова можуть означати різні поняття.
Особливості мови як знакової системи:
- мова - природна знакова система. Всі інші є штучними.
- будь-яку іншу знакову систему можна передати мовою, навпаки - неможливо.
- мова є найпотужнішим засобом формування думки.
Отже, мова є особливою і досить складною знаковою системою. На відміну від усіх інших знакових штучних систем, мова є природною системою. Вперше знакову теорію серед мовознавців сформував Ф. де Соссюр, визначивши мовознавство як складову частину семіотики, а семіотику - частиною соціальної психології.
Знак позначає предмети позамовної дійсності і тісно повязаний з психологічним сприйняттям людини. На основі цього розрізняють:
референт - одиничний предмет (напр, стілець).
денотат - клас ідентичних предметів, які мають спільні риси (стілець може бути грубий і деревяний або обтягнутий тканиною, або бути витвором мистецтва з позолоченими ніжками, але все одно він лишиться стільцем).
сигніфікат - сукупність ознак класу предметів.
11. Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
Звук-найменша неподільна одиниця мовлення,яка утворюється апаратом мовлення,має фізичну природу, і виконує в мові певну функцію.
Фізичний аспект-виявляється в звучанні звука,завдяки якому мовлення може передаватися і сприйматися. Зважаючи на його природу,звук визначають як коливання пружного середовища.звуки зазвичай будуються на потоці видихуваного повітря(експірати)і значно рідше на вдихуваному(інспірати). Розрізняютьвисоту звука- залежить вона від частоти коливань голосових зв’язок за одиницю часу,і вимірюється в герцах. Людське вухо здатне сприймати звукові коливання від 16 гц до 20000 гц.(музичний наголос)Сила звука-вона визначається амплітудою коливань звуків:чим більший розмах коливання,тим сильніший,інтенсивніший звук. Одиницею вимірювання є Бел і його десята доля-децибел. (динамічний,силовий наголос).Довгота звука-залежить від часу його звучання. Її вимірюють в мілісекундах або сигмах(основа кількісного наголосу).Тон і шум-звукові коливання бувають рівномірними,тобто наступне коливання дорівнює попередньому, і не рівномірними. У результаті рівномірних коливань утворюються тони. Неритмічні коливання,які виникають внаслідок повітрям певних перешкод є основою утворення шумівТембр-своєрідне поєднання основного тону,його обертонів та додаткових тонів. Людину можна впізнати за голосом завдяки його тембру. Відмінності тембру різних людей зумовлені відмінностями основного тону та обертонів їхнього голосу.