30.Флективні мови. Мови аналітичного і синтетичного ладу.

Виділяти тип флективних мов почали на початку XIX ст. Усі флективні мови поділяються на: синтетичні— мови, у яких відношення між словами виражаються завдяки формам слів, оскільки словоформа у них передає і лексичне, і граматичне значення, зокрема значення відмінків, форми яких відтворюють граматичні відношення слів. Синтетичні мови:українська,російська,польська,литовська, мертві:латинська,готська,давньогрецька.аналітичні— мови, у яких відношення між словами у реченні виражаються з допомогою службових слів і порядком розташування повнозначних слів. В аналітичних мовах або зовсім немає відмінкових форм, або вони слабко виражені. До аналітичних мов належатьанглійська,французька,болгарськаі деякі іншііндоєвропейські мови.

Полісинтетичні мови

Полісинтетичні, або інкорпоруючі — мови, у яких різні частини речення у вигляді аморфних слів-основ об'єднуються в єдині складні комплекси, схожі на складні слова. Так, у мові ацтеків(індіанської народності, що живе в Мексиці) слово-реченняпинакапілква, яке означає «Я їм м'ясо», утворилося від складання слів пи — я, накатл— м'ясо і квя — їсти. Таке слово відповідає нашому реченню. Пояснюється це тим, що в полісинтетичних мовах різні об'єкти дії і обставини, в яких відбувається дія, можуть виражатися не окремими членами речення (додатками, обставинами), а різними афіксами, які входять до дієслівних форм. Почасти до складу дієслівних форм входить підмет

31. Непохідні та похідні слова. Форматив(формант)

Непохіднимназивається слово, яке не утворене від іншого слова, а відтворюється у нашій свідомості цілісно, наприклад: ліс, сон, читати, синій.Похіднимназивається слово, що утворене від іншого слова або на базі інших слів за існуючими у мові зразками (схемами), наприклад: лісовий ← ліс, сонний ← сон, читач ← читати, синіти ← синій, життєдайний ← дає життя. Усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення (колір...). Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні - ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами - перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити.Формати́в — частина слова, яка виділяється в ньому як залишок при членуванні на морфеми(частини, які мають значення) і не наділені власним значенням.

Функції формативів:для з’єднання морфем в слові (наприклад, з’єднувальний голосний в складних словах рос. мови вод-о-воз); для створення основ з правильною морфонологічною структурою (русск. шоссе-й-ный, чили-й-ский, де до запозичених основ, які закінчуються на головний переднього ряду, приєднується формант -й); для отримання допустимої в данній мові фонологічної структуры слова (так, в австралийском языке питьянтьятьра до основ, які закінчуються на приголосний добавляється формант -ра, оскільки в даній мові неможливі слова з вихідним на приголосний).Другие значения терминаТермин «форматив» иногда употребляется в значении 'аффикс' или 'последовательность нескольких аффиксов'[1]. Также под формативом может пониматься грамматический аффикс (в частности, флексия) или выступающее в исключительно грамматической функции служебное слово форманта — Область резонирования при произношении звуков речи, определяющая его характерный тон и тембр. Характерный тон гласных звуков, определяющий их тембр, возникающий в резонаторе и изменяющийся благодаря изменению формы, объема и состояния стенок.

32. Зв’язок мовознавства з іншими науками.Мовознавство повязане з етнографією, яка вивчає побут і культуру різних народів(етносів). Дані етнографії допомагають у вивченні говірок, зясування значення та походження слів, які стосуються побуту, культури.Звязок мовознавства з соціологією-наукою про закономірності розвитку і функціонування суспільства, соц. Систем-зумовлений тим, що мова є суспільним явищем. У мові відображена соц. диференціація народу.Звязок з психологією-наукою про психічну діяльність людини-полягає в тому, що процеси мовлення, його сприйняття і розуміння мають психічну пророду. Оскільки мова є засобом мислення, то мовознаваство тісно повязане з логікою. Звязок з літературознавством-найбільш помітний. Мова є будівельним матеріалом, першоелементом літератури. Ці дві дисципліни обєднані в комплексну науку про слово-філологію.Мовознавство повязане з філософією, яка вивчає найзагальніші закони природи, суспільства і мислення; дає мовознавству методологію. А саме ж мовозн. Зародилось в лоні філософії і лише згодом виокремилось як наука.Ще мовознавство повязане з фольклористикою, політологією,етимологією(наука про походження). Мовознавство повязане також із природничими науками, зокрема фізіологією, анатомією, медициною(ці науки вивчають будову та функціонування фпарату мовлення, мозку), фізикою(її розділ акустика вивчає звукові коливання, тож створює теоретичні засади для дослідження звуків мовлення), математикою(забезпечує вивчення кількісного аспекту мови і мовлення), семіотикою(вивчає загальні властивості знакових систем, бо мова належить до знакової системи), географією(допомагає встановити територію поширення мови та окремих мовних явищ), антропологією(досліджує походження мови). На стику мовознавства і цих наук виникли нейролінгвістика, інженерна лінгвістика, математична лінгвістика, лінгвосеміотика, лінгвогеографія. Ще мовознавство повязане з біологією.Тож мовознавство використовує дослідження інших наук і навпаки в. Цей погляд зараз вважається менш імовірним.