
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Пояснювальна записка до курсу
- •Програма навчального курсу
- •3.Організаційні основи сімейної медицини
- •3.1. Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення
- •Постанова км України від 20 червня 2000 р. № 989 Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я
- •Наказ моз України від 23 лютого 2001 року № 72 Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини
- •Примірне положення про лікаря загальної практики – сімейної медицини
- •7. Лікар загальної практики – сімейної медицини зобов’язаний:
- •8. Лікар загальної практики – сімейної медицини має право:
- •Кваліфікаційна характеристика лікаря із спеціальності загальна практика – сімейна медицина Загальні знання
- •Спеціальні знання
- •Загальні навики
- •Спеціальні навики
- •Невідкладна допомога
- •Маніпуляції
- •Наказ моз України від 08 січня 2004 року № 1 Про удосконалення моніторингу первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та уніфікації відповідної облікової медичної документації
- •Перелік облікової медичної документації закладу загальної практики – сімейної медицини
- •Перелік Необов’язкової для ведення в закладі загальної практики – сімейної медицини облікової медичної документації
- •3.2. Особливості організації роботи сімейного лікаря в системі первинної медико-санітарної допомоги (пмсд)
- •Довготривалість і безперервність допомоги
- •Багатопрофільність
- •Сімейний підхід
- •Превентивність
- •4. Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар
- •4.1. Загальні питання диспансеризації
- •4.1.1. Порядок диспансеризації населення. Загальні положення
- •4.1.2. Мета диспансеризації населення
- •4.1.3. Управління та планування проведення диспансеризації населення
- •4.1.3.1. Проведення диспансеризації дітей віком до 18 років
- •4.1.3.2. Проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.4. Організація роботи щодо проведення диспансеризації населення
- •4.1.4.1. Організація роботи з диспансеризації дитячого віком до 18 років
- •4.1.4.2. Організація роботи з диспансеризації дорослого населення
- •4.1.5. Організація диспансерного нагляду за вагітними
- •4.1.6. Методика проведення диспансеризації дорослого населення
- •4.1.7. Взаємозв’язок та послідовність у роботі закладів охорони здоров’я при проведенні диспансеризації
- •4.1.8. Інформаційна автоматизована система медичних профілактичних оглядів населення
- •4.1.9. Критерії ефективності диспансеризації населення
- •Анамнестична анкета
- •1. Загальна інформація.
- •2. Перенесені захворювання.
- •3. Основні скарги:
- •4. Наявність у найближчих родичів (батьків, сестер, братів, бабусь, дідусів) таких захворювань:
- •5. Спосіб життя.
- •4.2. Реабілітація населення
- •4.2.1. Загальні питання реабілітації
- •4.2.2. Завдання, мета і принципи реабілітації
- •4.2.3. Види, етапи і періоди реабілітації
- •4.3. Санаторно-курортне лікування в україні
- •4.3.1. Визначення поняття санаторно-курортне лікування та його головних завдань
- •4.3.2. Класифікація санаторно-курортних закладів
- •4.3.3. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4. Правила оформлення документів при санаторно-курортному відборі
- •4.3.4.1. Порядок проведення санаторно-курортного відбору і забезпечення громадян путівками для санаторно-курортного лікування
- •4.3.4.2. Правила оформлення «Санаторно-курортної карти» і направлення громадян на санаторно-курортне лікування
- •4.3.4.3. Здійснення програми санаторно-курортного лікування або реабілітації
- •Загальні протипоказання щодо направлення дорослих на санаторно-курортне лікування
- •5. Організація роботи денних і домашніх стаціонарів
- •5.1. Організація роботи денного стаціонару поліклініки
- •5.1.1. Організація лікувально-діагностичного процесу в денних стаціонарах, наступність та послідовність лікувально-діагностичного процесу з іншими підрозділами та лікувальними закладами
- •5.1.2. Медична та соціально-економічна ефективність денних стаціонарів
- •5.2. Організація роботи домашнього стаціонару
- •5.2.1. Основні завдання і загальні показання та протипоказання до лікування в домашніх стаціонарах
- •5.2.2. Режим поведінки хворих і комплекс лікувальних заходів у домашніх стаціонарах
- •5.3. Раціональне харчування
- •5.3.1. Роль раціонального харчування у збереженні та зміцненні здоров’я здорових і хворих
- •5.3.2. Загальні вимоги до раціонального харчування
- •5.3.3. Потреба людини в енергії
- •5.3.4. Роль білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів, вітамінів у раціональному харчуванні
- •5.3.5. Вода, водний режим
- •6. Тести до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •7. Відповіді до теми «організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів)» Модуль № 1
- •Список використаної літератури
- •Бокова Ірина Валеріївна
4.1.3.2. Проведення диспансеризації дорослого населення
При щорічних оглядах проводиться:
– збір анамнестичних даних відповідно до Анамнестичної анкети, затвердженої цим наказом;
– антропометричні вимірювання (ріст, вага);
– вимірювання артеріального тиску;
– пальпація молочних залоз, гінекологічний огляд жінок з 18 років (при відсутності патології – 1 раз на 3 роки), у дівчат з 15 років (за їх поінформованою згодою) – пальцьове ректальне або бімануальне обстеження;
– вимірювання гостроти слуху;
– вимірювання гостроти зору;
– аналіз крові (вимірювання ШЗЕ, гемоглобіну, лейкоцитів, цукру, холестерину);
– аналіз сечі на білок;
– ЕКГ (з 15 років – щороку);
– вимірювання внутриочного тиску (після 40 років);
– рентгенологічне обстеження органів грудної клітини – 1 раз на 2 роки;
– маммографія жінкам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);
– УЗД простати чоловікам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);
– пальцьове обстеження прямої кишки (з 30 років);
– пневмотахометрія;
– огляд дільничним лікарем (лікарем ЗПСМ);
– огляд лікарями спеціалістами за показами.
Зазначений обсяг обстежень при диспансеризації населення є обов’язковим.
Адміністративні території та заклади охорони здоров’я, які мають достатні матеріально-технічні та кадрові ресурси, можуть проводити щорічні диспансерні огляди населення із залученням більш широкого кола спеціалістів та більшим обсягом лабораторних та інструментальних обстежень.
По мірі впровадження сучасних медичних технологій та методів диспансеризації обсяги обов’язкового обстеження населення при диспансеризації будуть розширені.
4.1.4. Організація роботи щодо проведення диспансеризації населення
Диспансеризація населення проводиться виключно у відповідності до обов’язкового обсягу досліджень, визначених порядком.
Територіальні органи охорони здоров’я:
– розробляють загальний план диспансеризації населення на відповідній адміністративній території;
– розраховують та забезпечують потребу у кадрах, додатковому технічному оснащенні, реактивах тощо;
– організовують підготовку необхідної кількості бланків облікової документації;
– уточнюють чисельність населення, яке підлягає диспансеризації;
– забезпечують участь усіх закладів охорони здоров’я, клінік та кафедр вищих медичних навчальних закладів усіх рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти у проведенні диспансеризації, додатковому обстеженні осіб, які цього потребують, диспансерному спостереженні за хворими та особами з факторами ризику, у тому числі для диспансерного обстеження дорослих та дітей віком до 18 років районів (насамперед сільських) та міст з проблемами кадрового та матеріально-технічного забезпечення диспансеризації;
– забезпечують бригади необхідним обладнанням та транспортними засобами;
– спільно із засобами масової інформації, центрами здоров’я забезпечують населення доступною інформацією щодо мети, завдань та порядку проведення диспансеризації населення.
4.1.4.1. Організація роботи з диспансеризації дитячого віком до 18 років
Керівники закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу дітям на відповідній адміністративній території:
– планують обсяг робіт по диспансеризації;
– складають графіки огляду дітей у закладах охорони здоров’я, дошкільних закладах, будинках дитини, загальноосвітніх закладах, школах – інтернатах тощо;
– узгоджують графіки огляду дітей із адміністраціями зазначених закладів;
– здійснюють підготовку відповідних приміщень у зазначених закладах для проведення оглядів;
– організовують планову санітарно-просвітню роботу з батьками (опікунами) щодо мети та завдань щорічної диспансеризації дітей.
Дільничні педіатри (лікарі ЗПСМ):
– організовують щорічний персоніфікований облік дітей по віку, місцю проживання або навчання, місцю медичного спостереження;
– складають графіки огляду дітей;
– здійснюють санітарно-просвітню роботу з батьками (опікунами) щодо мети та завдань диспансеризації дітей.
Дільничні молодші спеціалісті з вищою медичною освітою (молодші спеціалісті з вищою медичною освітою за спеціальністю ЗПСМ):
– під контролем дільничного педіатра (лікаря ЗПСМ) складають списки дітей з урахуванням віку, місця виховання, навчання (сім’я, дошкільний заклад, школа тощо), місця медичного спостереження;
– проводять санітарно-просвітню роботу з батьками (опікунами) щодо необхідності диспансеризації дітей;
– запрошують дітей визначених категорій на огляди відповідно до укладеного графіку.
Молодші спеціалісті з вищою медичною освітою дитячого дошкільного закладу, школи тощо, під контролем лікаря:
– складають списки дітей;
– готують необхідні для огляду приміщення та медичне обладнання;
– інформують батьків (опікунів) щодо графіку проведення диспансеризації.
Профілактичні огляди дітей, які не відвідують дитячі дошкільні заклади, здійснюються в умовах дитячих закладів охорони здоров’я.
Профілактичний огляд дітей, які відвідують дошкільні заклади, а також школярів, здійснюється лікарями спеціалістами дитячих закладів охорони здоров’я по місцю виховання (навчання) дитини або в умовах дитячого закладу охорони здоров’я.
Плановий огляд дітей дільничним педіатром (лікарем ЗПСМ) або лікарями інших спеціальностей включає:
– дослідження стану здоров’я здоров’я дитини;
– комплексну оцінку стану здоров’я з визначенням групи здоров’я;
– призначення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів.
Дані огляду дитини заносяться до історії розвитку дитини (форма 112/о) та медичної карти дитини (форма 026/о).
При виявленні відхилень з боку окремих органів та тканин та при невизначеному діагнозі призначаються додаткові консультації лікарів спеціалістів та додаткові лабораторні та функціонально-діагностичні обстеження.
Після визначення групи здоров’я в залежності від захворювання або відхилення у стані здоров’я призначаються лікувально-оздоровчі заходи, включаючи, у разі потреби, стаціонарне, санаторне лікування та відновлювальну терапію в амбулаторних умовах.