4.1.3.2. Проведення диспансеризації дорослого населення

При щорічних оглядах проводиться:

– збір анамнестичних даних відповідно до Анамнестичної анкети, затвердженої цим наказом;

– антропометричні вимірювання (ріст, вага);

– вимірювання артеріального тиску;

– пальпація молочних залоз, гінекологічний огляд жінок з 18 років (при відсутності патології – 1 раз на 3 роки), у дівчат з 15 років (за їх поінформованою згодою) – пальцьове ректальне або бімануальне обстеження;

– вимірювання гостроти слуху;

– вимірювання гостроти зору;

– аналіз крові (вимірювання ШЗЕ, гемоглобіну, лейкоцитів, цукру, холестерину);

– аналіз сечі на білок;

– ЕКГ (з 15 років – щороку);

– вимірювання внутриочного тиску (після 40 років);

– рентгенологічне обстеження органів грудної клітини – 1 раз на 2 роки;

– маммографія жінкам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);

– УЗД простати чоловікам (з 40 років – 1 раз на 2 роки);

– пальцьове обстеження прямої кишки (з 30 років);

– пневмотахометрія;

– огляд дільничним лікарем (лікарем ЗПСМ);

– огляд лікарями спеціалістами за показами.

Зазначений обсяг обстежень при диспансеризації населення є обов’язковим.

Адміністративні території та заклади охорони здоров’я, які мають достатні матеріально-технічні та кадрові ресурси, можуть проводити щорічні диспансерні огляди населення із залученням більш широкого кола спеціалістів та більшим обсягом лабораторних та інструментальних обстежень.

По мірі впровадження сучасних медичних технологій та методів диспансеризації обсяги обов’язкового обстеження населення при диспансеризації будуть розширені.

4.1.4. Організація роботи щодо проведення диспансеризації населення

Диспансеризація населення проводиться виключно у відповідності до обов’язкового обсягу досліджень, визначених порядком.

Територіальні органи охорони здоров’я:

– розробляють загальний план диспансеризації населення на відповідній адміністративній території;

– розраховують та забезпечують потребу у кадрах, додатковому технічному оснащенні, реактивах тощо;

– організовують підготовку необхідної кількості бланків облікової документації;

– уточнюють чисельність населення, яке підлягає диспансеризації;

– забезпечують участь усіх закладів охорони здоров’я, клінік та кафедр вищих медичних навчальних закладів усіх рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти у проведенні диспансеризації, додатковому обстеженні осіб, які цього потребують, диспансерному спостереженні за хворими та особами з факторами ризику, у тому числі для диспансерного обстеження дорослих та дітей віком до 18 років районів (насамперед сільських) та міст з проблемами кадрового та матеріально-технічного забезпечення диспансеризації;

– забезпечують бригади необхідним обладнанням та транспортними засобами;

– спільно із засобами масової інформації, центрами здоров’я забезпечують населення доступною інформацією щодо мети, завдань та порядку проведення диспансеризації населення.

4.1.4.1. Організація роботи з диспансеризації дитячого віком до 18 років

Керівники закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу дітям на відповідній адміністративній території:

– планують обсяг робіт по диспансеризації;

– складають графіки огляду дітей у закладах охорони здоров’я, дошкільних закладах, будинках дитини, загальноосвітніх закладах, школах – інтернатах тощо;

– узгоджують графіки огляду дітей із адміністраціями зазначених закладів;

– здійснюють підготовку відповідних приміщень у зазначених закладах для проведення оглядів;

– організовують планову санітарно-просвітню роботу з батьками (опікунами) щодо мети та завдань щорічної диспансеризації дітей.

Дільничні педіатри (лікарі ЗПСМ):

– організовують щорічний персоніфікований облік дітей по віку, місцю проживання або навчання, місцю медичного спостереження;

– складають графіки огляду дітей;

– здійснюють санітарно-просвітню роботу з батьками (опікунами) щодо мети та завдань диспансеризації дітей.

Дільничні молодші спеціалісті з вищою медичною освітою (молодші спеціалісті з вищою медичною освітою за спеціальністю ЗПСМ):

– під контролем дільничного педіатра (лікаря ЗПСМ) складають списки дітей з урахуванням віку, місця виховання, навчання (сім’я, дошкільний заклад, школа тощо), місця медичного спостереження;

– проводять санітарно-просвітню роботу з батьками (опікунами) щодо необхідності диспансеризації дітей;

– запрошують дітей визначених категорій на огляди відповідно до укладеного графіку.

Молодші спеціалісті з вищою медичною освітою дитячого дошкільного закладу, школи тощо, під контролем лікаря:

– складають списки дітей;

– готують необхідні для огляду приміщення та медичне обладнання;

– інформують батьків (опікунів) щодо графіку проведення диспансеризації.

Профілактичні огляди дітей, які не відвідують дитячі дошкільні заклади, здійснюються в умовах дитячих закладів охорони здоров’я.

Профілактичний огляд дітей, які відвідують дошкільні заклади, а також школярів, здійснюється лікарями спеціалістами дитячих закладів охорони здоров’я по місцю виховання (навчання) дитини або в умовах дитячого закладу охорони здоров’я.

Плановий огляд дітей дільничним педіатром (лікарем ЗПСМ) або лікарями інших спеціальностей включає:

– дослідження стану здоров’я здоров’я дитини;

– комплексну оцінку стану здоров’я з визначенням групи здоров’я;

– призначення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів.

Дані огляду дитини заносяться до історії розвитку дитини (форма 112/о) та медичної карти дитини (форма 026/о).

При виявленні відхилень з боку окремих органів та тканин та при невизначеному діагнозі призначаються додаткові консультації лікарів спеціалістів та додаткові лабораторні та функціонально-діагностичні обстеження.

Після визначення групи здоров’я в залежності від захворювання або відхилення у стані здоров’я призначаються лікувально-оздоровчі заходи, включаючи, у разі потреби, стаціонарне, санаторне лікування та відновлювальну терапію в амбулаторних умовах.