Цілі навчання

Загальна ціль: Вміти інтерпретувати будову та хімічні властивості омиляємих ліпідів для подальшого вивчення їх медико-біологічних та фармацевтичних функцій.

Конкретні цілі.

Вміти:

1. Відносити ліпіди за будовою до певного класу відповідно з їх класифікацією.

2. Пояснювати значення йодного, кислотного та ефірного чисел.

3. Складати рівняння реакцій що підтверджують хімічні властивості простих ліпідів – триацилгліцеринів.

4. Проводити реакції, які підтверджують хімічні властивості простих ліпідів.

Зміст навчання

Основні теоретичні питання:

1. Класифікація ліпідів.

2. Будова омилюваних ліпідів.

3. Хімічні властивості триацилгліцеринів: гідроліз, гідрогенізація, окислення, приєднання галогенів.

4. Медико-біологічне і фармацевтичне значення ліпідів.

Граф логічної структури

Джерела інформації

Обов'язкова література:

1. Органічна хімія. Підручник для вищих фармацевтичних закладів освіти. У 3 кн. / В.П. Черних, Б.С., Зименковський І.С., Гриценко. – Харьків: Основа, 1997. – Кн. 3, – с.196-234.

2. Общий практикум по органической химии / В.П. Черних и др. - Харьків: Изд-во НФАУ; Золотые страницы, 2002. – с.592 с.

3. Лекції з органічної хімії.

Додаткова література:

1. Тюкавкина Н. А., Бауков Ю.И. Биоорганическая химия: учеб. Для студ. мед. ин-тов – М.: Медицина, 1985.- с.457-495.

2. Рево А.Я., Зеленкова В.В. Практикум по органической химии. - М.: Высшая школа, 1991.- с.76-86.

Орієнтовна основа дії (оод) Інструкція з виконання лабораторних дослідів Хімічні властивості омиляємих ліпідів та їх похідних

Принцип методу:реакцію омилення ліпідів використовують для отримання мила. Хімічні властивості мила обумовлені загальними властивостями їх як представників солей карбонових кислот, а також специфічними властивостями притаманними солм вищих карбонових кислот.

Ціль:дослідити хімічні властивості омиляємих ліпідів та мила.

Обладнання та реактиви:пробірки, шпатель, воронка, фільтровальний папір,водяна лазня, огрівач, рицинова олія, етанол, 35 %-ний розчин натрію гідроксиду, концентрований розчин натрію хлориду, 5 %-ний розчин кальцію хлориду, 10 %-ний розчин свинцю (II) ацетату, розчин фенолфталеїну, соняшниковаолія, концентрованасірчанакислота.

Методика виконання:

1. Омилення жирів водно-спиртовим розчином лугу

У пробірку поміщають 1 мл касторової олії, 1 мл спирту і 1 мл 35 %-ного розчину натрію гідроксиду. Суміш ретельно переме­шивают і нагрівають на водяній лазні до початку кипіння. Маса швидко стає однорідною, а через 3-5 мін обмилення пів­ностью завершується. Проводять пробу на повноту обмилення.

Для виділення мила з водно-спиртового розчину при пері­помішуванні додають гарячий розчин натрію хлориду (высали­вание мила) так, щоб шар мила піднявся догори. Суміші дають відстоятися. Навантаживши пробірку в склянку з холодною водою, суміш охолоджують і збирають верхній шар мила.

2. Розчинність та обмінні реакції мила

А.Розчинення мила у воді.Шматочок отриманого мила (близько 20-30 міліграма) розчиняють в 3 мл дистильованої води.Вмістпробірки нагрівають при постійному струшуванні.Спостерігаютьобільнеспінювання. Розчин милазберігаютьдля проведе­ния наступних дослідів.

Б.Утворення нерозчинних кальцієвих і свинцевих солей жирних кислот.У дві пробірки поміщають по 5 крапель отриманого­го розчину мила.Водну пробірку додають 1 краплю 5 %-ного розчину кальцію хлориду, а в іншу - 1 краплю 10 %-ного розчину свинцю (II) ацетату. Вміст пробірокструшуютьі спостерігають утворення білихосадівкальцієвого і свинцевого мила. Рідина над отриманим осадом на відміну від початкового розчину мила при струшуванні майже не утворює піни. Кальцієві і свинцеві солі вищих жирних кислот поганорозчиняютьсяу воді, тому мило не піниться в жорсткій воді.

3. Гідроліз мила

У пробірку або маленьку колбу поміщають 0,5 г отриманого висолюванням твердого мила і розчиняють при нагріванні в 4 мл дистильованої води. Повторно проводять висолювання гарячим насиченим розчином натрію хлориду, охолоджують і витягають.

Шматочок очищеного мила переносять в суху пробірку і до­бавляют 1 краплю спиртового розчину фенолфталеїну. Розчин фе­нолфталеина залишається безбарвним або слабозабарвленим. При до­бавлении 3-5 мл води забарвлення розчину різко посилюється.

4. Емульгуючі властивості мила

У пробірку поміщають 1 краплю соняшникової олії і 5 крапель дистильованої води. Вміст пробірки енергійний струшують. Спостерігають утворення каламутної рідини - емульсії, яка нестійка і швидко розшаровується при стоянні.

При додаванні в пробірку 5 крапель розчину мила і подальшомуструшуванні утворюється стійка молочно-біла емульсія. Мило сприяє утворенню стійкої эмуль­сії, що пояснюється поверхнево-активними властивостями.

5. Виділення жирних кислот із мила

У пробірку поміщають 5 крапель приготованого розчину мила і 1 краплю концентрованої сірчаної кислоти. На­блюдают випадання білого пластівчастого маслянистого осаду вільних жирних кислот.

Хід роботи:

1. Підготуйте робоче місце.

2. Виконайте досліди згідно методики.

3. Зробіть висновок щодо досягнення цілі дослідження.

4. Приберіть за собою робоче місце.