Цілі навчання

Загальна ціль: Вміти інтерпретувати будову та хімічні властивості складних вуглеводів для подальшого вивчення їх біологічних та фармацевтичних функцій.

Конкретні цілі.

Вміти:

1. Классифікувати за будовоюди- та полісахаридів.

2. Складати назви дисахаридів.

3. Складати рівняння реакцій що підтверджують хімічні властивості складних вуглеводів.

4. Проводити та інтерпретувати реакції ідентифікації.

Зміст навчання

Основні теоретичні питання:

1. Будова, класифікація та структурне зображення відновних ( мальтоза, целобіоза, лактоза) і невідновних ( сахароза) дисахаридів.

2. Загальні і специфічні хімічні властивості дисахаридів. Гідроліз дисахаридів. Інверсія сахарози.

3. Будова і класифікація полісахаридів.

4. Гомополісахариди: крохмаль ( амілоза, амілопектин), глікоген, целюлоза, декстрини. Гідроліз полісахаридів.

5. Похідні целюлози ( нітрати, ацетати, ксантогенати, карбоксиметилцелюлоза) і їхне застосування в фармації. Поняття про пектинові речовини.

6. Гетерополісахариди: хондроїтинсульфати, гіалуронова кислота, гепарин.

7. Ідентифікація ди- та полісахаридів( реакція Барфеда, якісна реакція на крохмаль, фізичні методи).

8. Медико-біологічне і фармацевтичне значення ди- та полісахаридів та їх функціональних похідних.

Г складні сахаридИраф логічної структури

ОЛІГОСАХАРИДИ

ПОЛІСАХАРИДИ

ДИСАХАРИДИ

ГОМОПОЛІСАХАРИДИ

ГЕТЕРОПОЛІСАХАРИДИ

БУДОВА

ІЗОМЕРІЯ

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

ЗАГАЛЬНІ

СПЕЦИФІЧНІ

РЕАКЦІЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

МЕДИКО-БІОЛОГІЧНЕ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Джерела інформації

Обов'язкова література:

1. Органічна хімія. Підручник для вищих фармацевтичних закладів освіти. У 3 кн. / В.П. Черних, Б.С. Зименковський, І.С. Гриценко. – Харків: Основа, 1997. – Кн. 3, – с.151-164.

2. Общий практикум по органической химии / В.П. Черних и др. - Харків: Изд-во НФАУ; Золотые страницы, 2002. – с.387-393.

3. Сборник тестов по органической химии/ Под ред. В.П.Черных. – Харків 2005.С. 304-322.

4. Лекції з органічної хімії.

Додаткова література:

1. Тюкавкина Н. А., Бауков Ю.И. Биоорганическая химия: учеб. Для студ. мед. ин-тов – М.: Медицина, 1985.- с.407-430.

2. Рево А.Я., Зеленкова В.В. Практикум по органической химии. - М.: Высшая школа, 1991.- с.76-86.

Орієнтовна основа дії (оод)

2. Інструкція з виконання лабораторних дослідів Хімічні властивості та ідентифікація складних сахаридів

Принцип методу:реакції ідентифікації дисахаридів та полісахаридів базуються на якісних реакціях гідроксильної та карбонільної функціональних груп, а також специфічних властивостях полісахаридів.

Ціль:дослідити хімічні властивості та реакції ідентифікації дисахаридів та полісахаридів.

Обладнання та реактиви: пробірки, шпатель, воронка, фільтровальний папір, реактив Барфеда, 1%-ний розчин глюкози, 1 %-ний розчин лактози, 10 %-ний розчин натрію гідроксиду, 2 %-ний розчин міді (II) сульфату, 1 %-ний розчин сахарози, 0,5 %-ного розчину крохмаль­ного клейстеру, розчин йоду в калію йодиді.

Методика виконання:

1. Реакція Барфеда

У дві пробірки поміщають по 3 краплі реактиву Барфеда (6%-ний розчин міді (II) ацетату в 1 %-ном розчині оцтової кислоти).Водну з пробірок додають 1 мл 1%-ного розчину глюкози, в іншу – 1 мл 1 %-ного розчину лактози. У пробірці з глюкозою при нагріванні спостерігають виділення осаду міді (I) оксиду червоно-коричневого кольору.Слідзапобігатитривалого кип'ятіння розчинівдисахаридів, оскільки в кислому середовищі можливий гідроліз дисахаридів і відновленняреактиву Барфеда.

2. Відновлюючи здатність лактози

У пробірку поміщають 1 краплю 1 %-ного розчину лактози, 4 краплі 10 %-ного розчину натрію гідроксиду і 1 краплю 2 %-ного розчину міді (II) сульфату. Яскраво-блакитний осад міді (II) гідроксиду, що виділився, розчиняється при встряхуванні пробірки. Утворюється прозорий синій розчин комплекс­ної солі міді (II) з лактозою. Після в пробірку підливають 2 мл води, збовтують і обережно нагрівают верхню частину розчину. Спостерігають утворенняосаду, забарвлення якого змінюється від жовтогодо червоно-коричневого.

3. Відсутність відновної здатності у сахарози

У пробірку поміщають 1 краплю 1 %-ного розчину сахарози, 4 краплі 10 %-ного розчину натрію гідроксиду і 1 краплю 2 %-ного розчину міді (II) сульфату. Яскраво-блакитний осад міді (II) гідроксиду, що виділився, розчиняється при наступному встряхива­нні пробірки. Утворюється прозорий синій розчин комплекс­ний солі міді (II) з сахарозою. Вміст пробірки нагрівають. Ніяких видимих змін в пробірці не відбувається, оскільки сахароза не маєвідновлюючої здатності.

4. Якісна реакція на крохмаль

У пробірку поміщають 5 крапель 0,5 %-ного розчину крохмаль­ного клейстеру і 1 краплю розчину йоду в калію йодиді. Наблюда­ют появуінтенсивно-синього забарвлення розчину.

При нагріванні забарвленого розчину крах­мале з йодом забарвлення зникає, а при охолодженні з'являється знову.

Хід роботи:

1. Підготуйте робоче місце.

2. Виконайте опити згідно методики.

3. Зробіть висновок щодо досягнення цілі дослідження.

4. Приберіть за собою робоче місце.