Цілі навчання

Загальна ціль: Вміти інтерпретувати властивості шестичленних гетероциклічних сполук з двома гетероатомами, для застосування у фармацевтичних і токсикологічних дослідженнях.

Конкретні цілі.

Вміти:

1. Інтерпретувати будову шестичленних гетероциклічних сполук із двома гетероатомами.

2. Вибирати способи отримання похідних шестичленних гетероциклічних сполук із двома гетероатомами.

3. Складати рівняння реакцій що підтверджують хімічні властивості шестичленних гетероциклічних сполук із двома гетероатомами та їх похідних.

4. Проводити реакції, які підтверджують хімічні властивості шестичленних гетероциклічних сполук із двома гетероатомами.

Зміст навчання

Основні теоретичні питання:

1. Класифікація, номенклатура і ізомерія шестичленних гетероциклів з двома гетероатомами.

2. Способи отримання ізомерних діазинів і їх похідних:

- синтез пиридазину конденсацією гідразину з 1,4-дікарбонільними

сполуками;

- синтез барбітурової кислоти і її перетворення на піримидин;

- синтез піразина конденсацією 1,2-діаминів з 1,2-дікарбонільними

сполуками.

3. Фізичні і хімічні властивості піридазина, піримідина і піразина:

- основні і нуклеофільні властивості;

- реакції нуклеофільного заміщення (S_N);

- активуючий вплив электронодонорных заступників пиримидинового

циклу в реакціях электрофильного заміщення(S_Е);

- відношення до дії окислювачів і відновників.

4. Отримання, таутомерія і кислотні властивості барбітурової кислоти і її похідних. Барбітурати.

5. Властивості піримідинових основ (урацил, тимін, цитозін). Таутомерні перетворення.

6. Фенотіазін: способи отримання, фізичні і хімічні властивості.

7. Окремі представники, застосування.

Граф логічної структури

Джерела інформації

Обов'язкова література:

1. Органічна хімія. Підручник для вищих фармацевтичних закладів освіти. У 3 кн. / В.П. Черних, Б.С.Зіменковський, І.С.Гріценко,- Харків; Основа, 1997.- Кн.3,-с.94-103.

2. Общий практикум по органической химии / В.П. Черних и др..- Харків: Изд-во НФАУ; Золотые страницы, 2002.-с.356-359.

3. Сборник тестов по органической химии/ Под ред. В.П.Черных. – Харків 2005.С. 265-284.

4. Лекції з органічної хімії.

Додаткова література:

1. Рево А. Я., Зеленкова В.В. Малый практикум по органической химии.- М.: Высшая школа, 1980.

2. Степаненко Б.Н. Курс органической химии: учеб. для студ. фармац. вузов. В 2 ч.-6-е изд., перераб. и доп.- М.: Высшая школа, 1981.

3. Моррисон Р., Бойд Р. Органическая химия: Пер. с англ. / Под ред. И.К .Корбицыной.- М.: Мир,1974

Орієнтовна основа дії (оод) Інструкція з виконання лабораторних дослідів

Хімічні властивості та ідентифікація барбітурової кислоти та її похідних

Принцип методу:ідентифікація барбітуратурової кислоти та її похідних заснована на відмінностях у розчинності самої кислоти, її кислих, середніх солей, та змішаних солей.

Ціль:дослідити розчинність барбітуратів та провести реакції ідентифікації препаратів на вміст барбітурової кислоти.

Обладнання та реактиви: пробірки, шпатель, воронка, фільтровальний папір, 5,5-диетилбарбитуровакислота, 2 %-ний розчинаргентумунітрату, 10 %-нийрозчин натрію гідроксиду.

Методика виконання: