Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На занятті перевіряється підготовленість студентів до проведення практичного заняття, проводиться інструктаж з техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами. Під керівництвом викладача виконуються завдання для самостійної роботи. Потім студенти приступають до виконання лабораторної роботи, використовуючи інструкцію робочого журналу.

Після виконання лабораторної роботи студенти оформляють протокол, роблять висновки до роботи, що перевіряється і контролюється викладачем. Проводиться підсумковий тестовий контроль за темою, підводяться підсумки заняття.

Заняття №30 Конденсовані системи гетероциклів актуальність теми

Головним представником конденсованих гетеро циклів, що розглядаються в даній темі, є пурин і його похідні. У темі також розглядаються птеридин і ізоаллоксазин.

Найбільш важливими похідними пурину є оксопурини: сечова кислота, ксантин, гіпоксантин. Ці сполуки утворюються в організмі в процесі перетворення нуклеїнових кислот. Сечова кислота, будучи кінцевим продуктом обміну пуринових сполук в організмі, виділяється з сечею людини. Її солі урати можуть відкладатися в суглобах і нирках, викликаючи при цьому різні захворювання. Гіпоксантин і ксантин в живій природі існують у вигляді похідних: теофилліна, теоброміна і кофеїну, які відносять до алколоїдів.

Найважливішими аминопохідними пурину є аденин і гуанин, що входять до складу нуклеїнових кислот як пуринові основи.

Похідним птеридина є фолієва кислота. Фолієва кислота стимулює кровотворення, біосинтез нуклеїнових кислот, білковий і вуглеводний обмін. Застосовується в медицині для лікування деяких форм анемії. Ядро ізоаллоксазину (флавіну) міститься в структурі рибофлавіну ( вітаміну В2).

Після цього вам треба ознайомитися з цілями заняття та обміркувати їх, усвідомити необхідність вивчення цієї теми.

Цілі навчання

Загальна ціль: Вміти інтерпретувати властивості коденсованих гетероциклічних сполук та їх похідних , для застосування у фармацевтичних і токсикологічних дослідженнях.

Конкретні цілі.

Вміти:

1. Інтерпретувати будову конденсованих гетероциклів.

2. Вибирати способи отримання конденсованих гетероциклів.

3. Складати рівняння реакцій що підтверджують хімічні властивості конденсованих гетероциклів та їх похідних.

4. Проводити реакції, які підтверджують хімічні властивості конденсованих гетероциклів.

Зміст навчання

Основні теоретичні питання:

1. Класифікація і номенклатура конденсованих систем гетероциклів.

2. Способи отримання, ароматична, таутомерія пурину і його гідроксипохідних (гіпоксантина, ксантина, сечової кислоти).

3. Фізичні і хімічні властивості пурину і його гідроксипохідних:

1. кислотно-лужні властивості;

2. таутомерні перетворення (лактам-лактимна і азольна таутомерія);

3. реакції нуклеофільного заміщення;

4. N-метильні ксантини: джерела отримання, таутомерія, кислотно-лужні властивості, застосування.

5. Амінопурини: джерела отримання і властивості пуринових основ (аденин, гуанин).

6. Ідентифікація пурину і його похідних (мурексидна реакція).

7. Птерідін: отримання, властивості, похідні.

8. Гетероциклічні конденсовані системи групи аллоксазина і ізоаллоксазина: отримання, властивості (відношення до відновлення).