- •Вступ
- •1. МАШИНИ ДЛЯ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
- •1.1. Завдання обробітку ґрунту
- •1.2. Агротехнічні вимоги до обробітку ґрунту
- •1.3. Способи механізованого обробітку ґрунту
- •1.4. Класифікація машин для обробітку ґрунту
- •1.5. Диференційна система засобів основного обробітку ґрунту
- •1.6. Плуги
- •1.7. Розпушувачі
- •1.8. Дискові знаряддя
- •1.9. Машини для передпосівного обробітку ґрунту та догляду за посівами
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •2. МАШИНИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ І ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
- •2.1. Актуальність та завдання технологічних операцій підготовки і внесення добрив
- •2.2. Види добрив та їхні технологічні властивості
- •2.3. Агротехнічні вимоги до машин для підготовки і внесення добрив
- •2.4. Способи і технології внесення добрив у ґрунт
- •2.5. Класифікація машин для підготовки і внесення добрив
- •2.6. Будова робочих органів і механізмів
- •2.7. Машини для приготування і внесення органічних добрив
- •2.8. Машини для внесення мінеральних добрив
- •2.9. Оцінювання якості роботи машин для внесення добрив
- •2.10. Елементи технічного обслуговування та підготовка до роботи машин для внесення добрив
- •2.11. Техніка безпеки під час роботи на машинах для внесення добрив
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •3. МАШИНИ ДЛЯ СІВБИ І САДІННЯ
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Зернові сівалки
- •3.3. Сівалки для просапних культур
- •3.4. Овочеві сівалки
- •3.5. Машини для садіння
- •3.6. Тенденції розвитку машин для сівби і садіння
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •4. МАШИНИ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН
- •4.1. Актуальність, завдання та методи захисту рослин
- •4.2. Отрутохімікати, технологічні принципи їх нанесення та способи застосування, комплекси машин та їх класифікація
- •4.3. Агротехнічні вимоги до машин для захисту рослин
- •4.4. Загальна будова і процес роботи машин для захисту рослин
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •5. МАШИНИ ДЛЯ ЗАГОТІВЛІ КОРМІВ
- •5.1. Завдання та способи заготівлі кормів
- •5.2. Основні агротехнічні вимоги
- •5.3. Класифікація і характеристика машин для заготівлі кормів
- •5.4. Косарки, косарки-плющилки і косарки-подрібнювачі
- •5.5. Граблі, підбирачі та преси
- •5.6. Силосо- і кормозбиральні комбайни
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •6. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
- •6.1. Характеристики зернових культур як об’єкта збирання, способи збирання і агротехнічні вимоги, комплекс машин
- •6.2. Зернозбиральні комбайни
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •7. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ТА ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ КАЧАНІВ
- •7.1. Способи збирання і агротехнічні вимоги до машин
- •7.2. Класифікація машин для збирання кукурудзи
- •7.3. Кукурудзозбиральні комбайни
- •7.4. Пристрої для збирання кукурудзи на зерно до зернозбиральних комбайнів
- •7.5. Качаноочисники
- •7.6. Молотарки качанів кукурудзи
- •7.7. Механізовані пункти для переробки качанів кукурудзи
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •8. МАШИНИ, АГРЕГАТИ, КОМПЛЕКСИ ДЛЯ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ЗЕРНА І ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ
- •8.1. Зерноочисні та сортувальні машини
- •8.2. Зерносушарки і установки активного вентилювання зерна
- •8.3. Агрегати і комплекси для післязбиральної обробки зерна
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •9. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ КОРЕНЕБУЛЬБОПЛОДІВ
- •9.1. Актуальність і завдання збирання коренебульбоплодів
- •9.2. Агротехнічні вимоги до збиральних машин
- •9.3. Способи і технології збирання коренебульбоплодів та класифікація машин
- •9.4. Загальна будова і технологічний процес роботи машин
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •10. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ПРЯДИЛЬНИХ КУЛЬТУР
- •10.1. Завдання, способи збирання і типи машин
- •10.3. Машини для збирання конопель
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •11. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР
- •11.1. Характеристика овочевих культур як об’єкта збирання
- •11.2. Агротехнічні вимоги та типи машин
- •11.3. Машини для вибіркового збирання овочів
- •11.4. Машини для збирання капусти
- •11.5. Машини для збирання столових коренеплодів
- •11.6. Машини для збирання томатів
- •11.7. Машини для збирання огірків
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •12. МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ПЛОДІВ ТА ДОГЛЯДУ ЗА КРОНОЮ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ
- •12.1. Способи збирання плодів. Агротехнічні вимоги до машин
- •12.2. Пристрої та машини для малої механізації збирання плодів
- •12.3. Плодозбиральні машини
- •12.4. Машини для транспортування і товарної обробки плодів
- •12.5. Машини для догляду за кроною плодових дерев
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •13. МЕЛІОРАТИВНІ МАШИНИ
- •13.1. Види меліоративних машин і агротехнічні вимоги до них
- •13.3. Основні напрями і тенденції розвитку конструкції меліоративних машин
- •13.4. Машини для культуртехнічних робіт
- •13.5. Машини для виконання земляних робіт
- •13.6. Машини для зрошення
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Машини для обробітêó ´рóнтó
y Завдання обробітку
ґрунту
y Агротехнічні вимоги
до обробітку ґрунту
y Способи механізованого
обробітку ґрунту
y Класифікація машин
для обробітку ґрунту
y Диференційна система
засобів основного обробітку ґрунту
yПлуги
yРозпушувачі
yДискові знаряддя
yМашини для передпосівного обробітку ґрунту та догляду за посівами
Розділ 1
МАШИНИ ДЛЯ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
Обробіток ґрунту — це зміна стану ґрунтового середовища внаслідок механічного впливу на нього робочих органів машин і знарядь для задо- волення потреб вирощуваних культурних рослин у певних ґрунтово-кліматичних умовах.
1.1. Завдання обробітку ґрунту
На сучасному етапі розвитку агротехніки ос- новними завданнями механічного обробітку ґрун- ту є:
y створення у ґрунті сприятливих водно- повітряного та теплового режимів для відповід- них культурних рослин;
y забезпечення та адаптація у часі й просторі умов раціонального живлення вирощуваних культурних рослин;
y боротьба з бур’янами, шкідниками та хворо- бами культурних рослин;
y відповідне переміщення шарів ґрунту, орга- нічних і мінеральних добрив та рослинних реш- ток;
y попередження вітрової та водної ерозій на посівних площах, забезпечення загальної та ло- кальної екологічної безпеки агротехнічних при- йомів.
Інтенсифікація аграрного виробництва перед- бачає вирішення завдань обробітку ґрунту комп- лексно, з урахуванням усіх вагомих чинників, для повного задоволення потреб вирощуваних сільськогосподарських культур.
Проте традиційні технології і засоби механі- зації обробітку ґрунту на початку 80-х років ХХ ст. перестали задовольняти зрослі потреби
5
Розділ 1
виробництва рослинницької продукції. Щорічні обсяги енергоємної оранки становили 25…30 млн га. Вони недостатньою мірою враховували стан коре- немісткого шару ґрунту, потреби вирощуваних культур і ресурсозбереження в агротехнологічних системах. Це призводило до невиправданих по суті та зна- чних за кількістю втрат енергії та засобів.
Ураховуючи вагомий вплив (18…25 %) чинника обробітку ґрунту на вро- жайність сільськогосподарських культур, недостатню кількість ефективної вологи в ґрунті більше ніж на половині території, розвиток водної і вітрової ерозій на 30 % посівних площ, в Україні створено сучасну систему ресурсозбе- рігаючих технологій обробітку ґрунту та відповідних машин.
У розвитку технологій і засобів механізації обробітку ґрунту в Україні слід зазначити головну тенденцію — перехід до диференційованого (залежно від багатьох чинників) механізованого обробітку ґрунту при застосуванні його в системі сівозміни. Одним із вагомих результатів реалізації цієї тенденції є заощадження ресурсів, зокрема енергії, праці, металу, хімічних засобів захис- ту та елементів живлення рослин, збереження і відтворення ґрунту. Скороти- лася кількість операцій, підвищилися вимоги до якості, термінів проведення робіт і збереження родючості. Технології та техніка спрямовуються на ство- рення оптимальних умов для росту культурних рослин за якомога менших енерговитрат і екологічних наслідків. Нові технологічні комплекси ґрунтооб- робних машин адаптовані до вимог гнучкої диференційованої різноглибинної технології механізованого обробітку ґрунту. Важлива роль належить сучасній багатофункціональній високопродуктивній техніці, яка стає рентабельною при точному технологічному застосуванні, значному річному завантаженні й високій урожайності. Зрештою рівень ефективності ґрунтообробної техніки залежить від повноти використання погодних і ґрунтово-кліматичних умов, забезпечення добривами, якісним насінням, пестицидами та загального рів- ня культури землеробства.
1.2. Агротехнічні вимоги до обробітку ґрунту
Передумова диференціації технологічних процесів і засобів механізації об’єктивно існує через біологічні особливості вирощуваних культур та розмаї- тість умов виконання обробітку ґрунту. Формально умови поділяють на ґрун- тово-кліматичні, агротехнічні та технічні (рис. 1.1). Наближення до опти- мального для сільськогосподарських культур стану ґрунту, у межах концепції «точного землеробства», відбувається через досягнення найбільшої відповід- ності між технічними можливостями машинно-тракторних агрегатів і ґрунто- во-кліматичними умовами й агротехнічними вимогами до них. Тому форма- лізовані умови і вимоги до основного обробітку ґрунту є важливим підґрунтям сучасних ґрунтообробних машин.
Основою для оптимізації стану ґрунту є вимоги рослин до ґрунтового се- редовища, в якому проростає насіння, розвивається і формується коренева система. В узагальненому формалізованому вигляді ці вимоги подано в табл. 1.1. Створені моделі ґрунтових середовищ є першоосновою при виборі способів механізованого обробітку ґрунту і засобів для його здійснення, які дають змогу створити водно-повітряний режим, що відповідає умовам, ефек- тивно використати добрива й істотно підвищити врожайність культурних рослин.
6
|
|
Машини для обробітêó ´рóнтó |
УМОВИ ВИКОНАННЯ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ |
||
Ґрунтово-кліматичні |
Агротехнічні |
Технічні |
Характеристика ґрунту |
|
Характеристика |
|
|
ґрунтообробного агрегату |
Тип ґрунту |
|
Можливості технологічного |
Глибина родючого шару |
|
|
|
процесу обробітку ґрунту |
|
ґрунту |
|
Склад агрегату та режим |
Вологість ґрунту |
|
|
|
його роботи |
|
Технологічні властивості |
|
Схема агрегатування |
ґрунту |
|
сільськогосподарської |
|
|
машини з трактором |
Характеристика поля під |
|
Технічні допуски та точність |
|
виготовлення ґрунтообробної |
|
основний обробіток ґрунту |
|
|
|
техніки |
|
|
|
|
Кількість рослинних решток |
|
|
та характер їх розміщення |
|
Характеристика сільсько- |
на поверхні поля та в |
|
господарської культури |
орному шарі |
|
|
Стан засмічення бур’янами, |
|
Типовість сільсько- |
шкідниками та хворобами |
|
|
|
господарської культури |
|
Кількість та характер |
|
|
|
Глибина розміщення |
|
розміщення органічних |
|
|
|
основної маси коренів |
|
і мінеральних добрив |
|
|
|
Потреба в органічних та |
|
Вирівняність поверхні поля |
|
|
Природний нахил поля |
|
мінеральних добривах, |
|
засобах захисту тощо |
|
Рис. 1.1. Структурна схема умов виконання обробітку ґрунту |
Таблиця 1.1. Основні вимоги сільськогосподарських культур до ґрунтового середовища
Показник |
|
Сільськогосподарська культура |
|
|||
Пшениця |
Ячмінь |
Кукуру- |
Цукрові |
Соняш- |
Картопля |
|
|
|
|
дза |
буряки |
ник |
|
Мінімальна потужність |
22 |
20 |
30 |
35 |
35 |
25 |
родючого шару ґрунту, см |
||||||
Глибина обробітку ґрунту, см |
20…22 |
18…20 |
25…30 |
28…35 |
25…32 |
24…25 |
Глибина висіву насіння, см |
3…8 |
4…8 |
4…10 |
3…5 |
4…8 |
6…12 |
Щільністьшарівґрунту, г/см3: |
1,19 |
1,19 |
1,15 |
1,00 |
1,08 |
0,90 |
наднасіннєвого |
||||||
насіннєвого |
1,19…1,27 |
1,19…1,27 |
1,15…1,25 |
1,14…1,25 |
1,08…1,23 |
0,90 |
піднасіннєвого |
1,19…1,27 |
1,19…1,27 |
1,15…1,25 |
1,14…1,25 |
1,08…1,23 |
1,10…1,20 |
Розмір, мм, та вміст, %, час- |
|
|
|
|
|
|
тинок ґрунту в шарах: |
|
|
|
|
|
|
наднасіннєвому |
5,0…20,0 |
5,0…20,0 |
5,0…25,0 |
5,0…25,0 |
5,0…25,0 |
5,0…25,0 |
насіннєвому |
> 75 |
> 75 |
> 80 |
> 75 |
> 75 |
> 80 |
0,3…5,0 |
0,3…5,0 |
0,3…5,0 |
0,3…5,0 |
0,3…5,0 |
5,0…25,0 |
|
піднасіннєвому |
> 80 |
> 80 |
> 90 |
> 90 |
> 80 |
> 80 |
5,0…25,0 |
5,0…25,0 |
5,0…25,0 |
5,0…25,0 |
5,0…25,0 |
5,0…25,0 |
|
|
> 75 |
> 75 |
> 75 |
> 75 |
> 75 |
> 75 |
7
Розділ 1
Продовження табл. 1.1
Показник |
|
Сільськогосподарська культура |
|
|||
Пшениця |
Ячмінь |
Кукуру- |
Цукрові |
Соняш- |
Картопля |
|
|
|
|
дза |
буряки |
ник |
|
Глибина загортання доб- |
5…15 |
5…12 |
10…25 |
15…28 |
15…30 |
10…20 |
рив, см |
||||||
Шар ґрунту, см, де є основ- |
0…20 |
0…18 |
0…25 |
0…35 |
0…27 |
0…25 |
на маса, % коріння |
80 |
75 |
60 |
85 |
80 |
75 |
Потреба, кг/т, (на тону про- |
|
|
|
|
|
|
дукції), у: |
32 |
20 |
21,4 |
5…6 |
71 |
5 |
азоті |
||||||
фосфорі |
11 |
15 |
8,2 |
1,5…2,0 |
28 |
2 |
калії |
16 |
14 |
19,7 |
6,0…7,5 |
162 |
9 |
Певних кондицій ґрунтового середовища досягають за допомогою одного або кількох проходжень ґрунтообробних машин. Залежно від типів робочих органів агротехнічні вимоги до машин і знарядь для обробітку ґрунту подано в табл. 1.2.
Таблиця 1.2. Агротехнічні вимоги до основних типів ґрунтообробних машин
Показник |
|
|
Тип ґрунтообробної машини |
|
||
|
Полицевий |
|
Дисковий |
|
Чизельний |
|
|
|
|
|
|||
Глибина обробітку, см |
|
12…32 |
|
5…25 |
|
5…32 |
Розпушення ґрунту, % |
|
|
|
|
|
|
(фракції ≤ 50 мм) |
|
75 |
|
75 |
|
75 |
Ступінь загортання рослинних |
95…100 |
|
60…70 |
|
20…40 |
|
решток, % |
|
|
|
|||
Глибина загортання рослинних |
10…32 |
|
0…15 |
|
0…15 |
|
решток, см |
на |
|
|
|||
Кількість рослинної маси |
0…120 |
|
0…120 |
|
0…50 |
|
полі, ц/га |
|
|
|
Чим ближче можливості машин до вимог вирощуваних культурних рос- лин, тим вищі адаптивність засобів і ефективність їх роботи. Як правило, на- ближення до вимог (див. табл. 1.1) здійснюється послідовним застосуванням кількох груп ґрунтообробних машин для основного, передпосівного та міжря- дного обробітку ґрунту.
1.3. Способи механізованого обробітку ґрунту
Існує безліч способів механізованого обробітку ґрунту, серед яких можна виокремити кілька типових. Основною технологічною ознакою розподілу є співвідношення в них процесів обертання та розпушення скиби ґрунту під час її обробітку. Найпоширеніші в Україні способи обробітку ґрунту наведено на рис. 1.2.
Оранку, або полицевий спосіб обробітку ґрунту (рис. 1.2, а), здійснюють плугами. Він полягає у підрізанні оброблюваної скиби, її підніманні з розпу- шенням й обертанням на 130…180 % та укладанні на дно попередньо відкри- тої борозни. Цей спосіб характеризується майже повним очищенням поверхні поля від пожнивних решток (на 95…100 %), загортанням у ґрунт органічних, малорухомих мінеральних добрив, придушенням бур’янів, значним зменшен- ням щільності орного шару та збільшенням його порозності. Недоліками оран-
8
Машини для обробітêó ´рóнтó
ки є зниження ерозійної стійкос- |
|
|||||
ті поверхні поля (на схилах по |
|
|||||
фону оранки може |
втрачатися |
|
||||
7,8…63,5 т/га ґрунту), утворен- |
|
|||||
ня ущільненої «підошви», висо- |
|
|||||
ка питома енергоємність, значні |
|
|||||
втрати |
продуктивної |
вологи в |
|
|||
теплий |
період |
року. |
Плужна |
|
||
«підошва» виникає внаслідок дії |
|
|||||
на ґрунт вертикальної складо- |
|
|||||
вої сили на лезі лемеша. Тов- |
|
|||||
щина |
залишкової |
деформації |
|
|||
ґрунту від дії лемеша залежно |
|
|||||
від умов |
роботи |
|
становить |
|
||
5...15 см. Особливості |
техноло- |
|
||||
гічних |
процесів роботи плугів |
|
||||
різних типів наведено нижче. |
|
|||||
Чизельний |
спосіб |
обробітку |
|
|||
ґрунту (рис. 1.2, б – г) викону- |
|
|||||
ють культиваторами, розпушу- |
|
|||||
вачами чи комбінованими ма- |
|
|||||
шинами. Цей спосіб полягає у |
|
|||||
підрізанні, розпушенні оброб- |
|
|||||
люваної скиби без обертання та |
|
|||||
її укладанні в свою закриту бо- |
|
|||||
розну (його подано у трьох ос- |
|
|||||
новних варіантах виконання). У |
|
|||||
загальних рисах він відрізняєть- |
|
|||||
ся збереженням на поверхні по- |
|
|||||
ля значної кількості (60…80 %) |
|
|||||
рослинних решток, збережен- |
|
|||||
ням до 20 % вологи в ґрунті та |
|
|||||
зменшеною на 25...45 % енерго- |
|
|||||
ємністю процесу роботи. Залеж- |
|
|||||
но від робочих органів він, зок- |
Рис. 1.2. Схеми поперечних профілів |
|||||
рема, забезпечує повне або не- |
обробленого ґрунту при: |
|||||
повне підрізання бур’янів. При |
а — оранці; б — суцільному розпушенні; |
|||||
повному підрізанні бур’янів чи- |
в — смужному розпушенні; г — комбінованому |
|||||
розпушенні; д — дискуванні |
||||||
зельний спосіб називають плос- |
|
|||||
корізним. |
Суцільне |
глибоке |
|
розпушення ґрунту без обертання скиби (рис. 1.2, б) плоскорізами-глибоко- розпушувачами (ПГ-3-5, ОПТ-3-5, ГУН-4 та ін.) дає змогу послабити ерозійні процеси, зменшити втрати ґрунту на схилах до 3...24 т/га. Проте суцільне розпушення ґрунту без обертання скиби не усуває ущільненої «підошви» від дії лемешів, характеризується високою енергоємністю процесу чизелювання та недостатньою якістю розпушення (менше ніж 70 %) скиби ґрунту.
Смужне розпушення ґрунту (власне, чизелювання), що є чергуванням роз- пушених та нерозпушених смуг (рис. 1.2, в), дає змогу руйнувати ущільнену «підошву», сприяє проникненню вологи та коріння рослин у нижні шари ґрун-
9
Розділ 1
ту. Цей спосіб обробітку виконують знаряддями чизельного типу (ПЧ-2,5, ЩРП-3-70, КШП-5,6 та ін.) на глибину до 40 см. При цьому шар ґрунту до 20 см розпушують суцільно. Недоліком способу є неповне підрізання бур’янів через брак перекриття по ширині захвату чизельних лап. Розпушення верх- нього шару ґрунту має значну нерівномірність, що ускладнює створення пе- редбачених агротехнікою умов для вирощуваних культур.
Комбіноване чизелювання полягає у суцільному розпушенні верхнього (12...22 см) та періодичному нижнього (на 5...15 см глибше за ущільнену «пі- дошву») шарів ґрунту (рис. 1.2, г). Збільшення площі поверхні дна борозни сприяє кращому проникненню вологи в нижні горизонти. Запаси вологи по- рівняно із оранкою збільшуються на 18...20 %. При цьому втрати гумусу, азо- ту, фосфору і калію знижуються в 5 – 10 разів.
Наведені вище варіанти чизелювання широко застосовуються на чистих від рослинних решток агрофонах, схилових землях, у місцевостях, що зазна- ють вітрової та водної ерозій.
Дисковий спосіб обробітку ґрунту, або дискування (рис. 1.2, д), — суцільне розпушення дисковими робочими органами на глибину до 25 см, що здійсню- ється дисковими знаряддями. Він характеризується підрізанням, розпушен- ням з частковим обертанням та укладанням у борозну обробленої скиби зі зміщенням її у поперечному і поздовжньому напрямках порівняно з вихідним положенням. Цей спосіб є проміжним між полицевим та чизельним. Він знач- но поширений в Україні завдяки високій продуктивності агрегатів та техно- логічній надійності роботи на перезволожених та пересушених ґрунтах з ве- ликою кількістю (до 120 ц/га) рослинних решток. Водночас у разі застосуван- ня цього способу зберігається ущільнена «підошва», розпилюється структура верхнього шару ґрунту на пересушених ґрунтах, створюється значна кількість ерозійно небезпечних частинок ґрунту в його верхньому шарі (особливо при кількох проходженнях агрегату).
В Україні застосовують також інші способи обробітку ґрунту (фрезами з го- ризонтальною та вертикальною осями обертання, глибоке ярусне розпушен- ня, плантажну оранку тощо), які великого поширення не набули, проте доціль- ні в певних специфічних умовах.
Основні способи обробітку ґрунту передбачають виконання таких елемен- тарних процесів:
y обертання ґрунту — взаємне переміщення верхнього та нижнього шарів скиби ґрунту у вертикальній площині;
y розпушення ґрунту — руйнування зв’язків (зменшення розмірів грудо- чок) та збільшення відстаней між елементами ґрунтового середовища;
y ущільнення ґрунту — зменшення відстаней між елементами ґрунтового середовища та підвищення щільності обробленого шару;
y вирівнювання поверхні поля — зменшення нерівностей переміщенням виступних грудочок у западини та борозенки;
y перемішування ґрунту — зміна взаємного розміщення агрегатів ґрунто- вого середовища в об’ємі оброблюваного шару;
y підрізання бур’янів — розрізання розміщених в оброблюваному шарі ґрунту коренів та кореневищ бур’янів на кілька частин, що сприяє їх зни- щенню або пригніченню.
Ці процеси реалізуються комплексно в різних комбінаціях.
10