rozvedennya

УДК: 636.03.003.13

Добронецька В.О., Казьмірук Л.В., Пікула О.А., Сторожук І.В. Розведення сільськогосподарських тварин. Методичні вказівки для проведення лабораторних занять (1-2 модуль) з студентами ІІ-го курсу денної форми навчання за спеціальністю 6. 090 102 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Укладачі: доцент Добронецька В.О. доцент Казьмірук Л.В. старший викладач Пікула О.А. асистент Сторожук І.В.

Рецензент: Вознюк О.І., кандидатс.-г. наук, доцент ВНАУ,

Рекомендовано науково-методичною радою факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва Вінницького національного

аграрного університету (протокол № від “ ” 2012 року)

Рекомендовано науково-методичною радою Вінницького національного

144

“Розведення сільськогосподарських тварин”

4

В С Т У П

Курс розведення сільськогосподарських тварин знайомить студентів факультету технології виробництва та переробки продукції тваринництва з основами зоотехнічної науки і практики, дає їм теоретичні та практичні знання з питань розведення сільськогосподарських тварин з метою підготовки до подальшого оволодіння ними спеціальних курсів – скотарства, свинарства,

вівчарства, конярства, птахівництва та ін.

Вивчаючи дисципліну “Розведення сільськогосподарських тварин” студент підвищує свій професійно-кваліфікаційний рівень, в результаті чого без труднощів може визначити необхідне завдання, передбачити можливі складності,

попередити невдачі і знайти правильне рішення.

Вивчення курсу базується на одержаних знаннях по вищій математиці

(функції багатьох перемінних, біометричні методи обробки даних характеристики ознак у тварин, числові характеристики цих даних); по зоології (клас птахів, клас ссавців); по морфології сільськогосподарських тварин (скелет і його функціональне значення; скелет і екстер’єр; м’язи, як активна частина апарату руху; матеріальні основи наслідування ознак; онто- і філогенез; класифікація тканини; кров і її морфологічних склад, шкіра і її значення для організму; органи дихання; полові органи); по фізіології сільськогосподарських тварин (єдність організму і зовнішнього середовища, єдність структури і функції, обмін ознак, як основна умова виникнення і еволюції живої матерії; вчення І.П.Павлова про рефлекторну діяльність центральної нервової системи; кров, як внутрішнє середовище організму; формені елементи крові: гемоглобін і його похідні;

сукупність процесу дихання, типи і частота дихання в різних видів тварин;

особливості травлення в різних видів тварин; обмін речовин; обмін енергії;

теплообмін і регуляція температури тіла, значення шкіри; розмноження;

фізіологія лактації, умовний рефлекс, як форма пристосування тварин до умов зовнішнього середовища); по генетиці (цитологічні основи спадковості,

закономірності спадковості ознак при половому розмноженні, хромосомна теорія

5

спадковості, генетичні основи індивідуального розвитку, імуногенетика,

спадковість господарсько-корисних ознак і стійкість до захворювань сільськогосподарських тварин).

Основною метою викладання курсу “Розведення сільськогосподарських тварин” є навчити студентів ефективно використовувати в своїй роботі методи покращання племінних і продуктивних якостей тварин. До них відноситься відбір кращих тварин шляхом їх комплексної оцінки, цілеспрямований підбір маток і плідників для спаровування, направлене вирощування ремонтного молодняку і раціональне використання тварин

ЗАДАЧАКУРСУ

Взадачу курсу входить вивчення таких питань, як індивідуальний розвиток тварин, екстер’єр, інтер’єр і конституція, продуктивність і її облік, оцінка племінних якостей у тварин, поняття про породу, методи розведення сільськогосподарських тварин і їх практичне використання у різних формах господарювання.

Впроцесі навчання студент повинен знати, вміти і мати навички:

Студент повинен знати:

1.Біологічні особливості сільськогосподарських тварин, закономірності їх росту і розвитку, конституцію, екстер’єр і інтер’єр.

2.Методи обліку продуктивності сільськогосподарських тварин.

3.Методи екстер’єрної оцінки тварин.

4.Форми і методи ведення племінного обліку.

5.Генетико-математичний аналіз даних обліку.

6.Теорію і практику оцінки тварин за походженням, власною продуктивністю та якістю нащадків.

7.Теорію і практику роботи з лініями, родинами.

8.Біологічну суть інбридингу і методи його оцінки.

9.Методи розведення сільськогосподарських тварин.

10.Порядок і правила занесення тварин в державну племінну книгу.

11.Теорію і практику селекційно-племінної роботи з породою, в товарних і

6

племінних господарствах в умовах спеціалізованих комплексів, на невеликих фермах (кооперативне господарство, фермерське господарство та інше).

Студент повинен вміти:

1.Правильно вести зоотехнічну і племінну документацію.

2.Складати індивідуальні і групові родоводи.

3.Проводити комплексну оцінку тварин.

4.Правильно проводити оцінку тварин за якістю нащадків.

5.Вираховувати препотентність плідників.

6.Визначати ступінь інбридингу різними методами.

7.Виконувати біометричну обробку даних обліку.

8.Будувати структурні схеми всіх методів схрещування.

9.Визначати селекційний диференціал і ефект селекції.

10.Складати план роботи із стадом.

11.Складати план групових і індивідуальних підборів.

12.Готувати документи для запису тварин в ДПК.

Студент повинен мати навики:

1.Самостійно встановити найбільш раціональні методи розведення для конкретної ферми.

2.Вибрати тварин для племінного ядра.

3.Організувати ціленаправлений підбір, вирощування ремонтного молодняку,

веденняштучногоосіменіння.

4.Організувати облік і оцінку тварин за продуктивними і племінними ознаками.

5.Контролювати виконання плану підбору тварин.

6.Виписувати посвідчення на тварин.

7.Реалізовувати тварин або їх купляти з врахуванням комплексної оцінки.

8.В багатогалузевих господарствах вести племінну справу в раціональному співвідношенні.

7

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Кожне лабораторне заняття з дисципліни “Розведення с.-г. тварин” студент виконує індивідуально.

Весь курс цієї дисципліни включає 4 модулі.

При вивченні цієї дисципліни передбачається модульно-рейтингова оцінка знань студентів за 100 – бальною шкалою.

Контролем рейтингової оцінки є результати виконання лабораторних занять,

самостійних і контрольних робіт та перевірка конспектів.

Структура навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Породи тварин та їх продуктивність; онтогенез тварин

Змістовий модуль 2. Вчення про конституціональні характеристики тварин.

9

МОДУЛЬ 1 ПОРОДИ ТВАРИН ТА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ; ОНТОГЕНЕЗ ТВАРИН

Лабораторне заняття № 1 Походження і еволюція сільськогосподарських тварин

Мета заняття: ознайомитись з основними центрами одомашнення тварин,

методами встановлення походження сільськогосподарських тварин та предками.

Матеріал та обладнання: реферативний матеріал, рисунки диких предків сучасних тварин, плакати, лічильна техніка, зошит.

Теоретичне обґрунтування

Одомашнювання тварин почалось значно пізніше (8-10 тис. років до н.е.,

період неоліту), коли людство почало переходити до осілого способу життя.

Одомашнювання тварин йшло одночасно в декількох місцях земної кулі. Вчені виділяють 6 основних центрів одомашнювання сільськогосподарських тварин:

1.Китайський малий (Індокитай, Малайський архіпелаг) – місце одомашнювання свиней, буйволів, курей, гусей, качок.

2.Індійський (Індія). Тут одомашнили буйволів, зебу, гаялів, павичів, бджіл.

3.Південно-західний Азіатський. (Мала Азія, Кавказ, Іран). У цьому центрі відбулося одомашнювання великої рогатої худоби, верблюдів, коней, овець,

свиней.

4. Середземноморський (побережжя Середземного моря). Одомашнені коні,

велика рогата худоба, вівці, кози, кролі, качки.

5. Андійський (Північні Анди, Південна Америка). Тут одомашнили індиків,

мускусних качок, альпаків.

6. Африканський (Північно-східна Африка) - центр одомашнювання шести видів: осел, свиня, собака, кіт, страус, цесарка. Жодного виду не одомашнили в Австралії, поодинокі випадки були в Америці. У Росії центрами одомашнювання були Середня Азія, Середнє і Нижнє Поволжя, Закавказзя. В Україні -

10