rozvedennya

стада в господарствах.

Багатоплідність - визначається кількістю народжених поросят за один опорос. Цей термін необхідно відокремлювати від плодючості. В дійсності плодючість характеризується кількістю приплоду, одержаного від свиноматки за відповідний період, наприклад, за рік або все життя.

Багатоплідність у племінних господарствах досягає 11-12, а в товарних 9-9,5

поросят. Зумовлюється вона кількома факторами, як спадковими, так і зовнішнього середовища. Середня багатоплідність у групі свиноматок за певний період визначають за формулою:

загальна кількість живих поросят при

народженні від усіх свиноматок групи за всі їх Середня багатоплідність = опороси

загальна кількість опоросів всіх свиноматок даної групи

Великоплідність. В зоотехнії розрізняють такі терміни - великоплідність свиноматок (середня маса народжених поросят в гнізді однієї свиноматки) та великоплідність народжених поросят (маса кожного поросяти в гнізді).

Великопліднісгь свиноматок - порівняно стабільний показник і змінюється від 1,0 до 1,2 кг навіть при значній різниці між тваринами за багатоплідністю.

Великоплідність поросят надто мінлива ознака. Маса поросят при народженні коливається від 0,7 до 2,0 кг. В одному й тому ж гнізді різниця за масою поросят може становити 1,0 кг. Звичайно дрібноплідні поросята ростуть і розвиваються значно гірше, ніж великоплідні, хоча пізніше більшість з них зрівнюється з нормально розвиненими. Середню великоплідність у групі свиноматок за певний час вираховують за формулою:

загальна жива маса поросят при народженні від

Середня великоплідність = усіх свиноматок групи за всі їх опороси Загальна кількість поросят від всіх свиноматок

за всі їх опороси

Молочність. Ця ознака репродуктивної функції свиноматки звичною мірою зумовлює ріст та розвиток новонароджених поросят і залежить від генетичних факторів, фізіологічного стану тварини, вгодованості, годівлі, прояву домінанти

51

лактації. Молочність свиноматок також залежить від розвитку молочної залози,

яка у свиноматок складається з 12-16 часток, кожна з яких розділена на 2 окремі частини. Молочність свиноматок за 50-60-денну лактацію досягає 250-300 кг.

У свиноматок визначити молочність звичайними методами дуже важко. Тому на практиці для визначення молочності свиноматок користуються непрямими даними. Тобто молочність визначають за масою гнізда поросят в 21-денному віці.

Величина її може змінюватись від 36 до 64 кг. Цей метод простий, доступний в роботі, але є умовним і не відображає реальної молочності свиноматок. Адже в масу гнізда поросят в 21 день входить і їх жива маса при народженні, а 1 кг живої маси поросяти прирівнюється до 3 кг материнського молока, вжитого на синтез цієї маси. Крім того, поросят часто починають підгодовувати раніше 21 дня життя. Середню молочність у групі свиноматок за певним час вираховують за формулою:

загальна маса всіх гнізд в 21 день у всіх

Середня молочність =

свиноматок групи за всі їх опороси

загальна кількість опоросів (гнізд) у всіх свиноматок за всі їх опороси

Збереженість поросят - відсоткове співвідношення кількості поросят,

збережених до відлучення з кількістю народжених поросят.

Збереженість поросят залежить від сукупності факторів. Доведено, що в основному гинуть поросята з найменшою живою масою. Причини їх гибелі можуть бути різні. При відході поросят від усіх загиблих через голодання гине

40-45%, від асфіксії 15-20%. Середню збереженість поросят у групі свиноматок за певний період вираховують за формулою

загальна кількість поросят, збережених до

Середня збереженість = відлучення від усіх свиноматок за всі їх опороси загальна кількість народжених поросят від усіх

свиноматок за всі опороси

Крім цього свиноматок оцінюють додатково за результатами проведення контрольної відгодівлі нащадків. Враховують такі показники:

-середньодобові прирости (г),

-вік досягнення живої маси 100 кг (днів),

52

-виграти корму на 1кг приросту (кг корм, од.);

-товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців (см);

-площа м’язового вічка (см2);

-довжина туші (см).

Перевірюваних свиноматок оцінюють за результатами першого опоросу.

Основних свиноматок (два і більше опоросів) оцінюють за середніми вищевказаними показниками всіх врахованих опоросів.

Коли при народжені або відлученні у свиноматок налічується менше 6

поросят, то такий опорос вважають аварійним і при повторенні матку вибраковують.

Маса гнізда поросят при відлученні вважається головним критерієм репродуктивної здатності свиноматок. Цей показник поєднує не тільки багатоплідність та великоплідність свиноматок, але і їх здатність вигодувати приплід, інтенсивність росту та збереженість поросят. Величина його різко коливається і багато в чому залежить не тільки від генетичних факторів, але й від таких, як рівень племінної та організаційно-господарської діяльності в стаді.

Середню масу гнізда поросят при відлученні у групі свиноматок за певний час вираховують за формулою:

Кількість одержаних опоросів на свиноматку за рік вважається головним критерієм інтенсивності використання свиноматок в господарствах і вираховується шляхом ділення кількості днів в році на тривалість відтворного

період) та холостий період. Поросність свиноматок триває в середньому 114 діб з коливаннями 105-125 діб. Підсисний період залежно від технології вирощування

53

поросят в господарстві може становити 21 – 60 діб. Холостий період (нормальний відпочинок) - від відлучення поросят до першої охоти становить в середньому 12

діб. може коливатися від 3 до 40 діб і більше. Відтворний цикл у свиноматок, а

отже і інтенсивність їх використання зумовлюється, насамперед, віком відлучення поросят, який залежить від рівня організації виробництва у господарстві,

забезпеченості приміщеннями, кормовими та енергетичними ресурсами, а також стану здоров'я і збереженості молодняку, молочності свиноматок та ін. У

конкретних умовах визначають оптимальні строки відлучення поросят. В

кожному разі враховують фізіологічний стан та здоров’я свиноматок і поросят в даний період, а також одержаний економічний ефект.

Наприклад, при інтенсивному використанні свиноматок відтворений цикл складає 142 доби (114+21+7). Отже кількість опоросів за рік від таких свиноматок досягатиме 2,6, а при багатоплідності 10 поросят; за рік від таких свиноматок одержують до 26 поросят.

При екстенсивному використанні свиноматок відтворний цикл складає

234 доби і більше (114+60+60), а кількість опоросів від свиноматки за рік – 1,6,

відповідно одержують лише 16 поросят.

Порядок виконання завдання:

Робота виконується в лабораторії генетики, розведення та селекції сільськогосподарських тварин. Студенти за визначеним завданням, користуючись методичними вказівками для виконання лабораторних робіт з даної дисципліни,

за допомогою лічильної техніки проводять розрахунки.

Завдання до виконання:

Завдання 1. На основі даних таблиці 1 підрахуйте показники багатоплідності,

молочності та збереження у свиноматок різних господарств України. Зробіть порівняльну оцінку про рівень продуктивності стад племзаводів.

54

Контрольні питання.

1.За якими показниками оцінюють репродуктивні якості свиноматок?

2.Що розуміють під багатоплідністю свиноматок та як вираховують цей показник продуктивності у групі свиноматок?

3.Що розуміють під великоплідністю свиноматок?

4.Що розуміють під молочністю свиноматок та як вираховують цей показник?

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Багатоплідність - кількість живого молодняку при народженні, голів.

Великоплідність - жива маса молодняку при народженні

Відгодівля с.-г. тварин - інтенсивна годівля невикористаних для відтворення стада сільськогосподарських тварин. Основою відгодівлі є здатність тварин при

55

посиленій годівлі їх нарощувати м’якотну частину тіла.

Відтворювальний цикл - період, що включає вагітність, продуктивний період та інтервал між відлученням молодняку до запліднення.

Життєздатність - визначає стійкість організму до різних екстремальних умов і стресів (у зоотехнії – стійкість до стресів у процесі технології виробництва).

Контрольне вирощування - оцінка ремонтного молодняку за показниками

власної продуктивності.

Плодючість тварин - здатність тварин до відтворення. Визначається за кількістю приплоду, одержаного від самки протягом відповідного часу.

Скороспілість тварин - здатність організму тварин у короткі строки досягати високого ступеня свого розвитку.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ТЕМИ

1. Показники, які характеризують продуктивність свиноматок:

а) багатоплідність,скороспілість,кількість“аварійних”опоросів, виживаємість б) багатоплідність, молочність, маса гнізда в 2-місячному віці, скороспілість,

затрати корму на 1 кг приросту живої маси, товщина шпику над 6-7 грудним хребцем, маса задньої третини півтуші в) багатоплідність, молочність, маса гнізда в 2-місячному віці,

крупноплідність, виживаємість та за результатами контрольної відгодівлі молодняку (скороспілість, затрати корму на 1 кг приросту живої маси,

товщина шпику над 6-7 грудним хребцем, маса задньої третини півтуші)

2. Молочність свиноматок це:

а) кількість живих поросят при народженні б) жива маса поросят в гнізді при відлученні в) загальна жива маса поросят гнізда в 21 день

г) середня жива маса одного поросяти при народженні д) кількість молока отриманого від свиноматки за лактацію

3. Крупноплідність це:

56

а) кількість живих поросят при народженні б) жива маса поросят в гнізді при відлученні в) загальна жива маса поросят гнізда в 21 день

г) середня жива маса одного поросяти при народженні д) кількість молока отриманого від свиноматки за лактацію

4. Багатоплідність це:

а) кількість живих поросят при народженні б) жива маса поросят в гнізді при відлученні в) загальна жива маса поросят гнізда в 21 день

г) середня жива маса одного поросяти при народженні д) кількість молока отриманого від свиноматки за лактацію

Рекомендована література

1.Басовський М.З., Буркат В.П. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин. Б.Ц.: БДАУ, 2001. - С. 215.

2.Басовський М.З., Дубін А.М., Афанасенко В.Ю. та ін. Практикум з розведення сільськогосподарських тварин - Луганськ, 2006. - 324 с.

3.Герасимова В.І. Практикум з свинарства і технології виробництва свинини.

-К.: Урожай, 1995. - С. 71.

4.Кравченко Н.А. Разведение сельскохозяйственных животных - М.: Колос, 1973. - С. 266.

5.Мельник Ю.Ф., Найденко К.А., Журавель М.П., Витриховська А.В.,

Майборода М.М., Литвиненко Т.В. Практикум з розведення

сільськогосподарських тварин. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2007. - 240 с

57

Лабораторне заняття № 11

Тема: Оцінка вовнової продуктивності овець

Мета заняття: вивчити основні показники вовнової продуктивності овець, методи їх обліку та оцінки.

Матеріал та обладнання: показники вовнової продуктивності, таблиці,

лічильна техніка.

Теоретичне обґрунтування

Порівняно з іншими видами тварин, вівці відрізняються більш різноманітною продуктивністю. Але основна продукція овець - вовна.

Незважаючи на різноманітність методів одержання штучних та синтетичних волокон, натуральна вовна не втратила свого значення завдяки гігієнічності,

теплозахисних властивостей та технологічних якостей.

Вовну овець використовують для виготовлення цінних тканин, валяних,

в'язаних та інших виробів. Класифікують вовну на однорідну і неоднорідну.

Вовнова продуктивність овець формується за рахунок кількісних та

якісних селекційних ознак. До якісних ознак належать хімічні особливості вовни, гістологічна будова, фізичні властивості, механічні, геометричні,

технологічні (прядомість, звалюваність), типи елементарних волокон, пучки вовнових волокон (штапелі, косиці), жиропіт, домішки вовнового покриву овець.

Якісні особливості вовни визначають її остаточне призначення, систему переробки та реалізаційну вартість.

Кількісні ознаки вовнової продуктивності овець - це настриг немитої і чистої вовни, кг; вихід чистого волокна, %; густота. Формування кількісних і якісних показників базується на спадкових ознаках (результат селекції) та фактичних умовах вирощування і виробничого використання тварин.

Із кількісних ознак розрізняють: 1) настриг немитої вовни, кг (визначають зважуванням руна, що складається з чистого волокна, жиропоту та домішок); 2)

58

настриг чистої вовни, кг (вовна після миття) - це основний показник вовнової

продуктивності овець.

Вихід чистого волокна є важливою ознакою, яка залежить від спадковості тварин та умов утримання і виражається відношенням чистої вовни до немитої

(%):

R Рх(100 Н )

т

де R - вихід чистої вовни, %;

Р - маса чистої вовни, кг; m - маса немитої вовни, кг;

Н - норма кондиційної вологості, для всіх видів вовни становить 17%.

На вихід чистої вовни впливають кількість жиропоту та ступінь її забрудненості. В овець тонкорунних порід вихід чистої вовни коливається в межах 35 - 45%, у напівтонкорунних 40 - 50%, у грубововнових до 65%.

Фактичний вихід чистої вовни визначається і встановлюється заготівельними організаціями. Залікову масу вовни визначають за формулою:

ЗМ ВфхМВф Вб

де ЗМ - залікова маса чистої вовни, кг;

Вф - фактичний вихід чистої вовни, %;

МВф фактична маса вовни, кг;

Вб - базисний вихід чистої вовни 5%.

Густота вовни – виражається кількістю волокон на одиниці (1 см2) площі шкіри вівці і впливає на щільність руни і настриг вовни.

Оброслість – це наявність довгої густої вовни на всіх частинах тулуба вівці,

крім голови і ніг.

До геометричних властивостей вовни відносять довжину і тонину волокон.

Довжина вовни це ознака формування настригу, яка значною мірою зумовлена спадковістю. Розрізняють натуральну та істинну довжину.

Тонину волокон визначають у лабораторних умовах в мікрометрах (мкм), а

59

при бонітуванні окомірно - це діаметр поперечного перетину волокна.

До якісних селекційних ознак крім вищевказаних відносять: звивистість та вирівняність волокон за тониною, еластичність і шовковистість вовни, кількість та якість жиропоту.

Звивистість та вирівняність волокон за тониною це спадково обумовлені ознаки технологічних особливостей вовни. Звивистість визначають за наявністю чітких за формою звивів по всій довжині штапелю. Вирівняність вовни в штапелі і руні визначають за різноманітністю тонини волокон у якостях або в мікрометрах.

Ознаки, що визначають органолептично і які характеризують товарний вигляд вовни це еластичність, шовковистість і пружність. До технологічних властивостей вовни відносять валкоздатність та прядильну здатність.

Валкоздатність вовни це властивість волокон міцно переплітатися та зчіплюватися, утворюючи щільну масу типу повсті.. Валкоздатність є вадою вовни, яку визначають окомірно і органолептично.

Прядильна здатність - це придатність порівняно коротких волокон перероблятися в пряжу - довгу текстильну нитку.

Окомірно оцінюють жиропіт за кількістю та якістю, а також кольором.

Пожовтіння вовни, вказує на ваду, яка зумовлена спадковістю.

Механічні властивості вовни - це реакція вовнових волокон на зовнішні деформуючі сили. До механічних властивостей належать в основному характеристики міцності і деформації при розтягуванні.

Міцність вовни - це стійкість волокон на розрив. Абсолютна міцність - сила необхідна для розриву вовнини. Вона коливається від 2,5 до 100 Н.

Розтяжність вовни - це здатність волокон до подовження під дією зовнішніх сил. За допомогою розтягування визначається і міцність вовни.

Пружна деформацій (пружність) - частина подовження волокна, що від-

разу зникає після усунення навантаження.

Еластичність полягає в тему, що після зняття зовнішнього навантаження частина подовження зникає не відразу, а протягом деякого часу.

Пластичність вовни проявляється у збереженні частини подовження 12-

60