МАШИНИ ДЛЯ ЗАГОТІВЛІ КОРМІВ

243

Розділ 5

Залежно від природно-кліматичних зон і господарських умов застосовують різні способи заготівлі кормів. Вибираючи їх, слід ураховувати умови збиран- ня, врожайність, площі масивів, вид і поголів’я тварин та інші чинники.

У сучасному сільськогосподарському виробництві застосовують такі спосо- би заготівлі трав і силосних культур:

1.Заготівля розсипного сіна. Цей спосіб передбачає: скошування трав, су- шіння в покосах, ворушіння, згрібання сіна у валки, перевертання валків, підбирання валків з утворенням копиць, підбирання копиць і транспорту- вання до місць скиртування, укладання сіна у стоги та скирти. Такий спосіб неекономічний, оскільки не дає змоги одержати сіно високої якості.

2.Заготівля пресованого сіна. Цей спосіб прогресивніший. Траву після скошування, сушіння і згрібання у валки підбирають з одночасним пресу- ванням у паки. Збирають і пресують сіно при його вологості не більше ніж 25 %. Залежно від умов паки досушують у полі або підбирають безпосередньо

утранспортні засоби, перевозять до місць зберігання і досушують у штабелях активним вентилюванням.

3.Збирання трав і силосних культур з подрібненням. Силос, сінаж і трав’яне борошно готують з подрібнених рослин.

Для отримання силосу скошену і подрібнену зелену масу закладають у траншеї або силосні башти, де її перед герметизацією ущільнюють.

Технологія приготування сінажу передбачає закладання пров’яленої до 50...55 % та подрібненої до 3 см маси в башти або інші герметизовані спо- руди.

Трав’яне борошно одержують також із подрібнених до 3 см рослин, вису- шених до вологості 8...12 % у високотемпературних сушарках. Після розме- лювання масу гранулюють або зберігають у розсипному вигляді (сінне, віта- мінне борошно).

5.2. Основні агротехнічні вимоги

Під час збирання трав слід дотримуватися певних агротехнічних вимог. Перший укіс бобових трав починати в стадії бутонізації, лучних — на по-

чатку цвітіння, а злакових — при появі колосків.

Косовицю проводити протягом 5...7 днів, а на низинних луках, плавнях і болотах — 7...10 днів.

Під час косіння забезпечувати оптимальну висоту зрізу: для природних трав у степовій зоні — 4,0...4,5 см, а в лісолучній і лісостеповій зонах — 5...6 см. Отаву осіннього укосу зрізати на висоту 6...7 см, а сіяні багаторічні трави — 7...9 см.

Під час сушіння трави і згрібання сіна стежити за тим, щоб не було втрат. Сінозбиральні машини не повинні надмірно ворушити, перетрушувати і засмічувати сіно. У пересохлому сіні обламується багато листя, а у волого-

му — розвиваються мікроорганізми, які руйнують поживні речовини. Машини мають забезпечувати укладання трави у прямолінійні рядки

або валки, правильне перевертання валків на півоберта для прискорен- ня сушіння нижніх шарів, а також повне збирання сіна кондиційної воло- гості.

Копиці сіна мають бути правильної форми. Маса копиці у степовій зоні має становити 3...500 кг, а у лісолучній — 50...150 кг.

244

Машини для заãотівлі êормів

5.3. Класифікація і характеристика машин для заготівлі кормів

Машини для заготівлі кормів можна поділити на дві основні групи: для заготівлі трав на сіно і сінаж та для заготівлі силосу і свіжої подрібненої зе- леної маси.

Класифікують їх за такими ознаками:

y за способом агрегатування — причіпні, начіпні, напівначіпні та самохідні; y за типом різального чи подрібнювального апарата — сегментно-

пальцьові, дискові, ротаційні та барабанні;

yза кількістю різальних апаратів — одно-, дво-, три- та багатобрусні;

yза формуванням зрізаної маси — покісні та порційні.

Залежно від технології заготівлі кормів використовують певний комплекс кормозбиральних машин. Під час заготівлі трав на сіно застосовують косарки, ворушилки, граблі, підбирачі-копнувачі, прес-підбирачі, волокуші, копицевози, стогокладки, стогоутворювачі, пакопідбирачі, стаціонарні преси, вентильовані сіносховища.

Комплекс машин для збирання трав на сінаж складається з косарок- плющилок, підбирачів-подрібнювачів-навантажувачів, транспортних візків і пневматичних транспортерів.

Для подрібнення зеленої маси, яка використовується для згодовування тваринам без зберігання та заготівлі силосу на зимовий період, застосовують косарки-подрібнювачі, підбирачі-подрібнювачі, косарки-плющилки, силосо- збиральні та кормозбиральні комбайни і комплекси.

5.4. Косарки, косарки-плющилки і косарки-подрібнювачі

Косарки призначені для скошування природних або сіяних трав. Цю тех- нологічну операцію виконують різальні апарати. Вони приводяться в дію від вала відбору потужності трактора, можуть мати індивідуальний гідро- або електропривід та приводитися від власних ходових коліс. Залежно від техно- логічного процесу косарки можна обладнувати додатковим плющильним або подрібнювальним апаратом.

Різальний апарат (рис. 5.1) — основний робочий орган косарки, який складається з пальцьового бруса 1 і ножа 12, що здійснює зворотно- поступальний рух. Пальцьовий брус кріпиться до внутрішнього і зовнішнього 13 подільників, які спираються на сталеві полозки 14, за допомогою яких ре- гулюється задана висота зрізу. До бруса 1 за допомогою болтів 2 кріпляться пальці 9 з протирізальними пластинами 8. Рухомий ніж 12 має головку 11 для приєднання до привідного шатуна та наклепані по всій довжині ножа сегменти 7.

Передньою частиною сегменти спираються на протирізальні пластини 8, а ззаду сегменти і спинка упираються у пластини тертя 3. Для того щоб сегмен- ти ножа прилягали до протирізальних пластин, до пальцьового бруса при- кріплені лапки 4, які унеможливлюють піднімання ножа вгору.

Ніж, рухаючись у пазу пальців, відхиляє лезами сегментів стебла, що по- трапили між пальці, притискує їх до лез протирізальних пластин і зрізує. Польова дошка 15 відводить скошену траву вліво, звільняючи місце для про- ходження машин при новому заїзді. Подільник 10 під час руху косарки спря- мовує стебла до різального апарата.

Різальний апарат потребує певних регулювань. Кут нахилу вперед або на- зад регулюють поворотом рухомої рами відносно нерухомої. Центрування но-

245

Розділ 5

бути з подвійним про- бігом ножа (з подвійним ходом). При цьому S = 2t = 2t0. Крім того, є різальні апарати низького зрізу

при S = t = 2t0 = 76,2 мм (косарки) або S = t = 2t0 = 101,6 мм (комбайни). За

якістю зрізу, експлуатаційною надійністю та витратою зусилля на різання найкращий різальний апарат для косарок — це апарат нормального різання

зодинарним пробігом ножа.

Воснову роботи різальних апаратів покладені підпірний та безпідпірний принципи зрізування.

Різальні апарати підпірного зрізування бувають сегментно- пальцьові (розглядалися вище) та безпальцьові (рис. 5.2). У таких апаратах стебла при зрізуванні спираються на певні елементи машини.

У сегментно-пальцьових апаратах є різальна пара — сегмент 2 (рис. 5.2, а)

і протирізальна пластина пальця 1. Сегмент підводить стебла рослин до про- тирізальної пластини, затискуючи їх між собою. Під час зрізування стебла одночасно спираються на протирізальну пластину (точка А) і пероподібний відросток пальця (точка В), тобто дві опори. Це зменшує можливість згинання стебла, особливо тонкостеблих рослин, які мають малу жорсткість. При зби- ранні товстостеблих культур (соняшник, кукурудза) дві опори негативно

246

Машини для заãотівлі êормів

енергії, порівняно з безпідпірними різальними апаратами. Водночас зворот- но-поступальний рух ножа спричинює значні інерційні зусилля, що обмежує застосування таких косарок на підвищених робочих швидкостях при збиранні трав.

У безпальцьовому апараті (рис. 5.2, б) різальна пара — два сегменти 2, які перерізають стебло з опорою в одній точці А. Такі різальні апарати менше забиваються при збиранні заплутаних та полеглих рослин. Застосовують одно- і двоножеві апарати: в одноножевому рухомий один ніж, а у двоноже- вому — обидва ножі, завдяки чому поліпшується зрівноваженість усієї маши- ни. Проте такі косарки мають складнішу конструкцію приводу ножів.

Різальні апарати безпідпірного зрізування (рис. 5.3) — це ротаційно-дискові, сегментно-дискові і ротаційно-барабанні апарати.

Різальні елементи цих апаратів — ножі 2, шарнірно з’єднані з диском 1 чи валом барабана 5, або сегменти 3, жорстко приєднані до диска 1 (рис. 5.3, б). Стебло рослини при зрізуванні не спирається на якийсь елемент машини (опору), відгин його обмежується жорсткістю стебла, його інерцією та частково підпиранням сусідніх стебел.

Різальні апарати безпідпірного зрізування не мають зворотно- поступального руху робочих частин. Ножі ротаційних апаратів здійснюють обертальний рух з лінійною швидкістю до 50...60 м/с разом з диском або бара-

247