
- •Активний центр – це ділянка фермента, що взаємодіє з S. Активних центрів може бути 2, 4, 6, 8. До кожного входять 7-15 амінокислот, що мають такі функціональні групи:
- •Коферменти
- •Нікотинамідні коферменти
- •Піридоксальфосфат (ПАЛФ)
- •Біоцитин
- •Біоцитин - кофермент карбоксилювання (приєднання молекули СО2 до іншої молекули з подовженням ланцюга на 1 атом вуглецю)
- •Тетрагідрофолієва кислота ( ТГФК )
- •ТГФК бере участь в обміні амінокислот (синтез метіоніну, гомоцистеїну), в синтезі нуклеотидів (тиміділату для ДНК та пуринових ядер аденіну і гуаніну), синтезі інших сполук (холіну, креатину, адреналіну).
- •Метилкобаламін
- •Вітаміни групи К
- •Біологічна роль і механізм дії вітаміну Е
- •Трансмембранний перенос речовин
- •Перетравлення ліпідів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Хіломікрони утворюються в слизовій тонкого кишечника, транспортують екзогенні тригліцериди з кишечника в кров через систему лімфатичних судин.
- •Катаболізм триацилгліцеролів
- •Регуляція ліполізу
- •Окислення жирних кислот
- •Окислення гліцеролу (гліцерину)
- •Ліпогенез
- •Біосинтез жирних кислот
- •Послідовність ферментативних реакцій біосинтезу
- •Утворення ненасичених жирних кислот
- •Біосинтез фосфогліцеридів
- •Біосинтез та катаболізм кетонових тіл
- •Патологія ліпідного обміну
- •Ожиріння – це стан, що характеризується надмірним накопиченням триацилгліцеролів в жировій тканині. Розрізняють аліментарне (надмірне споживання їжи) та гормональне (гіпофункція щитовидної залози, кастрація, гіпофізарне, гіпоталамічне).
- •Всмоктування тетрапіролів в кишечнику
- •Патологія пігментного обміну – жовтяниці
- •Хімія та метаболізм нуклеопротеїнів. Молекулярна біологія
- •Номенклатура
- •Будова та функції ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти)
- •Правила Чаргафа
- •Перетравлення нуклеопротеїнів та всмоктування продуктів гідролізу
- •Особливості синтезу пуринових нуклеотидів
- •Катаболізм пуринових нуклеотидів
- •Поняття про гіперурикемію та її характеристика
- •Причини
- •Лікування подагри
- •Біосинтез піримідинових нуклеотидів
- •Особливості синтезу піримідинових нуклеотидів
- •Джерела атомів карбону та нітрогену піримідинового кільця
- •Утворення цитидилових нуклеотидів
- •Синтез дезоксирибонуклеотидів
- •Утворення тимідилових нуклеотидів
- •Інгібітори синтезу дезоксирибонуклеотидів
- •Катаболізм піримідинових нуклеотидів
- •В основному відбуваються в печінці. Кінцевими продуктами обміну піримідинових нуклеотидів є:
- •Генетичний код. Реплікація ДНК
- •Властивості біологічного коду
- •Поняття про реплікацію
- •Значення реплікаціїї: забазпечує рівномірну, серед дочірніх клітин, передачу спадкової інфлрмації при поділі клітин.
- •Механізм реплікації
- •Ферменти і фактори реплікації ДНК в еукаріот
- •Етапи реплікації ДНК у еукаріот
- •Фактори транскрипції еукаріот
- •Механізм транскрипції у еукаріот
- •Інгібітори транскрипції (пригнічують або повністю блокують транскрипцію)
- •Здійснюється на рівні транскрипціі. Виділяють регуляцію двох типів:
- •Регуляція експресії генів у еукаріот
- •І. На рівні структурної організації геному регуляція експресії генів забезпечується особливістю будови хроматину, процесами рекомбінації та ампліфікації генів.
- •Класифікація мутацій
- •Класифікація мутагенів
- •Характеристика мутацій
- •Поняття про репарацію ДНК її механізми та патологію
- •Клітинні комунікаціи. Гормони та інші сигнальні молекули
- •Приклади гормоноподібних речовин
- •Механізми передачі гормонального сигналу
- •Група тропних гормонів аденогіпофіза.
- •Стимулюють функції периферійних ендокринних залоз.
- •Гормони підшлункової залози
- •Гормони як лікарські препарати.
- •1.Замісна гормонотерапія: інсулін при цукровому діабеті. 2. Стимулююча гормонотерапія – гормон росту. 3. Блокуюча або гальмівна гормонотерапія – інгібітори синтезу статевих гормонів при деяких онкозахворюваннях.
- •Препарати крові
- •Функції крові
- •Хімічний склад крові
- •Фізико-хімічні константи крові
- •Види алкалозу
- •Біохімія еритроцитів
- •Дихальна функція еритроцитів
- •Білки плазми (сироватки) крові
- •Функції білків плазми крові.
- •Структурно-функціональні особливості нирок
- •Кліренс визначають за формулою
- •Ниркова регуляція артеріального тиску
- •Індуктори ферментів метаболізму ксенобіотиків
- •Метаболічна активація ксенобіотиків
- •І фаза метаболізму ксенобіотиків
- •ІІ фаза метаболізму ксенобіотиків
- •Основні реакції кон’югації
Цей кофермент ІІ групи містить два гетероцикли – сірковмісне ядро тіазолу, пірімідиновий цикл й пірофосфатний залишок.
Тіаміндифосфат - кофермент другої групи, переносить кето- і альдегідні групи. Каталізує окислювальне декарбоксилювання α-кетокислот – піровиноградної та α -кетоглутарової кислот та перенос глікольальдегідної частинки від кетоцукрів на альдоцукри (транскетолаза).
ТДФ утворюється з вітаміну В1 (тіаміну) шляхом фосфорилювання.
Джерела вітаміну В1: продукти рослинного походження – хліб (житній, грубого помолу), крупи (гречана, вівсяна), пивні дріжджі, пиво та ін. Добова потреба 1,5 - 2,0 мг.
При нестачі вітаміну В1 порушується окислення пірувату (аеробний метаболізм глюкози), що спричиняє накопичення піровиноградної та молочної кислот (болі в області серця пов’язують саме з накопичення лактату – приступ стенокардії), тканинах і крові.
Порушується енергетичне забезпечення клітин з високими енергетичними витратами (міокард), уражується нервова система, є порушення секреторної і моторної функції шлунку. Клінічні форми недостатності В1 – а) поліневритична (суха форма “бері-бері”), б) набрякова, в) кардіальна.
Ураження нервової системи є наслідком зменшення рівня нейромедіатора ТТФ, через нестачу тіаміну.
Кофермент ацилювання (КоА –SH)
КоА-SH належить до коферментів ІІ групи і є одним з ключових коферментів в реакціях метаболізму вуглеводів (окислення пірувату і α-кетоглутарату), окисленні жирних кислот, синтезі жирних кислот, холестерину, гему, ацетилхоліну, знешкодженні чужорідних речовин та ін.
КоА-SH- типовим нуклеотидним коферментом і складається з аденілового нуклеотиду, з’єднаного з пантотеновою кислотою та бета-меркаптоетиламіном:
Функція КоАSH полягає в активації та переносі залишків карбонових кислот Синтез КоА-SH в організмі здійснюється з вітаміну В3 (пантотенової кислоти).
Джерела вітаміну: продукти тваринного та рослинного походження - печінка, м’ясо, яєчний жовток, дріжджі, зелені частини рослин. Частково синтезується номальною мікрофлорою кішківника. Вітамін В3 отримав свою назву пантотенова кислоти через широку розповсюдженість у природі (pantosвсюди).
Добова потреба – 3 – 5 мг.
Недостатність: авітаміноз виникає рідко.Мають місце дерматити (випадіння волос, зупинка росту, ураження слизової оболонки , невріти, ураження наднирників).
Піридоксальфосфат (ПАЛФ)
Кофермент ІІ групи. Похідне 3-оксипірідину.
Відомо більше 50 ферментів, до складу яких входить ПАЛФ. Цей кофермент бере
участь у реакціях обміну амінокислот, синтезі гему (входить до складу ферменту δ- амінолевулінатсинтетази, який каталізує ключову реакцію в синтезі гему), взаємоперетворенні амінокислот серину і гліцину, окисленні триптофану.
ПАЛФ переносить хімічні групи:
-СООН (участь в реакціях декарбоксилювання амінокислот, синтезі біогенних амінів, медіаторів нервової системи),
-NH2 (в реакціях переамінування амінокислот)..
Синтез коферменту піридоксальфосфату в організмі здійснюється з піридоксалю або інших похідних вітаміну В6 (піридоксину та піридоксаміну )
Добова потреба: 2-3 мг
Харчові джерела: хліб, картопля, круп’яні вироби, м’ясо, печінка, Недостатність (може бути при прийомі протитуберкульозного засобу ізоніазиду, що є
антагоністом ПАЛФ, та пеніциламіну).
Прояви недостатності: дерматити. Ураження ЦНС обумовлено порушенням утворення гальмівного медіатора – ГАМК (γ-аміномасляної кислоти)