- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття 2
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •Анафілактичний шок, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Етіологія:
- •Патогенез:
- •Клініка
- •Невідкладна допомога
- •Показання до штучної вентиляції легень (швл) при анафілактичному шоці:
- •Критерії ефективності надання невідкладної допомоги:
- •Токсикологічна класифікація отрут (за характером токсичної дії)
- •Принципи класифікацій отруєнь
- •II. Клінічний
- •Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі Тактика лікаря при гострих отруєннях невідомою отрутою на догоспітальному етапі
- •2.2. Методи антидотної детоксикації.
- •1 Добу: 3 - 4 рази
- •2 Добу - 2-3 рази
- •Тіосульфат натрію, 30% розчин.
- •Налорфін (анторфін) 0,5% розчин
- •Гідрокарбонат (бікарбонат) натрію
- •Зондовий метод промивання шлунка проводять при всіх видах отруєнь, в тому числі і пацієнтам у глибокій комі після інтубації трахеї ендотрахеальної трубкою з роздувною манжеткою.
- •Методика зондового промивання шлунка.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту
- •2. Форсований діурез
- •3. Гіпербарична оксигенація.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту.
- •Виникнення блювотного рефлексу - захисна реакція при деяких видах отруєнь. Застосування блювотних засобів
- •Недоліки методу застосування блювотних засобів
- •Отруєння грибами.
- •Отруєння блідою поганкою.
- •Отруєння червоним мухомором.
- •Отруєння солями важких металів.
- •Отруєння препаратами ртуті.
- •Отруєння препаратами свинцю.
- •Отруєння розчинними солями барію (хлорид барію).
- •Отруєння ціанідами.
- •Отруєння медичними препаратами та наркотичними засобами. Отруєння морфіном.
- •Отруєння кофеїном.
- •Отруєння барбітуратами.
- •Отруєння нейролептиками.
- •Отруєння транквілізаторами.
- •Отруєння сульфатом магнію.
- •Отруєння дитиліном.
- •Отруєння стрихніном.
- •Отруєння аніліном.
- •Отруєння серцевими глікозидами.
- •Отруєння саліцилатами.
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Отруєння сурогатами алкоголю
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Отруєння етиленгліколем.
- •Отруєння дихлоретаном.
- •Отруєння (органічними кислотами) оцтовою есенцією.
- •Інтоксикації пестицидами
- •1. Патогенез
- •2. Лікування
- •3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим
- •1. Клінічні періоди захворювання.
- •3. Лікування:
- •Отруєння невідомим газом, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •3.1. Отруєння чадним газом
- •Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі.
- •3.2. Отруєння хлором.
- •3.3. Отруєння аміаком.
- •3.4. Отруєння фосфорорганічними сполуками.
- •А л е р г і ч н а р е а к ц і я
- •3. Перевірити наявність пульсу • Пульс
- •О т р у є н н я н е в і д о м и м г а з о м
- •3.Перевірити наявність пульсу
- •Екг – електрокардіограма
Гідрокарбонат (бікарбонат) натрію
Механізм дії. Помірний алкалоз і лужну реакцію сечі треба підтримувати кілька годин до повної ліквідації гемолізу і видалення його продуктів з сечею при форсуваному діурезі.
Показання - отруєння оцтовою та іншими органічними кислотами, що володіють резорбтивною дією, зрушуючими рН крові в кислу сторону і викликають внутрішньосудинний гемоліз.
Аміназин - фармакологічний антагоніст симпатоміметиків
Показання - отруєння фенаміном, фепранон, адреналіном і т. д.
Застосування: внутрішньом'язово 2,5% розчин по 1-2 мл.
Калію хлорид - знижує чутливість міокарда до наперстянки
Показання - інтоксикація серцевими глікозидами.
Застосування: При важких отруєннях призначається всередину 5 г (10% розчин 50 мл) або внутрішньовенно 2-2,5 г (0,3% розчин на 5% розчині глюкози) або у складі ГіК (Юрія-Фарм) під контролем ЕКГ та електролітного складу крові.
4. Припинення подальшого надходження отрути в організм і прискорене виведення частини отрути, що не всмокталася (блювотні, проносні засоби, промивання шлунку і кишківника, ентеросорбція.
5. Промивання шлунка
Якщо пацієнт у свідомості, надання допомоги починають з беззондового промивання шлунка, але завершують промивання шлунка обов'язково зондовим методом!
Протипоказання беззондового промивання при отруєнні
- Корозивними отрутами,
- Летючими вуглеводами,
- Бензином, керасином, іншими продуктами переробки нафти,
- Скіпідаром, хвойним, смерековим маслом
Промивання шлунка будь-яким методом протипоказано при:
- Судомах (введення зонда збільшує частоту судомних нападів);
- Поглинанні бензину і його похідних (введення зонда не знижує ймовірність виникнення аспірації з наступним розвитком аспіраційної пневмонії);
- Важкої дихальної та серцево-судинної недостатності (введення зонда може викликати кровотечу і перфорацію стравоходу, шлунка, може посилити дихальну і серцево-судинну недостатність).
Зондовий метод промивання шлунка проводять при всіх видах отруєнь, в тому числі і пацієнтам у глибокій комі після інтубації трахеї ендотрахеальної трубкою з роздувною манжеткою.
1. На догоспітальному етапі важливо промити шлунок протягом перших 3-4 годин (час евакуації вмісту шлунка) з моменту отруєння.
Найбільш ефективно промивання шлунка в перші 15-20 хвилин.
2. Ефективно промивання шлунка і пізніше, так як частина отрути затримується між складками слизової оболонки і на більш тривалий термін (при отруєннями отрутами, що сповільнюють перистальтику шлунково–кишкового тракту). Деякі отрути (метиловий спирт, барбітурати, ФОС, серцеві глікозиди, опіати, амітриптилін) виділяються в порожнину шлунка протягом доби і більше. У стаціонарних умовах зондове промивання шлунка продовжують при важких отруєннях високотоксичними препаратами через кожні 3-4 години до повного очищення шлунку від отрути.
3. Особливості промивання шлунку при отруєнні отрутами коррозійної (місцевого ушкодження) дії
- Промивання шлунка проводять навіть при кровавій блювоті;
- Попередньо ліквідують загрозливі життя порушення дихання і кровообігу, купують судомний синдром, психомоторне збудження, больовий синдром;
- Вводять антидот, якщо встановлено вид отрути.
4. Відсутність отрути в промивних водах можна встановити за допомогою лабораторного хімічного аналізу.