- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття 2
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •Анафілактичний шок, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Етіологія:
- •Патогенез:
- •Клініка
- •Невідкладна допомога
- •Показання до штучної вентиляції легень (швл) при анафілактичному шоці:
- •Критерії ефективності надання невідкладної допомоги:
- •Токсикологічна класифікація отрут (за характером токсичної дії)
- •Принципи класифікацій отруєнь
- •II. Клінічний
- •Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі Тактика лікаря при гострих отруєннях невідомою отрутою на догоспітальному етапі
- •2.2. Методи антидотної детоксикації.
- •1 Добу: 3 - 4 рази
- •2 Добу - 2-3 рази
- •Тіосульфат натрію, 30% розчин.
- •Налорфін (анторфін) 0,5% розчин
- •Гідрокарбонат (бікарбонат) натрію
- •Зондовий метод промивання шлунка проводять при всіх видах отруєнь, в тому числі і пацієнтам у глибокій комі після інтубації трахеї ендотрахеальної трубкою з роздувною манжеткою.
- •Методика зондового промивання шлунка.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту
- •2. Форсований діурез
- •3. Гіпербарична оксигенація.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту.
- •Виникнення блювотного рефлексу - захисна реакція при деяких видах отруєнь. Застосування блювотних засобів
- •Недоліки методу застосування блювотних засобів
- •Отруєння грибами.
- •Отруєння блідою поганкою.
- •Отруєння червоним мухомором.
- •Отруєння солями важких металів.
- •Отруєння препаратами ртуті.
- •Отруєння препаратами свинцю.
- •Отруєння розчинними солями барію (хлорид барію).
- •Отруєння ціанідами.
- •Отруєння медичними препаратами та наркотичними засобами. Отруєння морфіном.
- •Отруєння кофеїном.
- •Отруєння барбітуратами.
- •Отруєння нейролептиками.
- •Отруєння транквілізаторами.
- •Отруєння сульфатом магнію.
- •Отруєння дитиліном.
- •Отруєння стрихніном.
- •Отруєння аніліном.
- •Отруєння серцевими глікозидами.
- •Отруєння саліцилатами.
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Отруєння сурогатами алкоголю
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Отруєння етиленгліколем.
- •Отруєння дихлоретаном.
- •Отруєння (органічними кислотами) оцтовою есенцією.
- •Інтоксикації пестицидами
- •1. Патогенез
- •2. Лікування
- •3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим
- •1. Клінічні періоди захворювання.
- •3. Лікування:
- •Отруєння невідомим газом, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •3.1. Отруєння чадним газом
- •Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі.
- •3.2. Отруєння хлором.
- •3.3. Отруєння аміаком.
- •3.4. Отруєння фосфорорганічними сполуками.
- •А л е р г і ч н а р е а к ц і я
- •3. Перевірити наявність пульсу • Пульс
- •О т р у є н н я н е в і д о м и м г а з о м
- •3.Перевірити наявність пульсу
- •Екг – електрокардіограма
Отруєння сурогатами алкоголю
Уживання разом з етиловим спиртом хімічних речовин, які утворюються або застосовуються при кустарному виробництві алкогольних напоїв (сивушні масла, карбіт, ефірні масла, оцтова есенція, альдегіди,формальдегідні смодии, ацетон та багато інших невідомих речовин) призводить до переважання симптомів загальнотоксичного впливу над наркотичною дією етилового спирту. Перебіг таких отруєнь більш тяжкий і на першому плані знаходиться клініка і лікування ниркової та печінкової недастатності, екзбтоксичного шоку, токсичної енцефалопатії, гострого токсичного ураження легень у вигляді респіраторного дистрес-синдрому дорослих чи набряку легень.
Отруєння метиловим спиртом
Летальна доза 80-100 мл.без вживання етилового спирту, смертельна концентрація в крові - 800 г/л.
Клініка. Токсичність метилового спирту зумовлена летальним метаболізмом його алкогольдегідрогеназою до формальдегіду та мурашиної кислоти, які обумовлюють клініку токсичної енцефалопатії з ураженням сітківки ока і дистрофії зорового нерва ( мерехтіння мушок перед очима, диплопія, сліпота, кома), розвитком тяжкого метаболічного ацидозу. Наркотична дія метилового спирту виражена слабкіше, ніж етилового, на перший план виходять симптоми ураження ЦНС: запаморочення, головні болі, збудження, судоми, що в подальшому змінюються прогресуючою комою з депресією дихального центру. При стабілізації ураження ЦНС - через 1-2 доби клініка печінкової недостатності.
Лікування.
1 .Промивання шлунка (аналогічно, як при отруєнні етиловим спиртом).
2. Антидотна терапія (конкурентний антидот в дії на алкогольдегідрогеназу етиловий спирт): етиловий спирт з розрахунку 1-2 г(мл.96є)/кг/добу. Застосовується в 5% розчині в/в крапельно протягом доби або болюсно в 30%(подразнює вени) розчині кожні 2 години, або per os 30% по 50 мл. кожні 3 години- всього 400мл.
Корекція метаболічного ацидозу (див. отруєння етиловим спиртом).
3.Ранній гемодіаліз.
4. Симптоматична терапія. Ретробульбарна анестезія з уведенням гідрокортизону або преднізолону. Інфузійна терапія екзотоксичного шоку
Отруєння етиленгліколем.
Смертельна доза - 80-350мл в залежності від препарату: гальмівна, охолоджуюча рідина для автомобілів.
Клініка. Токсичність етиленгліколю обумовлена метаболізмом його алкогольдегідрогеназою (летальний синтез)до гліколевого альдегіду, щавлевооцтової кислоти, які спричиняють дистрофію переважно нейроцитів, гепатоцитів та епітелію канальців нирок. Клінічно проявляється це симптомами ураження ЦНС, гепатаргією та нефропатією з подальшим розвитком печінково-ниркової недостатності.
Уповільнений метаболізм етиленгліколю, в порівнянні з етиловим спиртом, є причиною виникнення клінічних періодів інтоксикації. У перші 12 годин отруєння виражені симптоми наркотичної дії етиленгліколю. До 2-ї - 4-ї доби домінують клінічні симптоми ураження та набряку в ЦНС (збудження, гіпертонус, судоми, порушення дихання) та екзотоксичного шоку (гіпотонія, колапс, лівошлуночкова недостатність). З 5-ї доби переважають різного ступеня вираженості симптоми гепатарпї та нефропатії аж до розвитку печінкової та ниркової недостатносні.
Лікування.
1 .Промивання шлунка:
- зондове , об'ємне на лівому боці (10-12л. водогінної води кімнатної температури) в перші 3 години отруєння;
- зондове, до чистих промивних вод (але не більше об'ємного) після 3-х годин з моменту отруєння.
2.Антидотна терапія:
етиловий спирт аналогічно, як при отруєнні метиловим спиртом;
препарати кальцію (для нейтралізації щавлевооцтової кислоти)- кальція глюконат (або хлорид) по 10 мл. 10% розчину кожні 6 годин;
магнію сульфат 5-10 мл. 25% довенно (утворює оксалат магнію)
- корекція метаболічного ацидозу (див. отруєння етиловим спиртом).
3.Ранній гемодіаліз. Форсований діурез.
4.Симптоматично.Соматотропна терапія ниркової та печінкової недостатності.(див. відповідні синдроми).