1. Очищення шлунково-кишкового тракту

- Промивання шлунка (беззондове, зондове)

- Застосування проносних (сольових, масляних)

- Застосування блювотних засобів (апоморфін )

- Промивання кишківника (клізма, зондовий лаваж)

2. Форсований діурез

- Водно-електролітне навантаження (пероральна, парентеральная)

- Осмотичний діурез (сечовина, манітол, трісамін)

- Салуретичних діурез (фуросемід, торасемід )

3. Гіпербарична оксигенація.

1. Очищення шлунково-кишкового тракту.

N.В.! Використання проносних засобів не має самостійного значення як метод прискореної детоксикації організму, за винятком вазелінового масла, яке не всмоктується в кишківнику і активно пов'язує жиророзчинні отрути (дихлоретан).

Сольові проносні (сульфат натрію або магнію ) діють через 5-6 годин після введення і при значному зниженні моторики кишечника (особливо при отруєннях наркотичними препаратами) не дають бажаного ефекту.

Магнію сульфат може викликати брадикардію, гіпотонію і порушення дихання!

Категорично протипоказано введення рослинного масла замість вазелінового через посилення всмоктування отрути!

Виникнення блювотного рефлексу - захисна реакція при деяких видах отруєнь. Застосування блювотних засобів

на догоспітальному етапі - прийом сиропу іпекакуани в дозі до 1 мл/кг з подальшим рясним питтям;

на госпітальному етапі (в стаціонарі) - апоморфін підшкірно в дозі 0,07 мг/кг у поєднанні з мезатоном 0,3-1 мл 1% розчину.

Застосування блювотних засобів менш ефективно в порівнянні з промиванням шлунка. Цей метод широко застосовується тільки за кордоном.

Недоліки методу застосування блювотних засобів

• Іпекакуану не можна застосовувати, якщо протягом найближчої півгодини може розвинутися кома.

• Іпекакуана неефективна при отруєнні аміназином (протиблювотним засобом).

• Апоморфін викликає гіпотензію, пригнічення дихального центру, центральної нервової системи з порушенням свідомості, надає адитивний ефект у поєднанні з нейротропними засобами

N.B.! Мимовільний або штучно викликаний блювотний рефлекс небезпечний при отруєннях припікальними рідинами (кислотами, лугами), так як повторне проходження кислоти або лугу по стравоходу посилить його опік і при випадковій аспірації викличе опік дихальних шляхів!

При стаціонарному лікуванні проводять такі маніпуляційні методи :

1.Промивання кишечника за допомогою прямого зондування та введення спеціальних розчинів (кишковий лаваж) .

2. Метод форсованого діурезу

3. Гіпербарична оксигенація показана для лікування гострих екзогенних отруєнь:

- Чадним газом,

- Метгемоглобіноутворюючими речовинами.

Гіпербарична оксигенація протипоказана при :

- Гострих отруєннях фосфорорганічними сполуками;

- Етиленгліколем та іншими отрутами, біотрансформація яких відбувається за типом окислення з летальним синтезом і утворенням більш токсичних метаболітів;

- Декомпенсований екзотоксичний шок, що вимагає проведення реанімаційних заходів.

4. Методи штучної детоксикації (розведення і заміщення, діаліз і фільтрація, сорбція та ін.).

4.1. Розведення (гемодилюція) крові

4.2. Заміщення крові (лімфи)

4.3. Діаліз і фільтрація крові (лімфи)

4.4. Сорбція

5.Плазмаферез детоксикаційний.

6. Ультрафіолетова фізіогемотерапія (УФГТ) - метод впливу квантового випромінювання на систему крові.

7. Електромагнітна фізіогемотерапія (ЕМФГТ)

8. Хіміогемотерапія