- •Вінницький національний медичний університет
- •Заняття 2
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •Анафілактичний шок, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Етіологія:
- •Патогенез:
- •Клініка
- •Невідкладна допомога
- •Показання до штучної вентиляції легень (швл) при анафілактичному шоці:
- •Критерії ефективності надання невідкладної допомоги:
- •Токсикологічна класифікація отрут (за характером токсичної дії)
- •Принципи класифікацій отруєнь
- •II. Клінічний
- •Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі Тактика лікаря при гострих отруєннях невідомою отрутою на догоспітальному етапі
- •2.2. Методи антидотної детоксикації.
- •1 Добу: 3 - 4 рази
- •2 Добу - 2-3 рази
- •Тіосульфат натрію, 30% розчин.
- •Налорфін (анторфін) 0,5% розчин
- •Гідрокарбонат (бікарбонат) натрію
- •Зондовий метод промивання шлунка проводять при всіх видах отруєнь, в тому числі і пацієнтам у глибокій комі після інтубації трахеї ендотрахеальної трубкою з роздувною манжеткою.
- •Методика зондового промивання шлунка.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту
- •2. Форсований діурез
- •3. Гіпербарична оксигенація.
- •1. Очищення шлунково-кишкового тракту.
- •Виникнення блювотного рефлексу - захисна реакція при деяких видах отруєнь. Застосування блювотних засобів
- •Недоліки методу застосування блювотних засобів
- •Отруєння грибами.
- •Отруєння блідою поганкою.
- •Отруєння червоним мухомором.
- •Отруєння солями важких металів.
- •Отруєння препаратами ртуті.
- •Отруєння препаратами свинцю.
- •Отруєння розчинними солями барію (хлорид барію).
- •Отруєння ціанідами.
- •Отруєння медичними препаратами та наркотичними засобами. Отруєння морфіном.
- •Отруєння кофеїном.
- •Отруєння барбітуратами.
- •Отруєння нейролептиками.
- •Отруєння транквілізаторами.
- •Отруєння сульфатом магнію.
- •Отруєння дитиліном.
- •Отруєння стрихніном.
- •Отруєння аніліном.
- •Отруєння серцевими глікозидами.
- •Отруєння саліцилатами.
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Отруєння сурогатами алкоголю
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Отруєння етиленгліколем.
- •Отруєння дихлоретаном.
- •Отруєння (органічними кислотами) оцтовою есенцією.
- •Інтоксикації пестицидами
- •1. Патогенез
- •2. Лікування
- •3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим
- •1. Клінічні періоди захворювання.
- •3. Лікування:
- •Отруєння невідомим газом, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •3.1. Отруєння чадним газом
- •Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі.
- •3.2. Отруєння хлором.
- •3.3. Отруєння аміаком.
- •3.4. Отруєння фосфорорганічними сполуками.
- •А л е р г і ч н а р е а к ц і я
- •3. Перевірити наявність пульсу • Пульс
- •О т р у є н н я н е в і д о м и м г а з о м
- •3.Перевірити наявність пульсу
- •Екг – електрокардіограма
Отруєння дихлоретаном.
Смертельна доза ентерально - 15-20мл.; розчинник для фарб, пластмас, клею.
Клініка. Дихлоретан, жиророзчинна летюча речовина з високим коефіцієнтом проникливості через шкіру, кишково-шлунковий тракт, легені, протягом 6-12годин після надходження в кровотік накопичується в ліпофільних клітинах ЦНС, печінки, сальнику, наднирників. Токсичність дихлоретану обумовлена метаболізмом його до хлоретанолу та монохлороцтової кислоти, які обумовлюють в 1 -у добу клінічну картину наркотичної та депресивної дії на ЦНС і екзотоксичного шоку( при дозах.вищих від летальної), токсичної дистрофії печінки (на 2-5-удобу), токсичної нефропатії, гастро-інтестинального синдрому.
Лікування.
1 .Промивання шлунка:
- зондове , об'ємне на лівому боці (10-12л. водогінної води кімнатної температури) в перші 4 години отруєння;
-зондове, до чистих промивних вод (але не більше об'ємного) після 4-х годин з моменту отруєння;
- сольові проносні або вазелінове масло (1-2мл./кг) в зонд після промивання шлунку.
2,Антидотна терапія.Специфічні антидоти до дихлоретану відсутні. Використовуються препарати, які зменшують токсичний вплив метаболітів.
токоферолу ацетат 30% 1-2мл.З-4 р/добу; (інші антиоксиданти);
ацетилцистеїн 5% розчин 500мг/кг/на 1-у добу, 300мг/кг/на 2-у добу;
унітіол 5%-5.0мл. 4 р/добу, тетацин кальцію 10%- 40-60мл на 500мл. 5% глюкози в/в.
3.Ранній гемодіаліз у перші 6 годин після отруєння. Повторні гемодіалізи в перші дні лікування. Форсований діурез.
4.Симптоматична терапія направлена на лікування печінкової недостатності, екзотоксичного шоку, токсичної енцефалопатії;
-препарати ліпоевоїта глютамінової кислот: ліпоєва кислота(20-30 мг/кг/ добу); глютамінова к-та (4-8 г/добу); або берлітіон (600-900мг/добу), глутаргін (4г/добу).
Уповільнений метаболізм етиленгліколю, в порівнянні з етиловим спиртом, є причиною виникнення клінічних періодів інтоксикації. У перші 12 годин отруєння виражені симптоми наркотичної дії етиленгліколю. До 2-ї - 4-ї доби домінують клінічні симптоми ураження та набряку в ЦНС (збудження, гіпертонус, судоми, порушення дихання) та екзотоксичного шоку (гіпотонія, колапс, лівошлуночкова недостатність). З 5-ї доби переважають різного ступеня вираженості симптоми гепатаргії та нефропатії аж до розвитку печінкової та ниркової недостатносні.
Лікування.
1. Промивання шлунка:
- зондове, об'ємне на лівому боці (10-12л. водогінної води кімнатної температури) в перші 3 години отруєння;
-зондове, до чистих промивних вод (але не більше об'ємного) після 3-х годин з моменту отруєння.
2.Антидотна терапія:
етиловий спирт аналогічно, як при отруєнні метиловим спиртом;
препарати кальцію (для нейтралізації щавлевооцтової кислоти)- кальція глюконат (або хлорид) по 10 мл. 10% розчину кожні 6 годин;
магнію сульфат 5-10 мл. 25% довенно (утворює оксалат магнію)
- корекція метаболічного ацидозу (див. отруєння етиловим спиртом).
3.Ранній гемодіаліз. Форсований діурез.
4.Симптоматично.Соматотропна терапія ниркової та печінкової недостатності.(див. відповідні синдроми).