Zakpita travma jivota

Рис. 55 Гемостаз при заочеревинному крововиливі з великої судини (Sh.M. Henry etal., 2001):

а, б- притиснення пальцем дефекту в судині і накладення на його краї затискачів Алліса; в, г - зашивання дефекту судини безперервним швом під затискачами, які почергово знімають.

При заочеревинному крововиливі внаслідок перелому методом екстренного гемостазу вважають термінову репозицію і фіксацію переломів кіс-

451

ток таза. Якщо проводиться невідкладне втручання з приводу пошкодження внутрішніх органів, то, коли дозволяє стан травмованого, доцільно виконати і корекцію, у тому числі і хірургічну, переломів кісток таза.

Після зупинки кровотечі проводять детальну ревізію органів черевної порожнини і ліквідують виявлені пошкодження .

Заочеревинний простір адекватно дренують через додатковий розріз

упоперековій ділянці. О ч е р е в и н у зашивають наглухо.

Упостраждалих із м н о ж и н н о ю та поєднаною травмою живота і таза і заочеревинним к р о в о в и л и в о м у посттравматичному чи післяопераційному періоді майже у кожного третього (30,6%) ускладнення [ЯЛ . Заруцький і співавт., 2006]. Найбільш часті ускладнення: т р и в а л и й парез кишечника, пери-

тоніт, панкреатит, панкреонекроз, панкреатичні нориці, абсцес сальникової сумки, хронічний склерозуючий паранефрит, заочеревинна флегмона, посттравматична пневмонія. Летальність сягає 52,3% в основному від шоку та крововтрати в гострому періоді травматичної хвороби. Авторами доведено, що рівень ускладнень і летальності залежать від тяжкості травми.

I ступінь - нетяжка травма ( м е н ш е 25 балів за шкалою ISS) у 22,7% постраждалих; ускладнення - у 53,1%, летальність - 12,3%.

II ступінь - тяжка травма (більше 25 балів за шкалою ISS) у 45,4% травмованих; ускладнення - у 31,6%, летальність - 48,9%.

III ступінь - вкрай тяжка травма (більше 35 балів за шкалою ISS) у 45,4% потерпілих; ускладнення - у 13,1%, летальність - 84,1%.

Автори зробили нестандартний, на п е р ш и й погляд, висновок: кількість ускладнень зворотно пропорційна тяжкості травми, що зумовлено високою летальністю потерпілих із т я ж к о ю т р а в м о ю в гострому періоді травматичної хвороби.

Через декілька діб ознаки т р а в м и живота, зокрема парез кишечника, значно зменшуються . А л е внаслідок резорбції великого крововиливу і всмоктування продуктів розпаду крові виникає і наростає ендотоксикоз (жовтяниця, олігурія), м о ж е наступити навіть гостра поліорганна, в першу чергу печін- ково-ниркова, недостатність.

Особливо велика загроза нагноєння гематоми, яка стає джерелом тяжкої гнійно-септичної інфекції. Тому після операції повинна проводитися IT, комплексна профілактика різних ускладнень, зокрема гнійно-септичних [Н.С. Кравец, 2002]. Антибіотиками вибору в в а ж а ю т ь с я цефтриаксон 2,0 г і цефатоксим 3-4,0 г, метронідазол по 100 мг 4 рази на добу; із антисептиків використовують 3 0 % розчин димексиду, 1 0 % розчин діоксидину по 50-100 мл на добу, завдяки я к и м антибіотики ліпше проникають у тканини. Ефективна місцева транскутанна гіпотермія (затримується р о з м н о ж е н н я мікрофлори, зни- ж у є т ь с я її патогенність, підвищується чутливість до антибіотиків). З успіхом використовують також ендоваскулярну лазеротерапію, лазерне опромінення заочеревинного крововиливу через дренаж, низькочастотний ультразвук з 3 5 % р о з ч и н о м димексиду на бокову стінку живота.

Результати лікування залежать від ступеня п о р у ш е н н я гемодинаміки у травмованих при госпіталізації: при гіпотонії з AT м е н ш е 90 мм рт. померло

452

65% травмованих, к о л и ж т и с к 90 мм рт.ст і більше, померло 35,8% потерпілих.

На летальність с у т т є в о в п л и в а є вид, калібр, локалізація магістральної пошкодженої с у д и н и та ін.

Н а й б і л ь ш н е б е з п е ч н а кровотеча в ретроперитонеальному просторі при розриві аорти (серед 13942 пацієнтів з різними п о ш к о д ж е н н я м и Пенсіль-

нижньої п о р о ж н и с т о ї в е н и 1 5 5 , 1 % [А.А. Б а е ш к о и соавт., 2000]. О.А. Ткаченко та співавт. [2007] повідомляють, що летальність при пошкодженні НПВ склала 58,9%, п р и ч о м у н а й б і л ь ш а (47,8%) була при закритій абдомінальній травмі. Раніше вважали, що п р и п о ш к о д ж е н н і аорти ж и в у т ь більше ЗО хв. л и ш е 2 0 % травмованих, а т е п е р - не м е н ш е 4 0 % [Н.М. Burkhart etal., 2001].

В С Ш А щ о р і ч н о в о с н о в н о м у від дорожньо-транспортних пригод трапляється 7500-8000 закритих п о ш к о д ж е н ь аорти, із яких 8 0 - 8 5 % травмованих помирає на місці а б о п р и транспортуванні . Ретроспективним аналізом 242 померлих з т р а в м о ю а о р т и в с т а н о в л е н о [Н.М. Burkhart et al., 2001], що найбільша летальність ( 5 8 % ) з а р е є с т р о в а н а при розриві перешийка аорти, 16% - при множинних розривах, по 8% - при пошкодженнях висхідної чи нисхідної аорти, 5% - п р и р о з р и в і абдомінального відділу аорти, 3% - при розриві дуги аорти, 2% - п р и р о з р и в і діафрагмального сегменту аорти. Із 242 травмованих на місці аварії п о м е р л о 108 (45%), при транспортуванні - 2 9 ( 1 2 % ) , до ЗО хв. після т р а в м и - 7 (3%), від 30 хв. до 4 годин - 81 (34%), до 8 годин - 1 1 (4%), більше 8 годин - 6 (2%) .

Із розриву аорти виникає, як правило, фонтануюча кровотеча, я к у важко, а інколи і н е м о ж л и в о кореагувати, що викликає панічний настрій у членів бригади як хірургів, так і анестезіологів - при термінальній крововтраті настає зупинка серця.

Згідно даних J.G. Tyburski et al. [2001] при пошкодженнях (відкритих, переважно, та закритих) аорти в супраренальному відділі летальність сягає 92%, а н и ж ч е ренальних артерій - 6 6 % ; при пораненнях чи розривах Н П В в ретропечінковому сегменті чи печінкових вен помирає 8 6 % потерпілих, а при пошкодженні стовбура чи гілок ворітної вени летальність 69% .

Про залежність летальності від місця травми НПВ свідчать [А.А. Баешко и соавт., 2006] наступні дані: при пошкодженні ретропечінкового відділу цього венозного стовбура летальність склала 100% (із 20 померло 20), супраренального і ренального - 60,6% ( і з 33 померло 20), інфраренального - 30,6% ( із 49 померло 15). Як видно, не вдається врятувати кожного другого §8 із 102 з пошкодженням Н П В п о м е р л о 55 (53,9%): до операції - 3 (2,9%), на операційному столі - 30 (30,3%), в післяопераційному періоді22 (31,8%).

Летальність залежить головним чином не стільки від терміну з моменту травми до надання кваліфікованої допомоги, хоча цей фактор д у ж е важливий, скільки від об'єму крововтрати [А.Г. Страчук и соавт., 2004]. Багатофакторний аналіз п р и ч и н смерті потерпілих з пошкодженнями (відкритими і

453

закритими) магістральних судин живота дав підставу J.G. Tyburski et al. [2001] стверджувати, що в и з н а ч а л ь н и м фактором летальності є температура тіла травмованого: ч и м вона нижче, т и м летальність вище. Так, при гіпотермії33,9 J С і м е н ш е летальність сягла 8 2 % , коли ж температура потерпілих була 350 С чи вище, померло 9 % .

Отже, травма ж и в о т а з а л и ш а є т ь с я досить складною і стає все більш актуальною проблемою . З е л е м е н т а м и діагностики (в першу чергу), як і з основами лікувальної тактики, повинен бути обізнаний лікар незалежно від фаху. Л и ш е за таких у м о в м о ж н а розраховувати на своєчасне і кваліфіковане надання допомоги потерпілим.

454

ЛІТЕРАТУРА

1.Абакумов М.М., Хватов Щ Б.., Лебедев Н.В., Платонова Т.К., Мильков С.Б. Реинфузия крови при повреждениях груди и живота // Вестник хирургии, і 1984 . 1 № 4. - С. 78 - 81 .

2.Абакумов М.М., Владимирова Е.С., Вереснева Э.А., Евдокимов В.Н. Особенности диагностики и хирургического лечения повреждений двенадцатиперстной кишки// Вестник хирургии. - 1989. - № 2. - С. 116 —120.

3.Абакумов М.М., Тверитнева Л.Ф., Титова Т.И., Ильницкая Т.И. Хирургическая тактика при повреждениях селезёнки // Вестник хирургии. - 1989. - № 10. - С. 134-138.

4.Абакумов М.М., Ишмухаметов А.И., Шарифуллин Ф.А. Экстренная компьютерная томография при закрытой травме груди и живота// Вестник хирургии. - 1997. - № 2. - С. 63 -68.

5.Абакумов М.М., Владимирова Е.С., Ермолова И.В., Кудрявцев С.Н., Смо-

л я р А.Н. В ы б о р метода гемостаза при повреждениях селезёнки // Хирургия. 1998. - № 2. - С. 31 # 3 4 .

6.Абакумов М.М., Дубров Э.Я., Владимирова Е.С., Деркачева Е.В. Ультразвуковые методы исследования в определении лечебной тактики у

пострадавших с повреждением селезенки // Хирургия. - 2001. ~№ 8.

- С . 21-23.

7.Абакумов М.М., Лебедев Н.В., Малярчук В.И. Диагностика и лечение повреждений живота // Хирургия. - 2001. - № 6. - С. 24 - 28.

8.Абакумов М.М., Л о ж к и н А.В., Хватов В.Б. Оценка объема и степени кровопотери при травме груди и живота // Хирургия. - 2002. -№11. - С.4-7.

9. Абакумов М.М., Смоляр А.Н. Значение синдрома високого внутрибрюшного давления в хирургической практике (обзор литературы)// Хирургия. -2003. - №12 . - С. 66 -72.

10. Абакумов М.М., Владимирова Е.С., Цурова Д.Х., Черная Н.Р., Донова Л.В. Травматическая гемобилия//Хирургия . - 2006 . - 310 . - С . 10-16.

П. Абдулжавадов И.М. Внебрюшинный разрыв шейки и частичный отрыв от печени ж е л ч н о г о пузыря при тупой травме живота //Вестник хиру р- гии. - 1986. - № 10. - С. 76 - 77.

12. А в д о с ь е в Ю.В., Григоров Ю.Б., Тарабан И.А. Рентгенхирургические методы диагностики и катетерный гемостаз при травматических повреждениях паренхиматозных органов брюшной полости и забрюшинного пространства//Харківська хірургічна школа. - 2003. - № 4(9). | С. 80-81.

13.А в е р и н В.И., Катько В.А., Жарикова Н.А. Аутотрансплантация ткани селезёнки в эксперименте // Здравоохранение Белоруссии. - 1988. - № 9. - С 39-41.

455

14. Авдей Л.В., Карнаух П.Д. Ошибки в диагностике и лечении острых заболеваний органов брюшной полости в сельских районах. - Минск: Беларусь, Т974.- 192 &

15.Акопян В.Г. Хирургическая гепатология детского возраста. - М.: Медицина, 1982.-384 с.

16.Акперов ІА Оптимізація програми та технології «відкритого» етапу лі-

кування розповсюдженого гнійного перитоніту// Автореф. дис.... канд. мед. наук. - Вінниця, 2004. - 20 с.

17.Алиев С.А Хирургическая тактика при повреждениях ободочной кишки // Хирургия. - 1998. - № 2. - С. 21 - 25.

18.Алиев С.А. Повреждение толстой кишки в неотложной хирургии // Хирургия. - 2000. - № 10. - С. 35 - 40.

19.Алиев С.А. Тактика хирургического л е ч е н и я при повреждениях поджелудочной железы// Вестник хирургии. - 2004. - № 4. - С. 33 -38.

20.Алиев С.А., Алиев Э.С. Хирургическая тактика, профилактика и лечение осложнений при повреждениях поджелудочной железы // Хирургия.

-2 0 0 6 . - № 8 . - С. 43-50.

21.Алимов А.Н., Исаев А.Ф., Сафронов Э.П. и др. Оптимизация хирургического сохранения поврежденной селезёнки при сочетанной и изолированной травме живота с точки зрения эндохирургии. Материалы VIII Всероссийского съезда по эндоскопической хирургии (Москва, 15-17 февраля 2005г.) //Эндоскопическая хирургия. -2005. - №1. С.171.

22.Алимов А.Н., Исаев А.Ф., Сафронов Э.П. и др. Оптимизация хирургической тактики и перспективы эндохирургии в л е ч е н и и сочетанной и изо-

лированной травмы живота. Материалы VIII Всероссийского съезда по эндоскопической хирургии (Москва, 15 -17 февраля 2005г.) //Эндоскопическая хирургия. -2005. - №1. С.171 -172.

23.Алимов А.Н., Исаев А.Ф., Сафронов Э.П. и др. Лапароскопический алгоритм в основе хирургической тактики л е ч е н и я сочетанной и изолированной травмы. - В кн.: Н о в ы е технологии в хирургии: Труды международного хирургического конгресса (5 -7 октября 2005). - Ростов -на -Дону, 2005. - С. 5 - 6 .

24.Алимов А.Н., Исаев А.Ф., Сафронов Э.П. и др. Пути улучшения результатов хирургического лечения больных с сочетанной и изолированной травмой живота при разрыве селезенки. - Там же. - С. 6 -7.

25.Алимов А.Н., Исаев А.Ф., Сафронов Э.П. и др. Органосохраняющий метод лечения разрыва селезенки//Хирургия.- 2005.- № 10.- С. 55-60.

26.А л и м о в А.Н., Исаев А.Ф., Сафронов Э.П. и др. Хирургическая тактика и

перспективы эндохирургии закрытых повреждений живота при тяжелой сочетанной травме//Хирургия - 2006 - № 1.-С. 34-37.

27. Алтыев Б.К., Ходжимухамедова Н.А., Хаджибаев Ф.А. Тактика хирурги-

ческого лечения травм кишечника в ургентной хирургииию- В кн.: Матеріали II з'їзду коло проктологів України за міжнародною участю (1-2 листопада 2006, м. Львів). - Київ, Медицина.- 2006 - С 96-100.

28.Альперович Б.И Хирургия печени. - Избранные главы. -Томск: Изд -во Томского ун -та, 1983. - 350 с.

29.Альперович Б.И., Парамонова Л.М., Мерзликин Н.В. Криохирургия печени и поджелудочной железы, і Томск: Изд -во Томского ун -та. -1985.

-1 2 5 с.

30.Альперович Б.И., Резников А.Т. Посттравматический некроз правой половины печени // Вестник хирургии. -1985. - № 2. - С. 76 - 77.

31. Альперович Б.И., Казанцев Н.И., Авдеев С.В. Присасывающий эффект диафрагмы и его значение при дренировании брюшной полости при операциях на печени // Хирургия. - 1998. - № 4. - С. 22 -24.

32.Альперович Б.И., Цхай В.Ф., Марьина М.Е. Лечение травм поджелудочной железы// Анналы хирургической гепатологии. - 2000. - № 2. - С. 156

-157.

33.Альперович Б.И., Цхай В.Ф. Лечение травматических повреждений печени // Анналы хирургической гепатологии. - 2001. - Том 6, № 1. - С. 36-39.

34.Альперович Б.И., Сало В.Н. Криохирургия опухолей печени // Вестник хирургии. - 2003. - № 1. - С. 41 - 45.

35.Андрющенко В.П., Федоренко С.Т., Макар В.З., Михайлишин Oil . Патоморфологічні зміни тонкої кишки при її декомпресії шляхом інтубації// Клінічна хірургія. - 1995. -№ 2. - С. 40 -42.

36.Анисимов А.Ю. Экспериментальное и клиническое обоснование интраоперационной локальной абдоминальной гипотермии при механических травмах живота // Вестник хирургии. - 1998. - № 4. - С. 62 - 65.

37.Анисимов А.Ю. Обоснование выбора ранорасширителей срединного

доступа при различных травмах живота //Хирургия.- 1999.-№ 11.

-С. 2 3 - 25.

38.Анисимов А.Ю., Бондарев Ю.В., Галяутдинов Ф.Ш. Хирургическая тактика при повреждении поджелудочной железы//Анналы хирургической гепатологии. - 2000. - № 2. - С. 157 -158.

39.Анисимов А.Ю., Шаляутдинов Ф.Ш. Применение имипенем-цистатина при травме поджелудочной железы//Там же - С. 158-159.

40.Анишин Н.С., Скляр В.Ф., Анишина А.Н. // Закрытые повреждения же лудка при тупой травме верхнего отдела живота. - Вестник хирургии.

-1986. - № 3. - С. 67 - 70.

41.Антонюк М.Г. Хірургічна тактика при поєднаній закритій торакоабдомінальній травмі //Клінічна хірургія. - 2000. - № 7. - С. 33 -35.

42.Антонюк М.Г. Аналіз летальності при тяжкій закритій торакоабдомі-

457

нальній травмі //Клінічна хірургія. - 2003. - № 10. - С. 26 -28.

43.*Апрахамен Ч. Общие принципы оказания неотложной помощи пострадавшим (с. 20 -29). - В кн: Клиническая хирургия / Под ред. Р. Кондера и Л. Найхуса: Пер. с англ. - М.: Практика, 1998. - 716 с.

44.Апрахамен Ч. Повреждения живота. - Там же - С. 70 -79

45.Апарцин К.А., Стифуткин А.В., Расулов Р.И., Григорьев Е.Г. Этапная коррекция хирургической патологии живота (DAMAGE CONTROL) в условиях декомпенсированного гиповолемического шока // Вестник хирургии. - 2002. - № 2. - С. 102-105.

46.Аршакян М.Г., Тулегенов P.M., Оспанов К.К., Ульянов В,А. Поперечный разрыв поджелудочной ж е л е з ы // Хирургия. - 1988. - № 1. - С. 91.

47.Асланян С.А., Асланян А.А., Рощин Г.Г., Тутченко Н.И. Диагностика и хирургия повреждений печени. - К.: Здоров'я, 1996. - 112 с.

48.Атаев С.Д., Рамазанов М.Р. Закрытый изолированный разрыв холедоха //Хирургия. - 1980. - № 6. - С. 98.

49.Асташкина К.В., Борисова Г.А., Панков В.И., Федосов М.Б. Травма двенадцатиперстной кишки у ребенка //Вестник хирургии. -1986. - № 9. - С.118-119.

50.Афендулов С.А., Козаченко Н.В. Отдаленные результаты лечения травм

с е л е з е н к и / / Х и р у р г и я . - 1 9 9 7 . - № 5 . - С . 4 9 - 5 1 .

51.Афендулов С.А., Ботов А.В. Видеолапароскопические вмешательства при травме поджелудочной ж е л е з ы Материалы VIII Всероссийского съезда по эндоскопической хирургии (Москва, 15-17 февраля 2005г.)

//Эндоскопическая хирургия. -2005. - №1. - С.11.

52.Бабаджанов Б.Д., Тешаев О.Р., Бекетов Г.И. Н о в ы е подходы к лечению послеоперационных перитонитов //Вестник хирургии. - 2002. - № 4.

-С. 25 -28.

53.Бабенко Г.А. Микроэлементоз человека: патогенез, профилактика, лечение // М и к р о э л е м е н т ы в медицине. - 2001. - Том 2, вып. 1. - С 2 - 5.

54.Бабич И.И., Чепурной Г.И., Степанов B.C. Л е ч е н и е закрытых повреждений селезёнки у детей спленэктомией в сочетании с гетеротопической аутотрансплантацией селезёночной ткани //Вестник хирургии. - 1989.

-№ 2 . - С . 9 3 - 9 6 .

55.Багдасарова Е.А., Абагян А.Э., Иванников В.А., Тавадов А.В. Полуоткрытая лапаростомия в л е ч е н и и больных распространённым перитони-

том// Анналы хирургии. - 2004. - № 1. - С. 61 -65.

56.Багненко С.Ф., Курыгин А.А., Беляев A.M., Карпова Е.А. Лечение гемобилии// Анналы хирургической гепатологии. - 2003. - Том 8, №1. - С. 125 -127.

57.Баєва И.Ю., Ефимов Н.П., Березина Т.Е., Волков М.Ю. Отрыв желудка от двенадцатиперстной кишки при закрытой травме живота// Хирурги-

458

яю- 2005ю- № 5.- С 57-59.

58.Баешко А А, Крючок А.Г., Корсак С.И., Журавлёв В А, Юшкевич В.А. Травма живота с повреждением магистральных сосудов//Хирургия.- 2000. - № 9 . - С . 20 - 2 4 .

59.Баешко А А , Климович В.В., Орловский Ю.Н. и др. Ранения нижней полой вены// Ангиология и сосудистая хирургия - 2006- Т. 12, № 1.- С. 86-96.

60.Базаев А.В., Овчинников В.А., Пузанов А.В. Лечение сформированных тонкокишечных свищей после резекции подвздошной кишки вблизи илеоцекального угла //Вестник хирургии. - 2003. - № 6. - С 64 -66

61.58. Баиров Г.А. Хирургия поджелудочной железы у детей.-Л: Медицина. И 978 . 1168 с.

62.Баиров Г А , Попов А.А., Дорошевский Ю Л . и др. Повреждения органов брюшной полости у новорожденных//Клиническая хирургия. - 1982.

63.Баиров Г.А. Ср очна я хирургия детей: Руководство для врачей. - СПб: Питер Пресс, 1997. - 464 с.

64.Барамия Н.Н., Антонюк Н.Г., Заруцкий ЯЛ., Сацик С.П., Пачкория А.В.

Хирургическое л е ч е н и е повреждения печени при сочетанной закры- т о й торакоабдоминальной травме //Клінічна хірургія. - 2000. ^ № 8.

65.Барамия Н.Н., Антонюк Н.Г., Заруцкий ЯЛ., Сацик С.П., Гергая Т.В. Хирургическое л е ч е н и е повреждения селезенки при сочетанной закрытой торакоабдоминальной травме //Клінічна хірургія. - 2000. - № 9. С.22-23.

66.Барамия Н.М., Антонюк М.Г., Заруцький ЯЛ., Дорош В.М., Сабов В.І. Помилки і складності у діагностиці і наданні медичної допомоги потерпілим з закритою торакоабдомінальною травмою на догоспітальному етапі // Клінічна хірургія. - 2003. - № 7. - С. 44 -46.

67.Барамія Н.М., Антонюк М.Г., Дорош В.М. та інші. Реінфузія крові при

лікуванні т р а в м и грудей і живота // Клінічна хірургія. - 2001. І № 5. -

68.Белобородое В.Б. Актуальные вопросы патогенеза и лечения сепсиса

// К л и н и ч е с к а я антибиотикотерапия. - 2000. - № 5 - 6. - С. 16 - 22.

69. Белозеров Г.Е., Владимирова Е.С., Черная Н.Р., Климов А.Б. Эндоваску- л я р н а я эмболизация паренхиматозных органов при травме живота. В кн.: А к т у а л ь н ы е в о п р о с ы неотложной хирургии (перитонит, повреждения живота): Сборник научных трудов. М.: НИИСП им. Н.В. Склифосовского. 1999; 125. - С.110 - 112.

70.Белокуров Ю. Н., Баранов Г.А., Завьялова Н.И., Щетко В.И. Лапароскопия при п о в р е ж д е н и я х живота и органов брюшной полости. В кн.: Оказа-

ниє помощи при сочетанной т р а в м е . - М., 1997. - С. 139 - 141.

71.Белый В.Я., Полищук Н.Е., Б а р а м и я Н.Н., З а р у ц к и й Я.Л.,Рощин Г.Г. Особенности диагностики п о в р е ж д е н и я п е ч е н и при закрытой сочетанной

травме// Клінічна хірургія. -1997. - № 7 -8. - С. 2 9 - 3 1 .

72. Бенедикт В.В. Гострий п о ш и р е н и й перитоніт. Деякі аспекти прогнозування перебігу і л і к у в а н н я //Шпитальна хірургія. - 2004. - № 4. - С. 84

-89. ''

73.Бердяева И.Н., Трипольская М.А. Р а з р ы в п е ч е н и у новорожденного // Вестник хирургии. - 1985. - № 7. - С. 95.

74.Березов Ю.В., Табанаков А.Ф., Б р ю х а н о в А.А. и др. Разрыв бифуркации аорты//Хирургия . - 2006. - № 1 1 . - С . 57.

75. Бессмельцев С.С. С и н д р о м д и с с е м и н и р о в а н н о г о внутрисосудистого свертывания крови//Укр. ж у р н а л гематології та трансфузіології. - 2005.

№2.- C. 43 -52.

76.Біляєва О.О., Бойко І.І., П е р е п а д я В.М., Б і л я є в В.В. Застосування через-

80.Бирюков Ю.В.,Волков О.В., Травникова Н Л . П о в р е ж д е н и я печени // Анналы хирургической гепатологии. - 1998. - Том 3. - № 3. - С. 177 -178.

82.Блинов Н.И. П о в р е ж д е н и е живота . В. кн.: О ш и б к и , опасности и осложнения в хирургии / Под ред. Н.И. Б л и н о в а . - Л.: Медицина . - 1972. - С. 308 - 310 .

83. Бліхар В.Є., Білинський В.В., К о н о в а л ь ч у к М.В. та інші. Лапаростомія, програмована релапаротомія та інтубація к и ш е ч н и к а у лікуваннні розлитого гнійного перитоніту в дітей //Шпитальна хірургія. - 2004. - № 4 .

- С. 136-140.

84.Бобров О.Е., Бучнев В.И., Ш е р м е т и н с к и й И.Н. П р и н ц и п ы гемостаза в

хирургии повреждений печени // А н н а л ы х и р у р г и ч е с к о й гепатологии. - 1998. - Том 3. - № З . - С . 179.

460