Zakpita travma jivota
.pdfтоксико-септичний шок, енцефалопатія з маренням і галюцинаціями, гіпертермія (> 39°Q, тахікардія (> 120 уд/хв.), тахіпное (> 25 дихальних рухів/хв.), гіпотонія (< 90 мм рт.ст), порушення мікроциркуляції (мармуровість шкіри). Про ендогенну інтоксикацію свідчать лабароторні дані: знижений ОЦК, гіперкоагуляція, гіперлейкоцитоз (> 204109/л), токсична зернистість нейтрофілів, висока ШОЕ, високий рівень МСМ.
На кінець другої - початок третьої доби після операції знову різко погіршуються показники: зростає рівень МСМ, Л 11, анемія, гіпоальбумінемія та інше. Такі зміни В.В. Жебровський и соавт. [2005] називають «другою хвилею інтоксикації».
3.4.3. Відмежований перитоніт Внаслідок неадекватного оперування хворих з травматичним пошкод-
женням порожнистих органів (недостатні гемостаз, санація чи дренування черевної порожнини) може утворитися абсцес (чи декілька) черевної порожнини. Ізольоване пошкодження шлунка не супроводжується абсцедуванням черевної порожнини, при розриві товстої кишки абсцеси виявлюють у 4,2% [MA Croce et al, 1998]. Після операцій з приводу поширеного перитоніту досить часто - у 10% хворих [А.А. Гринберг и соавт., 2000] діагностують "резидуальнГ абсцеси. При абдомінальному сепсисі частіше формуються внутріш- ньо-органні гнояки в печінці, селезінці.
Абсцеси локалізуються в піддіафрагмальному просторі, в порожнині малого тазу, між петлями тонкої кишки. Можливі тяжкі ускладнення абсцесів: сепсис, ПОН, кишкова непрохідність, нориці кишки, прорив у черевну порожнину з розлитим перитонітом, прорив у порожнину плеври з емпіемою чи у середостіння з медіастинітом.
Абсцеси черевної порожнини діагностуються частіше на 6-7 добу після втручання при появі клінічних ознак: болі відповідно локалізації абсцесу, затруднене дихання при піддіафрагмальному гнояку, часте сечовипускання та тиснення на пряму кишку при скопиченні гною в дугласовому заглибленні очеревини. Характерна клінічна картина при піддіафрагмальному абсцесі. Коли він локалізується в передньо-нижньому відділі піддіафрагмального простору, то переважають ознаки захворювання органів черевної порожнини, якщо ж процесс безпосередньо під куполом діафрагми - то симптоми ураження грудної порожнин.
Виділяють [Д.И. Кривицкий и соавт., 1990 та інші] загальні та локальні симптоми піддіафрагмальних абсцесів.
Загальні симптоми: початок захворювання переважно поступовий (у 60-75%), гострий початок - у 10-15%; гектична температура з ознобом; біль у верхній частині живота, грудях; вимушене положення хворого в ліжку; значні зміни в крові (високий лейкоцитоз із зсувом формули вліво, підвищення ШОЕ, анемізація).
Локальні симптоми.
Грудні симптоми: біль у нижній частині грудної клітки; аускультативно - ослаблене дихання (симптом Барлоу); хворий сидить, зігнувшись вперед і
381
в бік ураження (симптом Сенатора); можлива асиметрія грудної клітки (симптом Лангенбуха); зглаженість і розширення міжреберних проміжків; пастозність шкіри в проекції абсцессу; болючість у ділянці реберної дуги та ІХ-ХІ ребер і межреберних проміжків (симптом Крюкова); збільшення печінки (наслідок її зміщення донизу); перкуторно - тупий звук над нижньою ділянкою легені і зміщення меж серця; над абсцесом інколи виявляється шум плеска («плеск Гіпократа»); рідко можно виявити зону тимпаніту над накопиченням газу вище ділянки притуплення звуку (симптом Деве).
При рентгенологічному дослідженні можна виявити непрямі ознаки абсцесу - реактивний плеврит у відповідній половині грудної клітки, плевропневмонію; високе розміщення чи обмежену екскурсію відповідного купола діафрагми; затемнення ділянки черевної порожнини; зміщення шлунка, а інколи і пряму ознаку - затемнення з горизонтальним рівнем рідини і газовим міхуром.
Абдомінальні симптоми: асиметрія живота внаслідок збільшення в підребер'ї; парадоксальні рухи черевної стінки при диханні, яка на вдосі втягується, а під час видоху, навпаки, випинається (симптом Дюшена); болючисть і напруження м'язів черевної стінки у правому підребер'ї; зміщення нижнього краю печінки униз (інколи до лінії пупка); обмежені або зовсім відсутні дихальні рухи нижнього краю печінки; інколи пальпується інфільтрат чи
абсцесс у правому підребер'ї.
Поперекові симптоми (спостерігаються при локалізації абсцесу в бокових частинах живота): біль у нижній частині грудної клітки по задній поверхні; обмежена рухомість грудної клітки; згладженість, напруження інколи пастозність м'яких тканин поперекової ділянки (симптом Моріца); перкуторно -тупість по задній поверхні грудної клітки (інколи сягає середини лопатки); аускультативно - різко ослаблене чи зовсім відсутнє дихання над нижньою частиною легені.
При УЗД наявність абсцесу виявляється зоною пониженої ехогенності, з'ясовують локалізацію і кількість гнійників.
Хворих з підозрою та діагностованим абсцесом черевної порожнини завжди оперували ("відкриті" методи). В залежності від локалізації гнояка застосовували різні доступи.
В 90-х роках ведуться розробки "закритих" як більш щадних, малоінвазивних методів санації абсцесів черевної порожнини в умовах асептики і місцевої анестезії під контролем УЗД та КТ.
Тепер застосовують три методи:
а) діагностична та лікувальна (одноразова, багаторазова) пункція тонкою голкою (при невеликому до 50 мл гною абсцесі);
б) поєднана пункція і дренування (якщо у гнояку вмісту більше 50 мл);
в) черезшкірне дренування (коли в абсцесі до 300 мл рідини вводять два дренажі для проточно-промивної системи).
Така тактика за даними літератури [А.А. Гринберг и соавт., 2000] ефективна у 87%, у 13% стан пацієнтів поліпшується, та все ж таки виникає необхідність продовжити їх лікування "відкритим" методом.
382
3.5. Синдром ентеральної недостатності
Найбільш частим ускладнення є функціональна недостатність кишечника, більш відома як синдром ентеральної недостатності (СЕН). Провідна причина синдрому полягає в паралітично зміненій, розширеній кишковим вмістом і газами тонкій кишці [Т.С Попова и соавт., 1991; A.A. Гринберг и соавт., 2000]. У хворих на перитоніт з вираженим парезом кишечника останній стає ще одним і дуже значним джерелом інтоксикації. Клініко-лабораторні ознаки цього синдрому виявляють у 80,6% хворих [В.И. Хрупкин и соавт., 2004].
Т.С. Попова и соавт. [1991] вважають, що СЕН може бути первинним
(як ускладнення хірургічних захворювань органів черевної порожнини) та вторинним (внаслідок неліквідованих різних у тому числі і гнійних, усклад-
нень після операцій чи травматичних пошкоджень). Автори виділяють також місцеві ознаки синдрому (паралітична кишкова непрохідність, відсутність перистальтики) та загальні симптоми (наростаюча інтоксикація, глибокі розлади гемодинаміки, метаболізму, поява неврологічної симптоматики).
Механізм розвитку СЕН досить складний. СЕН - це поєднані порушення моторної, секреторної, перетравлюючої, всмоктувальної та бар'єрної функцій тонкої кишки. Патогенез СЕН в експерименті і клінічно докорінно вивчено авторським колективом у складі патофізіолога, хірурга, реаніматолога [Т.С. Попова и соавт., 1991]. Авторами доведено, що функціональні порушення тонкої кишки при перитоніті зумовлені розладами в системі мікроциркуляції і запаленням слизової оболонки з дистрофічними і некробіотичними змінами епітеліоцитів. Вирішальний фактор розвитку СЕН - значна перевага секреції над всмоктуванням, внаслідок чого в просвіті кишечника накопичується велика кількість води, електролітів і основних харчових речовин.
В розвитку СЕН на основі морфофункціональних критеріїв Т.С. Попова исоавт.,[1991] виділяють три етапи (стадії, фази).
Перший етап (стадія) компенсації функціональної непрохідності кишечника (або звичайного післяопераційного парезу). Відомо, що в перші дві доби перистальтика рефлекторно пригнічена майже після всіх операцій з приводу запальних процесів чи травматичних пошкоджень органів черевної порожнини. У переважної більшості хворих перистальтика відновлюється самостійно. Але глибоке пригнічення моторної активності перистальтики після операції чи абдомінальної травми - це вже функціональна непрохідність (недостатність) кишечника.
У цій фазі гістологічна структура епітеліоцитів ще збережена, виявляється повнокрів'я капілярів, венул з ознаками агрегації еритроцитів і тромбоцитів.
На другому етапі (стадія компенсації або справжньої функціональної кишечної непрохідності) клінічно поглиблюються порушення моторики кишечника, припиняється евакуація, настає застій вмісту. В зв'язку з цим підвищується внутрішньокишковий тиск: чим він вищій, тим більше порушується мікроциркуляція в стінці кишки. Коли тиск у просвіті кишки досягне діасТолічного, то припиняється всмоктування, посилюється проникність судин,
383
в і д б у в а є т ь с я з н а ч н а т р а н с у д а ц і я р і д и н и у п р о с в і т |
к и ш к и . Кишечна трубка |
р о з т я г у є т ь с я . |
|
М і к р о с к о п і ч н о п р о г р е с у ю т ь з м і н и в с и с т е м і м і к р о ц и р к у л я ц і ї з пошкод- |
|
ж е н н я м е п і т е л і о ц и т і в , р і з к и м и з а п а л ь н и м и з м і н а м и |
с л и з о в о ї : строма ворсин |
к и ш к и н а б р я к л а , |
з ф і б р и н о м , і н ф і л ь т р о в а н а л і м ф о ц и т а м и , агрегація формен- |
н и х е л е м е н т і в к р о в і в к а п і л я р а х , с т а з у в е н у л а х . |
|
Третій |
е т а п ( т е р м і н а л ь н а , а б о с т а д і я п а р а л і ч у т р а в н о г о каналу) харак- |
|||
т е р и з у є т ь с я |
п о р у ш е н н я м и в а р т е р і а л ь н о м у відділі |
мікроциркуляторного |
||
р у с л а . Р о з в и в а є т ь с я н е д о с т а т н і с т ь у с і х ф у н к ц і й т о н к о ї |
к и ш к и , |
в |
кишечнику |
|
н а к о п и ч у є т ь с я в е л и к а к і л ь к і с т ь в о д и / е л е к т р о л і т і в , п л а з м и . Всі |
ці |
речовини, |
||
я к і в н о р м і |
р е ц и р к у л ю ю т ь , р е а б с о р б у ю т ь с я , с е к в е с т р о в а н і у великому об'ємі |
і в и к л ю ч е н і із о б м і н у . |
|
|
В и н и к а ю т ь г л и б о к і р о з л а д и |
г о м е о с т а з у і м е т а б о л і з м у , настає ПОН. |
||||||||||||||
|
П р и м е х а н і ч н и х п о ш к о д ж е н н я х о р г а н і в |
ч е р е в н о ї п о р о ж н и н и , особли- |
||||||||||||||
в о |
п р и т р а в м і з а о ч е р е в и н н о г о п р о с т о р у , |
в ж е |
ч е р е з |
3 - 4 |
г о д и н и після трав- |
|||||||||||
м и |
р о з в и в а є т ь с я в и р а ж е н и й |
п а р е з к и ш е ч н и к а , |
р о з д у т і |
петлі займають всю |
||||||||||||
ч е р е в н у п о р о ж н и н у . |
Ч е р е з |
8 - 1 0 |
г о д и н |
із - за |
м а к р о - |
і |
мікроциркуляторних |
|||||||||
р о з л а д і в |
к и ш е ч н и к п е р е п о в н е н и й |
р і д и н о ю і |
г а з а м и , |
а |
й о г о |
стінка дуже на- |
||||||||||
б р я к л а . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У |
п о т е р п і л и х з |
т я ж к о ю а б д о м і н а л ь н о ю |
т р а в м о ю |
до |
о с т а н н ь о г о |
часу |
|||||||||
н е |
в и з н а ч а в с я с т у п і н ь |
т я ж к о с т і |
С Е Н , |
Т е п е р п о я в л ю т ь с я |
о к р е м і роботи |
[М.Г. |
||||||||||
К о б и а ш в и л и и соавт., 2 0 0 3 ] . Ці а в т о р и |
р о з р о б и л и |
к л і н і к о - л а б о р а т о р н у харак- |
||||||||||||||
т е р и с т и к у с т у п е н я т я ж к о с т і С Е Н |
і , |
в з а л е ж н о с т і |
в і д |
й о г о |
в и р а ж е н о с т і , |
алго- |
||||||||||
р и т м д і а г н о с т и ч н о - л і к у в а л ь н и х |
з а х о д і в . П р и ц ь о м у |
б у л и |
в р а х о в а н і тяжкість |
|||||||||||||
п о ш к о д ж е н н я , с т а н п а ц і є н т а , у с к л а д н е н и й ч и |
н е у с к л а д н е н и й перебіг трама- |
|||||||||||||||
т и ч н о ї х в о р о б и , е н д о с к о п і ч н а к а р т и н а ш л у н к а і Д П К , р е з у л ь т а т и п р о б з п е -
р о р а л ь н и м н а в а н т а ж е н н я м г л ю к о з о ю н а |
ф о н і п р е п а р а т у а м л о д и п і н у (блока- |
||||||||
т о р к а л ь ц і є в и х |
к а н а л і в ) д о б о в о ю д о з о ю |
1 0 м г ч е р е з г о д и н у |
п і с л я |
прийому |
|||||
г л ю к о з и . П р о б а з а м л о д и п і н о м д о з в о л я є о б ' є к т и в і з у в а т и |
с т у п і н ь ентеральної |
||||||||
н е д о с т а т н о с т і . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В и д і л е н о ч о т и р и с т у п е н я т я ж к о с т і С Е Н . П р и л е г к о м у с т у п е н і |
відмічено |
||||||||
л и ш е п о м і р н е п р и г н і ч е н н я в с м о к т у в а н н я , я к е ч е р е з д в і д о б и |
с а м о с т і й н о від- |
||||||||
н о в л ю є т ь с я . П р и |
Ф Г Д С ( п р о в о д и л а с я |
п р и |
в и р а з к о в і й х в о р о б і |
в анамнезі, оз- |
|||||
н а к а х ш л у н к о в о - к и ш к о в о ї к р о в о т е ч і , |
під ч а с п р о в е д е н н я з о н д у д л я |
ентераль- |
|||||||
н о г о х а р ч у в а н н я ) |
в и я в л я є т ь с я п о в е р х н е в и й х р о н і ч н и й |
г а с т р и т т а |
дуоденіт. |
||||||
Ш л я х х а р ч у в а н н я |
п е р о р а л ь н и й , т е р м і н - з п е р ш и х |
г о д и н |
п і с л я госпіталізації. |
||||||
У х в о р и х с е р е д н ь о г о с т у п е н ю т я ж к о с т і С Е Н |
в с м о к т у в а н н я пригнічене |
||||||||
о д н у - д в і д о б и |
п і с л я т р а в м и . П р и Ф Г Д С е р о з и в н и й |
г а с т р и т в и я в л я є т ь с я у кож- |
|||||||
н о г о ш о с т о г о , |
г о с т р а в и р а з к а ш л у н к а - у |
к о ж н о г о |
д е с я т о г о , |
з а с т і й |
у |
шлунку |
|||
- б і л ь ш е 5 0 0 мл . М о т о р н а е н т е р о п а т і я п о м і р н а і на |
к і н е ц ь т р е т ь о ї д о б и |
перис- |
|||||||
т а л ь т и к а в і д н о в л ю є т ь с я с т а н д а р т н о ю т е р а п і є ю . Т о д і і р о з п о ч и н а є т ь с я зондо- в е ш л у н к о в е х а р ч у в а н н я . П о к а з а н е п р о т и в и р а з к о в е л і к у в а н н я а н т а ц и д а м и т а б л о к а т о р а м и Н 2 р е ц е п т о р і в .
П р и т я ж к о м у с т у п е н і С Е Н в и р а ж е н а м о т о р н а е н т е р о п а т і я , а л е комп- л е к с т е р а п е в т и ч н и х з а х о д і в л і к в і д у є п а р е з Ж К Т . В с м о к т у в а н н я з н а ч н о пригні-
384
цене, та в с е ж т а к и після п р и й о м у амлодипіну відновлюється до нормальних цифр. П р и Ф Г Д С е р о з и в н и й г а с т р и т діагностують майже у кожного другого, гострі в и р а з к и ш л у н к а - у к о ж н о г о четвертого - п'ятого . Виявлені зміни свідчать п р о тяжкий, а л е к о м п е н с о в а н и й с т у п і н ь С Е Н . Показано проведення зонду під е н д о с к о п і ч н и м к о н т р о л е м у п о ч а т к о в и й відділ тонкої кишки. Критерій можливості ч е р е з з о н д о в о г о х а р ч у в а н н я - відсутність виділень із зонду кишкового вмісту, п о з и т и в н а п р о б а з навантаженням глюкозою, т о б т о якщо вона всмоктується .
П о к а з а н а к о р е к ц і я С Е Н ф е р м е н т н и м и препаратами (ензістал, креон), п р о т и в и р а з к о в о ю т е р а п і є ю , г е п а т о п р о т е к т о р а м и (глутамінова кислота, інгібітори п р о т е а з , актовегін, к о м п л е к с вітамінів).
П р и в к р а й т я ж к о м у с т у п е н і С Е Н , коли значний парез кишечника, відповідна т е р а п і я н е е ф е к т и в н а . В с м о к т у в а н н я відсутнє і при стимуляції амлодипіном не в і д н о в л ю є т ь с я . П р и Ф Г Д С - е р о з и в н и й гастрит, рецидивні крово - течі. Е н т е р а л ь н е х а р ч у в а н н я н е м о ж л и в е і протипоказане .
Таким ч и н о м , о б ' є к т и в н о о ц і н и т и функціональний стан тонкої кишки дає м о ж л и в і с т ь п р о б а з амлодипіном .
У х в о р и х на п е р и т о н і т д л я об'єктивізації с т у п е н я тяжкості розроблено
[В.И. Х р у п к и н и соавт., |
2004] с п о с і б оцінки важкості СЕН, який оснований на |
к о м п л е к с н о м у о б с т е ж |
е н н і (клінічне, л а б о р а т о р н е , рентгенологічне, інтра- |
операційне) . В цій шкалі к о ж н и й |
п о к а з н и к о ц і н ю є т ь с я за 10-бальною систе - |
мою (0 балів - о з н а к и С Е Н немає, |
10 балів - максимально виражена ознака). |
За д а н и м и а в т о р і в д о с т о в і р н і с т ь в и з н а ч е н н я с т у п е н я С Е Н |
і прогнозу складає |
|
93,8%. |
|
|
К о р е к ц і я |
С Е Н - не п р о с т а проблема . Доцільніше |
проводити засоби |
п р о ф і л а к т и к и на |
всіх е т а п а х л і к у в а н н я х в о р и х чи травмованих . |
|
А л е п е р е ш к о д а п о л я г а є в відсутності чітких п р о г н о с т и ч н и х критеріїв |
||
С Е Н в р а н н ь о м у періоді після агресії (травма чи операція). |
|
|
Р е т р о с п е к т и в н и й аналіз п р и ч и н в и н и к н е н н я С Е Н після операцій на органах ч е р е в н о ї п о р о ж н и н и д а л и підставу [Т.С. П о п о в а и соавт., 1999] виділити х в о р и х з в и с о к и м с т у п е н е й р и з и к у в и н и к н е н н я С Е Н .
1 . Х а р а к т е р о п е р а т и в н о г о в т р у ч а н н я . Глибоким порушенням моторної
функції к и ш е ч н и к а с у п р о в о д ж у ю т ь с я т е х н і ч н о трудні операції; |
при |
великих |
|
т р а в м а т и ч н и х п о ш к о д ж е н н я х о р г а н і в ч е р е в н о ї п о р о ж н и н и і /або |
заочере - |
||
винного п р о с т о р у ; п р и |
р о з л и т о м у гнійному перитоніті. |
|
|
2 . Н а я в н і с т ь х р о н і ч н и х розладів Ш К Т (ентерит, х р о н і ч н а спайкова хво - |
|||
роба, м а л а б с о р б ц і я та |
інше). |
|
|
3. Глибокі з м і н и |
в л а б о р а т о р н и х аналізах: гіпокаліемія; |
водно-елект- |
|
ролітні та м е т а б о л і ч н і розлади; б і л к о в и й дисбаланс; п о р у ш е н н я гемодинаміки чи п е р и ф е р і й н о г о к р о в о т о к у та інше).
Ц и м и ж а в т о р а м и р о з р о б л е н і з а с о б и профілактики і корекції СЕН .
1. І н т е н с и в н а інфузійна терапія . В механізмі розвитку С Е Н первинним
є п о р у ш е н н я |
м і к р о ц и р к у л я ц і ї в стінці кишечника . Тому адекватними інфузі- |
|
ми необхідно |
в і д н о в и т и р е о л о г і ч н і в л а с т и в о с т і і т р а н с п о р т н і |
функції крові, |
корегувати г о м е о с т а з , в о д н о - е л е к т р о л і т н и й , білковий баланс, |
стабілізувати |
|
|
|
385 |
ц е н т р а л ь н у гемодинамику, н о р м а л і з у в а т и п е р и ф е р і й н и й кровоплин і метаболічні р о з л а д и в к и ш е ч н і й стінці . Л и ш е п і с л я ц ь о г о може бути ефективним в е с ь к о м л п е к с к о н с е р в а т и в н и х з а х о д і в з м е т о ю стимуляції моторної функції к и ш е ч н и к а .
2 . Мінімальна т р а в м а т и з а ц і я в т р у ч а н н я (по можливості). 3 . Н о в о к а і н і з а ц і я о ч е р е в и н и т а к о р е н я б р и ж і кишечника; 4 . Р е т е л ь н а с а н а ц і я п р и п е р и т о н і т і ч е р е в н о ї п о р о ж н и н и ;
5. інтубація к и ш е ч н и к а п о - м о ж л и в о с т і поліфункціональним чи двока- н а л ь н и м з о н д о м д л я д е к о м п р е с і ї , к и ш е ч н о г о л а в а ж у , ентеросорбції і ранньо- г о е н т е р а л ь н о г о х а р ч у в а н н я .
6. К а т е т е р и з а ц і я п е р и д у р а л ь н о г о п р о с т о р у на рівні Д,,,, ~ Дк відразу ж |
|||||||||
після з а к і н ч е н н я о п е р а ц і ї д л я |
д о в г о т р и в а л о ї п е р и д у р а л ь н о ї блокади. |
|
|||||||
7. Г і п е р б а р и ч н а о к с и г е н а ц і я д л я ліквідації |
гіпоксії і С Е Н . |
|
|
|
|||||
8. К а т е т е р и з а ц і я ( д е я к и м п а ц і є н т а м ) |
ч е р е з с т е г н о в у |
артерію за |
Сель- |
||||||
д і н г е р о м ч е р е в н о г о відділу а о р т и , |
в я к у в в о д я т ь а н т и б і о т и к и і |
весь об'єм ін- |
|||||||
фузійної т е р а п і ї (за п е р ш у д о б у 7 0 |
мл/кг). |
|
|
|
|
|
|
|
|
Щ о б з м е н ш и т и і н т о к с и к а ц і ю , о к р і м |
п р о в е д е н н я детоксикаційної те- |
||||||||
рапії, н е о б х і д н о з а п о б і г т и в с м о к т у в а н н ю |
т о к с и ч н и х р е ч о в и н , |
нейтралізува- |
|||||||
ти і в и д а л и т и в и с о к о т о к с и ч н и й в м і с т із |
п р о с в і т у к и ш е ч н и к а . |
З |
цією |
метою |
|||||
р о з р о б л е н і [О.О. Б і л я є в а і співавт., 2 0 0 3 ; |
2 0 0 4 ; |
Б.И. Х р у п к и н |
и |
соавт., |
2003] |
||||
п р о г р а м и і н т е н с и в н о ї т е р а п і ї с и н д р о м у к и ш к о в о ї н е д о с т а т н о с т і : |
|
|
|||||||
а) в н у т р і ш н ь о к и ш к о в а |
ч е р е з з о н д о в а д е т о к с и к а ц і я |
і |
ентеросорбція |
||||||
в д в о х варінтах: в в о д я т ь о с м о л я р н о а к т и в н и й |
д і а л і з н и й |
р о з ч и н (суміш) із |
|||||||
р о з р а х у н к у 100 мл 2 - 4 % н а т р і ю х л о р и д у та |
10 г е н т е р о с г е л ю (всього 600-800 |
||||||||
мл). Т р и в а л і с т ь с е а н с і в д е т о к с и к а ц і ї до 1,5 |
г о д и н и (у с е р е д н ь о м у 88 ± 27 хв) |
||||||||
2 - 4 р а з и на добу. К о л и р о з ч и н |
с т а є і з о т о н і ч н и м , |
й о г о в и д а л я ю т ь за допомо- |
|||||||
гою в і д с м о к т у в а ч а р о з р і д ж е н н я м 1 0 - 1 5 мм в о д н о г о ст, після ч о г о ізотонічним р о з ч и н о м н а т р і ю х л о р и д у п р о в о д я т ь ф р а к ц і й н и й лаваж . П р и поширеному
перитоніті в п о р і в н я н н і з к о н т р о л ь н о ю г р у п о ю т а к а |
ч е р е з з о н д о в а терапія до- |
с и т ь ш в и д к о н о р м а л і з у є о с н о в н і к л і н і к о - л а б о р а т о р |
н і п о к а з н и к и , у тому числі |
і Л І |
І, з м е н ш у є ч а с т о т у |
п і с л я о п е р а ц і й н и х у с к л а д н е н ь на 9,7%, а летальність |
||||
- на |
6 , 6 % [О.О. Б і л я є в а і |
співавт., 2003;2004] . Ч е р е з з о н д у в о д я т ь до 2000 мл/ |
||||
д о б у |
г л ю к о з о е л е к т р о л і т н о г о р о з ч и н у і е н т е р о с о р б е н т (ентеродез, полісорб, |
|||||
е н т е р о с г е л ь ) ; |
|
|
|
|
||
|
б) к о р е к ц і я м е т а б о л і з м у і |
в і д н о в л е н н я |
б а р ' є р н о ї функції слизової обо- |
|||
л о н к и т о н к о ї кишки, д л я ч о г о |
е н т е р а л ь н о в |
складі глюкозоелектролітного |
||||
р о з ч и н у в в о д я т ь н у т р і ц е в т и к глютамін та а н т и о к с и д а н т и . Глютамін це: |
||||||
|
- |
н е о б х і д н и й к о м п о н е н т с и н т е з у білків |
і н у к л е о т и д і в ; |
|||
|
- |
е н е р г е т и ч н и й с у б с т р а т |
для клітин, що д і л я т ь с я у т о н к і й кишці, ПЗ, |
|||
л е й к о ц и т а х ; |
|
|
|
|
||
|
- |
п о п е р е д н и к глутатіону як с и л ь н о г о а н т и о к с и д а н т а ; |
||||
|
- |
препарат, що п о п е р е д ж а є с т р е с о в у а т р о ф і ю с л и з о в о ї о б о л о н к и тон- |
||||
кої кишки; |
|
|
|
ч о г о е н т е р а л ь н о вводять |
||
|
в) нормалізація м і к р о ф л о р и к и ш е ч н и к а , д л я |
|||||
в о д о р о з ч и н н и й п о л і с а х а р и д р о с л и н н и х в о л о к о н - |
п р е б і о т и к пектин . Ефект |
|||||
386
п е к т и ну з у м о в л е н и й |
тим, |
щ о |
він п о в н і с т ю |
ф е р м е н т у є т ь с я мікрофлорою |
товстої к и ш к и , в р е з у л ь т а т і |
ч о г о |
у т в о р ю ю т ь с я |
ацетат, бутірат, пропіонат, які |
|
е е н е р г е т и ч н и м с у б с т р а т о м д л я |
е н т е р о ц и т і в і |
колоноцитів . Пектин бактери- |
||
цидно діє на п а т о г е н н і і у м о в н о - п а т о г е н н і мікроби . |
||||
г) в і д н о в л е н н я |
м о т о р и к и |
т о н к о ї кишки: епідуральна анестезія, прокі- |
||
нетики; |
|
|
|
|
д) і м у н о к о р е к ц і я ; |
|
|
|
|
е) е н т е р а л ь н е х а р ч у в а н н я |
( г л ю к о з о е л е к т р о л і т н и й розчин та інше). |
|||
З б е р е ж е н н я в с м о к т у в а л ь н о ї функції т о н к о ї кишки дає можливість вже в п е р ш у д о б у в в о д и т и е н т е р а л ь н о 1,5-2 л розчинів . Раннє введення х а р ч о в и х сумішей - це к о м п о н е н т к о м п л е к с н о г о л і к у в а н н я і в а ж л и в и й профілактичний фактор а д е к в а т н о ї к о м п е н с а ц і ї д е ф і ц и т у води, електролітів, о с н о в н и х харчо - вих р е ч о в и н , а т а к о ж с т и м у л я т о р м о т о р н о ї функції кишечника, що по ефективності п е р е в е р ш у є м е д и к а м е н т о з н у стимуляцію . Завдяки ентеральним інфузіям м о т о р н а ф у н к ц і я н о р м а л і з у є т ь с я вже на 3 - 4 добу.
З н а ю ч и п а т о г е н е з С Е Н , в п е р ш і ж г о д и н и після операції паралельно з інфузійною т е р а п і є ю ч е р е з о д н о - ч и д в о х к а н а л ь н и й зонд проводять декомпресію ШКТ, з а в д я к и ч о м у в и д а л я ю т ь с я надто т о к с и ч н и й застійний кишковий вміст і гази, з н и ж у є т ь с я т и с к у к и ш е ч н и к у , в і д н о в л ю є т ь с я кровообіг у стінці
кишки, н о р м а л і з у є т ь с я м о т о р н а ф у н к ц і я |
к и ш е ч н и к а , і, що можливо найваж- |
ливіше, з м е н ш у є т ь с я п о р т а л ь н а і с и с т е м н а ендотоксемія [Т.С. Попова и соавт., |
|
1991]. Н а л а г о д ж у ю т ь л а в а ж т о н к о ї к и ш к и |
е л е к т р о л і т н и м р о з ч и н о м з ентеро - |
с о р б е н т о м |
( е н т е р о д е з , е н т е р о с г е л ь ) |
із р о з р а х у н к у |
1 г/кг. Протягом першої |
||||
доби і н т е с т и н а л ь н о в в о д я ь 4 0 0 0 мл |
е л е к т р о л і т н о г о |
розчину, а через аспіра- |
|||||
ційний |
к а н а л в и д і л я є т ь с я д о 2 5 0 0 м л з а с т і н о г о к и ш к о в о г о вмісту. |
|
|||||
З |
м е т о ю л і к у в а н н я |
е н т е р а л ь н о ї н е д о с т а т н о с т і |
п р и перитоніті В.О. Ша- |
||||
п р и н с ь к и й |
[ 1 9 9 8 ; 2 0 0 4 ] у |
к и ш е ч н и к |
з р а з у ж |
після операції через |
назоінтес- |
||
т и н а л ь н и й |
ч и т р а н с а н а л ь н о р е к т а л ь н и й з о н д |
п р о в о д и в кишечний |
активний |
||||
діаліз - ф р а к ц і й н о ш п р и ц о м Ж а н е в в о д и в гемодез 2 0 0 мл, потім реополіглю-
кін, а |
з м е т о ю е н т е р о с о р б ц і ї - 1% р о з ч и н полісорбу . Ч е р е з 5 - 7 хв після вве- |
дення |
ц и х р о з ч и н і в д о з о н д у п і д к л ю ч а є т ь с я електровідсмоктувач, який пра- |
цює в |
п е р е м і н н о м у р е ж и м і , по 10 с е к з а н а л о г і ч н и м и |
паузами. За таких умов |
у т в о р ю є т ь с я н е з н а ч н а д е к о м п р е с і я (від'ємний т и с к 20 |
мм рт.ст) і протягом 2-3 |
|
годин |
в и в о д и т ь с я д о 8 0 0 м л з а с т і й н о г о к и ш к о в о г о вмісту. Таке інтестинальне |
|
л і к у в а н н я |
п о в т о р ю ю т ь 3 - 4 |
р а з и |
н а д о б у д о п о в н о г о відновлення перисталь - |
||||||||
тики, в і д х о д ж е н н н я |
газів і |
п о к р а щ е н н я з а г а л ь н о г о стану х в о р о г о (4-6 діб). |
|||||||||
|
З а в д я к и т а к і й |
і н т е с т и н а л ь н і й д е т о к с и к а ц і й н і й терапії токсичність крові |
|||||||||
вже |
н а п р и к і н ц і п е р ш о ї д о б и з н и ж у є т ь с я на 2 0 % , |
а на |
початок третьої доби |
||||||||
цей |
п о к а з н и к п р и б л и ж а є т ь с я д о |
к о н т р о л ь н о г о . |
|
|
|
||||||
|
А л е |
у с о р б е н т і в г о л о в н и й |
н е д о л і к - |
в о н и |
діють |
л и ш е |
с о р б ц і й н о і не |
||||
в п л и в а ю т ь |
на м о т о р и к у ШКТ . Крім т о г о , у |
н и х немає |
н у т р и т и в н и х якостей, |
||||||||
вони |
н е а н т и с е п т и к и . Т о м у п р и п а р е з і |
к и ш е ч н и к а е н т е р о с о р б е н т необхідно |
|||||||||
е в а к у ю в а т и ч е р е з |
н а з о і н т е с т и н а л ь н и й |
зонд. |
|
|
|
||||||
|
К о м п л е к с н а |
дія в л а с т и в а |
п р и р о д н и м с о р б е н т а м , д о |
я к и х відносять- |
|||||||
ся п е к т и н и . В н у т р и т и в н і й т е р а п і ї їм |
в і д в о д и т ь с я о с о б л и в а |
роль. Це водо- |
|||||||||
р о з ч и н н и й |
п о л і с а х а р и д р о с л и н н и х в о л о к о н . Х а р а к т е р н а цитопротекторна |
властивість |
пектину . П р о б і о т и к ф е р м е н т у є т ь с я е н д о г е н н о ю мікрофлорою |
т о в с т о ї кишки, в н а с л і д о к ч о г о у т в о р ю ю т ь с я ацетат, б у т и р а т , пропіонат. Вони є
е н е р г е т и ч н и м с у б с т р а т о м д л я |
е н т е р о ц и т і в і к о л о н о ц и т і в . |
П е к т и н не впливає |
|||||
н а е н д о г е н н у м і к р о б н у ф л о р у , |
а л е б а к т е р и ц и д н о д і є н а |
н а й б і л ь ш поширені |
|||||
патогенні і |
у м о в н о |
п а т о г е н н і м і к р о о р г а н і з м и . їх в и д і л я ю т ь хімічним шляхом |
|||||
із буряків, |
яблук, |
ц и т р у с о в и х . |
П е к т и н и у т в о р ю ю т ь г і д г о г е л ь і стимулюють |
||||
п е р е с т а л ь т и к у к и ш е ч н и к а , у т в о р ю ю т ь с п и р т и і а л ь д е г і д и |
і т о м у діють бакте- |
||||||
рицидно . В о н и р о з п а д а ю т ь с я на |
к о р о т к о л а н ц ю г о в і ж и р н і |
к и с л о т и і діють як |
|||||
ц и т о п р о т е к т о р и д л я е н т е р о - т а |
к о л о н о ц и т і в . О т ж е , п е к т и н и |
- ц е ентеросор- |
|||||
бенти, с т и м у л я т о р и |
м о т о р и к и ШКТ, н у т р і е н т и , а н т и с е п т и к и . |
|
|||||
Д о в е д е н о [Т.П. М а к е д о н с к а я , 2 0 0 3 ] , щ о д л я п і д с и л е н н я |
нутри - тивноїдГї |
||||||
пектинів д о ц і л ь н о д о б а в и т и |
г л у т а м і н . |
|
|
||||
С а м е |
і з ц и х м і р к у в а н ь |
ч е р е з з о н д о в а е н т е р о с о р б ц і я п р о в о д и т ь с я мас- |
|||||
л я н о - п е к т и н о в о ю е м у л ь с і є ю Ф і ш а н т - С [B.C. С а в е л ь е в и соавт., 2005] . |
|||||||
В складі ц ь о г о с о р б е н т у є |
к о м п о н е н т и п р е б і о т и к і в ( п е к т и н і агар-агар) |
||||||
і біле масло. Т о к с и ч н і р е ч о в и н и , у т о м у ч і с л і ж о в ч н і к и с л о т и , |
і д е а л ь н о розчи- |
||||||
няються в маслі, с о р б у ю т ь с я |
ц и м с о р б е н т о м і в и в о д я т ь с я |
ч е р е з назоінтести- |
|||||
н а л ь н и й зонд. М а с л я н о - п е к т и н о в а е м у л ь с і я н е в с м о к т у є т ь с я під ч а с транзиту ШКТ, не у т в о р ю є н о в и х т о к с и ч н и х с п о л у к . І з о в с і м н е з в и ч а й н а в л а с т и в і с т ь для с о р б е н т і в у емульсії - в о н а з м і ш у є т ь с я з х і м у с о м і п о к р и в а є с л и з о в у оболонку
т о н к о ю плівкою, з а в д я к и |
ч о м у з м е н ш у є т ь с я в с м о к т у в а н н я |
е н д о т о к с и н і в . |
|||
|
С о р б е н т у в о д я т ь |
ч е р е з |
н а з о і н т е с т и н а л ь н и й з о н д у |
к и ш е ч н и к кожні |
|
т р и години. З о н д п е р е т и с к у ю т ь на |
о д н у г о д и н у , а п о т і м п р о т я г о м 2 годин ки- |
||||
ш е ч н и й вміст із с о р б е н т о м в і л ь н о |
відтікає н а з о в н і . |
|
|||
|
Я к д о в е д е н о а в т о р а м и , |
с а м е т а к а м е т о д и к а е н т е р а л ь н о ї детоксикації |
|||
дає можливість у ж е в п е р ш і 3 |
г о д и н и з м е н ш и т и к о н ц е н т р а ц і ї ендотоксинів у |
||||
плазмі |
крові в 2 рази, а в к и ш е ч н о м у вмісті - на 6 1 % . В п о д а л ь ш о м у концен- |
||||
трація |
е н д о т о к с и н і в з м е н ш у в а л а с я |
не т а к і н т е н с и в н о : ч е р е з 6 г о д и н - ще на |
|||
11,5%, ч е р е з 9 годин - ще на 7,1 %, т о б т о за ц е й т е р м і н в с ь о г о на 8 0 % . На другу добу е н т е р о с о р б ц і ї к о н ц е н т р а ц і я е н д о т о к с и н і в у х і м у с і в ж е не змінювалася . В
п е р и т о н е а л ь н і й рідині |
ч е р е з 9 г о д и н к о н ц е н т р а ц і я е н д о т о к с и н і в зменшуєть - |
|
ся в 2,2 рази. |
|
|
М о т о р н а функція |
Ш К Т в і д н о в л ю є т ь с я в 3 р а з и р а н і ш е , а т о м у зонд ви- |
|
даляють ч е р е з 2,5 д о б и |
(в к о н т р о л ь н і й г р у п і - ч е р е з 5,2 д о б и ) . |
|
Ц е дало а в т о р а м |
п і д ґ р у н т я з а п р о п о н у в а т и п р о в о д и т и |
н а й б і л ь ш інтен- |
сивні заходи п о п е р е д ж е н н я і н ф е к ц і й н о - т о к с и ч н о г о ш о к у і |
а б д о м і н а л ь н о г о |
|
с е п с и с у в перші 12 годин після о п е р а ц і ї .
Отже, е н т е р о с о р б ц і я - це п а т о г е н е т и ч н о о б г р у н т о в а н и й б е з п е ч н и й метод детоксикаційної терапії .
У х в о р и х н а п е р и т о н і т д о д а т к о в о п р о т я г о м д о б и п р о в о д я т ь п е р и т о н е - альний лаваж ф р а к ц і й н и м м е т о д о м ( у в о д я т ь 4 0 0 0 - 8 0 0 0 мл, в і д т і к а є - 3800-
7 5 0 0 мл). Завдяки а к т |
и в н і й д е к о м п р е |
с і ї , к и ш е ч н о м у і |
п е р и т о н е а л ь н о м у (при |
необхідності) лаважу, |
е н т е р о с о р б ц і ї , |
е н т е р а л ь н о м у |
з о н д о в о м у х а р ч у в а н н ю |
вже н а 3 - 4 добу н о р м а л і з у є т ь с я м і к р о ц и р к у л я ц і я ; о с н о в н і п о к а з н и к и гемо-
388
динаміки, волемп.
В о с т а н н і р о к и п р и ш т у ч н о м у ентеральному харчуванні велике значення п р и д а є т ь с я нутрієнтам, п о - п е р ш е , н у т р и ц е в т и к у глутаміну як незамінній амінокислоті, я к а відіграє в е л и к у р о л ь у метаболічному обміні тонкої кишки, по-друге, п р о б і о т и к у пектину, завдяки якому збільшується маса слизової тонкої кишки, вміст Д Н К та РНК, п о л і п ш у є т ь с я проліферація ентероцитів, нормалізується м і к р о б і о ц е н о з к и ш е ч н и к а [Е.Б. Лазарева и соавт., 1999].
Глутамін як п о п е р е д н и к п у р и н у та піримідину займає центральне місце в а з о т и с т о м у обміні, є г о л о в н и м п л а с т и ч н и м і енергетичним матеріалом для ентероцитів, лімфоцитів, макрофагів . Глутамін є необхідним компонентом для с и н т е з у білків. Глутамін - т р а н с п о р т для п е р е н о с у аміаку із тканин в нетоксичній ф о р м і в п е ч і н к у д л я у т в о р е н н я с е ч о в и н и і в нирки для екскреції [Т.С. П о п о в а и соавт., 2 0 0 2 ; Б.С. Б р и с к и н и соавт., 2004]. Він попередник сильного а н т и о к с и д а н т у глутатіону . Д о м і ш к и глутаміну в харчові суміші попереджує с т р е с о в у а т р о ф і ю с л и з о в о ї о б о л о н к и тонкої кишки.
Д о б о в у д о з у г л у т а м і н у 15 - 30 г р о з в о д я т ь сольовим ентеральним розчином і в в о д я т ь у з о н д п о с т і й н о зі швидкістю 40 - 60 крапель/хв., у першу добу
після в т р у ч а н н я 1 0 0 0 |
мл, п о ч и н а ю ч и |
з другої д о б и - 1500-2000 мл; пектин |
уводять 1% р о з ч и н о м |
( д о б о в а д о з а 3 |
г) болісно [Т.П. Македонская и соавт., |
2004]. П р и ц ь о м у з а в д я к и аспірації із т о н к о ї кишки можна з'ясувати, яка кіль-
кість р о з ч и н у не |
в с м о к т а л а с я . |
Відомо, що |
п р и п е р и т о н і т і з н и ж у ю т ь с я показники імунітету (Т-клітин- |
ноїі В - г у м о р а л ь н о ї ланки) . Імунодефіцит зумовлений основним захворюван - ням, е н д о т о к с и к о з о м та о п е р а ц і й н и м с т р е с о м . На імунітет д е п р е с и в н о діють гормони с т р е с у - к о р т и з о л , А К Т Г і г і п е р к о р т и з о л е м і я с у п р о в о д ж у є перитоніт . Отже, п р и п е р и т о н і т і о б о в ' я з к о в а імунокорекція . З цією метою Б.С. Брискин и соавт. [2005] п о р я д з е н т е р о с о р б е н т а м и е н т е р а л ь н о вводять також продукти, що містять п е к т и н ( п о р о ш о к із с т о л о в о г о буряка). Пектини утворюють гідрофільний гель з в и с о к о ю с о р б ц і й н о ю властивістю, стимулюють перистальтику кишечника, з н и ж у ю т ь р і в е н ь кортизолу, зменшують його пошкоджуючу дію і відновлюють імунітет.
Р е т е л ь н и м и к л і н і к о - л а б о р а т о р н и м и , п р о м е н е в и м и (рентгенологічно, УЗД), б а к т е р і о л о г і ч н и м и д о с л і д ж е н н я м и в с т а н о в л е н о [Т.П. Македонская и с о - авт., 2004], що п р и п о ш и р е н о м у перитоніті і С Е Н пектини комплексно діють як е н т е р о с о р б е н т и ( п р и ч о м у б і л ь ш фізіологічно, цитопротектори) стимулятори
моторики, п р о б і о т и к и д л я ф л о р и і с л и з о в о ї кишечника . Завдяки |
глутаміну і |
пектину п р и с к о р ю є т ь с я в і д н о в л е н н я функціональної активності |
ШКТ на 1-2 |
доби, а саме: з м е н ш у є т ь с я кількість петель та їх діаметр з газом та рідиною; зникає н а б р я к с л и з о в о ї ; в і д н о в л ю є т ь с я перистальтика, зміцнюється характер вмісту в к и ш е ч н и к петлях; в і д н о в л ю є т ь с я с л и з о в а тонкої кишки (зростає концентрація ІдА в с е р е д н ь о м у на 8 0 % ) ; з м е н ш у є т ь с я кількість патогенних мікроорганізмів у ч е р е в н і й п о р о ж н и н і ; з н и ж у є т ь с я інтоксикація (Л 11 і лейко - цитоз), т о к с и ч н і с т ь к р о в і . П р и С Е Н внаслідок системної ендотоксемії розви - вається, як п р а в и л о , д и с ф у н к ц і я печінки, р о з м і р и якої збільшуються (жировий гепатоз), н а с т а є д е п р е с і я ретікуло - ендотеліальноїсистеми, гепатоцитами
389
з н и ж у є т ь с я с е к р е ц і я жовчі . Д л я п о с и л е н н я функції гепатоцитів, зокрема синтезу жовчі, н а з н а ч а ю т ь р о с л и н н и й г е п а т о п р о т е к т о р гепабене, доцільно про- д о в ж у в а т и і після з а т и х а н н я о з н а к п е р и т о н і т у е н т е р о с о р б ц і ю пребіотиком хілак форте . П і с л я о п е р а ц і й н у л е т а л ь н і с т ь у д а є т ь с я знизити: з 24,4% до 13,3% (Т.П. М а к е д о н с к а я и соавт., 2004]; з 1 4 , 0 % до 6,6 [Б.С. Б р и с к и н и соавт., 2005].
В в е д е н и й е н т е р а л ь н о глютамін, п е к т и н , р а н н є ентеральне харчування о л і г о п е п т и д н о ю с у м і ш ш ю « п е п т а м е н » - с и л ь н и й лікувальний фактор, що ліквідує С Е Н н а 1-2 д о б и р а н і ш е .
Д л я п о п е р е д ж е н н я і ліквідації р е ф л е к т о р н о г о гальмування моторної функції Ш К Т щ о б з н я т и « г і п е р т о н у с » с и м п а т и ч н о ї н е р в о в о ї системи при ста вільній гемодинаміці і н о р м о в о л е м і ї , в в о д я т ь с и м п а т о л і т и к и (ізобарін 0,3 мг/ кг чи о р н и д 0,5 мг/кг о д и н р а з на добу), з а с т о с о в у ю т ь інгібітор холінестерази у б р е т и д т а г а н г л і о б л о к а т о р ( б е н з о г е к с о н і й ) .
О т ж е , в результаті з а с т о с у в а н н я к о м п л е к с у п р о ф і л а к т и ч н и х і лікуваль- н и х заходів до, під ч а с о п е р а ц і ї і п і с л я неї п о п е р е д и т и р о з в и т о к С Е Н у раннь- о м у п і с л я о п е р а ц і й н о м у п е р і о д і у д а є т ь с я м а й ж е в у с і х х в о р и х — 9 8 % (у 204 із 209) [Т.С. П о п о в а и соавт., 1991 ].
Д л я п о л і п ш е н н я |
р е з у л ь т а т і в л і к у в а н н я х в о р и х з перитонітом в останні |
р о к и з а с т о с о в у ю т ь о з о |
н о т е р а п і ю . Ц я м е т о д и к а н а й б і л ь ш досконало розроб- |
л е н а і п а т о г е н е т и ч н о о б ґ р у н т о в а н а в Х а р к і в с ь к о м у інституті |
озонотерапії і |
мед у с т а т к у в а н н я [Ю.И. К о з и н и соавт., 2005] . О з о н о - к и с н е в у |
суміш отриму- |
ють на у н і в е р с а л ь н о м у м е д и ч н о м у а п а р а т і « О з о н УМ - 80» . Ц е й озонатор, який за т е х н і ч н и м и х а р а к т е р и с т и к а м и і л і к у в а л ь н и м и м о ж л и в о с т я м и відповідає всім с у ч а с н и м в и м о г а м і не м а є а н а л о г і в у світі, д а є з м о г у о т р и м у в а т и концен- т р а ц і ю о з о н у від 0,2 до 80,0 мг/л.
Біологічні |
ефекти |
озону. |
|
1. Бактерицидний. М е х а н і з м |
а н т и м і к р о б н о ї дії о з о н у неспецифічний і |
||
з у м о в л е н и й д е с т р у к ц і є ю білків |
і ліпідів о б о л о н к и б а к т е р і й . О з о н антимікроб- |
||
но діє як на г р а м п о з и т и в н у , т а к |
і г р а м н е г а т и в н у ф л о р у , у т о м у числі і на анти- |
||
б і о т и к о - р е з и с т е н т н і ш т а м и , о с о б л и в о на а н а е р о б и . А в т о р и стверджують, що п р и к о н ц е н т р а ц і ї о з о н у 1 - 5 мг/л н а д з в и ч а й н о ш в и д к о (за 4 - 2 0 хв) гинее 99,9% Е. Coli, Str.Faecalis, M y c o b a c t e r i u m t u b e r c u l o s u m та інші. В а ж л и в о , що до озону,
у я к о г о |
н и з ь к а м у т а г е н н а дія, н е м о ж л и в а п о я в а р е з и с т е н т н о с т і бактерій. |
|||
2. Антигіпоксичний. |
П і д в и щ у є т ь с я |
вміст к и с н ю в к р о в і |
(як у артеріаль- |
|
ній, т а к |
і в венозній), |
п о л і п ш у ю т ь с я її |
р е о л о г і ч н і п о к а з н и к и , |
послаблюється |
з в ' я з о к к и с н ю з г е м о г л о б і н о м , т о м у з б і л ь ш у є т ь с я д о с т а в к а к и с н ю до тканини і в н и х п і д в и щ у є т ь с я р 0 2 .
3. Поліпшується мікроциркуляція, р е о л о г і ч н і в л а с т и в о с т і , а саме: зни-
ж у є т ь с я в'язкість крові, з м е н ш у є т ь с я кількість в н у т р і ш н ь о с у д и н н и х агрегатів,
р о з ш и р ю ю т ь с я к а п і л я р и |
і венули . |
4. Імуномоделюючий. |
Під в п л и в о м н и з ь к и х і с е р е д н і х концентрацій |
о з о н у к л і т и н и - м і ш е н і д л я |
о з о н у (лей коцити, м о н о ц и т и , т р о м б о ц и т и , тканьові |
м а к р о ф а г и , ф і б р о б л а с т и ) в и д і л я ю т ь б і о л о г і ч н о а к т и в н і р е ч о в и н и .
390
