- •Тема 1. Основні поняття теорії нечітких множин
- •1. Основні терміни і визначення
- •2. Основні характеристики нечітких множин
- •3. Функція приналежності і методи її побудови
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Операції над нечіткими множинами
- •Рівність і домінування нечітких множин
- •Операції перетину, об'єднання і різниці нечітких множин
- •Нечіткі оператори
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Нечіткі відношення, відображення Нечітке відношення і способи його завдання
- •Способи завдання нечітких відношень
- •Основні характеристики нечітких відношень
- •Операції над нечіткими відношеннями
- •Композиція бінарних нечітких відношень
- •Нечітке відображення
- •Принцип узагальнення в теорії нечітких множин
- •Властивості бінарних нечітких відношень, заданих на одному універсумі
- •Деякі спеціальні типи нечітких бінарних відношень, заданих на одній базисній множині
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Визначення нечіткої і лінгвістичної змінних
- •Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Операції над нечіткими числами інтервалами
- •Нечіткі числа і інтервали у формі (l-r)-функцій
- •Операції над нечіткими числами і інтервалами (l-r)-типу
- •Трикутні нечіткі числа і трапецієвидні нечіткі інтервали
- •Операції над трикутними нечіткими числами і трапецієвидними нечіткими інтервалами
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Основи нечіткої логіки
- •Поняття нечіткого вислову і нечіткого предикату
- •Нечіткі предикати
- •Основні логічні операції з нечіткими висловами
- •Логічне заперечення нечітких висловів
- •Логічна кон'юнкція нечітких висловів
- •Логічна диз'юнкція нечітких висловів
- •Нечітка еквівалентність
- •Правила нечітких продукцій
- •Прямий і зворотний методи виведення висновків в системах нечітких продукцій
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Продукційні нечіткі моделі
- •Базова архітектура систем нечіткого виведення
- •Нечіткі лінгвістичні вислови
- •Правила нечітких продукцій в системах нечіткого виведення
- •Механізм або алгоритм виведення в системах нечіткого виведення
- •Основні етапи нечіткого виведення
- •Формування бази правил систем нечіткого виведення
- •Фазифікация (Fuzzification)
- •Агрегація (Aggregation)
- •Активізація (Activation)
- •Акумуляція (Accumulation)
- •Дефазифікація (Defuzzification)
- •Метод центру тяжіння
- •Метод центру тяжіння для одноточкових множин
- •Метод центру площі
- •Метод лівого модального значення
- •Метод правого модального значення
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Основні алгоритми нечіткого виведення
- •Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •Алгоритм Цукамото (Tsukamoto)
- •Алгоритм Ларсена (Larsen)
- •Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •Приклади використання систем нечіткого виведення в завданнях управління
- •Нечітка модель управління змішувачем води при прийнятті душу
- •Змістовна постановка завдання
- •Побудова бази нечітких лінгвістичних правил
- •Фазифікація вхідних змінних
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Методи нечіткої кластеризації.
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список
- •Електронний документ
- •Авторська редакція
Нечіткі оператори
Розглянуті вище нечіткі теоретико-множинні операції не вичерпують всі можливі способи їх завдання, які потенційно можна запропонувати в контексті загальної теорії нечітких множин. Великий клас подібних операцій, включаючи і вже розглянуті операції перетину і об'єднання нечітких множин, допускає узагальнене уявлення на основі так званих нечітких операторів. Ці оператори діють на множині значень функцій приналежності (у нашому випадку – на інтервалах [0, 1]) і тому можуть бути безпосередньо застосовані до функцій приналежності довільних нечітких множин. З різноманіття нечітких операторів найбільший інтерес представляють трикутні норма і конорма.
Визначення 4.1. Довільна дійсна функція від 2-х змінних Т:[0,1]х[0,1]→[0,1] називається трикутною нормою, якщо вона задовольняє наступним властивостям, які називаються аксіомами трикутної норми:
Т(х, 0) = 0; Т(х, 1) = х (обмеженість); (3.19)
Т(х, у)= Т(у, х) (комутативність); (3.20)
Т(x, Т(у, z))= Т(Т(х, у), z) (асоціативність); (3.21)
Т(х, у) ≤ T(z1, z2) (монотонність) (3.22)
якщо одночасно х ≤ z1 и у ≤ z2.
Аксіома обмеженості забезпечує виконання граничних умов, які повинні виконуватися для всіх операцій перетину нечітких множин, включаючи і звичайні множини. Аксіоми комутативності і асоціативності забезпечують виконання відповідних властивостей у всіх операцій перетину нечітких множин. Аксіома монотонності гарантує незмінність порядку величин значень функцій приналежності від яких би то не було значень інших функцій приналежності. Типовою трикутною нормою є операція -перетину нечітких множин.
Визначення 4.2 (Т-конорма, S-норма). Довільна дійсна функція від 2-х змінних S: [0,1]х[0,1]→[0,1] називається трикутною конормою, якщо вона задовольняє наступним властивостям, так званим аксіомами трикутної конорми:
S(x,0)= x; S(x, 1)= 1 (обмеженість); (3.23)
S(x, у)= S(у, х) (комутативність); (3.24)
S(x, S(у, z))= S(S(x, у), z) (асоціативність); (3.25)
S(x, у) ≤ S(z1, z2) (монотонність) (3.26)
якщо одночасно x ≤ z1 и y ≤ z2.
Як можна бачити, аксіоматика цих двох норм практично однакова, окрім першої аксіоми обмеженості конорми. Ця аксіома забезпечує виконання граничних умов, які повинні виконуватися для всіх операцій об'єднання нечітких множин, включаючи і звичайні множини. Типовою трикутною конормою є операція max-об’єднання нечітких множин.
Оскільки областю визначення і областю значень трикутних норм і конорм є інтервал [0, 1], то всі розглянуті раніше операції над нечіткими множинами можуть бути проілюстровані графічно з використанням так званого тривимірного одиничного куба. При цьому результатам операцій -перетину нечітких множин відповідає темніша область на графіці (рис. 4.6). Аналогічно на рис. 4.7 представлені операції -об’єднання нечітких множин в тривимірному просторі.
Рис. 4.6. Графічне представлення операцій –перетину нечітких множин в тривимірному просторі
Рис. 4.7. Графічне представлення операцій -об’єднання нечітких множин в тривимірному просторі