- •Тема 1. Основні поняття теорії нечітких множин
- •1. Основні терміни і визначення
- •2. Основні характеристики нечітких множин
- •3. Функція приналежності і методи її побудови
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Операції над нечіткими множинами
- •Рівність і домінування нечітких множин
- •Операції перетину, об'єднання і різниці нечітких множин
- •Нечіткі оператори
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Нечіткі відношення, відображення Нечітке відношення і способи його завдання
- •Способи завдання нечітких відношень
- •Основні характеристики нечітких відношень
- •Операції над нечіткими відношеннями
- •Композиція бінарних нечітких відношень
- •Нечітке відображення
- •Принцип узагальнення в теорії нечітких множин
- •Властивості бінарних нечітких відношень, заданих на одному універсумі
- •Деякі спеціальні типи нечітких бінарних відношень, заданих на одній базисній множині
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Визначення нечіткої і лінгвістичної змінних
- •Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Операції над нечіткими числами інтервалами
- •Нечіткі числа і інтервали у формі (l-r)-функцій
- •Операції над нечіткими числами і інтервалами (l-r)-типу
- •Трикутні нечіткі числа і трапецієвидні нечіткі інтервали
- •Операції над трикутними нечіткими числами і трапецієвидними нечіткими інтервалами
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Основи нечіткої логіки
- •Поняття нечіткого вислову і нечіткого предикату
- •Нечіткі предикати
- •Основні логічні операції з нечіткими висловами
- •Логічне заперечення нечітких висловів
- •Логічна кон'юнкція нечітких висловів
- •Логічна диз'юнкція нечітких висловів
- •Нечітка еквівалентність
- •Правила нечітких продукцій
- •Прямий і зворотний методи виведення висновків в системах нечітких продукцій
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Продукційні нечіткі моделі
- •Базова архітектура систем нечіткого виведення
- •Нечіткі лінгвістичні вислови
- •Правила нечітких продукцій в системах нечіткого виведення
- •Механізм або алгоритм виведення в системах нечіткого виведення
- •Основні етапи нечіткого виведення
- •Формування бази правил систем нечіткого виведення
- •Фазифікация (Fuzzification)
- •Агрегація (Aggregation)
- •Активізація (Activation)
- •Акумуляція (Accumulation)
- •Дефазифікація (Defuzzification)
- •Метод центру тяжіння
- •Метод центру тяжіння для одноточкових множин
- •Метод центру площі
- •Метод лівого модального значення
- •Метод правого модального значення
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Основні алгоритми нечіткого виведення
- •Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •Алгоритм Цукамото (Tsukamoto)
- •Алгоритм Ларсена (Larsen)
- •Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •Приклади використання систем нечіткого виведення в завданнях управління
- •Нечітка модель управління змішувачем води при прийнятті душу
- •Змістовна постановка завдання
- •Побудова бази нечітких лінгвістичних правил
- •Фазифікація вхідних змінних
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Методи нечіткої кластеризації.
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список
- •Електронний документ
- •Авторська редакція
Операції над нечіткими числами інтервалами
Для нечітких чисел і інтервалів у загальному випадку з використанням принципу узагальнення (4.23) можуть бути визначені аналоги звичайних арифметичних операцій. В цьому випадку розширені бінарні арифметичні операції (складання, віднімання, множення і ділення) для нечітких чисел і інтервалів визначаються через відповідні операції для звичайних дійсних чисел.
Нехай і – довільні нечіткі числа (нечіткі інтервали).
Визначення 6.8. Операція складання нечітких чисел (інтервалів) позначається через , де функція приналежності результату визначається за формулою:
Визначення 6.9. Операція віднімання нечітких чисел (інтервалів) позначається через , де функція приналежності результату визначається за формулою:
Визначення 6.10. Операція множення нечітких чисел (інтервалів) позначається через , де функція приналежності результату визначається за формулою:
Визначення 6.11. Операція ділення нечітких чисел (інтервалів) позначається через , де функція приналежності результату визначається за формулою:
У виразах (6.1)–(6.4) праворуч від знаку рівності супремум береться по кожному з сукупності значень елементів універсуму, які у свою чергу є результатом відповідної звичайної арифметичної операції над чисельними значеннями елементів універсуму початкових нечітких чисел (інтервалів).
Наприклад, хай задано нечітке число – "нечітка одиниця", яке описується наступною скінченною нечіткою множиною: ={<0, 0.2>, <1, 1.0>, <2,0.2>}.
Розглянемо виконання нечіткої операції складання – "нечітка одиниця" плюс "нечітка одиниця" з використанням формули (6.1).
Послідовно отримаємо: + ={<0, 0.2>, <l, 1.0>, <2, 0.2>}+{<0, 0.2>, <l, 1.0>, <2, 0.2>}={<0, min{0.2, 0.2}>, <l, max{min{0.2, 1.0}, min{1.0, 0.2}>, <2, max{min{0.2, 0.2}, min{1.0, 1.0}, min{0.2, 0.2}>, <3, max{min{1.0, 0.2}, min{0.2, 1.0}>, <4, min{0.2, 0.2}>}={<0, 0.2>, <1, 0.2>, <2, 1.0>, <3, 0.2>, <4, 0.2>}.
Можливо, операція складання нечітких чисел стане зрозумілішою, якщо взяти до уваги, що значення результату виходять як різні комбінації доданків звичайної арифметичної операції складання: 0=0+0, 1=0+1=1+0, 2=0+2=1+1=2+0, 3=1+2=2+1, 4=2+2. Очевидно, що для скінченних множин замість операції супремум можна використовувати операцію максимум. Отримане в результаті нечітке число можна назвати "нечітка двійка".
Аналогічним чином можна отримати інше нечітке число – "нечіткий нуль", як результат виконання операції віднімання з використанням формули (6.2). В цьому випадку отримаємо: "нечіткий нуль", який дорівнює "нечітка одиниця" мінус "нечітка одиниця" або - ={<0, 0.2>, <1, 1.0>, <2, 0.2>} – {<0, 0.2>, <1, 1.0>, <2, 0.2>} = {<-2, min{0.2, 0.2}>, <-1, max{min{0.2, 1.0}, min{1.0, 0.2}>, <0, max{min{0.2, 0.2}, min{1.0, 1.0}, min{0.2, 0.2}>, <1, max{min{1.0, 0.2}, min{0.2, 1.0}>, <2, min{0.2, 0.2}>} = {<-2, 0.2>, <-l, 0.2>, <0, 1.0>, <1,0.2>, <2, 0.2>}.
Іноді можуть представляти інтерес операції розширеного максимуму і розширеного мінімуму нечітких чисел (інтервалів), які визначаються таким чином.
Визначення 6.12. Операція розширеного максимуму нечітких чисел (інтервалів) позначається через , де функція приналежності результату визначається як:
Визначення 6.13. Операція розширеного мінімуму нечітких чисел (інтервалів) позначається через , де функція приналежності результату визначається як:
Наприклад, нехай задано два нечітких числа – "нечітка одиниця" і "нечіткий нуль", які описуються наступними скінченними нечіткими множинами: ={<0, 0.2>, <1, 1.0>, <2, 0.2>} і ={<-1, 0.1>, <0, 1.0>, <1, 0.1>}. Розглянемо виконання нечіткої операції розширеного максимуму з використанням формули (6.5). Послідовно отримаємо: ={<0, max{min{0.2, 0.1}, min{0.2, 1.0}>, <l, max{min{1.0, 0.1}, min{1.0, 1.0}, min{1.0, 0.1}, min{0.2, 1.0}>, <2, max{min{0.2, 0.1}, min{0.2, 1.0},min{0.2, 0.1}>} = {<0, 0.2>, <1, 1.0>, <2, 0.2>}, тобто результат дорівнює "нечіткій одиниці".
При цьому значення результату виходять як різні комбінації операції звичайного максимуму над парами значень початкових нечітких множин: 0 = max{0 -1}= mах{0, 0}, 1= mах{1 -1}= mах{1, 0}= max {1, 1} = mах{0, 1}, 2 = mах{2-1}= mах{2, 0}= mах{2, 1}.
Аналогічним чином для цього прикладу можна виконати нечітку операцію розширеного мінімуму з використанням формули (6.6). Послідовно отримаємо: ={<-l, max{min{0.2, 0.1}, min{1.0, 0.1}, min{0.2, 0.1}>, <0, max{min{0.2, 1.0}, min{0.2, 0.1}, min{0.2, 1.0}, min{1.0, 1.0}>, <l, max{min{1.0, 0.1}, min{0.2, 0.1}>} = {<-l, 0.1>, <0, 1.0>, <1, 0.1>}, тобто результат дорівнює "нечіткому нулю".