- •Тема 1. Основні поняття теорії нечітких множин
- •1. Основні терміни і визначення
- •2. Основні характеристики нечітких множин
- •3. Функція приналежності і методи її побудови
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Операції над нечіткими множинами
- •Рівність і домінування нечітких множин
- •Операції перетину, об'єднання і різниці нечітких множин
- •Нечіткі оператори
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Нечіткі відношення, відображення Нечітке відношення і способи його завдання
- •Способи завдання нечітких відношень
- •Основні характеристики нечітких відношень
- •Операції над нечіткими відношеннями
- •Композиція бінарних нечітких відношень
- •Нечітке відображення
- •Принцип узагальнення в теорії нечітких множин
- •Властивості бінарних нечітких відношень, заданих на одному універсумі
- •Деякі спеціальні типи нечітких бінарних відношень, заданих на одній базисній множині
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Визначення нечіткої і лінгвістичної змінних
- •Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Операції над нечіткими числами інтервалами
- •Нечіткі числа і інтервали у формі (l-r)-функцій
- •Операції над нечіткими числами і інтервалами (l-r)-типу
- •Трикутні нечіткі числа і трапецієвидні нечіткі інтервали
- •Операції над трикутними нечіткими числами і трапецієвидними нечіткими інтервалами
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Основи нечіткої логіки
- •Поняття нечіткого вислову і нечіткого предикату
- •Нечіткі предикати
- •Основні логічні операції з нечіткими висловами
- •Логічне заперечення нечітких висловів
- •Логічна кон'юнкція нечітких висловів
- •Логічна диз'юнкція нечітких висловів
- •Нечітка еквівалентність
- •Правила нечітких продукцій
- •Прямий і зворотний методи виведення висновків в системах нечітких продукцій
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Продукційні нечіткі моделі
- •Базова архітектура систем нечіткого виведення
- •Нечіткі лінгвістичні вислови
- •Правила нечітких продукцій в системах нечіткого виведення
- •Механізм або алгоритм виведення в системах нечіткого виведення
- •Основні етапи нечіткого виведення
- •Формування бази правил систем нечіткого виведення
- •Фазифікация (Fuzzification)
- •Агрегація (Aggregation)
- •Активізація (Activation)
- •Акумуляція (Accumulation)
- •Дефазифікація (Defuzzification)
- •Метод центру тяжіння
- •Метод центру тяжіння для одноточкових множин
- •Метод центру площі
- •Метод лівого модального значення
- •Метод правого модального значення
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Основні алгоритми нечіткого виведення
- •Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •Алгоритм Цукамото (Tsukamoto)
- •Алгоритм Ларсена (Larsen)
- •Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •Приклади використання систем нечіткого виведення в завданнях управління
- •Нечітка модель управління змішувачем води при прийнятті душу
- •Змістовна постановка завдання
- •Побудова бази нечітких лінгвістичних правил
- •Фазифікація вхідних змінних
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Методи нечіткої кластеризації.
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список
- •Електронний документ
- •Авторська редакція
Нечіткі величини, числа і інтервали
Процес нечіткого моделювання ґрунтується на кількісному представленні вхідних і вихідних змінних системи у формі нечітких множин. Таке уявлення пов'язане з розглядом спеціальних нечітких множин, які задаються на множині дійсних чисел і мають деякі додаткові властивості. Найбільш загальним поняттям в цьому контексті є поняття нечіткої величини.
Визначення 6.3. Нечіткою величиною називається довільна нечітка множина , що задана на множині дійсних чисел R, тобто для якого універсумом X служить вся множина R. Іншими словами, функція приналежності нечіткої величини є відображення: R→[0,1]. Якщо в якості універсуму взяти підмножину невід’ємних дійсних чисел R+, то отримаємо визначення невід’ємної нечіткої величини B+.
Прикладами нечітких величин є нечіткі множини, функції приналежності яких зображені на рис. 3.1 – 3.8. Більш того, всі ці нечіткі величини є невід’ємними. З іншого боку, розглянуті в прикладах 1.1 і 1.3 нечіткі множини не є нечіткими величинами.
Найбільший інтерес для нечіткого моделювання представляє конкретизація нечіткої величини у формі нечітких чисел і інтервалів.
Визначення 6.4. У загальному випадку нечітким інтервалом називається нечітка величина з опуклою функцією приналежності.
Прикладами нечітких інтервалів можуть служити нечіткі множини з функціями приналежності, зображеними на рис. 2.2, а, 2.3, а і 3.1, б, а також на рис. 3.2 – 3.6. З іншого боку, нечітка множина з функцією приналежності, що зображена на рис. 2.3, б, не є нечітким інтервалом.
У літературі нечіткий інтервал іноді називають також толерантним нечітким числом.
Визначення 6.5. У загальному випадку нечітким числом називається така нечітка величина, функція приналежності якої є опуклою і унімодальною.
Прикладами нечітких чисел можуть служити нечіткі множини з функціями приналежності, зображеними на рис. 2.3, а, 3.1, а і 3.8, б. З іншого боку, нечітка множина з функцією приналежності, що зображена на рис. 2.3, б, не є нечітким інтервалом. Як видно з цих прикладів, нечітке число в загальному випадку є окремим випадком нечіткого інтервалу, що повністю узгоджується із звичайними числами і інтервалами на множині дійсних чисел.
При загальному визначенні нечіткого інтервалу і нечіткого числа не робиться ніяких припущень щодо нормальності відповідних нечітких множин. З іншого боку, функції приналежності нечітких чисел і інтервалів, в загальному випадку, можуть і не мати аналітичного уявлення. Все це утрудняє практичне використання цих загальних понять для вирішення конкретних завдань нечіткого моделювання. З цієї причини надалі розглядаються деякі способи уточнення даних понять на основі використання типових функцій приналежності.
Оскільки нечіткими числами і інтервалами є нечіткі множини, то для них виявляються справедливими всі властивості і операції, визначені раніше для нечітких множин. Це повною мірою відноситься до визначення нормального нечіткого числа і нормального нечіткого інтервалу, носія і ядра, а також властивостей опуклості і унімодальності нечітких чисел і нечітких інтервалів, які були використані при їх визначенні (див. розділи 2 і 3).
Додатково нечіткі числа можуть характеризуватися наступними властивостями.
Визначення 6.6. Нечітке число називається нечітким нулем, якщо його модальне значення (мода) дорівнює 0.
Визначення 6.7. Нечітке число називається додатним (або від’ємним) нечітким числом, якщо воно має строго додатний (відповідно, строго від’ємний) носій.