
- •Тема 1. Основні поняття теорії нечітких множин
- •1. Основні терміни і визначення
- •2. Основні характеристики нечітких множин
- •3. Функція приналежності і методи її побудови
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Операції над нечіткими множинами
- •Рівність і домінування нечітких множин
- •Операції перетину, об'єднання і різниці нечітких множин
- •Нечіткі оператори
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Нечіткі відношення, відображення Нечітке відношення і способи його завдання
- •Способи завдання нечітких відношень
- •Основні характеристики нечітких відношень
- •Операції над нечіткими відношеннями
- •Композиція бінарних нечітких відношень
- •Нечітке відображення
- •Принцип узагальнення в теорії нечітких множин
- •Властивості бінарних нечітких відношень, заданих на одному універсумі
- •Деякі спеціальні типи нечітких бінарних відношень, заданих на одній базисній множині
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Визначення нечіткої і лінгвістичної змінних
- •Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Операції над нечіткими числами інтервалами
- •Нечіткі числа і інтервали у формі (l-r)-функцій
- •Операції над нечіткими числами і інтервалами (l-r)-типу
- •Трикутні нечіткі числа і трапецієвидні нечіткі інтервали
- •Операції над трикутними нечіткими числами і трапецієвидними нечіткими інтервалами
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Основи нечіткої логіки
- •Поняття нечіткого вислову і нечіткого предикату
- •Нечіткі предикати
- •Основні логічні операції з нечіткими висловами
- •Логічне заперечення нечітких висловів
- •Логічна кон'юнкція нечітких висловів
- •Логічна диз'юнкція нечітких висловів
- •Нечітка еквівалентність
- •Правила нечітких продукцій
- •Прямий і зворотний методи виведення висновків в системах нечітких продукцій
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Продукційні нечіткі моделі
- •Базова архітектура систем нечіткого виведення
- •Нечіткі лінгвістичні вислови
- •Правила нечітких продукцій в системах нечіткого виведення
- •Механізм або алгоритм виведення в системах нечіткого виведення
- •Основні етапи нечіткого виведення
- •Формування бази правил систем нечіткого виведення
- •Фазифікация (Fuzzification)
- •Агрегація (Aggregation)
- •Активізація (Activation)
- •Акумуляція (Accumulation)
- •Дефазифікація (Defuzzification)
- •Метод центру тяжіння
- •Метод центру тяжіння для одноточкових множин
- •Метод центру площі
- •Метод лівого модального значення
- •Метод правого модального значення
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Основні алгоритми нечіткого виведення
- •Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •Алгоритм Цукамото (Tsukamoto)
- •Алгоритм Ларсена (Larsen)
- •Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •Приклади використання систем нечіткого виведення в завданнях управління
- •Нечітка модель управління змішувачем води при прийнятті душу
- •Змістовна постановка завдання
- •Побудова бази нечітких лінгвістичних правил
- •Фазифікація вхідних змінних
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Методи нечіткої кластеризації.
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список
- •Електронний документ
- •Авторська редакція
Метод центру тяжіння
Центр тяжіння (COG, COG, Centre of Gravity) або центроїд площі розраховується за формулою:
де
у
–
результат дефазифікації; х
– змінна,
що відповідає вихідній лінгвістичній
змінній w;
–
функція приналежності нечіткої множини,
що відповідає вихідній змінній w
після
етапу акумуляції; Min
і
Мах
–
ліва і права точки інтервалу носія
нечіткої множини вихідної змінної w.
При дефазифікації методом центру тяжіння звичайне (не нечітке) значення вихідної змінної дорівнює абсцисі центру тяжіння площі, обмеженій графіком кривої функції приналежності, що відповідає вихідній змінній.
Приклад дефазифікації методом центру тяжіння функції приналежності вихідної лінгвістичної змінної "швидкість руху автомобіля" зображений на рис. 8.8. В цьому випадку y1=40 км/г (наближене значення).
Рис. 8.8. Приклад дефазифікації вихідної лінгвістичної змінної "швидкість руху автомобіля" методом центру тяжіння
Метод центру тяжіння для одноточкових множин
Центр тяжіння (COGS, Centre of Gravity for Singletons) для одноточкових множин розраховується за формулою:
де n – число одноточкових (одноелементних) нечітких множин, кожна з яких характеризує єдине значення даної вихідної лінгвістичної змінної.
Приклад дефазифікації методом центру тяжіння для одноточкової множини функції приналежності вихідної лінгвістичної змінної "швидкість руху автомобіля" зображений на рис. 8.9. В цьому випадку y1=41 км/г (наближене значення).
Рис. 8.9. Приклад дефазифікації вихідної лінгвістичної змінної "швидкість руху автомобіля" методом центру тяжіння для одноточкових множин
Метод центру площі
Центр площі (СОА, СОА, Centre of Area, Bisector of Area) дорівнює у = u, де значення u визначається з рівняння:
Іншими словами, центр площі дорівнює абсцисі, яка ділить площу, що обмежена графіком кривої функції приналежності відповідної вихідної змінної, на дві рівні частини. Іноді центр площі називають бісектрисою площі. Цей метод не може бути використаний у разі одноточкових множин.
Приклад дефазифікації методом центру площі функції приналежності вихідної лінгвістичної змінної "швидкість руху автомобіля" зображений на рис. 8.10. В цьому випадку y1=35 км/г (наближене значення).
Рис. 8.10. Приклад дефазифікації вихідної лінгвістичної змінної "швидкість руху автомобіля" методом центру площі
Метод лівого модального значення
Ліве модальне значення (LM, Left Most Maximum) розраховується за формулою:
у = тin{хm} (8.12)
де хm – модальне значення (мода) нечіткої множини, що відповідає вихідній змінній w після акумуляції.
Іншими словами, значення вихідної змінної визначається як мода нечіткої множини для відповідної вихідної змінної або найменша з мод (найлівіша), якщо нечітка множина має декілька модальних значень.
Приклад дефазифікації методом лівого модального значення функції приналежності вихідної лінгвістичної змінної "швидкість руху автомобіля" зображений на рис. 8.11. В цьому випадку у1= 24 км/г (наближене значення).
Мал. 8.11. Приклад дефазифікації вихідної лінгвістичної змінної "швидкість руху автомобіля" методом лівого модального значення