
- •Тема 1. Основні поняття теорії нечітких множин
- •1. Основні терміни і визначення
- •2. Основні характеристики нечітких множин
- •3. Функція приналежності і методи її побудови
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Операції над нечіткими множинами
- •Рівність і домінування нечітких множин
- •Операції перетину, об'єднання і різниці нечітких множин
- •Нечіткі оператори
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Нечіткі відношення, відображення Нечітке відношення і способи його завдання
- •Способи завдання нечітких відношень
- •Основні характеристики нечітких відношень
- •Операції над нечіткими відношеннями
- •Композиція бінарних нечітких відношень
- •Нечітке відображення
- •Принцип узагальнення в теорії нечітких множин
- •Властивості бінарних нечітких відношень, заданих на одному універсумі
- •Деякі спеціальні типи нечітких бінарних відношень, заданих на одній базисній множині
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Визначення нечіткої і лінгвістичної змінних
- •Нечіткі величини, числа і інтервали
- •Операції над нечіткими числами інтервалами
- •Нечіткі числа і інтервали у формі (l-r)-функцій
- •Операції над нечіткими числами і інтервалами (l-r)-типу
- •Трикутні нечіткі числа і трапецієвидні нечіткі інтервали
- •Операції над трикутними нечіткими числами і трапецієвидними нечіткими інтервалами
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Основи нечіткої логіки
- •Поняття нечіткого вислову і нечіткого предикату
- •Нечіткі предикати
- •Основні логічні операції з нечіткими висловами
- •Логічне заперечення нечітких висловів
- •Логічна кон'юнкція нечітких висловів
- •Логічна диз'юнкція нечітких висловів
- •Нечітка еквівалентність
- •Правила нечітких продукцій
- •Прямий і зворотний методи виведення висновків в системах нечітких продукцій
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Продукційні нечіткі моделі
- •Базова архітектура систем нечіткого виведення
- •Нечіткі лінгвістичні вислови
- •Правила нечітких продукцій в системах нечіткого виведення
- •Механізм або алгоритм виведення в системах нечіткого виведення
- •Основні етапи нечіткого виведення
- •Формування бази правил систем нечіткого виведення
- •Фазифікация (Fuzzification)
- •Агрегація (Aggregation)
- •Активізація (Activation)
- •Акумуляція (Accumulation)
- •Дефазифікація (Defuzzification)
- •Метод центру тяжіння
- •Метод центру тяжіння для одноточкових множин
- •Метод центру площі
- •Метод лівого модального значення
- •Метод правого модального значення
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Основні алгоритми нечіткого виведення
- •Алгоритм Мамдані (Mamdani)
- •Алгоритм Цукамото (Tsukamoto)
- •Алгоритм Ларсена (Larsen)
- •Алгоритм Сугено (Sugeno)
- •Приклади використання систем нечіткого виведення в завданнях управління
- •Нечітка модель управління змішувачем води при прийнятті душу
- •Змістовна постановка завдання
- •Побудова бази нечітких лінгвістичних правил
- •Фазифікація вхідних змінних
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Методи нечіткої кластеризації.
- •Контрольні питання
- •Бібліографічний список
- •Електронний документ
- •Авторська редакція
Операції над трикутними нечіткими числами і трапецієвидними нечіткими інтервалами
Нехай
і
–
два довільних трикутних нечітких числа,
які задані параметрично у вигляді:
=
<a1,
α1,
β1>∆
і
=
< a2,
α2,
β2>∆..
Для цих ТНЧ виявляються справедливими
аналоги звичайних арифметичних операцій,
введених вище для трикутних нечітких
чисел (L-R)-типу.
А
саме, операція складання ТНЧ визначається
виразом
(6.13), операція віднімання ТНЧ – виразом
(6.14), операція множення ТНЧ – виразами
(6.15)–(6.17), операція ділення – виразом
(6.18), і, нарешті, зворотне ТНЧ – виразом
(6.19).
Наприклад,
для конкретних ТНЧ
=<3,
1, 2>.
і
=<2,
2, 1>.
результати
арифметичних операцій наступні:
+
=<5,
3, 3>.,
-
=
<1 ,2 ,4>.,
∙
=<6,
8, 7>.,
÷
=
<1.5,
1.25, 2.5>..
Графіки результатів операцій з цими
ТНЧ зображені на рис. 6.9 (а–г)
відповідно.
Рис. 6.9. Графіки ТНЧ: "нечітка п'ятірка" (а) і "нечітка одиниця" (б), "нечітка шестірка" (в) і "нечіткий дріб 3/2" (г), які є результатами виконання операцій складання, віднімання, множення і ділення ТНЧ: "нечітка трійка" і "нечітка двійка" відповідно
Перейдемо
до розгляду операцій з ТНІ. Нехай
і
– два довільних трапецієвидних нечітких
інтервалу, які задані параметрично у
вигляді:
=<
a1,
b1,
α1,
β1>T
і
=<
a2,
b2,
α2,
β2>T.
Визначення
6.26. Операція
складання
ТНІ
позначається через
+
=
=
< a, b,
α, β>T,
де параметри а,
b, α і
β
результату визначаються таким чином:
a=a1+a2, b=b1+b2, α=α1+α2, β=β1+β2. (6.20)
Визначення
6.27. Операція
віднімання
ТНІ
позначається через
–
=
=
< a, b,
α, β>T,
де параметри а,
b, α і
β
результату визначаються таким чином:
a=a1–a2, b=b1–b2, α=α1+β2, β=β1+α2. (6.21)
Визначення
6.28. Множення
додатних ТНІ
і
,
тобто носії яких є підмножинами R+,
а
всі
модальні значення додатні. Операція
множення
таких
ТНІ
позначається через
*
=
=< a, b,
α, β>T,
де
параметри а,
b, α і
β
результату
визначаються таким чином:
a=a1a2, b=b1b2, α=a1α2+a2α1, β=b1β2+b2β1. (6.22)
Визначення
6.29. Ділення
позитивних ТНІ
і
,
тобто
носії яких є підмножинами R+,
а
всі
модальні значення додатні. Операція
ділення
таких
ТНІ
позначається через
=
= <
a, b,
α,
β>T,
де
параметри а,
b, α
і
β
результату визначаються таким чином:
a=a1/b2, b=b1/a2, α=(a1β2+b2α1)/b22, β=(b1α2+a2β1)/a22. (6.23)
Наприклад,
розглянемо два конкретних ТНІ:
=<3,
5, 1, 2>T
і
=<1,
2, 1, 1>T.
Перший з них відповідає "нечіткому
інтервалу від трьох до п'яти", а
другий – "нечіткому
інтервалу від одиниці до двох". Тоді
результат їх складання з використанням
формул (6.20) дорівнює ТНІ
+
=<4,
7, 2, 3>T
і відповідає "нечіткому
інтервалу від чотирьох до семи".
Результат
віднімання з першого ТНІ другого ТНІ з
використанням формул (6.21) дорівнює ТНІ:
–
=
<2,
3, 2, 3>T
і відповідає "нечіткому
інтервалу від двох до трьох". Графіки
відповідних ТНІ представлені на рис.
6.10.
Рис. 6.10. Графіки ТНІ: "нечіткий інтервал від трьох до п'яти" (а), "нечіткий інтервал від одиниці до двох" (б), а також результат їх складання (в) і віднімання (г)
Для
нас представляють інтерес операції
розширеного максимуму і розширеного
мінімуму ТНІ
=
<a1,
b1,
α1,
β1>T
і
=
< a2,
b2,
α2,
β2>T
(відповідно
– ТНЧ), які визначаються таким чином.
Визначення
6.30. Операція
розширеного
максимуму ТНІ
позначається через max{
,
}=
=
<a, b, α,
β>T,
де параметри a,
b, α
і
β
результату визначаються таким чином:
a = max{a1,a2}, b = max{b1,b2},
α= a–max{a1-α1, a2-α2}, β = max{b1+β1, b2+ β2}–b. (6.27)
Визначення
6.31. Операція
розширеного
мінімуму ТНІ
позначається через min{
,
}=
=
<a, b, α,
β>T,
де параметри a,
b, α
і
β результату
визначаються таким чином:
a = min{a1,a2}, b = min{b1,b2},
α= a–min{a1-α1, a2-α2}, β = min{b1+β1, b2+ β2}–b. (6.28)
На закінчення приведемо деякі рекомендації, які доцільно використовувати в процесі представлення різних термів тих або інших лінгвістичних змінних нечіткими числами і інтервалами (L-R)-типу, а також їх простішими окремими випадками – ТНЧ і ТНІ (див. табл. 6.1).
Таблиця 6.1. Представлення термів лінгвістичних змінних
Підводячи підсумок, відмітимо, що при вирішенні практичних завдань нечіткого моделювання найбільш зручними виявляються ТНЧ і ТНІ. Саме вони найчастіше використовуються для представлення вхідних і вихідних змінних нечітких моделей систем управління.