Сырная Гистология

t.me/rapeture

Ззовні фолікули оточені стромальними елементами - пухкою сполучною тканиною, що містить колагенові та еластичні волокна, а також велику кількість фібробластів..

**Оваріальний цикл: визначення, характеристика фолікулярної, овуляторної та лютеальної фаз.

Циклічні зміни у яєчнику статевозрілої жінки - оваріальний цикл - включає три фази (нижченаведена періодизація відповідає середньостатистичному циклу тривалістю 28 діб)

(1) фолікулярну, яка охоплює перші 14 днів циклу; упродовж цієї фази примордіальний фолікул перетворюється на зрілий фолікул;

(2) овуляторну, яка триває кілька годин; вона характеризується овуляцією - вивільненням з яєчника ооцита, завершенням ним першого поділу та вступ у другий поділ мейозу;

(3) лютеальну, яка триває від 14 по 28 добу циклу. Під час цієї фази постовуляторний фолікул перетворюється на жовте тіло, що продукує прогестерон - стероїдний гормон, під впливом якого матка готується до

імплантації зародка

***Зв’язок жіночої статевої системи з гіпоталамо-гіпофізарною системою. Гормони яєчника: мішені та біологічні ефекти.

Істотною особливістю жіночої статевої системи є її тісний взаємозв'язок з гіпоталамо-гіпофізарною системою, а також вікові рамки та циклічність функціонування. Зокрема, гіпоталамус за участю гонадотропін-рилізинг-гор- монів, пролактин-рилізинг- та пролактин-інгібіторного факторів, регулює виділення гіпофізом гонадотропних гормонів - фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ), а також пролактину (ПрЛ), котрі, у свою чергу, зумовлюють завершення статевого дозрівання, визначають циклічність змін у внутрішніх та зовнішніх статевих органах, необхідні для запліднення, розвитку зародка та плода, нормального перебігу післяпологового період

18. Спеціальна гістологія. Жіноча статева система.

t.me/rapeture

*Загальний план будови яєчника. Структурний склад кіркової та мозкової речовини. Будова примордіальних, первинних, вторинних та третинних фолікулів. Атрезія фолікулів: причини, функціональне значення цього процесу.

Яєчник (лат. ovarium) - жіноча статева залоза, яка продукує статеві клітини - ооцити, а також жіночі статеві гормони - естрогени та прогестерон. Яєчник - парний орган, розміщений біля бічної поверхні малого таза. Має мигдалеподібну форму, правий яєчник дещо більший від лівого.

-Паренхіма представлена фолікулами та їх похідними

-Строма утворена сполучною тканиною.

Маса яєчника новонародженої дівчинки становить приблизно 0,5 г, дорослої жінки - 14 г, у старечому віці редукується до 2-3 г.

Форма яєчника у новонародженої веретеноподібна, поверхня гладка; у дорослої жінки форма мигдалеподібна, поверхня горбкувата.

Яєчник прикріплений до широкої зв'язки матки за допомогою дуплікатури очеревини - так званого мезооваріума, по якому до органа надходять судини та нерви.

Поверхня яєчника вкрита целомічним епітелієм - мезотелієм. Останній має плоску або низьку кубоїдну форму, утворює мікроворсинки. Під мезотелієм залягає білкова оболонка - шар щільної неоформленої сполучної тканини

Білкова оболонка у новонародженої дівчинки недорозвинена, її формування завершується на 3-4-му році життя.

Яєчник - паренхіма тозний орган, у якому розрізняють периферійну - кіркову, та центральну - мозкову речовину.

Мозкова речовина яєчника утворена пухкою сполучною тканиною, що містить фібробласти, колагенові та еластичні волокна, численні судини, нервові волокна та їх закінчення. У мозковій речовині пременструального яєчника можна виявити групи епітеліоїдних інтерстиційних клітин, які продукують естрогени.

Інтерстиційні клітини піддаються інволюції упродовж першого менструального циклу

Другим різновидом епітеліоїдних клітин мозкової речовини яєчника є так звані гілусні клітини, котрі синтезують андрогени

Кіркова речовина яєчника оточує мозкову у вигляді підкови; вона відсутня в ділянці воріт яєчника.

Кіркова речовина містить фолікули, серед яких розрізняють примордіальні, первинні, вторинні, третинні, зрілі (преовуляторні) та атретичні фолікули. Усі типи оваріальних фолікулів, за винятком преовуляторних, містять первинні ооцити, що зупинилися у профазі першого поділу мейозу (стадія диктіотени), в оточенні одного або кількох шарів фолікулярних клітин.

Останні вважаються похідними клітин поверхневого епітелію, а також статевих тяжів мезонефроса. Ззовні фолікули оточені стромальними

t.me/rapeture

елементами - пухкою сполучною тканиною, що містить колагенові та еластичні волокна, а також велику кількість фібробластів.

Окрім фолікулів, важливими структурними компонентами кіркової речовини яєчника є геморагічні, жовті та білуваті тіла.

** Оваріальний цикл. Овуляція, визначення. Стадії розвитку жовтого тіла, походження лютеоцитів, їх структура та функція. Значення для організму гормона жовтого тіла.

Циклічні зміни у яєчнику статевозрілої жінки - оваріальний цикл - включає три фази (нижченаведена періодизація відповідає середньостатистичному циклу тривалістю 28 діб)

(1) фолікулярну, яка охоплює перші 14 днів циклу; упродовж цієї фази примордіальний фолікул перетворюється на зрілий фолікул;

(2) овуляторну, яка триває кілька годин; вона характеризується овуляцією - вивільненням з яєчника ооцита, завершенням ним першого поділу та вступ у другий поділ мейозу;

(3) лютеальну, яка триває від 14 по 28 добу циклу. Під час цієї фази постовуляторний фолікул перетворюється на жовте тіло, що продукує прогестерон - стероїдний гормон, під впливом якого матка готується до імплантації зародка

Овуляція - процес розриву стінки зрілого фолікула та поверхні яєчника з вивільненням вторинного ооцита. У ділянці яєчника, де фолікул випинається над його поверхнею, тека, білкова оболонка і покривний мезотелій стають тоншими і набувають меншої щільності під дією ферментів, продукованих фолікулярними клітинами і лейкоцитами, що сюди мігрують.

Ця обмежена ділянка поверхні яєчника, яка має вигляд світлого випинання, отримала назву стигми

Приблиз-но за ЗО хвилин до овуляції кровоплтн в ділянці стигми припиняється, що призводить до місцевого некрозу тканин.

Після розриву стигми ооцит, оточений клітинами променистої корони і невеликою кількістю в'язкої фолікулярної рідини, потрапляє у лійкову частину маткової труби, пальцеподібні відростки (фімбри) якої охоплюють яєчник під час овуляції.

Як правило, овуляція відбувається на 14 добу менструального циклу, а у випадку подовженого (30-добового) циклу - не пізніше як за 14 діб до початку чергової менструації. Якщо упродовж 24 годин постовуляторний ооцит не буде запліднений, він підлягає деградації шляхом автолізу та фагоцитозу клітинами макрофагічної системи

За кілька годин до початку овуляції з клітин гранульози і внутрішньої теки преовуляторного фолікула під впливом ЛГ гіпофіза починає утворюватися тимчасова ендокринна залоза - жовте тіло (лат. corpus luteum).

У своєму розвитку останнє проходить декілька стадій.

t.me/rapeture

*Функції жіночої статевої системи. Органи які забезпечують ці функції. Яєчник: строма і паренхіма, функції. Фолікули яєчника: види, складові компоненти. Фолікулогенез.

Жіноча статева система, подібно до чоловічої, виконує генеративну функцію, що полягає в утворенні жіночих статевих клітин - ооцитів, а також ендокринну функцію, продукуючи жіночі статеві гормони - естрогени та прогестерон

До органів жіночої статевої системи належать яєчники (жіночі гонади), маткові труби, матка, піхва, а також зовнішні статеві органи - присінок піхви, малі та великі статеві губи, клітор, грудні (молочні) залоз

Яєчник (лат. ovarium) - жіноча статева залоза, яка продукує статеві клітини - ооцити, а також жіночі статеві гормони - естрогени та прогестерон. Яєчник - парний орган, розміщений біля бічної поверхні малого таза. Має мигдалеподібну форму, правий яєчник дещо більший від лівого.

-Паренхіма представлена фолікулами та їх похідними

-Строма утворена сполучною тканиною.

Маса яєчника новонародженої дівчинки становить приблизно 0,5 г, дорослої жінки - 14 г, у старечому віці редукується до 2-3 г.

Форма яєчника у новонародженої веретеноподібна, поверхня гладка; у дорослої жінки форма мигдалеподібна, поверхня горбкувата.

Яєчник прикріплений до широкої зв'язки матки за допомогою дуплікатури очеревини - так званого мезооваріума, по якому до органа надходять судини та нерви.

Поверхня яєчника вкрита целомічним епітелієм - мезотелієм. Останній має плоску або низьку кубоїдну форму, утворює мікроворсинки. Під мезотелієм залягає білкова оболонка - шар щільної неоформленої сполучної тканини

Білкова оболонка у новонародженої дівчинки недорозвинена, її формування завершується на 3-4-му році життя.

Яєчник - паренхіма тозний орган, у якому розрізняють периферійну - кіркову, та центральну - мозкову речовину.

Кіркова речовина містить фолікули, серед яких розрізняють примордіальні, первинні, вторинні, третинні, зрілі (преовуляторні) та атретичні фолікули

Усі типи оваріальних фолікулів, за винятком преовуляторних, містять первинні ооцити, що зупинилися у профазі першого поділу мейозу (стадія диктіотени), в оточенні одного або кількох шарів фолікулярних клітин

Ззовні фолікули оточені стромальними елементами - пухкою сполучною тканиною, що містить колагенові та еластичні волокна, а також велику кількість фібробластів.

Процес перетворення первинних фолікулів у вторинні і зрілі - ріст фолікула (фолікулогенез). Ріст відбувається під дією гормону ФСГ

t.me/rapeture

Первинні фолікули містять ооцити в оточенні одного шару фолікулярних клітин; останні набувають кубоїдної форми і проліферують

Оваріальні фолікули, у складі яких ооцит оточений двома або більше шарами фолікулярних клітин, мають назву вторинних

Третинні фолікули. Багатошаровий фолікулярний епітелій у їхньому складі отримав назву зернистої оболонки (гранульози). Під впливом ФСГ гіпофіза клітини гранульози починають продукувати фолікулярну рідину, внаслідок накопичення якої у складі фолікула формуються спочатку невеликі порожнини - так звані міжклітинні тільця Колла - Екснера, які поступово, по мірі накопичення фолікулярної рідини, збільшуються у розмірах, а відтак зливаються з утворенням єдиної великої порожнини - фолікулярної печери – антрума

Зрілий (преовуляторний, граафів) фолікул - це фолікул з однією великою порожниною, яка займає більшу частину його об'єму

**Овогенез: фази, їх сутність, відміності від сперматогенезу, просторовохронологічна характеристика, морфологічні прояви, зв'язок з фолікулогенезом. Будова третинного фолікула. Гематооваріальний бар’єр.

Оогенез - процес розвитку жіночих статевих клітин - включає три періоди: розмноження, росту і дозрівання

Період розмноження триває в яєчниках зародка і плода з другого по п'ятий місяць ембріогенезу; він полягає у проліферації шляхом мітозу клітин оогоній. Оогонії утворюються з первинних статевих клітин гоноцитобластів, які зі стінки жовткового мішка зародка мігрують у зачатки гонад (статеві гребені мезонефросів), взаємодіють з клітинами мезотелію поверхні останніх і перетворюються на оогонії.

Оогонії, на відміну від гоноцитобластів, мають високу мітотичну активність. У результаті проліферації кількість оогоній в одному яєчнику до середини внутрішньоутробного (гестаційного) періоду розвитку досягає семи мільйонів. Паралельно з проліферацією, триває апоптоз оогоній, тому до моменту народження їх кількість значно редукується.

Період росту починається з третього місяця ембріонального розвитку і полягає в утворенні первинних ооцитів, у ядрі яких відбувається складна перебудова, що служить підготовкою до зменшення кількості хромосом. При цьому розміри ооцита збільшуються, він оточується фолікулярними клітинами, формуються примордіальні фолікули.

Первинні ооцити вступають у профазу першого поділу мейозу і проходять стадії лептотени, зиготени, пахітени та диплотени. На цій стадії під впливом продукованого фолікулярними клітинами інгібітора дозрівання ооцитів їх мейотичний поділ блокується. Ця стадія заблокованої на тривалий час профази мейозу первинного ооцита має назву диктіотени.

З початком статевого дозрівання (пубертатний період) під впливом гонадотропних (ФСГ та ЛГ) гормонів гіпофіза ініціюється процес перетворення примордіальних фолікулів на первинні, вторинні, третинні та зрілі фолікули.

t.me/rapeture

Цей процес триває до менопаузи. У статевозрілої жінки на початку кожного менструального циклу у фазу росту одночасно вступають 6-12 первинних фолікулів, з яких до сьомого дня циклу залишається лише один - так званий домінантний фолікул, інші піддаються атрезії

Період дозрівання починається у зрілих фолікулах безпосередньо перед овуляцією, коли ооцити поновлюють мейоз, починаючи з метафази першого поділу. Розблокування мейозу відбувається під дією мейоз-індукуючої субстанції, яка синтезується ооцитом у відповідь на викид овуляторної квоти ЛГ. Перший поділ мейозу завершується утворенням двох клітин: вторинного ооцита - великої клітини, яка успадковує понад 90% цитоплазми первинного ооцита, і значно меншої клітини - першого полярного тільця (полоцита-1)

Другий поділ мейозу починається одразу за першим, але теж блокується на стадії метафази. На цій стадії вторинний ооцит вивільняється з яєчника (відбувається овуляція).

Пенетрація сперматозоїда активує процес завершення вторинним ооцитом другого поділу мейозу, у результаті якого знову утворюються дві клітини: велика - яйцеклітина (оотида), і мала - друге полярне тільце (полоцит II). Обидві означені клітини отримують по 23 монади.

Оотида людини та ссавців після запліднення містить два відокремлених гаплоїдних елементи - жіночий та чоловічий пронуклеуси. Як тільки ці два елементи зливаються з утворенням єдиного диплоїдного скупчення хромосом, оотида перетворюється на зиготу

Гемато-овариальный барьер:

-эндотелий капилляра и его базальная мембрана

-тканевой компонент сосудистой теки

-стекловидная базальная мембрана фолликулярного эпителия

-наружный слой фолликулярных клеток

-прозрачная зона

-цитолемма овоцита

***Гістофізіологія яєчника у різні вікові періоди: до і під час статевого дозрівання, фертильний період, під час вагітності і лактації, менопауза.

Примордіальні фолікули складаються з первинних ооцитів, які оточені одним шаром плоских фолікулярних клітин. Формування примордіальних фолікулів починається на 3-му місяці ембріогенезу. Після народження, коли новонароджена дівчинка позбавляється впливу материнських гормонів, переважна більшість (до 90%) примордіальних фолікулів піддається атрезії - ооцити у їх складі гинуть шляхом апоптозу.

Решта (приблизно 400 тис. фолікулів) аж до початку статевого дозрівання (пубертатного періоду) залишаються єдиним структурним елементом кіркової речовини яєчника. У статевозрілої жінки примордіальні фолікули локалізуються на периферії кіркової речовини, під капсулою яєчника.

t.me/rapeture

З початком статевого дозрівання (пубертатний період) під впливом гонадотропних (ФСГ та ЛГ) гормонів гіпофіза ініціюється процес перетворення примордіальних фолікулів на первинні, вторинні, третинні та зрілі фолікули. Цей процес триває до менопаузи.

Завершення репродуктивного періоду отримало назву менопаузи, визначальними ознаками якої служать відсутність овуляцій та менструацій.

20. Спеціальна гістологія. Жіноча статева система.

* Структура та функції жіночої статевої системи. Особливості функціонування органів жіночої статевої системи. Оваріально-менструальний цикл, його періоди і сутність: менструальний, постменструальний, пременструальний.

Жіноча статева система, подібно до чоловічої, виконує генеративну функцію, що полягає в утворенні жіночих статевих клітин - ооцитів, а також ендокринну функцію, продукуючи жіночі статеві гормони - естрогени та прогестерон

До органів жіночої статевої системи належать яєчники (жіночі гонади), маткові труби, матка, піхва, а також зовнішні статеві органи - присінок піхви, малі та великі статеві губи, клітор, грудні (молочні) залоз

Оваріально-менструальний цикл - Циклічні зміни, що відбуваються у функціональному шарі ендометрію, проявом яких є щомісячні маткові кровотечі – менструації

Тривалість менструального циклу вираховується від першого дня попередньої менструації до першого дня наступної

Упродовж фази менструації, яка триває 4-5 днів, на тлі мінімального рівня естрогенів і прогестерону, внаслідок спазму спіральних артерій відбувається некроз і відторгнення (десквамація) функціонального шару ендометрія. На початку менструальної фази у базальному шарі ендометрія розрізняють поверхневий - компактний, та глибокий - губчастий шари.

Строма ендометрія інфільтрована лейкоцитами та еритроцитами. Менструація супроводжується втратою 30-50 мл крові.

Фаза проліф ерації триває від б до 14 доби: на тлі зростання секреції фолікулами яєчників естрогенів, за рахунок проліферації епітелію дна маткових залоз, відбувається епітелізація поверхні ендометрія. Як у складі епітеліальної пластинки, так і у стромі спостерігаються фігури мітозу. Маткові залози у цій фазі вузькі, прямі і короткі. На 14 добу циклу ендометрій статевозрілої жінки досягає товщини 2-3 мм

Фаза секреції (15-28 доба циклу) розвивається на тлі підвищення секреції жовтим тілом яєчника прогестерону, внаслідок чого ендометрій досягає максимальної товщини (5-7мм). При цьому одношаровий стовпчастий епітелій

t.me/rapeture

поверхні ендометрія перетворюється на псевдобагатошаровий, залози видовжуються і набувають кільцево-спіральної форми, внаслідок чого на гістологічному препараті вони частіше потрапляють у поле зору.

Просвіт маткових залоз розширений, характерної "зазубреної" конфігурації, його заповнює секрет, збагачений глікогеном та глікопротеїнами. У стромі з'являються так звані предецидуальні клітини. До завершення фази секреції в апікальних частинах поверхневих епітеліоцитів ендометрія накопичуються включення глікогену. Фаза секреції віддзеркалює підготовку ендометрія до ймовірної імплантації зародка.

Якщо запліднення не відбулося, на тлі деградації жовтого тіла та зниження рівня продукованих яєчником гормонів (28 доба), розвивається спазм спіральних артерій та ішемія функціонального шару ендометрія: так ініціюється початок нового менструального циклу.

**Ендокринна функція яєчника. Гормони, та структури що їх синтезують. Гормональний зв'язок оваріального та менструального циклів. Гормональний статус та морфологія яєчників і ендометрію в різні періоди оваріально-менструального циклу.

Гормональна функція яєчника - важлива ланка в ендокринній системі жіночого організму: від неї залежить нормальна функція не тільки статевих органів, але і всього жіночого організму.

Яєчник продукує два гормони: естрогенний (естроген) і гормон жовтого тіла (прогестерон)

У мозковій речовині пременструального яєчника можна виявити групи епітеліоїдних інтерстиційних клітин, які продукують естрогени.

Внутрішня тека містить судини, колагенові волокна, велику кількість нервових волокон, а також клітинні елементи - текальні ендокриноцити. На поверхні останніх є рецептори для лютеїнізуючого гормону, під впливом якого ці клітини здійснюють синтез попередників естрогенів.

Клітини гранульози ростучих фолікулів продукують гормони естрогени (естрадіол, естрон та естріол). Текоцити синтезують невелику кількість естрогенів та андростендіон (андроген), який за посередництва ферменту ароматази (естрогенсинтази) фолікулярних клітин перетворюється на естрадіол (естроген). Синтез ароматази в яєчнику індукує ФСГ гіпофіза. Естрогени обумовлюють появу вторинних жіночих статевих ознак (розширення таза, ріст грудних залоз, матки і маткових труб, оволосіння за жіночим типом, початок менструацій), а також зміни у статевих шляхах упродовж першої половини менструального циклу

*** Гіпоталамо-гіпофізарна регуляція оваріально-менструального циклу.

Провідну роль у процесі овуляції відіграє лютеїнізуючий гормон гіпофіза, який виділяється перед початком овуляції у підвищеній кількості (так званий викид овуляторної квоти ЛГ). Помимо овуляції, відповіддю на викид цього гормону служить синтез ооцитом мейоз-індукую- чої субстанції, під впливом якої завершується перший поділ мейозу, внаслідок чого утворюються

t.me/rapeture

вторинний ооцит і перше полярне тільце. Вторинний ооцит отримує більшу частину (понад 90 %) цитоплазми первинного ооцита і вступає у другий поділ мейозу, який до моменту запліднення блокується на стадії метафази.

Клітини гранульози ростучих фолікулів продукують гормони естрогени (естрадіол, естрон та естріол). Текоцити синтезують невелику кількість естрогенів та андростендіон (андроген), який за посередництва ферменту ароматази (естрогенсинтази) фолікулярних клітин перетворюється на естрадіол (естроген). Синтез ароматази в яєчнику індукує ФСГ гіпофіза. Естрогени обумовлюють появу вторинних жіночих статевих ознак (розширення таза, ріст грудних залоз, матки і маткових труб, оволосіння за жіночим типом, початок менструацій), а також зміни у статевих шляхах упродовж першої половини менструального циклу.

21. Спеціальна гістологія. Жіноча статева система.

*Загальна морфо-функціональна характеристика органів що забезпечують запліднення, виношування та народження плода. Матка та маткові труби: будова стінки (оболонки),їх тканий склад, функції.

Жіноча статева система, подібно до чоловічої, виконує генеративну функцію, що полягає в утворенні жіночих статевих клітин - ооцитів, а також ендокринну функцію, продукуючи жіночі статеві гормони - естрогени та прогестерон

До органів жіночої статевої системи належать яєчники (жіночі гонади), маткові труби, матка, піхва, а також зовнішні статеві органи - присінок піхви, малі та великі статеві губи, клітор, грудні (молочні) залоз

Маткова (фаллопієва) труба (лат. tuba uterina, грец. сальпінкс) - парний трубчастий орган, який починається від дна матки, проходить у складі широкої зв'язки матки до бічної поверхні малого таза і закінчується біля яєчника

У складі маткової труби розрізняють чотири частини: (1) маткову (інтрамуральну) - найвужчу ділянку (діаметр просвіту 0,5-1 мм), якою маткова труба, пронизуючи стінку матки, сполучається з порожниною останньої;

(2) перешийкову - найближчу до матки рівномірно звужену ділянку, внутрішню третину маткової труби; (3) ампулярну - розміщений латеральніше від перешийкової частини сегмент маткової труби (довжина 7-8 см), просвіт якого поступово збільшується у діаметрі до 6-10 мм; (4) лійкову - розширене закінчення ампулярної частини, краї якого утворюють численні пальцеподібні відростки – фімбрії

Одна з фімбрій зазвичай довша за інші, в складі очеревини вона досягає поверхні яєчника і має назву яєчникової фімбрії

Матка (лат. uterus, грец. метра, гістера - порожнистий м'язовий орган, у якому відбувається імплантація та виношування зародка і плода. Матка розміщена в геометричному центрі малого таза - між сечовим міхуром і прямою кишкою, в серединній ділянці широкої зв'язки. Матка невагітної жінки має грушоподібну форму. Складається з дна, тіла та шийки. Порожнина матки через шийковий канал сполучається з піхвою, а в ділянці дна - продовжується в маткові труби