- •Національний медичний універститет ім.О.О.Богомольця
- •Передмова
- •Пунктурна рефлексотерапія: акупунктурні зони, способи їх стимуляції, біоритмологічні аспекти акупунктурної дії
- •Відповідність пятьох першоелементів внутрішнім органам, станам організму, предметам та явищам природи
- •Класичні меридіани
- •Показання до застосування прт:
- •Регуляційна терапія при функціональних порушеннях органів та систем.
- •Сегментарні точки акупунктури.
- •Загальні принципи дозування подразнення в прт.
- •Рефлексогенні зони, що застосовуються в загальній рефлексотерапії
- •Акупресура
- •Переваги акупресури:
- •Обмеження акупресури:
- •Показання до використання акупресури:
- •Протипоказання до використання акупресури:
- •Та, які рекомендуються застосовувати при акупресурі
- •Термопунктура. Вакуумтерапія
- •Механізми лікувальної дії термопунктури.
- •Класифікація видів термопунктури.
- •Вакуумне подразнення рефлексогенних зон.
- •Механізм дії
- •Методика вакуумпунктури.
- •Показання
- •Протипоказання
- •Поверхнева багатоголкова акупунктура (пба) (Мей-хуа-чжень)
- •Зональний підхід до багатоголкової поверхневої акупунктури.
- •Електрорефлексотерапія:
- •Протипоказання до використання ченс:
- •Форма імпульсів.
- •Скорочення мязового волокна.
- •Методика емс.
- •Застосування емс з лікувальною метою.
- •Характеристика пристрою для емс “Міоритм 021”
- •Способи та методики лазерної стимуляції.
- •Методи рефлексодіагностики
- •Аурикулодіагностика
- •Розташування репрезентативних точок для вимірювання епш за методом Накатані.
- •Та рекомендовані до застосування при лікуванні деяких синдромів.
- •Мануальна терапія
- •Елементи рухового апарату
- •Найважливіші патологічні зміни в активних і пасивних елементах, що являються об’єктом мт
- •Профілактика біомеханічних порушень хребта і суглобів
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Пошук та
- •Розподіл ділянок тіла на пропорційні цуні.
- •Локалізація найбільш уживаних корпоральних та
- •Додаток 2
- •I.Ділянка завитка. (h).
- •II. Ділянка човна (sf).
- •III. Діланка протизавитка(ah).
- •IV. Ділянка трикутної ямки (tf).
- •VII. Ділянка нижньої конхи (ic).
- •VIII. Ділянка верхньої конхи(sc).
- •IX.Ділянка мочки вуха
- •X.Ділянка задньої поверхні вушної раковини
- •Додаток 3 російсько-український словник спеціальних термінів пунктурна рефлексотерапія
- •Мануальна терапія
Класифікація видів термопунктури.
Припікання
(прогрівання) Цзю
- терапія






Конусне
цзю Сигаретне
цзю Спеціальні
види цзю У
сполученні з акупунктурою




1.
Пряме 2.
Непряме -
через імбир -
через часник -
через сіль -
через аконіт 1.Стабільне 2.Клююче 3.Прасуюче 1.Гнотове 2.Воскове 3.Сірчане 4.Мокса
спосіб 5.Припалювання
едельвейсом 6.Електро- 7.Іншими
подразнюючими засобами 1.Укол
через конус 2.Прогрівання
голки сигаретою 3.Насадка
конуса на руківя
голки 4.Цзю
перед акупунктурою 5.Цзю
після акупунктури
Методика прогрівання ТА
Основними методами цзю терапії є конусне та сигаретне прогрівання.
Конусне прогрівання.З дрібномеленої полинної сировини пресується конус (конуси бувають різної величини, в залежності від запланованої тривалості процедури і інтенсивності стимуляції).
Полинний конус можна накладати безпосередньо на шкіру пацієнта і підпалювати (пряме цзю). Приємне тепло, яке відчуває пацієнт, поступово підсилюється, зростає і сягає максимальної інтенсивності приблизно через 100 сек. Максимальна інтенсивність відчуттів триває 15-20 сек., потім біль затихає протягом 14-15 сек., що в сумі дає 2-2,5 хвилини.
В наслідок такого інтенсивного прогрівання утворюється жовтувато-білий вологий струп, виступаючий у центрі над поверхньою червогого ореола навколо. Сам струп як правило, не болить при натискуванні. Через 10-15 днів струп відділяється, а ранка загоюється. Не виключено і нагноєння зони припікання, і тоді загоювання триває довше. Зрозуміло, що європейська рефлексотерапія не застосовує такого інтенсивного прогрівання і процедура переривається по досягненні максимуму відчуттів.
Непряме припікання провадиться через зріз (прокладку) з часнику, імбіру, аконітову таблетку чи шар солі (наприклад в точці VC 8). В такому випадку конус ставлять на обрану ТА і підпалюють. Далі діють як описано вище.
Матеріал для прокладки обирають в залежності від виду захворювання. Наприклад імбір застосовують при захворюваннях органів травлення, що супроводжуються болями в животі, нудотою, блюванням, проносом, при патологічних полюціях, артритах. Як пишуть східні автори “імбір проганає холод, зволожує харкотіння, гасить кашель при астмі”. Прокладку з часнику використовують для ліквідації запальних процесів, як засіб дезинфекції, для знеболювання, при застійних явищах, укусах комах. Аконітову таблетку виготовляють з подрібненого у порошок кореню аконіту (борець), замочивши його у воді, роблять невелику таблетку у 2-3 мм завтовшки, проколюють в ній голкою декілька отворів і ставлять на ТА. Аконітова прокладка ефективна при довго незагоюючихся ранах, виразках (з серозним але не гнійним секретом).
Сигаретне прогрівання.Більша безпека, більша доступність ТА для прогрівання, зручність у користуванні, чітка градація методик тонізації і седації обумовили широке використання полинних сигарет для цзю терапії в останні десятиліття. В залежності від лікувальної мети припікання (цзю) поділяють на три види: метод теплового цзю; метод дзьобаючого цзю; метод прасуючого цзю.
Метод стабільного цзю полягає у розташуванні тліючоі полинної сигарети на відстані 1-1,5 см над ТА і утримують її над точкою 5-10 до 20 хв. Пацієнт при цьому відчуває приємне тепло. Якщо зявиться печія, сигарету треба віддалити від ТА і перечекавши трохи, знову наблизити її до точки. Обрану позицію зберігають до утворювання стійкої еритеми. Прямого контакту тліючої сигарети зі шкірою слід уникати.
Метод прасучого цзю полягає в повільному повільнеому пересуванні тліючої полинної сигарети над всією площиною патологічного вогнища на відстані 1-1,5 см. Відчуття пацієнта повинно підтримувати в межах приємного тепла. Сигарету пересувають в горизонтальному напрямку східчастими рухами, щоб при зворотному русі прогрівалися нові ділянки шкіри. Таке лінійне прогрівання є найбільш безпечним, бо при постійному пересуванні джерела тепла над шкірою відсутня небезпека опіків. Час проведення процедури 10-15 хв.
Метод клюючого цзю полягає в периодичному (приблизно 1 раз на секунду) наближенні до шкіри в ТА і віддаленні від ней тліючої полинної сигарети. При наближенні тліючого кінчика сигарети до шкіри у хворого виникеє гостре відчуття жару чи болю, котрі швидко зникають при відведенні сигарети. Частота рухів може обумовлюватися субєктивними відчуттями жару у пацієнта. При продовженні процедури больові відчуття при наближенні сигарети до ТА, як правило, не виникають. Тривалість впиву 1-2 до 5 хв. Можна послідовно впливати на декілька ТА. Наведені методи прогрівання ТА можна комбінувати. Наприклад якщо у хворого при стабільному чи прасуючому цзю не виникають типові відчуття, то можна над обраною ТА застосувати клююче цзю до виникнення відчуття жару, тепла і далі продовжувати лікування методом стабільного цзю.
Загалом, триваліть процедури прогрівання залежить також від стану хворого, його конституції (чим міцніша нервова система – тим довше може тривати процедура), чутливістю ділянки шкіри, чи ТА, які обрані для проведення прогрівання. Поява стійкої гіперемії шкіри, приемного відчуття спокою, зменшення больових відчуттів – це ознаки оптимального дозування процедури точкового прогрівання.
Низькотемпературні методи впливу.
Гіпотермія - зниження температури ділянки (зони) тіла нижче фізіологічної без зміни фазового стану води, тобто охолодження до температури вище 0С. Виділяють помірну (32—28С) та глибоку (20—15С і нижче) гіпотермію.
Короткочасове застосування низьких температур з терапевтичною метою в режимі 0С і нижче, яке не призводить до деструктивних змін тканин, відносять до розділу кріотерапії.
Кріопунктура - застосування кріотерапії, як лікувального засобу на акупунктурні зони.
Гіпо-гіпертермія - застосування дозованих контрастних температур з терапевтичною метою в інтервалі +4—+40С на акупунктурні зони.
