ПУХЛИНИ МОЛОЧНОІ ЗАЛОЗИ (РМЗ)

Регіон ЛВ *10/177:

1. Пахвові: вздовж пахвової вени (рівні): І- латерально від зовн краю m. pector minor. ІІ- між зовн і внутр. краями m. pector minor + Ротера (міжпекторальні). ІІІ- медіально від m. pector minor + підключич + апікальні.

2. Внутрішні грудні ЛВ, розміщ в міжреб проміжках по краю грудини.

3. Надключичні.

ЛВ Зоргіуса, Бартельса розташ парамаммарно, на шляху до пахвових вузлів (на проекції III та IV ребер відповідно).

Передпухлинні стани

Мастопатії (дисгормональні мастопатії). Гістоформи: 1) непроліф; 2) проліферативні (передрак). Стадії: 1) дифузна; 2) вузлова.

Вузлові форми мастопатії, внутріпротокові папіломи (хв Мінца) і доброякісні пухлини мають лікуватись тільки хір методом- в об'ємі секторальної резекції з терміновим гістологічним дослідженням. Дифузні мастопатії- консервативно.

Класифікація

Патогенет фоми (Семіглазов В.Ф., 1979): 1. Тиреоїдна. 2. Яєчникова. 3. Надниркова. 4. Інволютивна. 5. Особливою формою є рак, що розвивається на фоні вагітності, лактації, аборту: прогноз вкрай несприятливий.

Гістол клас-я РМЗ *10/176:

1. Неінфільтративний рак: внутрішньопротоковий, внутрішньочасточковий.

2. Інфільтративний рак: протоковий, часточковий, солідний, муцинозний, скірозний, криброзний.

3. Особливі варіанти: медулярний, папілярний, плоскоклітинний.

4. Хвороба Педжета соска.

Клін форми РМЗ *10/176: 1) вузлова; 2) дифузна: набряково-інфільтративна, запальна (бешихоподібна, маститоподібну), панцирна; 3) рак Педжета.

Діагностика

Обов'язкові дослідж (при підозрі на рак): клінічний огляд (пальпація мол залози найбільш інформативна в середині місячного циклу); маммографія (обов'язково в двох проекціях- прямій і боковій, для скринінгу- можна косу проекцію) і/чи сонографія (метод чутливий до утворень, які не виявляються рентгенологічно); пункційна чи трепанобіопсія. В окремих випадках- дуктографія, пневмоцистографія та ін.

"Описувати" мамограми мають право спеціалісти, що пройшли відповідні курси і мають досвід цієї роботи.

З метою визначення наявності віддалених метастазів всім хворим проводять рентгенографію легенів, ехографію печінки та органів малого тазу і в окремих випадках остесцинтіграфію кісток (Те99).

Гематог метастази: +кістки, легені, печінка, яєчники.

Операції

Холстеда- радикальна: моноблочне видалення молочної залози, обох грудних м'язів та клітковини з лімфовузлами підлопаткової, пахвової, підключичної груп.

Пейті- радикальна, але зберіг великий грудний м'яз.

Урбана-Холдіна- розширена радикальна операція + екстраплевральне видалення парастернальних ЛВ.

Маддена- умовно-радикальна, функціонально-щадна: при неможливості радикальної операції- видалення молочної залози з підлеглою фасцією, пахвово- підлопаточно- підключичну лімфаденектомію із збереженням обох грудних м'язів.

Концепція Фішера: на ранніх стадіях (І-ІІ) радикальною може бути правильно проведена органозберігаюча операція.

Органозберігаючі операції: квадрантектомія, лампектомія, широке висічення пухлини і широка секторальна резекція (дають кращі результати *10/186).

Ампутація молочної залози- паліативна: не проводиться регіонарна лімфаденектомія. Виконується по життєвим показанням, у випадку розпаду та кровотечі з пухлини.

Квадрантектомія виконується при невеликих (Т1-Т2) пухлинах в зовнішніх квадрантах без клінічних метастазів в лімфовузли. В післяопераційному періоді обов'язково проводити променеву і хіміотерапію.

Хіміотерапія

Хіміотерапія, як окремий вид лікування раку молочної залози застосовується в 3-4 стадії процесу. При 1-2 ст- в комплексному лікуванні. Може бути неоадьювантною, (або передопераційною), адьювантною (тобто післяопераційною чи профілактичною) і "лікувальною" (в занедбаних випадках). Проводиться, як правило, у вигляді поліхіміотерапії: СМР, РАС, АС, СТР, АМ, АР та ін., де С- циклофосфан, М- метотрексат, А- адріобластін, Р- фторурацил, Т- тіофосфамід.

Гормонотерапія

Ефективність ГТ естрогенпозитивних пухлин складає 50-60%, а естрогеннегативних- 5-10%, наявність рецепторів прогестерону підвищує ефективність ГТ до 80%.

ГТ поділяється на: 1. Аблятивну- хірургічна кастрація (оваріоектомія) у хворих до менопаузи на III та IV стадіях ( як правило при лікуванні яєчникової форми). 2. Медикаментозну: антиестрогени, прогестини, інгібітори ароматази, андрогени, антагоністи гонадотропін-рилізінг факторів гіпоталамуса, ГКС.

ПУХЛИНИ ШЛУНКА

Передпухлинні стани

Анацидний атрофічний гастрит (80% пухлин), виразка шлунка (особливо, великої кривизни- ризик малігнізації- 100%, кардіального відділу та дна шлунка), поліпи (особливо, множинні, 5-50% пухлин), гіпертрофічний гастрит.

Діагностика

1. Детальний збір анамнезу.

2. Огляд хворого, дослідження черевної порожнини і лімфатичної системи, пальцеве обстеження прямої кишки. Пальпація пухлини не завжди є пізнім симптомом. В 80% випадків можливе радикальне оперативне втручання.

3. Аналіз загальноклінічних та лабораторних досліджень (анемія, лейкоцитоз, ШОЕ).

4. Ендоскопічне обстеження шлунка дозволяє діагностувати рак на ранніх стадіях в 98% випадків.

5. Рентгенконтрастне обстеження. Інформативне у 82%, дозволяє визначити поширеність пухлини, евакуацію барію (наявн стенозу). Незамінимий метод при діагностиці інфільтративних форм раку. Ендоскопія в цьому випадку патології не виявляє.

Одним з найчастіших та ранніх проявів деформації при раку шлунка є укорочення малої кривизни. Відмічається також звуження прозіру шлунка (циркулярний дефект наповнення), навіть утворення фігури “піскового годинника” або “качанчика”. При раці верхніх відділів шлунку м/б каскадний перегиб його.

Рельєф нерівномірно горбкуватий (множинні дефекти наповнення), обрив складок слизової оболонки, а при інфільтративному рості- розглаження складок. Іноді виникає конвергенція складок одночасно з нішею- при виразкоподібному раці.

6. Морфологічне дослідження- гістоцитологічне вивчення біопсійного матеріалу, забраного під час гастроскопії.

7. Ехографія черевної порожнини для виявл м-в.