Зональний підхід до багатоголкової поверхневої акупунктури.

Тіло людини розділено на сім областей (голова та обличча, шия, верхні кінцівки, нижні кінцівки, поверхня грудей, поверхня живорта, поверхня спини) кожна з яких поділена на певну кількість зон.

Зональний вплив поділяють на 5 етапів:

1. Подразнення загального характеру (підготовка до подальшого вузькоспрямованого впливу) протягом кількох хвилин до гіперимії вздовж хребта;

2. Сегментарний вплив - додаткове, більш інтенсивне протяго декількох хвилин подразнення сегментів хребта відповідних локалізаціїї патологічного вогнища (патологія верхніх кінцівок - шийний відділ; органів грудної порожнини - С₃—Th₇; органів черевної порожнини відTh₅до попереково-крижового; органів малого тазу та нижні кінцівки - попереково-крижовий відділ); Див. Табл. 5 та 6.

3. Обробка болючих при пальпації точок в ділянках остистих відростків хребців по 1—2 хвилині;

4. Вплив на зони Зар’їна-Геда і на локальні больові зони («де болить, туди впливаємо»); тут використовують слабку та середню стимуляцію;

5. Додаткове подразненя для усунення якихось додаткових скарг.

Кожен раз лікування починають із здорової сторони і переходять на хвору. На відміну від класичного масажу на кінцівках мей-хуа-чжень направляють від проксимальних частин до дистальних.

ПБА використовують самостійно або в комплексі з іншими методами рефлексотерапії.

Протипоказанням до ПБА є геморагічні діатези, захворювання шкіри в ділянці впливу.

Електрорефлексотерапія:

різновид рефлексотерапії коли дія на ТА здійснюється електричним струмом, отримала назву електропунктури та електроакупунктури (глибока стимуляція через введені в ТА металеві голки).

Електрична стимуляція в рефлексотерапії є доцільною насамперед через можливість дії на інформаційні регуляторні процеси в організмі, які опосередковуються нервовою системою, оскільки електричний струм малої напруги і величини може вважатися за фізіологічно адекватний подразник нервових структур. Крім того, при проходженні електричного струму через зону ТА відбувається ефективне подразнення рецепторних структур навіть якщо місце накладення електродів визначено не зовсім точно, що забезпечує більшу ефективність процедури порівняно з більш вимогливою до майстерності лікаря акупунктурою.

Електропровідність окремих шарів тканин, що лежать під електродами різна. Електроопір шкіри на декілька порядків перевищує опір внутрішніх тканин. Основною перешкодою для проходження струму є роговий шар епідермісу, товщина якого коливається на різних ділянках шкіри від 30-50 мкм до декількох мілліметрів. Тому при електропунктурі опір шкіри можна вважати визначальним для всього ланцюга.

Проникнення електричного струму у живі тканини змінює їх електричний опір. При підвищенні напруги опір тканин зменшується, причому цей процес випереджує підвищення напруги. При певному значенні напруги, коли значення опору шкіри наближується до нуля, можлива ситуація електричного пробою, тобто сила струму різко зростає при незмінній напрузі. Це призводить до ушкодження шкіри, що є вкрай небажано. Як правило, пробій шкіри наступає при напрузі 10-50 В. Крім того, за законом Джоуля – Ленца, при проходженні струму у тканинах виділяєтся тепло. Тканини під електродами нагріваються. При тривалій діх струму великої щільності може наступити тепловий пробій шкіри, коли організм не спроможний компенсувати локальне підвищення температури. Встановлено, що небезпека теплового пробою зявляється при щільності струму вище за 10 А/см². Тому крім міркувань фізіологічної ефективності при встановленні параметрів електростимуляції враховують і питання безпеки для здоровя хворого. У серійних апаратах “Еліта”, “Рампа”, “Рефлекс”, “Z” та ін. напруга на виході не перевищує 10-12 В. Використовується як постійний (гальванічний) струм, так і змінний і імпульсний струми. Подразнююча дія імпульсного струму залежить від амплітуди, тривалості і форми імпульса. При суттєвому зменшенні тривалості стумула порогове значення його інтенсивності починає збільшуватись; дуже короткими імпульсами збудження взагалі не можна викликати. Це справедливо для всіх електрзбудливих тканин. Для оптимального збудження тканини, що стимулюється, передній фронт електричного імпульса повинен здійматися круто, щов не втрачати своєї подразнюючої дії. Найбільш ефективні імпульси прямокутної форми, імпульси, що за формою нагадують потенціал дії, дещо менш ефективні імпульси списоподібної форми.

Черезшкірна ЕлектроНейроСтимуляція (ЧЕНС)

ЧЕНС- виникла в середині 60-х років після нейрофізіологічного та гістологічного доведення теорії “воротного контролю болю” (Wall & Melzak, 1965). ЧЕНС використовується для знеболення в амбулаторних умовах та стаціонарі. Існують дві методики ЧЕНС. В обох випадках використовується імпульсне подразнення, за формою імпульси можуть бути різними: біполярний асиметричний імпульс за формою близький до потенціалу дії, короткі прямокутні імпульси тривалістю близько 1 мс. та ін.

1 методика - високочастотна ЧЕНС.Стимулюються переважно товсті мієлінізовані аферентні A, A і B волокна (їх робоча частота дорівнює приблизно 100 Гц, цими волокнами передається екстероцептивна та пропріоцептивна соматична інформація), з частотою 100 Гц, скважністю 100 мс та силою струму, що викликає відчуття легкої вібрації і анестезії (NB! стимуляція не повинна викликати у пацієнта будь яких неприємних відчуттів). Електроди розташовують проксимальніше (активний електрод) та дистальніше (пасивний електрод) патологічного вогнища (необхідно забезпечити їх щільний контакт із шкірою). Тривалість сеансу коливається від10-15хв до 30—40 хв. В гострих випадках сеанси стимуляції повторюють 5—6 раз на добу. В хронічних випадках сеанси проводять через день, тривалість стимуляції 30—40 хв. Аналгетичний ефект розвивається швидко (через 2—3 хв стимуляції і триває до 3—4 годин (зумовленийрефлекторними механізмами на рівні сегментарного апарату спинного мозку).

2 методика - низькочастотна (електропунктуроподібна) ЧЕНС.Стимулюють переважно тонкі безмієлінові Aі C волокна, що проводять ноцицептину імпульсацію з частотою до 10 Гц. Електроди розміщують подалі від місця болю, щоб на сегментарному рівні не відбулась сумація больових імпульсів від ЧЕНС та патологічного вогнища (тобто електроди розміщують в інших дерматомах). Можна розташовувати електроди над ТА обраними за правилами класичної акупунктури.Стимуляція проводиться з частотою 10 Гц, скважністю до 1 мс, сила струму повинна викликати у пацієнтапевні відчуття (поколювання, припікання). Тривалість сеансу20—40 хв. Аналгетичний ефект розвивається повільно але утримується протягом 10—12 годин (нейрогуморальний механізм аналгезії).

Досить часто обидві методики послідовно використовують під час сеансу: перша запезпечує швидку аналгезію, а друга методика забезпечує тривалість аналгезії.

На кожному сеансі можна обробляти 3—4 зони стимуляції (див. табл. 8).

Стимуляція шкірних зон голови, шиї, рук потребує менше часу , зон попереку, сідниць, ніг - більше.