- •Предмет методики викладання математики (зміст, цiлi, задачі).
- •Проблеми методики математики.
- •Можливості шкільного курсу математики щодо формування наукового світогляду.
- •4.Шляхи формування основ наукового світогляду учнів на уроках математики.
- •5.Аналіз шкільних програм з математики. Внутрiпредметнi та мiжпредметнiзв'язки.
- •6.Принципи дидактики у навчанні математики.
- •7.Hayкoвi методи навчання математики.
- •8. Дидактичні методи навчання математики.
- •9. Математичні поняття.
- •10. Математичні речення.
- •11. Математичні доведення.
- •12. Роль задач в навчання математики.
- •14.Специфiка уроку математики. Вимоги до уроку.
- •15. Cтpyктypa уроку математики. Його типи.
- •16. Аналiз уроку з математики.
- •17. Пiдготовка вчителя доуроку математики.
- •18. Особливостi навчання математики учнів спту.
- •19. Пiдручники з математики та роботи з ними.
- •20. Дидактичнi матеріали з математики та довідкова математична література.
- •21. Наочнi посібники та тзн.
- •22.Комп'ютер як засіб навчання математики.
- •23.Обладнання та органiзацiя роботи кабінету математики.
- •24.Особливостi викладання математики в школах та класах з поглибленимвивченням математики.
- •25.Методичнi особливостi проведення факультативних занять з математики.
- •26.Особливостi органiзацiї позакласної та позашкільної роботи з математики.
- •27.Змiст логiко-дидактичного аналiзу навчального матерiалу шкільного курсу математики.
- •28. Реалiзацiя iндивiдуального пiдходу в навчання математики.
- •29.Реалiзацiя диференцiйованого пiдходу в навчання математики. Типидиференцiацiї.
- •30. Методика вивчення цiлих чисел. Дiї над цiлими числами.
- •31.Методика вивчення дробових чисел. Дії над дробовими числами.
- •32. Методика вивчення дiйсних чисел.
- •33. Вивчення математичних виразiв.
- •34. Навчання тотожних перетворень. Цикли вправ.
- •35.Вивченнявеличин в кypci математики 5-11 кл.
- •36.Основнi етапи вивчення рiвнянь та нерiвностей. Вивчення основних класiврiвнянь та нерiвностей.
- •37.Способи розв'язування рiвнянь на рiзних етапах навчання.
- •38.Пропедевтика формування yмiнь розв'язувати текстові задачi алгебраїчнимметодом.39.Методика навчання розв'язування текстових задач алгебраїчнимспособом врізних класах.
- •40.Методика навчання розв'язування iррацiональних рiвнянь та нерiвностей.
- •41.Вивчення систем рiвнянь в шкiльному кypci математики.
- •42. Методика вивчення наближених обчислень.
- •43.Методика навчання розв'язування показникових та логарифмових рiвнянь та нерівностей.
- •44. Методика навчання розв’язування тригонометричних рівнянь і нерівностей.
- •45. Введення поняття функції. Різні трактовки поняття функції.
- •46.Методика вивченнялiнiйної функцiї. Пряма та обернена пропорцiйнiсть.
- •47. Методика вивчення квадратичноїфункції.
- •48.Ознайомлення учннів з можливостями проведення обчислень звикористанням еом.
- •49.Методика вивчення показникової функції.
- •50. Методика вивчення логарифмічної функції.
- •51.Методика вивчення числових послідовностей та прогресiй в шkm.
- •52. Методика вивчення тригонометричних функцiй.
- •55.Методика вивчення степеневої функцii.
- •56.Методика введення поняття похiдної.
- •57.Методика введення понять первiсна та iнтеграл.
- •58.Використання похiдноi до дослiдження властивостей функцiї.
12. Роль задач в навчання математики.
Математична задача – це будь- яка вимога обчислити, побудувати, довести або дослідити що-небудь, що стосується просторових форм чи кількісних відношень, або запитання, рівносильне такій вимозі.
У кожній задачі щось дано і щось треба знайти. Те, що дано в задачі, називається її умовою, а те, що треба знайти, вимогою. Виконати поставлену в задачі вимогу – це і означає розв’язати її.
У математиці задачі відіграють велику роль. Історія свідчить, що математика як наука і виникла із задач і розвивається в основному для розв’язання задач.
По-перше, розв’язуючи задачі, учні вчаться застосовувати набуті теоретичні знання для практичних потреб. По-друге, розв’язування задач дає учням дуже багато для розвитку їх мислення і просторової уяви. Адже при цьому доводиться аналізувати, зіставляти. По-третє, розв’язання задач, якщо його добре організувати, сприяє вихованню учнів. Математичні задачі корисні для активізації мислення, для виявлення творчості учнів.
На уроках математики навчальний процес іде здебільшого від задач до теорії і потім від теорії до задач.
Перехід від задач до теорії характеризує проблемну ситуацію. Перехід від теорії до задач характеризує застосування теорії.
Функції задач:
1)навчальні на задачах навчають учнів, підводять до вивчення теорії , пов’язують теорію з практикою.
2)виховні на задачах виховують кмітливість учнів, культуру мови, графічну культуру.
3)розвиваючі розвивають логічне мислення, просторову уяву.
4) контролюючі в контрольних роботах найчастіше пропонуються задачі.
Розрізняють чотири види задач: на обчислення, на побудову, на доведення і на дослідження.
У задачі на обчислення вимагається знайти число за певними числами і залежностями між ними, які дано в умові. Задачі на обчислення діляться на текстові і приклади.
У задачах на побудову поставлено вимогу побудувати яку-небудь геометричну фігуру, що задовольняє умов у задачі.
Задача, в якій вимагається довести сформульоване в ній твердження, називається задачею на доведення.
Задачі, в яких треба щось дослідити, називатимемо задачами на дослідження.4
Залежно від кількості розв’язків задачі на обчислення і побудову поділяють на визначені і невизначені.
l 3. Загальні методи навчання розв'язування задач.
В математиці під методом розв’язання задач треба розуміти сукупність прийомів розумової діяльності або логічних математичних дій та операцій за допомогою яких розв’язується великий клас задач. Поняття ж «спосіб» розв’язування задач і- вужче поняття. Це сукупність прийомів розумової діяльності або логічних і математичних дій та операцій, які використовуються у разу розв’язування окремої задачі або невеликої сукупності задач певного виду.
Методи розв’язування задач:
- синтетичний
- аналітичний
- аналітико-синтетичний
- від супротивного
- математичної індукції
- метод рівнянь
- метод геометричних перетворень
- алгебраїчний метод
- векторний метод
- метод інтегралів
Синтетичний метод - міркують від умови до шуканого, тобто виводять наслідки з того, що дано.
Аналітичний метод передбачає застосування тотожних перетворень і співвідношень, отриманих на підставі відомих геометричних фактів.
Аналітико-синтетичний – цей метод полягає в тому,що пошук доведення починають аналітичним методом, але міркування не доводять до кінці,а спиняючись на певному кроці,починають міркувати у зворотному напрямку ,тобто з розгортання умови. Отже,далі доведення виконують синтетичним методом.
від супротивного - його логічною основою є закон виключення третього: з двох супротивних тверджень одне завжди правильне, друге – неправильне,а третього бути не може.
Математичної індукції - це метод,логічною основою якого є принцип математичної індукції , взятий в шкільному курсі за аксіому.
