26.Особливостi органiзацiї позакласної та позашкільної роботи з математики.

До форм позакласної роботи належать: 1) позакласна робота в школі; 2) поза­шкільна робота в дитячих будинках творчості, літніх таборах відпо­чинку тощо; 3) робота заочних математичних шкіл різних рівнів.

У межах кожної з цих форм, у свою чергу, існують різні форми позакласної роботи: математичний гурток, тиждень або місячник ма­тематики, математичні вечори, математичні ранки для учнів (1-6 кла­си), клуби веселих і кмітливих математиків, шкільні олімпіади, математична преса (класна і шкільна математичні газети, бюлетені, стенди тощо), математичні екскурсії, шкільні наукові конференції, позакласне читання науково-популярної літератури, підготовка учня­ми доповідей, рефератів, творів з математики, виготовлення матема­тичних моделей тощо. Останнім часом у київських школах виникла нова форма позакласної роботи - громадський огляд знань. Він полягає в тому, що наприкінці півріччя або року учні готуються до огляду вивченого матеріалу курсу і де­монструють свої знання і вміння на зборах громадськості - учнів школи, батьків, представників дирекції школи і громадських органі­зацій.

Названі форми позакласної роботи часто перетинаються, і тому їх складно чітко розмежувати.

Найпоширенішою формою позакласної роботи є математичні гурт­ки, в діяльності яких розрізняють два напрями. Перший - форму­вання та розвиток початкової цікавості до математики і розвиток ма­тематичного мислення. Другий - поглиблення та розширення знань з математики і розвиток мислення. Перший напрям є провідним для гуртків учнів 5 - 7 класів, другий - для гуртків учнів 8-11 класів, хоча елементи обох напрямів наявні в кожному з них.

Залучення учнів до гурткової роботи найкраще здійснювати на уроках, запропонувавши їм цікаву задачу або фрагмент з історії роз­витку математики і запросивши продовжити розгляд цієї теми на за­сіданнях гуртка.

Діяльність гуртка буде ефективнішою, якщо він об'єднує відносно стабільний склад учнів і працює за складеним заздалегідь планом. План має передбачати не тільки доповіді вчителя і розв'язування цікавих за­дач, а й повідомлення самих гуртківців, випуск стінних газет, участь в організації та проведенні вечорів, тижнів або місячників математики, засідань клубу веселих і кмітливих математиків, олімпіад тощо.

Заняття в гуртках (особливо учнів 5 - 7 класів) мають захоплюва­ти їх, бути якомога жвавішими, з елементами гри, змагань. Окремі задачі та запитання бажано добирати так, щоб труднощі, які виника­ють у процесі їх розв'язування, спонукали учнів до розгляду певних питань теорії та нових способів діяльності, які дещо розширюють і поглиблюють програму.

Водночас у роботі гуртків і клубів веселих і кмітливих математи­ків доцільно використовувати ребуси, математичні фокуси і загадки, турніри й естафети, інсценізації, вікторини, математичні софізми, ці­каві факти з історії розвитку математики і біографій видатних мате­матиків тощо.

Математичні вечори проводять зазвичай один раз на півріччя або на рік з учнями паралельних класів, наприклад паралельних 5 - 6, 8 - 9 чи 10-11 класів. Вечори доцільно присвячувати підведенню підсумків олімпіад, тижнів або місячників математики; окремим видат­ним математикам; історії розвитку математики; ролі математики в на­уково-технічному прогресі; ролі ЕОМ у сучасному суспільстві; ок­ремим темам математики та іншим питанням на розсуд учителя.

До проведення математичного вечора потрібно заздалегідь ретель­но готуватися: розробити його сценарій, запропонувати деяким учням знайти матеріал за рекомендованою літературою, добрати і перевірити фрагменти їхніх виступів, підготувати цікаво оформлене оголошення, наочний матеріал тощо. Учні мають виявляти максимум ініціативи в підготовці та проведенні вечора.

До підготовки і проведення шкільних олімпіад мають докладати зусилля всі вчителі математики, які працюють у школі. Завдання, що забезпечують підготовку учнів, доцільно висвітлювати в шкільних і класних математичних газетах або спеціальних бюлетенях. Основна підготовча робота припадає на учасників математичних гуртків. У районних, обласних і всеукраїнських олімпіадах беруть участь пе­реможці шкільних олімпіад та олімпіад відповідного нижчого рангу. Досвід показує, що до обласних, всеукраїнських і міжнародних олім­піад потрібно спеціально готувати учнів, об'єднавши переможців шкіль­них олімпіад і олімпіад вищого рівня. Таку роботу в місті або районі мають проводити досвідчені вчителі.