- •Предмет методики викладання математики (зміст, цiлi, задачі).
- •Проблеми методики математики.
- •Можливості шкільного курсу математики щодо формування наукового світогляду.
- •4.Шляхи формування основ наукового світогляду учнів на уроках математики.
- •5.Аналіз шкільних програм з математики. Внутрiпредметнi та мiжпредметнiзв'язки.
- •6.Принципи дидактики у навчанні математики.
- •7.Hayкoвi методи навчання математики.
- •8. Дидактичні методи навчання математики.
- •9. Математичні поняття.
- •10. Математичні речення.
- •11. Математичні доведення.
- •12. Роль задач в навчання математики.
- •14.Специфiка уроку математики. Вимоги до уроку.
- •15. Cтpyктypa уроку математики. Його типи.
- •16. Аналiз уроку з математики.
- •17. Пiдготовка вчителя доуроку математики.
- •18. Особливостi навчання математики учнів спту.
- •19. Пiдручники з математики та роботи з ними.
- •20. Дидактичнi матеріали з математики та довідкова математична література.
- •21. Наочнi посібники та тзн.
- •22.Комп'ютер як засіб навчання математики.
- •23.Обладнання та органiзацiя роботи кабінету математики.
- •24.Особливостi викладання математики в школах та класах з поглибленимвивченням математики.
- •25.Методичнi особливостi проведення факультативних занять з математики.
- •26.Особливостi органiзацiї позакласної та позашкільної роботи з математики.
- •27.Змiст логiко-дидактичного аналiзу навчального матерiалу шкільного курсу математики.
- •28. Реалiзацiя iндивiдуального пiдходу в навчання математики.
- •29.Реалiзацiя диференцiйованого пiдходу в навчання математики. Типидиференцiацiї.
- •30. Методика вивчення цiлих чисел. Дiї над цiлими числами.
- •31.Методика вивчення дробових чисел. Дії над дробовими числами.
- •32. Методика вивчення дiйсних чисел.
- •33. Вивчення математичних виразiв.
- •34. Навчання тотожних перетворень. Цикли вправ.
- •35.Вивченнявеличин в кypci математики 5-11 кл.
- •36.Основнi етапи вивчення рiвнянь та нерiвностей. Вивчення основних класiврiвнянь та нерiвностей.
- •37.Способи розв'язування рiвнянь на рiзних етапах навчання.
- •38.Пропедевтика формування yмiнь розв'язувати текстові задачi алгебраїчнимметодом.39.Методика навчання розв'язування текстових задач алгебраїчнимспособом врізних класах.
- •40.Методика навчання розв'язування iррацiональних рiвнянь та нерiвностей.
- •41.Вивчення систем рiвнянь в шкiльному кypci математики.
- •42. Методика вивчення наближених обчислень.
- •43.Методика навчання розв'язування показникових та логарифмових рiвнянь та нерівностей.
- •44. Методика навчання розв’язування тригонометричних рівнянь і нерівностей.
- •45. Введення поняття функції. Різні трактовки поняття функції.
- •46.Методика вивченнялiнiйної функцiї. Пряма та обернена пропорцiйнiсть.
- •47. Методика вивчення квадратичноїфункції.
- •48.Ознайомлення учннів з можливостями проведення обчислень звикористанням еом.
- •49.Методика вивчення показникової функції.
- •50. Методика вивчення логарифмічної функції.
- •51.Методика вивчення числових послідовностей та прогресiй в шkm.
- •52. Методика вивчення тригонометричних функцiй.
- •55.Методика вивчення степеневої функцii.
- •56.Методика введення поняття похiдної.
- •57.Методика введення понять первiсна та iнтеграл.
- •58.Використання похiдноi до дослiдження властивостей функцiї.
25.Методичнi особливостi проведення факультативних занять з математики.
Математичні факультативи
Факультативні заняття – форма навчальної роботи, призначення якої полягає в розвитку здібностей і інтересів учнів у поєднанні з загальноосвітньою підготовкою з обраного предмету і на її основі.
Деякі педагоги не вважають факультативи формою позакласної роботи, оскільки це одна з форм диференційованого навчання математики. Факультативи допомагають розв’язувати завдання удосконалення змісту і методів навчання.
Основна мета факультативних занять з математики полягає в тому, щоб враховуючи нахили і здібності учнів, розширити і поглибити вивчення програмного матеріалу, ознайомити учнів з деякими загальними математичними ідеями і методами, показати найважливіші методи застосування математики на практиці. Факультативні заняття сприяють професійній орієнтації учнів у галузі математики та її застосувань, полегшуючи тим самим вибір спеціальності і подальше удосконалення в ній.
Різниця в діяльності факультативних груп і математичних класів пов’язана з тим, що факультативи не вимагають перебудови системи навчання математики. Вони працюють на базі загального курсу математики.
Факультативні заняття проводяться 1-2 рази щотижня. В групи для цих занять об'єднують учнів паралельних класів. Заняття проводяться згідно з програмами і навчальними посібниками, запропонованими Міністерством освіти і науки України або програмами, складеним вчителем, які пройшли відповідне затвердження.
Проведення факультативів вимагає високого рівня професійної підготовки вчителя. В ряді випадків для проведення факультативних занять запрошуються викладачі вищих та середніх спеціальних навчальних закладів.
Методичні рекомендації до створення програми факультативного курсу:
Факультативні заняття необхідно зіставляти з основним курсом математики. Для досягненням такого зв’язку рекомендуємо використати різні методичні прийоми: систематизація, коли відповідна тема факультативу вивчається лише після того, як в основному курсі накопичений широкий матеріал, що безпосередньо її стосується; послідовне розгортання теорії, коли в основному курсі є початковий етап її побудови, недоведений до узагальнюючих результатів; розгорнутий опис застосувань певного методу, якщо в основному курсі про них тільки згадується.
Найважливішою особливістю факультативних занять з математики є їх спрямованість в бік застосувань на практиці. Отже, плануючи факультативний курс, обирати задачі практичного спрямування.
Методи навчання на факультативних заняттях:
При виборі методів і прийомів навчання на факультативних заняттях необхідно врахувати зміст факультативного курсу, рівень розвитку і підготовленості учнів, їх інтерес до тих чи інших розділів програми. Одна з найголовніших вимог до методів полягає в активізації мислення учнів, розвитку самостійності в різних формах її прояву.
На факультативах можна використовувати різні форми і методи проведення занять: лекції, практичні роботи, обговорення завдань з додаткової літератури, доповіді учнів, складання рефератів, екскурсії. Коротко зупинимося на деяких з них.
Частину матеріалу можна викласти лекційно, особливо при його синтезі і узагальненні. Мета вчителя – показати, як здійснювати подібну організацію матеріалу: деякі подробиці доведень можна опустити, із означень навести тільки найголовніші, але конкретні методи розв'язування задач викласти в такому вигляді, щоб можна було чітко простежити хід розв'язання. Такі лекції корисно проводити з матеріалу, в якому приділяється велика увага відпрацюванню навичок.
Під час проведення лекції можливі бесіди з учнями, постановка задач, обговорення питань, які виникають у процесі розповіді.
Корисна форма роботи – підготовка учнями рефератів. Виконання таких завдань важливо перш за все у відношенні розвитку навичок самоосвіти, задоволення індивідуальних інтересів учнів. Одночасно індивідуальне завдання повинно мати цінність для всіх учасників факультативної групи. Слід прагнути до того, що підготовлені доповіді заслуховувалися і обговорювалися. До підготовки доповіді можна залучати декількох учнів, які завчасно її вивчили. Вони можуть виконувати роль асистента або опонента доповідача.
Факультативні заняття повинні бути цікавими, захоплюючими для школярів. Добре відомо, що цікавий виклад допомагає розкрити зміст складних наукових понять і проблем. Цікавість допоможе школярам освоїти факультативний курс, ідеї і методи математичної науки, які містяться в ньому, логіку і прийоми творчої діяльності. У цьому відношенні мета вчителя – домогтися розуміння учнями того, що вони підготовлені до роботи над складними проблемами, однак для цього необхідні зацікавленість предметом, працьовитість, оволодіння навичками організації своєї роботи.
