- •Предмет методики викладання математики (зміст, цiлi, задачі).
- •Проблеми методики математики.
- •Можливості шкільного курсу математики щодо формування наукового світогляду.
- •4.Шляхи формування основ наукового світогляду учнів на уроках математики.
- •5.Аналіз шкільних програм з математики. Внутрiпредметнi та мiжпредметнiзв'язки.
- •6.Принципи дидактики у навчанні математики.
- •7.Hayкoвi методи навчання математики.
- •8. Дидактичні методи навчання математики.
- •9. Математичні поняття.
- •10. Математичні речення.
- •11. Математичні доведення.
- •12. Роль задач в навчання математики.
- •14.Специфiка уроку математики. Вимоги до уроку.
- •15. Cтpyктypa уроку математики. Його типи.
- •16. Аналiз уроку з математики.
- •17. Пiдготовка вчителя доуроку математики.
- •18. Особливостi навчання математики учнів спту.
- •19. Пiдручники з математики та роботи з ними.
- •20. Дидактичнi матеріали з математики та довідкова математична література.
- •21. Наочнi посібники та тзн.
- •22.Комп'ютер як засіб навчання математики.
- •23.Обладнання та органiзацiя роботи кабінету математики.
- •24.Особливостi викладання математики в школах та класах з поглибленимвивченням математики.
- •25.Методичнi особливостi проведення факультативних занять з математики.
- •26.Особливостi органiзацiї позакласної та позашкільної роботи з математики.
- •27.Змiст логiко-дидактичного аналiзу навчального матерiалу шкільного курсу математики.
- •28. Реалiзацiя iндивiдуального пiдходу в навчання математики.
- •29.Реалiзацiя диференцiйованого пiдходу в навчання математики. Типидиференцiацiї.
- •30. Методика вивчення цiлих чисел. Дiї над цiлими числами.
- •31.Методика вивчення дробових чисел. Дії над дробовими числами.
- •32. Методика вивчення дiйсних чисел.
- •33. Вивчення математичних виразiв.
- •34. Навчання тотожних перетворень. Цикли вправ.
- •35.Вивченнявеличин в кypci математики 5-11 кл.
- •36.Основнi етапи вивчення рiвнянь та нерiвностей. Вивчення основних класiврiвнянь та нерiвностей.
- •37.Способи розв'язування рiвнянь на рiзних етапах навчання.
- •38.Пропедевтика формування yмiнь розв'язувати текстові задачi алгебраїчнимметодом.39.Методика навчання розв'язування текстових задач алгебраїчнимспособом врізних класах.
- •40.Методика навчання розв'язування iррацiональних рiвнянь та нерiвностей.
- •41.Вивчення систем рiвнянь в шкiльному кypci математики.
- •42. Методика вивчення наближених обчислень.
- •43.Методика навчання розв'язування показникових та логарифмових рiвнянь та нерівностей.
- •44. Методика навчання розв’язування тригонометричних рівнянь і нерівностей.
- •45. Введення поняття функції. Різні трактовки поняття функції.
- •46.Методика вивченнялiнiйної функцiї. Пряма та обернена пропорцiйнiсть.
- •47. Методика вивчення квадратичноїфункції.
- •48.Ознайомлення учннів з можливостями проведення обчислень звикористанням еом.
- •49.Методика вивчення показникової функції.
- •50. Методика вивчення логарифмічної функції.
- •51.Методика вивчення числових послідовностей та прогресiй в шkm.
- •52. Методика вивчення тригонометричних функцiй.
- •55.Методика вивчення степеневої функцii.
- •56.Методика введення поняття похiдної.
- •57.Методика введення понять первiсна та iнтеграл.
- •58.Використання похiдноi до дослiдження властивостей функцiї.
47. Методика вивчення квадратичноїфункції.
Вивчення класу квадратичних функцій засноване на перетворенні до виду:
у
= a(x-b)
+с,
використанні
геометричних перетвореньдля побудови
графіка довільної квадратичної функції
з параболи стандартного вигляду -
графіка функції
.
Квадратична функція вводиться і
вивчається в тісному зв'язку з квадратичними
рівняннями і нерівностями.
Перша
функція цього класу .Вона не
монотонна на області визначення. Якщо
учням запропонувати знайти область
значення функції на
,
то в більшості випадків вони записують
.
Усунення помилки - побудова графіка.
Характер зміни значень функції нерівномірний, що можна показати при побудові графіків:
а)
у великому масштабі на
,
б)
в дрібному масштабі на
.
Важливо відзначити властивість параболи
- симетричність відносно осі ординат.
Застосування функції
-
введення ірраціонального числа - графічне
рішення рівняння
.
Клас
квадратичних функцій починаться з
вивчення функції
і
з'ясування сенсу коефіцієнта а
(геометричного). Потім вводяться функції
виду
і
з'ясовується зміст другого коефіцієнта
(наприклад, як перенесення по осі у).
Наприклад:
заданий графік функції
.
Побудувати на цьому малюнку графік
функції
.
Досить
порівняти значення цих функцій при
одних і тих же значеннях аргумента.
Надалі цю властивість можна узагальнити:
щоб побудувати графік функції
за
відомим графіком функції
,
можна провести паралельне перенесення
другого графіка на
одиниць
вздовж осі ординат. Отже, перший коефіцієнт
при
впливає
на напрям гілок, вільний член - означає
паралельний перенос, з'ясування значення
коефіцієнта при х утруднено, тому
використовують обхідний маневр:
розглядають:
.
При вивченні функцій можна використовувати системи завдань, що мають мету ; дати уявлення про ті чи інші риси даної функції або цілого числа без вказівки точного значення величин, пов'язаних з даним питанням.
Мета - пропедевтика систематичної роботи над наближеними обчисленнями, формування повноцінних уявлень про додатки математики.
Корисно розглянути поняття частково – кускових функцій, тобто функцій, заданих різними формулами на різних проміжках області визначення. У багатьох випадках саме кускові функції є математичними моделями реальних ситуацій. Використання таких функцій сприяє подоланню звичайних помилок учнів, які ототожнюють функцію тільки з її аналітичним завданням у вигляді деякої формули. Використання кускових функцій готує учнів до засвоєння поняття безперервності. Їх використання дає можливість вчителю зробити систему вправ більш різноманітною та творчю. Важливий і виховний момент - виховання вміння прийняти рішення, залежне від правильного орієнтування в умовах; це й своєрідна естетика - оцінка краси графіків кускових функцій, запропонованих різнимиучнями
48.Ознайомлення учннів з можливостями проведення обчислень звикористанням еом.
Сфера застосування й роль обчислювальних машин зростання ефективності діяльності людини мають бути розкрито учням насамперед у процесі практичного використання ЕОМ на вирішення різноманітних завдань у низці навчальних предметів. У цьому необхідно, щоб сукупність завдань охоплювала всі основні області застосування ЕОМ. Шкільний комп'ютер можна використовувати учнями для обчислювальної роботи у курсах математики, фізики, хімії, аналізу даних навчального експерименту, і пошуку закономірностей під час проведення лабораторних робіт, дослідженні функцій з алгебри, побудові і аналізі математичних моделей.
Курс математики - наукова база вивчення інформатики. Поняття алгоритму слід формувати як з прикладу алгоритмів курсу математики, а й у прикладі алгоритмів з деяких інших сфер діяльності. Необхідно дати ясні уявлення учневі про можливість автоматизації діяльності з урахуванням алгоритму. Тим самим буде зрозуміла роль техніки у вирішенні виникаючих перед людиною практичних завдань.
Формування навичок роботи з комп'ютером, освоєння прикладного програмного забезпечення у курсі інформатики дозволить реалізувати найважливіше завдання впровадження ЕОМ до школи.
Можливості сучасних комп'ютерів.
1. Швидкість і надійність обробки інформації будь-якого виду.
2. Уявлення інформації у графічній формі.
3. Зберігання і швидка видача великих обсягів інформації.
Можливість застосування мікро ЕОМ під час уроків залежить від програмного забезпечення машин. Всі використовувані під час занять програми можна умовно розділити на навчальні і не навчальні. Навчальні програми створюються у тому, щоб замінити вчителя у деяких видах своєї діяльності (при поясненні нового матеріалу, закріпленні пройденого, перевірки знань тощо.). Мета навчальної програми - допомогти учневі у його пізнавальної діяльності в роботі на уроці. Використання навчальної програми здійснюється за участі й під керівництвом вчителя. З допомогою навчальної програми можна виконати різноманітні обчислювальні операції, аналізувати функції, будувати і досліджувати математичні моделі різних процесів і явищ, використовувати графіку машини підвищення наочності досліджуваного матеріалу.
З якого віку можна навчати дітей із допомогою комп'ютера ? За позитивного рішення цього запитання варто враховувати низку чинників, причому як психологічних. Має велике значення і кількість комп'ютерів, і зростання їх дидактичних можливостей. Якщо абстрагуватися від надання цього, то навряд можна говорити про якісь протипоказання до застосування комп'ютерів навіть у молодших класах. І теоретичні докази, і експериментальні дані показують, що заодно можна отримати значний освітній ефект. Певне, ще нашому столітті комп'ютером користуватимуться навіть першокласники. Дослідницька робота у цьому напрямі дуже перспективна.
Важливий напрямок використання ЕОМ як засобу навчання моделювання досліджуваних у об'єктів і явищ . Сучасні ЕОМ представляють широку змогу моделювання різних явищ і процесів. Головна особливість електронної обчислювальної техніки - передусім можливість кінцевої реалізації модельної інформації лише на рівні точних обчислень. Точність забезпечується математичною досконалістю способів програмування і виділення величезної пам'яті ЕОМ, універсальність - здатністю великих обчислювальних машин ставати за відповідного програмування будь-якої динамічної системи.
Процес ЕОМ має просто заміняти і підміняти собою класну дошку, плакат, кіно - і діапроектор, являти собою натуральний експеримент. Така заміна доцільна тільки тоді , коли використання ЕОМ дасть вагомий додатковий ефект проти використанням інших засобів навчання. У цьому ЕОМ й інші засоби повинні взаємно доповнювати одне одного.
