22.Комп'ютер як засіб навчання математики.

Комп’ютерне забезпечення уроків математики в початковій школі потребує належного прикладного програмного забезпечення (ППЗ). Вибір програм та розробка дидактичних комп’ютерних засобів здійснюється вчителем на основі наступних принципів:

1.Доступність. В цьому принципі сконцентровані такі ідеї, як відбір ППЗ, що вже є у наявності (програми, які вже знаходяться на комп’ютері), а також відбір програм, з якими ознайомлений вчитель і вміє з ними працювати.

2.Простота. Тут мається на увазі можливість учнів працювати з деякими програмами (наприклад, іграми, найпростішими редакторами та спеціально-розробленими для дітей 6-10 років програмами).

3.Надійність. програми, які використовує вчитель мають бути ліцензовані, щоб не принести випадкової шкоди психічному чи фізичному здоров’ю дітей, які з ними працюють.

4.Ще одним принципом підбору програм є їх практична багатофункціональність, тобто можливість вчителя зробити у цій програмі якомога більше корисної інформації для дітей: підібрати або створити малюнки, схеми, таблиці, іншу наочність, роздрукувати її, використовувати як наочний посібник саму програму або її продукти і т.і.

Найважливіше у роботі класовода на уроках математики – активізувати пізнавальну діяльність учнів. Засобів для цього в нього чимало. Це й дидактичні ігри, і проблемні ситуації, і цікаві задачі. Але спинимося на наочних посібниках, (які, на наш погляд, варто застосовувати на різних етапах навчання і з різною метою (для перевірки вивченого, закріплення, повторення, вдосконалення знань). Посібники дають змогу урізноманітнити навчальний процес, зробити його більш плідним, цікавим, захоплюючим, ефективно організувати як колективну, так і індивідуальну роботу.

Для створення наочних посібників вчитель може з успіхом використовувати ППЗ або вишукувати їх з допомогою новітніх інформаційних технологій, наприклад, підключати до своєї роботи Всесвітню глобальну мережу Інтернет.

23.Обладнання та органiзацiя роботи кабінету математики.

Обладнання кабінету. Математичний кабінет-це навчальний підрозділ школи,оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристосуваннями, в якому проводять уроки, позакласні і факультативні заняття з математики. Деякі кабінети можуть бути суміщеними, тобто в них можуть проводитись уроки не лише з математики, а й з основ інформатики і обчислювальної техніки чи креслення. В кожному математичному кабінеті повинні бути столи для учнів і учителя, шафи для наочних посібників, приладів і таблиць, проекційна апаратура, велика класна дошка. Є класні дошки, частково закриті прозорою пластмасою, на якій можна писати крейдою. Між цією пластмасовою пластиною і дошкою можна вставляти, наприклад, координатну сітку, сантиметровий папір, логарифмічний папір, незакінчені рисунки, незаповнені таблиці і пропонувати учням креслити графіки, будувати фігури, закінчувати рисунки, заповнювати таблиці.

Крім цього, в математичному кабінеті повинні бути: І) необхідні наочні посібники, дидактичні матеріали, набори діафільмів для математичних диктантів; 2) комплекти мікрокалькуляторів, якщо можливо — комп'ютери; 3) креслярські інструменти і вимірювальні прилади; 4) роздавальний матеріал для практичних робіт, передбачених програмами; 5) портрети видатних математиків; 6) зразки стінних математичних газет, журналів і різні матеріали для математичних вечорів; 7) тексти математичних олімпіад і екзаменаційних робіт з математики; 8) зразки розв'язання задач; 9) найпростіші інструменти для виготовлення і ремонту наочних посібників 10) невелика бібліотечка, в якій були б шкільні підручники і навчальні посібники, картотека.

Керівництво роботою кабінету. Роботу математичного кабінету очолює завідуючий, якого призначає директор школи. До обов'язків завідуючого входить:систематичне поповнення та удосконалення обладнання кабінету;забезпечення в кабінеті нормальних умов роботи; дотримання техніки безпеки, правил санітарії та гігієни; пропаганда передового досвіду учителів математики; організація активу учнів; ведення інвентарної книги.

Роботу кабінету треба планувати. Завідуючий повинен скласти перспективний і річний план роботи кабінету, в якому передбачити» проведення заходів, спрямованих на удосконалення навчально-виховної роботи учителів, що працюють в ньому кабінеті, поліпшення якості знань учнів з математики, проведення факультативних і позакласних занять, забезпечення міжпредметних зв'язків, самостійну роботу учнів, комплексне використання наявного в кабінеті обладнання, поповнення кабінету необхідною літературою, дидактичними матеріалами, наочними посібниками, організацію конкурсів і виставок учнівських робіт з математики, самоосвіту вчителів, методичну роботу тощо. Ці плани слід обговорити на засіданнях методичного об'єднання учителів математики і дати на затвердження директору школи.

Кабінетна система навчання для учнів молодших і середніх класів не рекомендується.