- •Предмет методики викладання математики (зміст, цiлi, задачі).
- •Проблеми методики математики.
- •Можливості шкільного курсу математики щодо формування наукового світогляду.
- •4.Шляхи формування основ наукового світогляду учнів на уроках математики.
- •5.Аналіз шкільних програм з математики. Внутрiпредметнi та мiжпредметнiзв'язки.
- •6.Принципи дидактики у навчанні математики.
- •7.Hayкoвi методи навчання математики.
- •8. Дидактичні методи навчання математики.
- •9. Математичні поняття.
- •10. Математичні речення.
- •11. Математичні доведення.
- •12. Роль задач в навчання математики.
- •14.Специфiка уроку математики. Вимоги до уроку.
- •15. Cтpyктypa уроку математики. Його типи.
- •16. Аналiз уроку з математики.
- •17. Пiдготовка вчителя доуроку математики.
- •18. Особливостi навчання математики учнів спту.
- •19. Пiдручники з математики та роботи з ними.
- •20. Дидактичнi матеріали з математики та довідкова математична література.
- •21. Наочнi посібники та тзн.
- •22.Комп'ютер як засіб навчання математики.
- •23.Обладнання та органiзацiя роботи кабінету математики.
- •24.Особливостi викладання математики в школах та класах з поглибленимвивченням математики.
- •25.Методичнi особливостi проведення факультативних занять з математики.
- •26.Особливостi органiзацiї позакласної та позашкільної роботи з математики.
- •27.Змiст логiко-дидактичного аналiзу навчального матерiалу шкільного курсу математики.
- •28. Реалiзацiя iндивiдуального пiдходу в навчання математики.
- •29.Реалiзацiя диференцiйованого пiдходу в навчання математики. Типидиференцiацiї.
- •30. Методика вивчення цiлих чисел. Дiї над цiлими числами.
- •31.Методика вивчення дробових чисел. Дії над дробовими числами.
- •32. Методика вивчення дiйсних чисел.
- •33. Вивчення математичних виразiв.
- •34. Навчання тотожних перетворень. Цикли вправ.
- •35.Вивченнявеличин в кypci математики 5-11 кл.
- •36.Основнi етапи вивчення рiвнянь та нерiвностей. Вивчення основних класiврiвнянь та нерiвностей.
- •37.Способи розв'язування рiвнянь на рiзних етапах навчання.
- •38.Пропедевтика формування yмiнь розв'язувати текстові задачi алгебраїчнимметодом.39.Методика навчання розв'язування текстових задач алгебраїчнимспособом врізних класах.
- •40.Методика навчання розв'язування iррацiональних рiвнянь та нерiвностей.
- •41.Вивчення систем рiвнянь в шкiльному кypci математики.
- •42. Методика вивчення наближених обчислень.
- •43.Методика навчання розв'язування показникових та логарифмових рiвнянь та нерівностей.
- •44. Методика навчання розв’язування тригонометричних рівнянь і нерівностей.
- •45. Введення поняття функції. Різні трактовки поняття функції.
- •46.Методика вивченнялiнiйної функцiї. Пряма та обернена пропорцiйнiсть.
- •47. Методика вивчення квадратичноїфункції.
- •48.Ознайомлення учннів з можливостями проведення обчислень звикористанням еом.
- •49.Методика вивчення показникової функції.
- •50. Методика вивчення логарифмічної функції.
- •51.Методика вивчення числових послідовностей та прогресiй в шkm.
- •52. Методика вивчення тригонометричних функцiй.
- •55.Методика вивчення степеневої функцii.
- •56.Методика введення поняття похiдної.
- •57.Методика введення понять первiсна та iнтеграл.
- •58.Використання похiдноi до дослiдження властивостей функцiї.
22.Комп'ютер як засіб навчання математики.
Комп’ютерне забезпечення уроків математики в початковій школі потребує належного прикладного програмного забезпечення (ППЗ). Вибір програм та розробка дидактичних комп’ютерних засобів здійснюється вчителем на основі наступних принципів:
1.Доступність. В цьому принципі сконцентровані такі ідеї, як відбір ППЗ, що вже є у наявності (програми, які вже знаходяться на комп’ютері), а також відбір програм, з якими ознайомлений вчитель і вміє з ними працювати.
2.Простота. Тут мається на увазі можливість учнів працювати з деякими програмами (наприклад, іграми, найпростішими редакторами та спеціально-розробленими для дітей 6-10 років програмами).
3.Надійність. програми, які використовує вчитель мають бути ліцензовані, щоб не принести випадкової шкоди психічному чи фізичному здоров’ю дітей, які з ними працюють.
4.Ще одним принципом підбору програм є їх практична багатофункціональність, тобто можливість вчителя зробити у цій програмі якомога більше корисної інформації для дітей: підібрати або створити малюнки, схеми, таблиці, іншу наочність, роздрукувати її, використовувати як наочний посібник саму програму або її продукти і т.і.
Найважливіше у роботі класовода на уроках математики – активізувати пізнавальну діяльність учнів. Засобів для цього в нього чимало. Це й дидактичні ігри, і проблемні ситуації, і цікаві задачі. Але спинимося на наочних посібниках, (які, на наш погляд, варто застосовувати на різних етапах навчання і з різною метою (для перевірки вивченого, закріплення, повторення, вдосконалення знань). Посібники дають змогу урізноманітнити навчальний процес, зробити його більш плідним, цікавим, захоплюючим, ефективно організувати як колективну, так і індивідуальну роботу.
Для створення наочних посібників вчитель може з успіхом використовувати ППЗ або вишукувати їх з допомогою новітніх інформаційних технологій, наприклад, підключати до своєї роботи Всесвітню глобальну мережу Інтернет.
23.Обладнання та органiзацiя роботи кабінету математики.
Обладнання кабінету. Математичний кабінет-це навчальний підрозділ школи,оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристосуваннями, в якому проводять уроки, позакласні і факультативні заняття з математики. Деякі кабінети можуть бути суміщеними, тобто в них можуть проводитись уроки не лише з математики, а й з основ інформатики і обчислювальної техніки чи креслення. В кожному математичному кабінеті повинні бути столи для учнів і учителя, шафи для наочних посібників, приладів і таблиць, проекційна апаратура, велика класна дошка. Є класні дошки, частково закриті прозорою пластмасою, на якій можна писати крейдою. Між цією пластмасовою пластиною і дошкою можна вставляти, наприклад, координатну сітку, сантиметровий папір, логарифмічний папір, незакінчені рисунки, незаповнені таблиці і пропонувати учням креслити графіки, будувати фігури, закінчувати рисунки, заповнювати таблиці.
Крім цього, в математичному кабінеті повинні бути: І) необхідні наочні посібники, дидактичні матеріали, набори діафільмів для математичних диктантів; 2) комплекти мікрокалькуляторів, якщо можливо — комп'ютери; 3) креслярські інструменти і вимірювальні прилади; 4) роздавальний матеріал для практичних робіт, передбачених програмами; 5) портрети видатних математиків; 6) зразки стінних математичних газет, журналів і різні матеріали для математичних вечорів; 7) тексти математичних олімпіад і екзаменаційних робіт з математики; 8) зразки розв'язання задач; 9) найпростіші інструменти для виготовлення і ремонту наочних посібників 10) невелика бібліотечка, в якій були б шкільні підручники і навчальні посібники, картотека.
Керівництво роботою кабінету. Роботу математичного кабінету очолює завідуючий, якого призначає директор школи. До обов'язків завідуючого входить:систематичне поповнення та удосконалення обладнання кабінету;забезпечення в кабінеті нормальних умов роботи; дотримання техніки безпеки, правил санітарії та гігієни; пропаганда передового досвіду учителів математики; організація активу учнів; ведення інвентарної книги.
Роботу кабінету треба планувати. Завідуючий повинен скласти перспективний і річний план роботи кабінету, в якому передбачити» проведення заходів, спрямованих на удосконалення навчально-виховної роботи учителів, що працюють в ньому кабінеті, поліпшення якості знань учнів з математики, проведення факультативних і позакласних занять, забезпечення міжпредметних зв'язків, самостійну роботу учнів, комплексне використання наявного в кабінеті обладнання, поповнення кабінету необхідною літературою, дидактичними матеріалами, наочними посібниками, організацію конкурсів і виставок учнівських робіт з математики, самоосвіту вчителів, методичну роботу тощо. Ці плани слід обговорити на засіданнях методичного об'єднання учителів математики і дати на затвердження директору школи.
Кабінетна система навчання для учнів молодших і середніх класів не рекомендується.
