- •Предмет методики викладання математики (зміст, цiлi, задачі).
- •Проблеми методики математики.
- •Можливості шкільного курсу математики щодо формування наукового світогляду.
- •4.Шляхи формування основ наукового світогляду учнів на уроках математики.
- •5.Аналіз шкільних програм з математики. Внутрiпредметнi та мiжпредметнiзв'язки.
- •6.Принципи дидактики у навчанні математики.
- •7.Hayкoвi методи навчання математики.
- •8. Дидактичні методи навчання математики.
- •9. Математичні поняття.
- •10. Математичні речення.
- •11. Математичні доведення.
- •12. Роль задач в навчання математики.
- •14.Специфiка уроку математики. Вимоги до уроку.
- •15. Cтpyктypa уроку математики. Його типи.
- •16. Аналiз уроку з математики.
- •17. Пiдготовка вчителя доуроку математики.
- •18. Особливостi навчання математики учнів спту.
- •19. Пiдручники з математики та роботи з ними.
- •20. Дидактичнi матеріали з математики та довідкова математична література.
- •21. Наочнi посібники та тзн.
- •22.Комп'ютер як засіб навчання математики.
- •23.Обладнання та органiзацiя роботи кабінету математики.
- •24.Особливостi викладання математики в школах та класах з поглибленимвивченням математики.
- •25.Методичнi особливостi проведення факультативних занять з математики.
- •26.Особливостi органiзацiї позакласної та позашкільної роботи з математики.
- •27.Змiст логiко-дидактичного аналiзу навчального матерiалу шкільного курсу математики.
- •28. Реалiзацiя iндивiдуального пiдходу в навчання математики.
- •29.Реалiзацiя диференцiйованого пiдходу в навчання математики. Типидиференцiацiї.
- •30. Методика вивчення цiлих чисел. Дiї над цiлими числами.
- •31.Методика вивчення дробових чисел. Дії над дробовими числами.
- •32. Методика вивчення дiйсних чисел.
- •33. Вивчення математичних виразiв.
- •34. Навчання тотожних перетворень. Цикли вправ.
- •35.Вивченнявеличин в кypci математики 5-11 кл.
- •36.Основнi етапи вивчення рiвнянь та нерiвностей. Вивчення основних класiврiвнянь та нерiвностей.
- •37.Способи розв'язування рiвнянь на рiзних етапах навчання.
- •38.Пропедевтика формування yмiнь розв'язувати текстові задачi алгебраїчнимметодом.39.Методика навчання розв'язування текстових задач алгебраїчнимспособом врізних класах.
- •40.Методика навчання розв'язування iррацiональних рiвнянь та нерiвностей.
- •41.Вивчення систем рiвнянь в шкiльному кypci математики.
- •42. Методика вивчення наближених обчислень.
- •43.Методика навчання розв'язування показникових та логарифмових рiвнянь та нерівностей.
- •44. Методика навчання розв’язування тригонометричних рівнянь і нерівностей.
- •45. Введення поняття функції. Різні трактовки поняття функції.
- •46.Методика вивченнялiнiйної функцiї. Пряма та обернена пропорцiйнiсть.
- •47. Методика вивчення квадратичноїфункції.
- •48.Ознайомлення учннів з можливостями проведення обчислень звикористанням еом.
- •49.Методика вивчення показникової функції.
- •50. Методика вивчення логарифмічної функції.
- •51.Методика вивчення числових послідовностей та прогресiй в шkm.
- •52. Методика вивчення тригонометричних функцiй.
- •55.Методика вивчення степеневої функцii.
- •56.Методика введення поняття похiдної.
- •57.Методика введення понять первiсна та iнтеграл.
- •58.Використання похiдноi до дослiдження властивостей функцiї.
Предмет методики викладання математики (зміст, цiлi, задачі).
Методика навчання математики (скорочено - методика математики) - це наука про математику як навчальний предмет і закономірності процесу навчання математики учнів різних вікових груп.
Завдання методики математики - відповісти на чотири основні запитання.
1. Навіщо навчати математики? (Мета навчання математики.)
2. Що треба вивчати? (Зміст навчання.)
3. Як треба навчати математики? (Методи, організаційні форми і засоби навчання математики.)
4. Як розвивати і виховувати учнів у процесі навчання математики?
За структурою методика математики як навчальна дисципліна складається з двох частин.
І. Загальна методика математики, яка розглядає загальні питання, що становлять теоретичні и організаційні основи процесу навчання математики.
ІІ. Спеціальна методика математики, предметом якої є методика вивчення окремих розділів і тем шкільного курсу математики.
Цілі навчання математики Головною метою є подальший всебічний розвиток дитини як цілісної особистості, її здібностей і обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору. Можна сформулювати основні цілі навчання математики в школі:
1) розумовий розвиток учнів - розвиток логічного мислення та інтуїції, просторових уявлень і уяви, пам'яті, алгоритмічної та інформаційної культури як особливого аспекту культури мислення; формування позитивних якостей особистості - розумової активності, пізнавальної самостійності, пізнавального інтересу, потреби в самоосвіті, здатності адаптуватися до умов, що змінюються, ініціативи, творчості;
2) забезпечення свідомого і міцного оволодіння системою математичних знань, навичок і умінь, потрібних у повсякденному житті і майбутній трудовій діяльності кожному членові сучасного суспільства, достатніх для вивчення інших дисциплін, продовження освіти в системі безперервної освіти; формування уявлень про ідеї, методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу, формування навичок математизації ситуацій під час досліджень різних явищ природи і суспільства;
3) формування наукового світогляду, загальнолюдських духовних цінностей; виховання національної самосвідомості, поваги до національної культури і традицій України; формування позитивних рис характеру (чесності и правдивості, наполегливості; волі, культури думки і поведінки, обґрунтованості суджень, відповідальності за доручену справу тощо); естетичне, екологічне, економічне, патріотичне, трудове виховання, професійна орієнтація на виховання здорового способу життя.
Змістом математичної освіти на сучасному етапі має бути традиційне інваріантне ядро, відібране багаторічним досвідом навчання математики у вітчизняній та зарубіжній школі, що становить основу математичної підготовки в усіх типах середніх навчальних закладів, є фундаментом для вивчення математики у вузах і продовження освіти. При цьому традиційне ядро слід доповнити елементарними знаннями, навичками и уміннями, пов'язаними з потребами інформатизації суспільства і широкого використання в науці и виробництві ідей і методів математичної статистики, теорії ймовірностей.
Сучасний шкільний курс математики групується навколо таких змістових ліній: числа і дії над ними; вирази і їх перетворення; рівняння і нерівності; функцій; геометричні фігури і їхні властивості; геометричні побудови; геометричні перетворення; координати і вектори на площині і в просторі; геометричні величини, їх вимірювання та обчислення; комбінаторика, елементи статистики і теорії ймовірностей.
