- •Лекція до теми № 1 «актуальні проблеми визначення цивільного права як галузі права. Цивільне законодавство»
- •1. Дуалізм приватного права. Співвідношення приватного та цивільного права.
- •2. Неоднорідність предмету та методу цивільного права. Проблема наявності публічно-правових елементів в цивільному праві.
- •3. Цивільне законодавство: колізія норм цк та гк.
- •4. Сучасна вітчизняна цивілістика: поняття, наукові центри, напрями, тенденції.
- •Лекція до теми № 2 «актуальні проблеми правосуб’єктності фізичних осіб як учасників цивільних правовідносин»
- •1. Теорії правосуб’єктності фізичної особи.
- •3. Актуальні питання дієздатності фізичної особи.
- •Лекція до теми № 3 «актуальні проблеми правосуб’єктності юридичних осіб як учасників цивільних правовідносин»
- •1. Теорії сутності юридичних осіб.
- •2. Проблеми законодавчого визначення ознак юридичної особи.
- •3. Актуальні питання правосуб’єктності юридичних осіб.
- •Лекція до теми № 4/1 «актуальні проблеми речових прав»
- •1. Актуальні питання визначення та класифікації речових прав.
- •2. Актуальні питання права власності.
- •Лекція до теми № 4/2 «актуальні проблеми речових прав»
- •1. Актуальні проблеми класифікації та визначення речових прав на чуже майно.
- •2. Актуальні проблеми окремих речових прав на чуже майно.
- •Лекція до теми № 5 «актуальні проблеми особистих немайнових прав»
- •1. Проблеми включення особистих немайнових прав до предмету цивільного права.
- •2. Проблеми множинності особистих немайнових прав.
- •3. Проблеми захисту особистих немайнових прав.
- •Лекція до теми № 6 «актуальні проблеми права інтелектуальної власності»
- •1. Природа права інтелектуальної власності
- •2. Класифікація правовідносин інтелектуальної власності.
- •3. Захист права інтелектуальної власності.
- •Лекція до теми № 7/1 «актуальні проблеми зобов’язального права»
- •1. Поняття, склад та класифікація зобов’язань.
- •2. Еволюція ідеї цивільно-правового договору.
- •3. Актуальні питання договірного права.
- •Лекція до теми № 7/2 «актуальні проблеми зобов’язального права»
- •1. Загальна характеристика регулятивних не договірних зобов’язань.
- •Лекція до теми № 8 «актуальні проблеми спадкового права»
- •1. Становлення інституту спадкування.
- •2. Проблемні питання спадкових правовідносин.
- •Лекція до теми № 9 «актуальні проблеми цивільно-правової відповідальності»
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності.
- •2. Склад цивільного правопорушення.
- •3. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •Лекція до теми № 10 «актуальні проблеми сімейного права»
- •1. Місце сімейного права в системі права. Співвідношення Сімейного кодексу та Цивільного Кодексу.
- •2. Новели сімейного законодавства.
Лекція до теми № 1 «актуальні проблеми визначення цивільного права як галузі права. Цивільне законодавство»
1. Дуалізм приватного права. Співвідношення приватного та цивільного права.
Ще з часів римського права існує проблема дуалізму права, тобто необхідності поділу права у об'єктивному смислі на публічне і приватне. Так, у Дигестах Юстініана знаходимо: «вивчення права розпадається на два положення - публічне та приватне (право). Публічне право, яке належить до положення Римської держави, приватне, що стосується користі окремих осіб; існує корисне в суспільному відношенні і корисне у приватному відношенні» 1 . Однак слід зазначити, що поділ права на приватне та публічне тільки за критерієм інтересу (матеріальний критерій) в сучасних умовах можливий, але навряд чи є універсальним. Так, коли на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення ЦК (ст. 82), коли йдеться про публічний договір (ст. 633 ЦК), договір приєднання (ст. 634 ЦК тощо, неможливо чітко визначити: чий інтерес має перевагу - приватний чи публічний. У зв'язку з цим доцільнішим було б визнати, що критерієм поділу, перш за все, є формальний критерій, а саме спосіб побудови і регулювання юридичних відносин, властивий системі приватного та системі публічного права. Свого часу на це звертало увагу багато вчених, включаючи і Б. Черепахіна, який вказував: приватноправове відношення побудовано на засадах координації суб'єктів приватного права, приватне право є системою децентралізованого регулювання життєвих відносин, а публічно-правове відношення побудовано на засадах субординації суб'єктів публічного права і є системою централізованого регулювання життєвих відносин2 . Така точка зору уявляється переконливою. Додамо, що вона відчутно підсилюється самою природою регульованих приватним правом відносин, оскільки останні, як це передбачено у ст. 1 ЦК, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Таким чином, публічне право - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що побудовані на засадах влади та підпорядкування їх учасників владним інституціям, і пов'язані з державними або суспільними інтересами. Основну сутність публічного права складає прийом юридичної централізації. Приватне право сукупність правових норм, які за допомогою диспозитивного методу забезпечують і регулюють відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні і майновій незалежності їх учасників. Історичною подією, що стала кроком на шляху до кодифікації торговельного права, вважається прийняття у Франції двох законодавчих актів, відомих під назвою «ордонанси» Кольбера (фінансового міністра короля Людовика XIV та їх головного ініціатора): Ордонанса про сухопутну торгівлю і Ордонанса про морську торгівлю (1673 p.). Їх значення для легалізації ідеї дуалізму приватного права було досить вагомим: з'явилось значною мірою уніфіковане правове регулювання торговельних операцій на території всієї країни. Пізніше ордонанси склали основу чинного Торговельного кодексу Франції (1807 p.). Поява теорії комерційного (господарського права) пов’язується з публікацією у 1910 р. першої частини визначної праці відомого німецького вченого-правника Ю. В. Гедемана «Die Fortschritte des Zivilrechts im XIX Jahrhundert» («Прогрес цивільного права у XIX столітті»), в якій автор обгрунтував закономірність виникнення господарського права в нових умовах господарювання, коли буржуазія отримала політичну владу і межа між приватними і публічними інтересами зникла 3 . Фундатор та натхненником української господарсько-правової концепції є академік НАН України Мамутов Валентин Карлович4 ). Його основною тезою є теза про те, що підприємницькі відносини не можуть бути ефективно врегульовані цивільним правом, тому необхідним є підхід що сполучає приватноправові й публічно-правові начала5 . Погодимося з Дронів Б.М., який зауважив, що однією з закономірностей сучасного розвитку права є наростання комплексного нормативного регулювання суспільних відносин. Змінюються соціальні принципи й пріоритети, трансформуються міжнародні стосунки з’являються все нові й нові сфери, що потребують нормативної регламентації. Все це вимагає адаптації системи права до нових потреб. Внаслідок цього відбувається взаємне проникнення регулятивних елементів приватного і публічного права, а також виникають нові утворення в системі права6 . Вважаємо, що при вирішенні проблеми дуалізму приватного права необхідно погодитися з С. С. Алексєєвим, який виокремлює профілюючі (фундаментальні) та комплексні галузі права.
