2. Проблемні питання спадкових правовідносин.

Не врегульовані питання: поза увагою залишилися аспекти спадкування майнових комплексів підприємств, прав на частку у статутному капіталі підприємницьких товариств (спадкується не право участі, а лише частка), зобов’язальних прав вимоги. Втім саме з цих об’єктів і складаються крупні капітали; Проблема визначення спадкової маси: - складається не лише з прав а й з обов’язків спадкодавця; - до спадкової маси включається лише майно, яке є в наявності на момент відкриття спадщини; - не входять до спадкової маси права та обов’язки, тісно пов’язані з особою спадкодавця; - спадкоємець не може набувати незаконно набуте майно (самовільне будівництво (переходить право власності на будівельні матеріали), майно, отримане злочинним шляхом (за наявності вироку суду); - проблеми при набутті майна, обмеженого в обороті. Якщо спадкоємець не отримує дозвіл, то і не отримує таке майно; - іноземці не можуть бути спадкоємцями земель с/г призначення а також природних ресурсів; - при вирішенні спору щодо спадкування прав на майно, яке знаходиться за кордоном, або за участю іноземця, необхідно з'ясовувати, чи існує договір про правову допомогу з цією країною, і чи в цьому договорі не передбачені інші правила щодо спадкування, ніж в українському законодавстві. у разі розбіжностей застосовуються норми міжнародного договору. Проблемні питання спадкування нерухомого майна: Згідно ст.1299 ЦКУ, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Виникає питання: якщо спадкоємець прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, але не зареєстрував його, то чи вважається він власником цього майна? Формально така особа, хоча і володіє та користується цим майном, розпоряджатися ним не може, тобто де-юре не є власником. Це може призводить до того, що відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно за спадкоємцем фактично унеможливлює звернення стягнення на таке майно по боргам спадкоємця. Згідно ч.3, ч.4 ст.63 Закону України «Про 7 виконавче провадження», у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Таким чином, якщо спадкоємець не отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно (з одночасною реєстрацією нотаріусом права власності у державному реєстрі речових прав), то державний виконавець буде позбавлений можливості на законних підставах накласти арешт на таке майно та реалізувати його на прилюдних торгах. Така ситуація неможлива при стягненні боргів спадкодавця, оскільки, відповідно до п. 27 Постанови пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу. Не менш суперечливою є ситуація із спадкоємцями, які постійно проживали разом зі спадкодавцем. Згідно з положеннями ч.3 ст.1268 ЦКУ, ст.1269 ЦКУ, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Слід зауважити, що згідно з п.4.10 гл.10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Мінюста України N 296/5 від 22.02.2012 р. на нотаріусів не покладений обов’язок за своєю ініціативою встановлювати коло спадкоємців, тобто якщо до нотаріуса звернувся спадкоємець із заявою про прийняття спадщини, то у такому випадку нотаріус повинен видати йому свідоцтво про право на спадщину, у тому числі – на нерухоме майно, після чого цей спадкоємець вправі на законній підставі укласти правочин з відчуження такого майна. Проблеми спадкового договору: - незрозумілим є поміщення цього договору в Книгу шосту «Спадкове право». Логічним є його переміщення в Книгу п’яту «Зобов’язальне право» та розміщення разом із договором довічного утримання; - необхідність відмежовувати від договору довічного утримання. Відмінність: за довічним утриманням предметом є лише нерухоме майно (рухоме майно якщо воно становить значну цінність); за спадковим договором все майно відчужувача; право власності за довічним утриманням переходить в момент укладання договору; спадкового договору – в момент смерті.