- •«Основи демократії»
- •Теми рефератів
- •Основні тези для підготовки до практичного заняття № 1
- •1. Визначення демократії. Антична та феодальна демократії.
- •Ознаки демократії:
- •2. Основні цінності та принципи сучасної демократії.
- •3. Особистість у демократичному суспільстві.
- •4. Еволюція сучасних концепцій демократії. Процедурний та субстанційний підходи в теоріях демократії.
- •5. Теорії плюралістичної та елітарної демократії.
- •Самостійна робота № 1 Демократія та демократичний політичний режим
- •Питання для самоперевірки
- •С. Хантінгтон про три хвилі демократії.
- •2. Теорії сучасних переходів до демократії.
- •3. Концепція консолідованої демократії.
- •4. Політичні процеси у сучасних демократіях, успіх демократизації в країнах Балтії та Східної Європи.
- •Класифікація посткомуністичних країн Балтії та Східної Європи (відповідно до щорічного видання Дому свободи «Нації на переході»):
- •5. «Керована» демократія у пострадянських країнах.
- •Класифікація посткомуністичних, пострадянських країн щодо темпів та обраних моделей демократизації (відповідно до щорічного видання Дому свободи «Нації на переході»):
- •Самостійна робота № 2 Різновиди або напрями демократії
- •Питання для самоперевірки
- •Семінарське заняття 3
- •Теми рефератів
- •Основні тези для підготовки до семінарського заняття № 3
- •1. Поняття прав та обов`язків людини і громадянина.
- •Громадянське суспільство: сутність та структура.
- •О сновні риси громадянського суспільства:
- •Громадська думка як інститут демократичного суспільства.
- •4. Громадські організації, громадянські рухи та політичні партії, їх роль у державі та громадянському суспільстві.
- •Основні відмінності партій від громадських організацій
- •5. Посткомуністична трансформація і громадянське суспільство.
- •Самостійна робота № 3 Громадянське суспільство в країнах Балтії та Східної Європи.
- •Питання для самоперевірки
- •Змістовний модуль № 2. Семінарське заняття 4
- •Теми рефератів
- •Основні тези для підготовки до семінарського заняття № 4
- •1. Пряма демократія, референдум.
- •2. Світовий та вітчизняний досвід референдумів.
- •3. Вибори та демократичні принципи виборчого права.
- •Функції виборчої системи:
- •Демократичні принципи виборчого права:
- •Виборчі системи: особливості та світовий досвід.
- •Різновиди та риси мажоритарної та пропорційної виборчих систем
- •Виборчі системи країн Європи
- •5. Трансформація виборчої системи в Україні.
- •Самостійна робота № 4
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [2, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25].
- •Поняття легітимності, значення підтримки влади населенням.
- •2. Засади легітимізації. Основні ознаки легітимності політичної влади:
- •3. Кризи легітимності влади.
- •4. Легітимність влади в різних країнах світу.
- •5. Легітимізація влади в сучасній Україні.
- •Самостійна робота № 5 Проблеми конституційної модернізації та легітимізація в Україні
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [2, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 20, 22, 23, 25]. Семінарське заняття 6
- •Теми рефератів
- •Основні тези для підготовки до семінарського заняття № 6
- •1. Індекс політичного розвитку ф. Катрайта.
- •2. Індекси демократії д. Нейбауера та т. Ванханена.
- •3. Індекс Freedom House.
- •4. Демократичний моніторинг у країнах Європи та сучасного світу.
- •5. «Індекс демократії» Economist Intelligence Unit
- •Самостійна робота № 6
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 17, 20, 22, 23]. Семінарське заняття 7
- •Теми рефератів
- •Основні тези для підготовки до семінарського заняття № 7
- •1. Глобалізація в сучасному світі, її роль у сучасних демократичних процесах.
- •3. Реалізація європейських стандартів та їх упровадження в Україні.
- •4. Демократичні засади місцевого самоврядування.
- •5. Роль патерналістської психології громадян у демократизації політичної системи України.
- •Самостійна робота № 7
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [2, 4, 5, 6, 12, 13, 14, 15, 17, 20, 22, 23].
- •2 Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів
- •Практичні поради щодо оформлення конспектів лекцій, зошитів підготовки до семінарських занять:
- •Рекомендації щодо підготовки рефератів
- •Усі реферати повинні відповідати єдиним вимогам:
- •3 Питання до заліку
- •Список літератури
Виборчі системи: особливості та світовий досвід.
Вибір конкретної моделі виборчої системи впливає не тільки на процедуру виборів, а й на подальшу політичну структуризацію парламенту чи виборного органу місцевого самоврядування. Це, в свою чергу, впливає на створення дієвої більшості у представницькій владі та на формування уряду, інших виконавчих структур. Існують декілька основних різновидів виборчих систем– це мажоритарна та пропорційна, змішана та куріальна.
Різновиди та риси мажоритарної та пропорційної виборчих систем
Мажоритарна |
Пропорційна |
Обирається особа чи особи (округи –одномандатні чи багатомандатні); Кількість одномандатних округів дорівнює кількості депутатських мандатів, а у багатомандатних округах це визначає відповідний орган місцевого самоврядування з урахуванням чисельності виборців там (виборець самостійно визначає рейтинг внесених у бюлетень кандидатів) Переможцями стають за системою «абсолютної» більшості ті, хто набирає 50%+ 1 голос від тих, хто взяв участь у голосуванні, а якщо ніхто з кандидатів не набрав абсолютної більшості голосів – призначають повторні вибори (якщо лише 1-2 кандидати), або повторне голосування, підсумки якого підводяться за плюральною системою відносної більшості (яка може існувати і самостійно) – перемагають ті, хто набрав голосів більше, ніж конкуренти. Застосовується у більш ніж 70 країнах світу. Діє у Великобританії, Франції, Македонії та інших європейських державах, а також у деяких країнах-членах СНД – Казахстані, Киргизстані і. т. д. |
Обирається партія чи блок. Один загальнодержавний багатомандатний округ, але можуть бути і регіональні списки кандидатів від партій; у більшості країн переможці – ті, хто набрав в цілому по країні голосів більше «прохідного бар’єру» (в Туреччині - 10%, Росії, Польщі –5 %,); у деких країнах для блоків прохідний бар’єр вище, ніж для партій. Кількість місць у представницькому органі розподіляється між переможцями пропорційно до набраних голосів, голоси за партії, які не подолали бар’єру, розподіляються пропорційно між переможцями; У разі вибуття когось із депутатів, його місце без виборів має зайняти наступний у списку. Список не може змінюватися до наступних виборів. Є «жорсткі», або закриті, списки (виборець на їх формування не пливає), “м’які”, або відкриті, з преференціями (виборець, голосуючи за партію, обирає з її списку 1- 3 к/д. Застосовується у майже 50 країнах світу, в тому числі в більшості країн Західної Європи. У деяких країнах допускається «панашаж» (дозвіл виборцеві голосувати за кандидатів різних партій). |
Ще одним різновидом виборчих систем є змішані системи, яким властиві елементи мажоритаризму і пропорціоналізму – це компроміс між представництвом політичних сил та регіональних інтересів. Прикладом змішаної системи є виборча система, встановлена законодавством ФРН.
Куріальні виборчі системи створюються в суспільствах, де існує гостра проблема забезпечення представництва у парламенті нечисленних етнічних або соціальних груп. Для кожної курії передбачаються норми представництва і відповідно до них створюються виборчі округи. За куріальною виборчою системою проводили вибори в Зімбабве та частково – у СРСР 1989 року, коли встановлювалась квота для громадських організацій.
Попри різноманітність систем, за якими формуються представницькі органи на базовому, проміжному та регіональному рівнях у країнах Європи, можна виділити і певні спільні риси застосовуваних виборчих систем.