Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка Основи демократії.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.08 Mб
Скачать
  1. Виборчі системи: особливості та світовий досвід.

Вибір конкретної моделі виборчої системи впливає не тільки на процедуру виборів, а й на подальшу політичну структуризацію парламенту чи виборного органу місцевого самоврядування. Це, в свою чергу, впливає на створення дієвої більшості у представницькій владі та на формування уряду, інших виконавчих структур. Існують декілька основних різновидів виборчих систем– це мажоритарна та пропорційна, змішана та куріальна.

Різновиди та риси мажоритарної та пропорційної виборчих систем

Мажоритарна

Пропорційна

Обирається особа чи особи (округи –одномандатні чи багатомандатні);

Кількість одномандатних округів дорівнює кількості депутатських мандатів, а у багатомандатних округах це визначає відповідний орган місцевого самоврядування з урахуванням чисельності виборців там (виборець самостійно визначає рейтинг внесених у бюлетень кандидатів)

Переможцями стають за системою «абсолютної» більшості ті, хто набирає 50%+ 1 голос від тих, хто взяв участь у голосуванні, а якщо ніхто з кандидатів не набрав абсолютної більшості голосів – призначають повторні вибори (якщо лише 1-2 кандидати), або повторне голосування, підсумки якого підводяться за плюральною системою відносної більшості (яка може існувати і самостійно) перемагають ті, хто набрав голосів більше, ніж конкуренти.

Застосовується у більш ніж 70 країнах світу. Діє у Великобританії, Франції, Македонії та інших європейських державах, а також у деяких країнах-членах СНД – Казахстані, Киргизстані і. т. д.

Обирається партія чи блок. Один загальнодержавний багатомандатний округ, але можуть бути і регіональні списки кандидатів від партій;

у більшості країн переможці – ті, хто набрав в цілому по країні голосів більше «прохідного бар’єру» (в Туреччині - 10%, Росії, Польщі –5 %,);

у деких країнах для блоків прохідний бар’єр вище, ніж для партій. Кількість місць у представницькому органі розподіляється між переможцями пропорційно до набраних голосів, голоси за партії, які не подолали бар’єру, розподіляються пропорційно між переможцями;

У разі вибуття когось із депутатів, його місце без виборів має зайняти наступний у списку. Список не може змінюватися до наступних виборів.

Є «жорсткі», або закриті, списки (виборець на їх формування не пливає), “м’які”, або відкриті, з преференціями (виборець, голосуючи за партію, обирає з її списку 1- 3 к/д. Застосовується у майже 50 країнах світу, в тому числі в більшості країн Західної Європи. У деяких країнах допускається «панашаж» (дозвіл виборцеві голосувати за кандидатів різних партій).

Ще одним різновидом виборчих систем є змішані системи, яким властиві елементи мажоритаризму і пропорціоналізму – це компроміс між представництвом політичних сил та регіональних інтересів. При­кладом змішаної системи є виборча система, встановлена законодавством ФРН.

Куріальні виборчі системи створюються в суспільствах, де існує гостра проблема забезпечення представництва у парламенті нечисленних етнічних або соціальних груп. Для кожної курії передбачаються норми представництва і відповідно до них створюються виборчі округи. За куріальною виборчою системою проводили вибори в Зімбабве та частково – у СРСР 1989 року, коли встановлювалась квота для громадських організацій.

Попри різноманітність систем, за якими формуються представницькі органи на базовому, проміжному та регіональному рівнях у країнах Європи, можна виділити і певні спільні риси застосовуваних виборчих систем.