Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка Основи демократії.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.08 Mб
Скачать

3. Вибори та демократичні принципи виборчого права.

Вибори – це спосіб формування органів державної влади і наділення повноваженнями посадової особи через волевиявлення громадян. В умовах демократії вибори є головною функцією політичної участі громадян, у якій реалізується їхній вплив на формування політичних інститутів і процес вироблення політичних рішень. Під терміном «виборча система», яка може бути демократичною та недемократичною, розуміють поря­док формування представницької влади в державі. Окрім цього, виборча система може сприяти чіткій партійній структуризації парламенту, обраних органів місцевого самоврядування, що дає змогу сформувати виконавчі структури і через партійну відповідальність за стан справ забезпечити стабілізацію політичної системи, її публічність, підконтрольність громадянському суспільству.

Особливе значення інституту виборів для самої суті демократії стало причиною того, що для національного за своєю природою об’єктивного виборчого права, як для жодного іншого правового інституту, розроблені загальновизнані міжнародні стандарти. Серед основних міжнародних документів, які містять ці принципи, слід назвати Загальну Декларацію прав людини ООН 1948 року (стаття 21), Міжнародний пакт про громадянські та політичні права ООН 1966 року (стаття 25), Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру 1990 р., Декларація Міжпарламентського Союзу про критерії вільних і чесних виборів 1994 р., Керівні принципи щодо виборів, прийняті Венеціанською комісією 18-19 жовтня 2002 року. [http://www.venice.coe.int/docs/2002/CDL-AD(2002)023rev-rus.pdf]

Функції виборчої системи:

  • забезпечення політичної конкуренції;

  • легітимізація повноважень виборної особи чи представницького органу;

  • розподіл мандатів представницьких органів влади;

  • відповідальність виборців за тих, кого обрали;

  • комунікативна функція,

  • рекрутування політичних кадрів та оновлення політичної еліти,

Ці функції можуть водночас призвести і до негативних результатів. Приміром, функція оновлення політичної еліти може призвести до розпорошення політичної еліти, її дезорієнтації; функція забезпечення політичної конкуренції знову ж таки, за певних умов, може призвести до дестабілізації політичної системи [23, с.205-206].

Демократичні принципи виборчого права:

Загальність, тобто всі громадяни, незалежно від статі, расової, національної, класової чи професійної належності, мови, рівня доходів, освіти, конфесії чи політичних переконань, мають активне (як виборець) і пасивне (як кандидат) право на участь у виборах. Загальність обмежується лише цензами, тобто умовами допуску громадян до участі у виборах:

- віковий ценз дозволяє брати участь у виборах лише з досягненням 18 років (у в деяких країнах – 20, 21, 25, а у верхні палати парламентів – 25, 30, 40);

- ценз недієздатності обмежує виборчі права психічно хворих;

- моральний ценз обмежує чи позбавляє виборчих прав осіб, які перебувають за вироком суду в місцях позбавлення волі;

- ценз осілості, що висуває як умову допуску до виборів відповідний термін проживання в даній місцевості чи в країні.

Рівність, тобто кожний виборець має один голос, і всі громадяни беруть участь у виборах на рівних підставах. Рівність виборчих прав передбачає й приблизну рівність чисельності виборців на виборчих округах. Іноді для розширення виборчих прав окремих категорій громадян запроваджуються спеціальні квоти (расові, національні) при виборах парламентів.

Безпосередність виборів (пряме голосування) – виборці прямо (без посередників, делегатів чи представників) обирають членів парламенту, президента, представників інших органів політичної влади.

Таємне голосування —коли рішення виборця нікому не відоме.

Свобода виборів і добровільна участь у них громадян (ніхто не має права примусити до участі чи неучасті у виборах, вплинути на вільне волевиявлення).[http://books.br.com.ua/33600].