1. Поняття, ознаки та види сукупності злочинів. Правові наслід-ки сукупності злочинів

Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох чи більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено (ч. 1 ст. 33 КК).

Ознаки сукупності злочинів:

1) вчинення особою двох чи більше злочинів, причому кожен із них має характер окремого, самостійного, одиничного злочину; 2) кожен із злочинів, які утворюють сукупність, передбачений самостійною статтею КК, тобто кваліфікується за однією, окремою статтею кримінального за-кону або за різними частинами однієї й тієї ж статті КК. Сукупність не утворюється лише за вчинення двох чи більше тотожних злочинів, коли йдеться про повторність; 3) за жодний злочин, який входить до сукуп-ності, особа не була ще засуджена. Це означає, що всі злочини особа вчинила до винесення вироку хоча б за один із них. Якщо ж новий злочин вчинений особою після винесення вироку, має місце рецидив.

Види сукупності злочинів: сукупність ідеальна і сукупність реальна.

Ідеальна сукупність є там, де одним діянням особи вчинено два чи більше злочини. Так, прикладами ідеальної сукупності може бути умисне вбивство особи через підпал будинку, де перебував потерпілий, тощо. У цьому випадку своєю однією дією особа вчиняє два злочини, передбачені різними статтями КК.

Реальна сукупність має місце там, де винний різними самостійними діями вчиняє два чи більше злочини. Отже, за реальної сукупності є дві чи більше дії, кожна з яких являє собою самостійний злочин (наприклад, крадіжка і хуліганство).

Ідеальна сукупність відрізняється від конкуренції норм: а) за ідеаль-ної сукупності вчиняється не один, а два чи більше злочини, кожен із яких підпадає під ознаки окремої статті КК. При конкуренції норм вчи-няється один злочин, охоплюваний ознаками різних статей КК; б) при конкуренції норм підлягає застосуванню лише одна норма, що найбільш повно відображає специфіку, особливості вчиненого. За ідеальної сукуп-ності у кваліфікації фігурують обов’язково дві або навіть більше статті КК, залежно від того, скільки злочинів містяться в діянні винного.

За наявності складеного злочину вчинене кваліфікується за однією статтею КК, за ідеальної або реальної сукупності застосовуються дві або більше статей КК - залежно від того, скільки злочинів входить до цієї сукупності. Така кваліфікація обумовлена тим, що складений злочин розглядається самим законом як єдиний, один злочин. За сукупності ж злочинів у діях особи є два чи більше злочинів, кожен з яких передбачений певною статтею КК.

Практичне значення сукупності злочинів полягає в тому, що вона враховується при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, у вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності й покарання.

2. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафто- продуктопроводів (ст. 292)

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні норми, та примітки. Родовим об’єктом злочину є безпека руху або експлуатації транспорту. Безпосередній об’єкт злочину - безпека експлуатації магістрального трубопровідного транспорту. Додатковим необхідним безпосереднім об’єктом злочину є життя людини, а додатковими факультативними безпосередніми об’єктами - здоров’я особи, власність, довкілля, інші блага.

Предмет злочину: 1) магістральні нафто-, газо- та нафтопродукто- проводи; 2) відводи від магістральних нафто-, газо- та нафтопродук- топроводів; 3) об’єкти і споруди, технологічно пов’язані з магістраль-ними нафто-, газо- та нафтопродуктопроводами; 4) засоби автоматики, зв’язку та сигналізації.

Об’єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 292 КК) містить три обов’яз-кові ознаки: 1) діяння, яке полягає у пошкодженні або руйнуванні предметів, описаних вище; 2) наслідки - порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричиненні небезпеки для життя людей; 3) причиновий зв’язок між ними.

Пошкодження предметів, про які йдеться у ст. 292 КК, означає по-гіршення їхньої якості, зменшення цінності або доведення на якийсь час у непридатний за їх цільовим призначенням стан. Руйнування таких предметів - це заподіяння значних ушкоджень зазначеним предметам, через що вони втрачають свої функціональні властивості, але які можуть бути відновлені.

Порушення нормальної роботи трубопроводів, як наслідок цього злочину, означає як повне припинення подачі через них продукту, який транспортується, так і зниження потужності, аварійні зупинки, необхідність застосовувати резервне обладнання тощо. Інший наслідок - спричинення небезпеки для життя людей або інших тяжких наслідків - це створення реальної загрози загибелі однієї чи кількох осіб, заподіяння тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди, значної перерви в роботі трубопроводу.

Причиновий зв’язок у цьому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків, і складається з двох ланок причинності. Такий зв’язок потрібно встановити: а) між діянням суб’єкта і змінами в об’єктах трубопроводу, тобто довести, що саме поведінка особи потягла за собою їх руйнування, пошкодження; б) між руйнуванням, пошкодженням об’єктів трубопроводу і наслідками, вказаними в дис-позиції відповідної частини ст. 292 КК.

Злочин є закінченим з моменту настання зазначених у ст. 292 КК наслідків (матеріальний склад).

Суб’єкт злочину - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується складною (змі-шаною) формою вини. Ставлення винної особи до руйнування, по-шкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродукто- проводів завжди з прямим чи непрямими умислом. Щодо остаточних наслідків, то вина виражатися тільки в необережності.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 292 КК) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) загально- небезпечним способом (наприклад, шляхом підпалу, вибуху, затоплення тощо, внаслідок чого створюється небезпека життю та здоров’ю ба-гатьох людей, заподіяння шкоди багатьом матеріальним об’єктам).

Особливо кваліфікуючі ознаками злочину (ч. З ст. 292 КК) мають місце, якщо дії, передбачені частинами 1 або 2 ст. 292 КК, спричинили: 1) загибель людей (смерть однієї або кількох осіб); 2) інші нещасні випадки з людьми (це заподіяння потерпілому середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження); 3) аварію, пожежу чи значне забруднення довкілля; 4) інші тяжкі наслідки (це будь-яка інша значна шкода, викликана зруйнуванням чи пошкодженням трубопроводу, наприклад, припинення постачання споживачів нафтою, газом чи нафтопродуктами, великі матеріальні витрати на ремонт магістрального трубопроводу та відновлення його роботи тощо) або 5) були вчинені організованою групою.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 292 КК - штраф до 100 неоподат-ковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до 5 років; за ч. 2 ст. 292 КК - обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк від 3 до 8 років; ч. З ст. 292 КК - позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

3. Задача

Директор шпалового заводу С., знаючи про несправність очисної системи, дав вказівку спускати в річку неочищені води. Було спущено 500 кубічних метрів води, яка містила триазот, сланцеві масла, фенол та інші отруйні речовини. Це викликало масову загибель риби.

Кваліфікуйте дії С.

Відповідь

Дії директора С. потрібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 242 КК як пору-шення правил охорони вод (водних об’єктів), що спричинили масову загибель об’єктів тваринного світу. Кваліфікуючою ознакою є наслідок - масова загибель об’єктів тваринного світу (риби).

Білет № 48