7.2. Лосудове врегулювання господарських спорів

Основна мета досудового врегулювання господарських спорів — усу­вати або попереджати негативний вплив на виробництво з боку ко­нтрагентів підприємства шляхом застосування до них правових норм.

Пред'являючи претензії, одне підприємство вказує іншому на його неправильні дії або помилки, які неправомірно зачіпають його інтереси, і вимагає їх усунення або виправлення добровіль­но, посилаючись при цьому на нормативний акт і фактичні об­ставини справи. У цьому полягає суть кожної претензії. І якщо підприємство-контрагент задовольняє пред'явлену претензію, то відпадає потреба передавати справу для розв'язання до судових ор­ганів.

Претензійна робота на підприємстві спрямована на вирішен­ня завдань:

• відновлення порушених прав та захист законних інтересів підприємства;

• виявлення причин та умов невиконання завдання і зобов'я­зання, виготовлення продукції неналежної якості, крадіжок майна, безгосподарності та інших порушень;

• попередження порушень державної, планової, договірної дисципліни та чинного законодавства;

• поліпшення економічних показників господарської діяль­ності підприємства;

• відшкодування за рахунок ванних осіб завданих підприєм­ству збитків.

Практика юридичних служб визначила загальні методи й при­йоми претензійної роботи, її організаційні форми. На кожному під­приємстві повинен бути виданий наказ або інструкція про порядок організації та ведення претензійно-позовної роботи, де визначався б підрозділ або посадова особа, що має готувати претензію в разі порушення договору. Цей підрозділ: або посадова особа мають пра­во вимагати від інших підрозділів матеріали, необхідні для пред'яв­лення претензій або підготовки відпові ді на неї¹ (додаток 34).

До функцій юридичної служби належать: контроль за правиль­ністю пред'явлення претензій і відповідей на них; узагальнення результатів претензійної роботи; підготовка керівництву пропози­цій щодо усунення недоліків у претензійній роботі підрозділів і по­садових осіб.

На кожному підприємстві мають бути організовувані належна реєстрація та облік претензій і позовів, що, по-перше, забезпечує зберігання документів, а по-друге, дає змогу періодично аналізува­ти стан справ на підприємстві: установлювати причини пред'яв­лення претензій, рівень їх задоволення і на цій основі розробляти необхідні пропозиції та заходи щодо їх усунення. Як правило, на підприємстві претензії та позови реєструють юридичні служби шля­хом журнальної форми ведення обліку. В одному журналі ведеться облік претензій і позовів, пред'явлених підприємством, у другому - пред'явлених до підприємства (додатки 1,2,3, 4).

Підприємства, що порушили майнові права та законні інтереси інших підприємств, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'яв­лення претензії, якщо пред'явлення її передбачене договором.

Підприємства, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

У претензії зазначаються:

1. повне найменування і поштові реквізити заявника претен­зії та підприємства, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення та номер претензії;

2. обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; дока­зи, що підтверджують ці обставини; посилання на відповід­ні нормативні акти;

3. вимоги заявника;

4. сума претензії та и розрахунок, якщо претензія підлягає гро­шовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

5. перелік документів, що додаються до претензії, а також ін­ших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є в другої сторони, можуть не додаватися до претензії із зазна­ченням про це в претензії.

Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові реко­мендованим або цінним листом або вручається під розписку (додат­ки 35-42).

Претензія підлягає розгляду у строк, передбачений договором. У тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право повторної перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виробником, претензії, пов'я­зані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються у строк, передбачений у договорі.

Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її роз­гляду, їх витребують у заявника із зазначенням строку їх подання. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одер­жання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.При розгляді претензії підприємство, уразі необхідності, по­винне звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчини­ти інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Під­приємства, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника. Про результати розгляду претензії заявника повідомляється в письмовій формі.

У відповіді на претензію зазначаються:

1. повне найменування й поштові реквізити підприємства, яке дає відповідь, та підприємства, якому надсилається відпо­відь; дата й номер відповіді; дата й номер претензії, на яку дається відповідь;

2. коли претензію визнано повністю або частково - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та спосіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

3. коли претензію відхилено повністю або частково - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти й документи, що обґрунтовують відхилення претензії;

4. перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Коли претензію відхилено повністю або частково, заявнику ма­ють бути повернуті оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслані документи, що обґрунтовують відхилення пре­тензії, якщо їх немає в заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується повноважною особою під­приємства, організації або їх представником та надсилається реко­мендованим або цінним листом чи вручається під розписку (додат­ки 43-44).

Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, заявник претензії по закінченні 20 днів після одержання відповіді має право пред'явити до байку роз­порядження про списання в безспіркому порядку визнаної боржни­ком суми. До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визначеної суми, то до розпорядження також додається копія претензії.

Установи банку зобов'язані приймати розпорядження про без- спірне списання коштів і в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних причин не стягувати з нього визнану суму.

У практиці претензійно-позовної роботи найчастіше розгляда­ються претензії, що виникають на підставі:

порушення договорів поставки продукції (товарів), сирови­ни і матеріалів, устаткування і машин;

договору перевезення вантажів залізницею, морським, річ­ковим, повітряним та автомобільним транспортом; невиконання або неналежного виконання договору під­ряду;

• надання підприємством різних послуг;

• розірвання договорів оренди майна і землі.

Узагальнення й аналіз результатів розгляду судових справ, ви­роблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків є одним з функціональних обов'язків юридичних служб. Систематично юридична служба повинна аналізувати претензійну роботу та уза­гальнювати її результати. Така робота має плануватись. Узагаль­нення результатів дає змогу намітити та здійснити заходи з усу­нення недоліків у господарській діяльності підприємства. У зага­льному аналізі, де розкриваються невиробничі витрати підприєм­ства, підбиваються підсумки роботи з відшкодування збитків шляхом отримання грошових сум за пред'явленими претензіями. Поряд із цим юридична служба поглиблено вивчає окремі кате­горії справ.

Особливу увагу на підприємстві потрібно приділяти категоріям справ, що викликають найбільше занепокоєння. Вивчивши й уза­гальнивши претензійну та судову практику за окремими категорія­ми справ або підбивши підсумки цієї роботи за певний період, юри­дична служба подає матеріали з відповідними висновками і пропо­зиціями керівництву підприємства.

Матеріали узагальнення претензійної роботи рекомендується обговорювати на засіданнях керівництва підприємства. При цьому роботу з підготовки цих матеріалів слід виконувати разом із пра­цівниками відповідних служб і структурних підрозділів з метою поглибленого вивчення причин спорів.

Порядок досудового врегулювання господарських спорів не по­ширюється на спори:

• про визнання договорів недійсними;

• спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають за­конодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій;

• спори про стягнення заборгованості за опротестованими ве­кселями;

• спори про стягнення штрафів Національним банком Украї­ни з банків та інших фінансово-кредитних установ;

• спори про звернення на заставлене майно.

Справи за заявою прокурора чи його заступника, розрахункової палати, Антимонопольного комітету України та його територіаль­них відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів.