Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
oporni_konspekti_z_vsesvitnoyi_istoriyi.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
888.83 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

з дисципліни

Всесвітня історія”

для студентів усіх спеціальностей

2010 р.

Опорні конспекти розроблені викладачем дисципліни „Всесвітня історія” Бондаренко Д. І.

Розглянуто і затверджено цикловою комісією соціально – гуманітарних дисциплін

Протокол № 01 від “02” вересня 2010 р.

ЗМІСТ

Світ на початку XX століття………………………………………………………………… 5

Розділ Перша світова війна 1914—1918 рр. …………………………………………..6

Міжнародні конфлікти на початку ХХ ст. Причини та привід Першої світової війни.6

Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр. …………………………………….....8

Завершення війни та втрати від неї……………………………………………………….11

Розділ: Повоєнне облаштування світу………………………………………………. 12

Паризька мирна конференція. Вашингтонські договори 1921—1922 рр……………12

Формування тоталітарних режимів: фашизм, нацизм, комунізм. ……………………15

Розділ: Період повоєнної кризи та революцій (1917—1923). ……………………16

Революції 1917 р. в Росії. Прихід довлади більшовиків………………………….……16

Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р. Встановлення фашистської диктатури в Італії………………………………………………………………………………………….…19

Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії і Африці. ….…21

Розділ: Період стабілізації в Європі та в Північній Америці (1924—1929). ….23

Доба «процвітання» в США. Велика Британія і Франція в 1919— 1920-х роках…..23

Створення корпоративної системи в Італії. Німеччина в період Веймарської республіки. …………………………………………………………………………………….25

Утворення СРСР. Неп……………………………………………………………………… 27

Країни Центральної та Східної Європи в 20-х роках. ………………………………….29

Розділ: Світ в період економічної кризи 1929—1933 рр. та подолання її наслідків……………………………………………………………………………………... 32

США, Велика Британія та Франція в період економічної кризи………………………32

Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині. Іспанія в 30-х рр. .35

Країни Центральної та Східної Європи в 30-х роках…………………………………...37

Соціалістичне будівництво в СРСР. ……………………………………………………...40

Країни Азії та Латинської Америки в 20 – 30-х роках. …………………………………42

Культура країн світу у 1900 – 1939 роках. ……………………………………………….44

Назрівання Другої світової війни…………………………………………………………..46

Розділ: Друга світова війна (1939 – 1945 рр.) ……………………………………….48

Початок Другої світової війни………………………………………………………………48

Велика вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) ………………………………………………50

Бойові дії у 1941 – 1944 рр. Окупаційний режим. Рух Опору. ………………………..53

Завершення Другої світової війни. Її наслідки…………………………………………...55

Розділ: Американський континент: США, Канада та Латинська Америка (1945 р. – початок ХХІ ст.)………………………………………………………………………………57

США у 1945—на початку XXI століття…………………………………………………….57

Канада та країни Латинської Америки (1945 – початок XXI століття)……………….60

Розділ: Країни Західної Європи (1945 р. – початок ХХІ ст.) ………………………62

Велика Британія, Франція (1945 – початок XXI століття)………………..…………….62

Німеччина, Італія (1945 – початок XXI століття)…...……………………………………65

Розділ: Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. – початок ХХІ ст.) ….68

Країни Центральної та Південно - Східної Європи у 50 – 90х роках………………...68

СРСР у 1945 – 1985 роках. ………………………………………..………………………………70

«Перебудова» та розпад СРСР. Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи. …………………………………………….………...………73

Розділ: Країни Азії та Африки в другій половині XX – на початку XXI ст……….….75

Розпад світової колоніальної системи………………………………………………………..…75

Країни Азії у другій половині XX – на початку XXI століття…………………………..……...77

Міжнародні відносини (1945 р. — початок ХХІ ст.)…………………………………..………. 80

Людство на етапі глобалізації………………………………………………………….……….. 82

Розвиток культури (1945 р. — початок ХХІ ст.)……………………………………..……….. 84

Рівні засвоєння навчального матеріалу:

  • перший рівень– початковий (1) – студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком;

  • другий рівеньдостатній (2) – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, порівняння, виправляти допущені помилки; відповідь повна, правильна, логічна, обгрунтована;

  • третій рівеньвисокий (3) – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляє і відстоює особисту позицію – студенти роблять доповіді та їх захищають.

Тема: Світ на початку XX століття.

Основні поняття: індустріалізація, колоніалізм, демократія

План:

  1. Демографічна ситуація.

  2. Економічний розвиток.

  3. Особливості політичноі системи.

1. Демографічна ситуація. На початку XX ст. найбільш населеною країною був Китай. Там проживало 467 млн. осіб. У Європі - близько 325 млн. осіб, в Америці - 178 млн., Африці - 13,5 млн. і в Австралії та Новій Зеландії майже півмільйона. Протягом XX ст. населення країн Америки й Африки зростало швидкими темпами. У XIX ст. наймогутнішою державою світу була Британська імперія. Другою - Франція. Російська, Оттоманська, Австро-Угорська, Німецька, Португальська імперії..На початку XX ст. у них були серйозні конкуренти – США, Японія, Німеччина. Розвинені держави поділили світ на сфери впливу. Посилювалась боротьба за колонії, як засіб до індустріального зростання. У колоніях та напівколоніях проживало 1367 млн. чоловік - 79% населення землі.

2. У XX ст. продовжувався розвиток індустріальної цивілізації (панування машинного виробництва). Ринок став головним регулятором товарного виробництва. За своїм соціально-економічним розвитком країни можна поділити на три групи. Лідери - Англія, Франція, США, далі йшли країни Центральної і Південно-Східної Європи, Іспанія, Росія, останніми - держави Латинської Америки (напівзалежні), Азії й Африки ()колонії). Німеччина, Італія, Японія, випереджали країни «другї групи», але не могли наздогнати лідерів (нестача колоній). У 1900-1903 pp. відбулась світова економічна криза. Вона дала поштовх модернізації капіталізму, прискоренню процесів впровадження нової техніки і технологій, концентрації виробництва. На передові позиції виходить машинобудівна промисловість. Значно зросли обсяги виплавки сталі; першість у її виробництві належала США. Поширення набували нові джерела енергії - електрика й нафта.

3. Під впливом економічних досягнень, загальної інтелектуалізації суспільства зароджувалось прагнення до демократизації держави, національної самоідентифікації й духовного розкріпачення. Однак у рамках індустріальної цивілізації перехід до правової держави й громадянського суспільства здійснювався поступово, через революції й реформи, які охопили світ від початку століття. Феноменом XX ст. став тоталітаризм. На відміну від Європи, на азіатському й африканському континентах народи зберігали традиційну цивілізацію. Взаємодія цивілізацій протягом попередніх століть виявилась на ділі вторгненням у традиційне суспільство і його руйнуванням.

Політичне життя. У політичному устрої простежувались дві тенденції - розвиток держав унітарного (Великобританія, Франція, Італія - влада знаходилась в центральних органах) та федеративного (США - влада поділяється між центральним і регіональним урядами) типу.. Абсолютних монархій на європейському континенті на зламі століть майже не залишилось. Парламентський режим встановився і в республіках, і в конституційних монархіях. Республіки були президентськими або парламентськими. У провідних країнах відбулась структуризація суспільства. Виникають масові політичні партії, які боряться за вплив на населеня

Підведення підсумків: Індустріальний розвиток змінив соціальну структуру, посилив економічну диференціацію держав. За зовнішнім прогресом приховувались складні політичні, соціальні і економічні процеси, які створювали передумови визрівання міждержавних конфліктів і воєн.

Закріплення вивченого матеріалу

  1. Вміти давати відповіді:

  1. Особливості демографічної ситуації.

  2. Назвати найбільші колоніальні імперії.

  3. Назвіть колоніальнозалежні країни.

  4. Чим характеризується індустріальне суспільство.

  5. Вкажіть основні політичні течії на початку століття.

  6. Назвіть республіки та конституційні монархії в Європі.

  7. Вкажіть основні прошарки європейського суспільства.

  1. Вміти аналізувати: Чому найбільші колоніальні імперії майже завжди е провідними індустріальними країнами.

Чому на початку століття посилилась боротьба за колонії.

Чому Італія та Німеччина оголошують боротьбу за перерозподіл світу.

  1. Готувати доповіді: «Основні політичні партії в Європі та їх ідейна основа».

«Регіональні конфлікти на початку століття».

Література

Основна:

Ладиченко Т.В.: Всесвітня історія 10 - А.С.К., 2007

Даниленко В.М. та ін.: Всесвітня історія 10 - Ніка – Центр, 2002

Давлєтов О.Р. та ін.:Всесвітня історія 10- Генеза, 2002

Додаткова:

Алексєєв Ю. М. Всесвітня історія ХХ ст. — К., 1994. — 168 с.

Газін В. П. Всесвітня історія ХХ ст.: Навч. посіб. — Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2004.-156 с.

Гончар Б. М., Козицький М. Ю., Мордвінцев В. М., Слюсаренко А. Г. Всесвітня історія: Навч. посіб. — К.: Знання, 2002. — 565 с.

Розділ Перша світова війна 1914—1918 рр.

Тема: Міжнародні конфлікти на початку ХХ ст. Причини та привід Першої світової війни.

Основні поняття: «баланс сил», локальна війна, регіональна війна.

План:

  1. Міжнародні відносини наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть.

  2. Причини та привід Першої світової війни.

1. Міжнародні відносини на рубежі ХIХ–ХХ століть визначалися наростанням суперечностей між провідними державами, що завершували поділ світу, через гегемонію в Європі, переділ колоній і сфер впливу.

1882 р. Німеччина, Австро-Угорщина й Італія підписали Троїстий союз (до 1915 р.).

У 1891 р. між Росією і Францією був підписаний консультативний пакт, а в 1893 р. —військова конвенція про спільні дії у війні проти Німеччини. У 1904 р. було підписано англо-французьку угоду - Антанта. У 1907 р. англо-російська угода.

Німеччина - територіальні претензії до Франції (промислові північно-східні провінції); у Росії - Прибалтику, «Донську область», Крим і Кавказ. Велика Британія - відібрати у Туреччини Месопотамію і частину Аравійського півострова. Франція - повернути Ельзас і Лотарин­гію, приєднати лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн. Австро-Угорщина – захопити Волинь, Поділля, Сербію, Боснію, Герцеговину. Росія приєднати Галичину й оволодіти чор­номорськими протоками Босфор і Дарданелли. Італія - території Трентіно, Трієст і Валона. Країни готувалися до війни. Військові витрати Німеччини 1913 р. становили більше 2 млрд. марок. Військові витрати Австро-Угорщини з 1900 по 1913 рр. зросли на 70% і досягли 1913 р. 583 млн. крон. В Італії військові асигнування становили у 1911-1912 рр. 396,1 млн. лір. У Франції на військові потреби 1914 р. виділено 1,5 млрд. франків- 38% всіх бюджетних витрат. У Великій Британії— 77,1 млн. ф. ст.

—1894–1895 рр. японо-китайська війна (Японія захопила Тайвань і Пескадорські острови).

—1898 р. американо-іспанська війна (до США— острови Пуерто-Рико і Гуам. Куба проголошена «незалежною»).

—1899–1902 рр. англо-бурська війна (Великобританія захопила Трансвааль і Оранжеву республіку).

—1904–1905 рр. російсько-японська війна. (Японія одержала частину острова Сахалін)

—1905–1906 рр. перша марокканська криза — конфлікт між Німеччиною, Великобританією і Францією за панування в Марокко.

—1908–1909 рр. боснійська криза. (Австро-Угорщина приєднала Боснію і Герцеговину).

—1911 р. друга марокканська криза.

—1911 р. італо-турецька війна. (Італія захопила Триполітанію і Кіренаїку).

—1912–1913 рр. дві Балканські війни.

2. Швидкий промисловий розвиток провідних країн світу наприкінці ХIХ століття призвів до загострення суперництва за джерела сировини, ринки збуту й сфери прибуткових капіталовкладень.

Приводом до війни стало вбивство 28 червня 1914 р. в Сараєво ерцгерцога Франца-Фердинанда Австрія 23 лип­ня 1914 р. оголосила Сербії ультиматум. 25 липня в Сербії було підписано указ про мобілізацію. 28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. 31 липня в Росії оголошено мобілізацію. І серпня оголошення війни Німеччини Росії.

Закріплення вивченого матеріалу

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.