- •Вміти давати відповіді:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Ознаки тоталітарного суспільства.
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Підготувати доповіді:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •3. Підготувати доповіді:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Дати відповідь на питання:
- •1. Дати відповідь на питання:
- •2. Вміти аналізувати:
- •Дати відповідь на питання:
- •Дати відповідь на питання:
- •Дати відповідь на питання:
- •Дати відповідь на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді:
- •Дати відповідь на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Дати відповідь на питання:
- •2. Вміти аналізувати:
- •Дати відповідь на питання:
- •Дати відповідь на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Дати відповідь на питання:
- •Підготувати доповіді:
- •Дати відповідь на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Підготувати доповіді:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
- •Підготувати доповіді на семінарське заняття:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти давати відповіді на питання:
- •Вміти аналізувати:
-
Вміти давати відповіді на питання:
1. Особливості економічного розвитку Веймарської республіки.
2. Особливості політичного розвитку Веймарської республіки.
3. Причини економічного зростання Німеччини.
4. Основні завдання італійського фашизму.
5. Основні ознаки розбудови тоталітарного суспільства в Італії.
-
Вміти аналізувати: Причини поширення реваншистських поглядів в Німеччині.
-
Підготувати доповіді: «Особливості створення корпоративної системи в Італії».
Література
Основна:
Ладиченко Т.В.: Всесвітня історія 10 - А.С.К., 2007
Даниленко В.М. та ін.: Всесвітня історія 10 - Ніка – Центр, 2002
Давлєтов О.Р. та ін.:Всесвітня історія 10- Генеза, 2002
Додаткова:
Алексєєв Ю. М. Всесвітня історія ХХ ст. — К., 1994. — 168 с.
Газін В. П. Всесвітня історія ХХ ст.: Навч. посіб. — Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2004.
Гончар Б. М. та ін.. Всесвітня історія: Навч. посіб. — К.: Знання, 2002. — 565 с.
Тема: Утворення СРСР. Неп.
Основні поняття: автономізація, федерація, НЕП.
План:
-
Утворення СРСР.
-
Нові економічні перетворення.
1. У роки громадянської війни склався військово-політичний союз радянських республік. У національних республіках різними шляхами більшовики встановили свою владу. Улітку 1919 р. ВЦВК РРФСР видав декрет «Про об'єднання Радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби із світовим імперіалізмом». Було вирішено об'єднати їхні господарські, фінансові та залізничні, військові організації республік. У вересні та грудні 1920 р. РРФСР уклала союзні договори з Азербайджанською та Українською Радянськими республіками, а у 1921 р. з Білоруською, Вірменською, Грузинською республіками.
Проектів створення Союзу було декілька. Перший запропоновано Й. Сталіним - входження України, Білорусії, закавказьких республік до складу РРФСР на правах автономії. Ленін вважав, що майбутній союз має будуватися на федеративних засадах.
Створенню Союзу РСР передували з'їзди Рад України, Білорусії, Закавказзя й РРФСР, де було прийнято рішення про необхідність об'єднання в Союз на рівноправних засадах.
29 грудня 1922 р. у Кремлі відбулася конференція делегацій національних республік, що затвердила проекти Декларацій про утворення СРСР і проект Союзного Договору. 30 грудня 1922 р. на Першому Загальносоюзному з'їзді Рад було прийнято Декларацію й Договір про утворення СРСР. На І з'їзді було обрано ЦВК СРСР на чолі з М. Калініним і РНК СРСР на чолі з В. Леніним. II З'їзд Рад, що відбувся в січні 1924 р., прийняв Конституцію СРСР, яка закріпила створення нової держави на засадах автономізації.
2. На початку 1921 р. більшовицька влада опинилася в глибокій кризі: через нестачу сировини й палива третина заводів і фабрик не діяла, обсяг промислової продукції порівняно з 1913 р. зменшився у 7 разів. Чавуну виплавлялося лише 3% від рівня 1913 р., сталі — 5%, вугілля видобувалося 30%. Виробництво цукру зменшилося в 45 разів. Інфляція. Посівні площі скоротилися з 110 млн. десятин до 75 млн. 1921 р. розпочався жахливий голод, що охопив Поволжя, Приуралля, Казахстан, Західний Сибір, південь України. Голодувало біля ЗО млн. чол., загинуло понад З млн. чоловік.
Початком здійснення нової економічної політики став X з'їзд РКП (б), що прийняв резолюцію «Про заміну продрозверстки продподатком». Сутність непу полягала в проведенні нової економічної політики, заснованої на ринкових відносинах, різноманітних формах власності та економічних засобах управління народним господарством. НЕП повинен був підготувати економічну базу для будівництва соціалізму в радянській державі. В сільському господарстві передбачалось: заміну продрозверстки продподатком, розмір якого визначався напередодні посівної і був удвічі менший, ніж розмір продрозверстки; дозвіл організовувати кооперативи, а також оренду землі з використанням найманої праці. Скасовувалася кругова порука і вводилася відповідальність кожного селянина за виконання податку.
З травня 1921 р. розпочалася здача в оренду націоналізованих промислових підприємств. 6 серпня 1921 р. було проведено децентралізацію управління промисловістю - багато підприємств визволено від контролю ВРНГ, об'єднано в трести й переведено на госпрозрахунок.
Скасовано загальну трудову повинність, на зміну їй прийшла процедура добровільного найму і звільнення робочої сили. Відбувся перехід від зрівнялівки до відрядної зарплати за результатами праці. Почалося залучення іноземного капіталу шляхом створення концесій і спільних підприємств. Відновлювалися товарно-грошові відносини, було дозволено приватну торгівлю, набирали сили кредитна, збутова й продовольча кооперації, провадилися ярмарки. До обігу вводилися цінні папери. Для стабілізації фінансів було налагоджено випуск грошей і конвертованої грошової одиниці — червінця (1 червінець дорівнював 10 золотим карбованцям). Було організовано діяльність Ощадного банку, провадилися регулярні держпозики й випуски цінних паперів.
НЕП пожвавив екокоміку країни, змінив психологію людей. Але більшовицьке керівництво вважало неп тимчасовою політикою, розрахованою на перехід від капіталізму до соціалізму, і не бажало відмовлятись від своїх комуністичних ідей. Основні економічні важелі залишались в його руках. Зберігався значний державний сектор (важка і більша частина легкої промисловості), зовнішня торгівля була державною монополією, діяв єдиний державний банк, держава формувала ціни на сільськогосподарську і промислову продукцію. У політичній сфері РКП(б) утримувала всю повноту влади.Таке суперечливе становище викликало неодноразові кризи. Приводом стала відмова селян здавати хліб за заниженими цінами. Кризи супроводжувались загостренням політичної боротьби у партійному керівництві між групою Бухаріна, Рикова, Томського (прихильники збереження і розвитку непу) та групою Сталіна, Молотова, Кагановича, Ворошилова. У цій боротьбі перемогла група Сталіна - прихильників військово-комуністичних методів управління економікою, які взяли курс на відмову від непу.
Хоча НЕП не став довгостроковою політикою, завдяки йому; було відновлено господарство, зруйноване в роки Першої світової і громадянської воєн. Зросло на деякий час промислове та сільськогосподарське виробництво, пожвавилась торгівля і товарообмін, була знята соціальна напруга.
Закріплення вивченого матеріалу