1. Вміти давати відповіді на питання:

1. Особливості соціально – економічного розвитку Японії.

2. Особливості соціально – економічного розвитку країн АТР.

3. Особливості соціально – економічного розвитку Китаю.

4. Особливості соціально – економічного розвитку Індії.

5. Культурно – економічні особливості розвитку мусульманських країн.

2. Вміти аналізувати: Основні проблеми на шляху переходу до постіндустріального суспільства в східних цивілізаціях.

3. Підготувати доповіді:

«Історія Японії у XIX - XX ст.», «Історія Китаю у XIX - XX ст.».

«Історія Індії у XIX - XX ст.».

«Арабо - ізраїльські конфлікти», «Історія Ірану у XX ст.»

Література

Основна:

Васильев Л.С. Восток в XX веке // Мир в XX веке. — М., 2001.

Мирский Г. Исламская цивилизация в глобализирующемся мире // Мировая экономика и международные отношения. — 2004. — № 6.

Михеев В. Китай: угрозы, риски, вызовы развитию // Ми­ровая экономика и междунар. отношения. — 2005. — № 5.

Юрлов Ф. Индия в мировой политике // Азия и Африка се­годня. — 2005. — № 4, 5.

Додаткова:

Васильев Л. Исламский экстремизм как выражение кризи­са мусульманской цивилизации // Азия и Африка сегодня. —2003 – № 5

Леонтьева В. Япония: закат «экономического чуда» //Азия и Африка сегодня. — 2002. — № 3.

Салицкий А. Китайская цивилизация в современном мире // Мировая экономика и междунар. отношения. — 2003. — №8.

Тема: Міжнародні відносини (1945 р. — початок ХХІ ст.)

Основні поняття: біполярність, гегемонія, поліцентричність, глобалізація.

План:

1. Біполярність світу у XX ст.

2. США: шлях до світового лідерства.

3. Європейсь­ка інтеграція та її значення. ЄС та США.

4. Колоніальне питання в історії сучасного світу.

5. Роль Азії на міжнародній арені.

6. Стан сучасного міжнародного порядку.

1. Біполярність - протиборство двох наддержав - СРСР і США - мали ядерну зброю і величезний військо­во-промисловий потенціал, спиралися на сформовані військово-політичні блоки. Світ був поділений на зони впливу. За їх розширення велася боротьба. Все скінчилось з розпадом СРСР (1991 р.).

2. У XIX - на початку XX ст. - принцип ізоля­ціонізму - невтручання у світову, особливо у європейську, політику. У Першу світову війну США вступили не відразу. У Другу світову війну також. По закінченні Америка зміцнилася і стала однією з наддержав світу. На початку 1990-х років залишилася єдина супер­держава — США.

Претензії Америки на особливе становище у світі були сформульовані ще у XX ст. На сьогодні США готова взяти на себе відпові­дальності за майбутнє світу, бути законодавцем, суддею. Після 11 вересня 2001 р. до претензій на гегемонію додалися жага помсти.

3. Піс­ля Другої світової війни в ослабленій Європі почались процеси об'єднання. У 1992 р. країни об'єдналися у Європейську економічну зону, запроваджено євро.

США побоюються її перетворення на суперника, докладають зусилля на утримування під контролем європейської інтеграції: НАТО, військова при­сутність; активізація транснаціональ­них корпорацій; формування «проамериканського» мислення. Взаємне позиціонування ЄС і США е основним фактором, що визначатиме політичну ситуацію у світі в XXI ст. Можливих два варіанти взаємин. Перший - збереження євроатлантичного союзу. Другий — відродження біполярної моделі, де США і ЄС виступатимуть глобальними партнерами-суперниками

4. Тенденція до зростання впливу малих країн, що володіють серйозним науково-технічним, фінансовим чи терористичним потенціа­лами. Багато з них одержали можливість розвитку у зв'язку з процесом деколонізації. Проводиться курс на збереження домінування в економіках колишніх колоній, їх непряму залежність - нео­колоніалізм (Африка е найбільш конфліктною геополітичною зоною планети. Протягом останньої чверті XX ст. - 35 великих збройних конфліктів, у яких загинуло більше 10 млн. осіб, після 1960 р. від­булося понад 100 військових переворотів).

5. З кінця 1948 р. США зробили з Японії свого союзника - можливістю заощадити кошти на зовнішній безпеці і зробити ставку на зміцнення економічних позицій у світі. Од­нак потенціал поступу вичерпався, про що засвідчила велика криза 1997—1998 рр.

. На початку тисячоліття Китай — країна з найбільшими темпами зростання. У 2002 р. була проголошена програма «Йти назовні», мета якої стати першою державою світу за економічним потен­ціалом.

6. Початок XXI ст. може розгляда­тися як точка біфуркації. Альтернати­ва: однополюсний - багатополюсний. Особливості су­часного світового політичного процесу:

- перехідний харак­тер, розбалансованість міжнародної систе­ми (вивільненням політичного екстремізму, націо­налізму, релігійною нетерпимістю, зростанням конфліктів на національно-етнічній і конфесіональній основах, збільшенням міграційних потоків).;

- поліцентричний світ міжнародних відносин, поява нових центрів;

- посилення глобалізації;

- невизначеність світополітичних зв'язків і посилення передумов до дестабілізації міждержавних й інших політичних процесів;

- цілісність сучасно­го світу посилила взаємозалежність його частин, напруження, що виникає в одній його точці прямо або опосе­редковано впливає на ситуацію в інших регіонах. Усі держави незалежно від своєї реальної політичної ваги виявилися втягненими у справи всього світового співтова­риства.

Закріплення вивченого матеріалу