- •Електронний посібник з товарознавства продовольчих товарів
- •Мета і завдання предмету "Товарознавство продовольчих товарів"
- •Навчальна програма з предмета «Товарознавство продовольчих товарів» для продавців продовольчих товарів 3 розряду
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Тема 6. Хліб та хлібобулочні вироби
- •Тема 7. Кондитерські вироби
- •Тема 8. М'ясо та м'ясні гастрономічні товари
- •Тема 9. Молоко і молочні гастрономічні товари
- •Тема 10. Харчові жири
- •Тема 11. Яйця і яєчні товари
- •Тема 12. Риба і рибні гастрономічні товари
- •Тема 13. Безалкогольні, слабоалкогольні напої
- •Для продавців продовольчих товарів 3 розряду
- •Тема 4. Свіжі овочі
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 2
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 3
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 4
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Методичні вказівки
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 8 Тема. Визначення норм природних втрат та якості хліба і хлібобулочних виробів
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 9
- •Тема 7. Кондитерські товари Тема. Вивчення асортименту фруктово-ягідних кондитерських виробів
- •Методичні вказівки
- •Тема 8. М'ясо і м’ясні гастрономічні товари
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 14
- •Тема 7. М'ясо м’ясні гастрономічні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 15
- •Тема 7. М'ясо м’ясні гастрономічні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 16
- •Методичні вказівки
- •Тема 9. Молоко і молочні товари
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 19
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 20
- •Розв'яжіть задачі
- •Практичне заняття 21
- •Тема 12. Риба і рибні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 22
- •Методичнівказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Мікробіологія свіжих овочів
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота № 7 по темі Кондитерські вироби
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 2. Формування споживних властивостей м'ясних товарів, їх харчова цінність
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Класифікація м'ясних товарів за групами, підгрупами, видами і сортами
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 4. Товарознавча класифікація м'ясних товарів: ковбасних виробів, копченостей, м'ясних консервів, кулінарних виробів, напівфабрикатів
- •М'ясні консерви
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 5. Дефекти ковбасних виробів, причини їх виникнення і можливості усунення
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 6. Види втрат, причини їх виникнення і можливість усунення
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 7. Маркування м'ясних консервів. Пакування, перевезення продуктів
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 2. Споживні властивості харчових жирів: харчова цінність, норми споживання, енергетична і біологічна цінність харчових жирів. Шляхи підвищення біологічної цінності
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Процеси, що виникають при зберіганні харчових жирів
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 4. Дефекти. Мікробіологія харчових жирів
- •Питання 5. Пакування, маркування, умови і терміни зберігання жирів
- •Терміни зберігання тваринних топлених жирів
- •Питання 2. Дефекти, мікробіологія яєць
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Маркування, пакування, умови і терміни зберігання яєць
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 4. Заморожені і сухі яєчні продукти
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №12 по темі: Риба і рибні товари
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 2. Основні райони рибальства
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Родини риб і нерибні морепродукти
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 5. Товарознавча характеристика в'яленої і сушеної риби
- •В'ялені рибні товари
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 6. Нерибні морепродукти
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 7. Пакування, маркування і зберігання рибних товарів
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 7. Гарантійні терміни зберігання окремих груп рибних консервів, їх вплив на якість і втрати
- •Транспортування і зберігання солених рибних товарів
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Зразок екзаменаційного білету
- •7. Зразок директорської контрольної роботи
- •I рівень складності. Тести. Правильну відповідь необхідно підкреслити:
- •II рівень складності
- •III рівень складності
- •8. Критерії оцінювання
- •9. Термінологічний словник
- •10. Інформаційні джерела Література
Терміни зберігання тваринних топлених жирів
Найменування жиру, тара |
Терміни зберігання з дня виготовлення, кількість місяців при t 0 С |
|||
не вище 25 |
від 0 до 6 |
від-6 до-8 |
від-12 і нижче |
|
Воловий, баранячий, свинячий жир у ящиках і бочках |
- |
1 |
6 |
12 |
Кістковий жир у ящиках і бочках |
- |
1 |
6 |
6 |
Збірний жир у бочках |
- |
- |
4 |
- |
Воловий, баранячий, свинячий • у металевих банках |
12 |
18 |
24 |
24 |
• у скляних банках |
- |
18 |
- |
- |
• у пачках, стаканчиках |
- |
- |
2 |
2 |
Жири з антиоксидантами • у ящиках і бочках |
12 |
12 |
24 |
24 |
• у пачках і стаканчиках |
- |
_ |
3 |
6 |
На початковій стадії жир із зеленуватим відтінком має нормальний смак і запах, але змінюється його структура - жир легко сколюється і на зламі виникають краплини рідкої жирової фракції. Через 1-2 місяці після початку позеленіння жир значно втрачає свою харчову цінність. Виділення рідкої фракції жиру відбувається також у жирі, що переноситься з теплого приміщення в камеру з низькою температурою. За таких умов гліцериди ненасичених жирних кислот виділяються у вигляді краплин.
Маргарин виготовляють фасованим і нефасованим. Бутербродні маргарини для роздрібної торговельної мережі випускають тільки фасованими у вигляді брусків, загорнутих у пергамент і фольгу кашировану, масою нетто від 200 до 500 г, у стаканчики і коробки з полімерних матеріалів масою нетто від 100 до 500 г, у банки металеві (за згодою замовників) масою нетто від 500 до 1000 г. Фасований маргарин укладають в ящики з гофрованого картону, дощаті, фанерні, картонні.
Нефасований маргарин упаковують в ящики з гофрованого картону, картонні для вершкового масла, дощаті, фанерні, картонні імпортні, дерев'яні і фанерноштамповані бочки, барабани фанерні.
Маса нетто маргарину в ящиках має бути не більше 22 кг, у бочках і барабанах - не більше 50 кг. Ящики і бочки вистеляють пергаментом, підпергаментом, полімерними плівками. Споживча і транспортна тара маркується відповідно до вимог стандарту.
Маргарин необхідно зберігати при температурі від -20 до +15 °С і відносній вологості повітря 80 %. Підприємство-виробник гарантує збереження його якості і властивостей - терміни зазначені в таблиці.
Температура зберігання, °С |
Терміни зберігання, доби |
||
нефасованого |
фасованого |
||
у пергамент |
у кашировану фольгу |
||
Від-20 до-10 |
90 |
60 |
75 |
Від -9 до 0 |
75 |
45 |
60 |
Від 0 до +4 |
60 |
35 |
45 |
Від+5 до+10 |
45 |
20 |
ЗО |
Від+10 до+15 |
30 |
15 |
20 |
У роздрібній торговельній мережі маргарин у моноліті зберігається при температурі 2 °С 60 діб, при температурі 10 °С -5 діб; маргарин, фасований у пергамент, при температурі 2 °С -35 діб, при температурі 10 °С - 20 діб; маргарин фасований у фольгу - відповідно 45 і 30 діб. Гарантійний термін зберігання маргарину фасованого і нефасованого з консервантами збільшується при температурі від 5 до 15 °С на 10 діб.
Не дозволяється зберігати маргарин з продуктами, що мають різкий специфічний запах.
Самостійна робота №11
по темі: Яйця і яєчні товари
Питання 1. Споживні властивості яєць, хімічний склад, енергетична і
біологічна цінність, норми споживання
Література: Сірохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Лібра, 1998, с.559-560.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що яйця вважають високоякісним продуктом харчування, необхідним для споживання дорослим і дітям.
Курячі яйця - це продукт з високим рівнем збалансованості біологічно активних компонентів. Вони містять значну частку повноцінних і легкозасвоюваних білків (12,7 %), які збалансовані з жиром (11,5 %) у співвідношенні майже 1:1. Курячі яйця є важливим джерелом вітамінів, особливо холіну і токоферолу, багатьох мінеральних речовин (фосфору, сірки, заліза). Одне куряче яйце за своєю поживністю дорівнює близько 40 г м'яса і 200 г молока. Воно забезпечує на 4—5 % потребу дорослої людини в білках, жирах, мінеральних речовинах і на 10- 30 % в основних вітамінах. Тому раціональна норма споживання яєць досить висока і повинна становити 292 штуки на рік.
Складові частини курячих яєць відрізняються між собою за хімічним складом і харчовою цінністю. Білок яйця складається переважно з білків (10,8 %), обмеженої частки вуглеводів (0,9 %) і слідів жиру (0,03 %). З білків виділяють такі фракції, %: овальбумін - 69,7; копальбумін - 9,5; овомукоїд - 12,7; овоглобін - 6,7; лізоцим - 3,0; овомуцин - 1,9.
Овальбумін формує щільний білок, овоглобін здатний утворювати піну, овомуцин стабілізує піну, для лізоциму характерні бактерицидні властивості - він здатний розчиняти оболонки клітин бактерій. Білок і його водні розчини (до 40 %) при збиванні утворюють з повітрям піну, що широко застосовується в кондитерському виробництві.
Найбільш цінною складовою частиною яйця є жовток. Близько половини його складу займають сухі речовини, з яких 29 - 32 % ліпідів, 16 - 17 % білків, по 1 % вуглеводів і мінеральних речовин.
Основними білками жовтка курячого яйця є фосфопротеїди: вітелін, ливетин і февітін. Вітелін становить 70 - 75 % від загальної кількості білків у жовтку і знаходиться у зв'язаній з фосфатидами (переважно з лецитином і кефаліном) формі, Ліпіди жовтка представлені жиром (12 - 22 %), лецитином (8,5 %), кефаліном (2 %) та іншими сполуками. Жир знаходиться у жовтку у вигляді тонкої емульсії, в якій розчинено близько половини лецитину. Решта лецитину зв'язана з білком вітелліном. Жир жовтка на 2/з складається з ненасичених жирних кислот і тому його температура плавлення знаходиться в межах 34 - 39 °С. Кількість холестерину в яйці досягає 570 мг на 100 г їстівної частини продукту. Забарвлення жовтка зумовлене вмістом каротиноїдів, переважно ксантофілу і каротину. Інтенсивність забарвлення залежить від вмісту каротиноїдів у кормах та індивідуальних особливостях курок.
Вуглеводи містяться в жовтку як у вільному, так і у зв'язаному з білками і жирами вигляді. У жовтку містяться всі жиророзчинні вітаміни яйця, а також водорозчинні групи В, які притаманні і білку курячого яйця. Жовток багатий гормонами і ферментами.
Свіжість яєць характеризується одним з показників, зв'язаних з формою жовтка, який називають індексом (відношення висоти виділеного жовтка до його діаметра). У свіжознесених яйцях він дорівнює 0,4 - 0,45 і зменшується при зберіганні. У жовтку міститься води 50,8 %, 1,1 - мінеральних речовин, а також вітаміни А, В1, В2, D, Е.
Яйця курячі завдяки легкій засвоюваності (97 - 98 %) здебільшого використовуються у дієтичному і дитячому харчуванні. Не рекомендується пити сирі яйця, оскільки авідин, що міститься в білку, зв'язує вітамін біотин і перешкоджає його всмоктуванню в кишечник.
