- •Електронний посібник з товарознавства продовольчих товарів
- •Мета і завдання предмету "Товарознавство продовольчих товарів"
- •Навчальна програма з предмета «Товарознавство продовольчих товарів» для продавців продовольчих товарів 3 розряду
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Тема 6. Хліб та хлібобулочні вироби
- •Тема 7. Кондитерські вироби
- •Тема 8. М'ясо та м'ясні гастрономічні товари
- •Тема 9. Молоко і молочні гастрономічні товари
- •Тема 10. Харчові жири
- •Тема 11. Яйця і яєчні товари
- •Тема 12. Риба і рибні гастрономічні товари
- •Тема 13. Безалкогольні, слабоалкогольні напої
- •Для продавців продовольчих товарів 3 розряду
- •Тема 4. Свіжі овочі
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 2
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 3
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 4
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Методичні вказівки
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 8 Тема. Визначення норм природних втрат та якості хліба і хлібобулочних виробів
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 9
- •Тема 7. Кондитерські товари Тема. Вивчення асортименту фруктово-ягідних кондитерських виробів
- •Методичні вказівки
- •Тема 8. М'ясо і м’ясні гастрономічні товари
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 14
- •Тема 7. М'ясо м’ясні гастрономічні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 15
- •Тема 7. М'ясо м’ясні гастрономічні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 16
- •Методичні вказівки
- •Тема 9. Молоко і молочні товари
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 19
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 20
- •Розв'яжіть задачі
- •Практичне заняття 21
- •Тема 12. Риба і рибні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 22
- •Методичнівказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Мікробіологія свіжих овочів
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота № 7 по темі Кондитерські вироби
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 2. Формування споживних властивостей м'ясних товарів, їх харчова цінність
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Класифікація м'ясних товарів за групами, підгрупами, видами і сортами
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 4. Товарознавча класифікація м'ясних товарів: ковбасних виробів, копченостей, м'ясних консервів, кулінарних виробів, напівфабрикатів
- •М'ясні консерви
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 5. Дефекти ковбасних виробів, причини їх виникнення і можливості усунення
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 6. Види втрат, причини їх виникнення і можливість усунення
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 7. Маркування м'ясних консервів. Пакування, перевезення продуктів
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 2. Споживні властивості харчових жирів: харчова цінність, норми споживання, енергетична і біологічна цінність харчових жирів. Шляхи підвищення біологічної цінності
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Процеси, що виникають при зберіганні харчових жирів
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 4. Дефекти. Мікробіологія харчових жирів
- •Питання 5. Пакування, маркування, умови і терміни зберігання жирів
- •Терміни зберігання тваринних топлених жирів
- •Питання 2. Дефекти, мікробіологія яєць
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Маркування, пакування, умови і терміни зберігання яєць
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 4. Заморожені і сухі яєчні продукти
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №12 по темі: Риба і рибні товари
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 2. Основні райони рибальства
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Родини риб і нерибні морепродукти
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 5. Товарознавча характеристика в'яленої і сушеної риби
- •В'ялені рибні товари
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 6. Нерибні морепродукти
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 7. Пакування, маркування і зберігання рибних товарів
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 7. Гарантійні терміни зберігання окремих груп рибних консервів, їх вплив на якість і втрати
- •Транспортування і зберігання солених рибних товарів
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Зразок екзаменаційного білету
- •7. Зразок директорської контрольної роботи
- •I рівень складності. Тести. Правильну відповідь необхідно підкреслити:
- •II рівень складності
- •III рівень складності
- •8. Критерії оцінювання
- •9. Термінологічний словник
- •10. Інформаційні джерела Література
Запитання для самоперевірки
Які дефекти кондитерських виробів належать до загальних?
У чому полягає суть специфічних дефектів?
Питання 4. Халва. Східні солодощі
Література: Сірохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Лібра, 1998, с 272 - 275.
Методичні рекомендації
При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що халва - східні ласощі волокнисто-шаруватої структури, що складається з карамельної маси, збитої з відваром мильного кореня і твердого обсмаженого жировмісного насіння кунжуту, соняшника і горіха. Це смачний і поживний продукт, який містить близько 35 % цукру, 30 - 33 % жиру, 11 - 13 % білків.
Карамельну масу готують уваренням сиропу з цукру і патоки (1:2) до вологості 3 - 5 % (такий вміст вологи і патоки в карамельній масі забезпечує їй необхідну пластичність, стійкість і затвердіння при охолодженні). Насіння або ядра звільняють від шкаралупи або шкірки, обсмажують і розмелюють для одержання однорідної маси, яка називається білковою. Карамельна маса, збита з відваром мильного кореня і насичена повітрям, стає пористою.
У збиту гарячу карамельну масу додають білкову масу і вимішують до волокнисто-шаруватої структури в результаті витягування карамельної маси у вигляді волокон і розміщення між ними розтертої білкової маси. У соняшникову халву при вимішуванні додають соняшникову олію, а в арахісову - арахісову. Після вимішування халву фасують.
Асортимент халви формується залежно від виду ядер, що містять жир, а також внесених добавок та способу захисту поверхні. Найбільш широкий асортимент соняшникової халви, яка може випускатися цукровою, зі збитої карамельної (46 %) і соняшникової маси (54 %); ванільною - з додаванням ваніліну; шоколадною - 44,6 кг/т какао-порошку; з горіхами - 100,7 кг/т ядра горіха смаженого.
Бобруйська халва вміщує 107,8 кг/т сухого незбираного молока; Кубанська - 126,4 кг/т борошна соєвого дезодорованого смаженого і 42,1 кг/т олії соняшникової; Підмосковна - 31,3 кг/т молочного білка; Хрустка - 40,9 кг/т кукурудзяних паличок; Степова - 54,8 кг/т соєвого білкового концентрату; Люберецька - 37,5 кг/т какао-порошку і глазурована шоколадною глазур'ю.
Халву тахінну випускають таких різновидів: ванільна, шоколадна (какао-порошок 29,4 кг/т); з горіхами (ядро горіха смажене 100,2 кг/т); новинка (какао терте 78,5 кг/т); несолодка і ніжність у вигляді сувенірів, оброблених під вакуумом, Москворецька (какао-масло 19,2 кг/т), глазурована шоколадною глазур'ю (29 %).
Халва арахісова буває таких видів: Ароматизована з додаванням ванільної есенції; Шоколадна з додаванням какао-порошку (49,2 кг/т) і Хвиля - кукурудзяних паличок (36,3 кг/т).
Випускають халву горіхову, до складу якої входить Індійський шоколад із додаванням какао-порошку; Південну - з додаванням обсмаженого подрібненого горіха (52,4 кг/т).
Із рівних частин кунжутної і горіхової маси (по 27 %) виготовляється халва Східна, з кукурудзяної і арахісової маси (по 29,8 %) - кукурудзяно-арахісова, а кунжутної (37,8 %) і арахісової (16,2 %) маси - халва Любительська.
Вітамінізованою випускають халву Тахінну ванільну з вітаміном Е, що включає 40,7 кг/т концентрату вітаміну Е, і Бадьорість з додаванням казеїнату натрію (75,2 кг/т), фосфатидів (2,98 кг/т) і комплексу вітамінів С, В 1, В3, РР, А.
Халву випускають ваговою і фасованою. Вагову пакують у ящики з дощок або фанери масою нетто до 15 кг, які застеляють пергаментом. Також халву накують у ящики з гофрованого картону масою до 12 кг. Фасована халва може бути у вигляді брикетів масою до 300 г, у залізних банках - до 600 г і в художньо оформлених коробках - до 1500 г.
При визначенні якості халви звертають увагу на відсутність прогірклого, затхлого та інших неприємних запахів і присмаків, на відповідність кольору використаній сировині (соняшникова - сіруватого, кунжутна - кремового, горіхова - світло-жовтого, арахісова - від кремового до жовтувато-сіруватого).
Халва повинна мати шарувату або тонковолокнисту будову, без наявності потовщених волокон карамельної маси, ріжучу, трохи крихку консистенцію без сторонніх домішок.
Масова частка вологи в халві обмежена і становить 4 %, редукуючих цукрів - до 20 %, загальної золи в халві соняшниковій - до 2 %, а в інших видах - до 1,9 %.
Зберігати халву потрібно при температурі не вище 18 °С і відносній вологості повітря до 70 %. У цих умовах строки зберігання становлять: халви кунжутної та глазурованої шоколадною глазур'ю - до 2 місяців; горіхової і соняшникової, кунжутної, арахісової і комбінованої, обробленої у вакуумі і фасованої у картонні коробки, - до 1,5 місяців, а в залізних банках та коробках - до 2 місяців.
Східні солодощі. При їх виробництві, крім цукру, патоки, борошна, жирів і фруктового сиропу, використовують, в основному, мак, горіхи, кунжут, крохмаль і прянощі, які надають цим кондитерським виробам специфічного смаку і запаху. Залежно від виду сировини і способу виробництва всі ці солодощі об'єднують у три групи: типу карамелі, типу цукерок та борошняні Східні солодощі типу карамелі мають тверду консистенцію, бо при виготовленні їх уварюють або плавлять цукор і патоку з горіхами, маком і кунжутом.
Козинаки готують уварюванням у насиченому цукро-патоковому (медовому) сиропі ядер горіхів або олійного насіння. Виробам надають форми ромбиків або квадратиків. Козинаки бувають горіхові, мигдальні, кунжутні, арахісові, соняшникові, з абрикосових кісточок.
Грильяж - це тверді скловидні, прямокутної форми вироби, виготовлені з тієї самої сировини, що й козинаки, але з меншим вмістом ядер горіхів або жировмісного насіння; маса уварена міцніше. Грильяж буває кунжутний, горіховий, арахісовий та мигдалевий.
Кос-халва - пласт або брусок твердої цукрової маси, збитої з яєчними білками, з додаванням подрібнених волоських горіхів.
Горіх і мигдаль у цукрі - це смажені ядра, покриті шаром розплавленого цукру.
Мак з горіхами - квадратики твердої маси, які одержують уварюванням насіння маку в цукро-патоковому сиропі з додаванням ядер горіха.
Східні солодощі типу цукерок відрізняються від солодощів типу карамелі м'якою консистенцією.
Рахат-лукум. - прямокутні густо обсипані цукровою пудрою бруски увареного цукро-патокового сиропу з агаром і крохмалем. Рахат-лукум з горіхом - кубики такої самої маси, але із вмістом 10 % ядер горіхів.
Щербет молочний - цукерки з молочної помадки з дода ванням подрібнених ядер горіхів.
Нуга родзинкова - прямокутні обсипані цукром цукерки з уварених родзинок із цукром.
Нугу фруктову з арахісом готують уварюванням кураги з цукром, з додаванням ядер арахісу. Нугу збиту, лимонну і мандаринову готують збиванням яєчних
білків з цукро-патоковим сиропом і додаванням горіхів, сухофруктів та ароматичних речовин.
Ойла союзна - прямокутні бруски збитого на білках цукро-патокового сиропу, оздоблюються чорносливом і цукатами.
Чучхвла цукрова і фруктова - ковбаски з волоських горіхів, покритих оболонкою з желейної або фруктово-мармеладної маси.
