- •Електронний посібник з товарознавства продовольчих товарів
- •Мета і завдання предмету "Товарознавство продовольчих товарів"
- •Навчальна програма з предмета «Товарознавство продовольчих товарів» для продавців продовольчих товарів 3 розряду
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Тема 6. Хліб та хлібобулочні вироби
- •Тема 7. Кондитерські вироби
- •Тема 8. М'ясо та м'ясні гастрономічні товари
- •Тема 9. Молоко і молочні гастрономічні товари
- •Тема 10. Харчові жири
- •Тема 11. Яйця і яєчні товари
- •Тема 12. Риба і рибні гастрономічні товари
- •Тема 13. Безалкогольні, слабоалкогольні напої
- •Для продавців продовольчих товарів 3 розряду
- •Тема 4. Свіжі овочі
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 2
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 3
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 4
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Методичні вказівки
- •Тема 5. Бакалійні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 8 Тема. Визначення норм природних втрат та якості хліба і хлібобулочних виробів
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 9
- •Тема 7. Кондитерські товари Тема. Вивчення асортименту фруктово-ягідних кондитерських виробів
- •Методичні вказівки
- •Тема 8. М'ясо і м’ясні гастрономічні товари
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 14
- •Тема 7. М'ясо м’ясні гастрономічні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 15
- •Тема 7. М'ясо м’ясні гастрономічні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 16
- •Методичні вказівки
- •Тема 9. Молоко і молочні товари
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 19
- •Дайте відповіді на запитання
- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття 20
- •Розв'яжіть задачі
- •Практичне заняття 21
- •Тема 12. Риба і рибні товари
- •Методичні вказівки
- •Дайте відповіді на запитання
- •Практичне заняття 22
- •Методичнівказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Мікробіологія свіжих овочів
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Самостійна робота № 7 по темі Кондитерські вироби
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 2. Формування споживних властивостей м'ясних товарів, їх харчова цінність
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Класифікація м'ясних товарів за групами, підгрупами, видами і сортами
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 4. Товарознавча класифікація м'ясних товарів: ковбасних виробів, копченостей, м'ясних консервів, кулінарних виробів, напівфабрикатів
- •М'ясні консерви
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 5. Дефекти ковбасних виробів, причини їх виникнення і можливості усунення
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 6. Види втрат, причини їх виникнення і можливість усунення
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 7. Маркування м'ясних консервів. Пакування, перевезення продуктів
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 2. Споживні властивості харчових жирів: харчова цінність, норми споживання, енергетична і біологічна цінність харчових жирів. Шляхи підвищення біологічної цінності
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Процеси, що виникають при зберіганні харчових жирів
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 4. Дефекти. Мікробіологія харчових жирів
- •Питання 5. Пакування, маркування, умови і терміни зберігання жирів
- •Терміни зберігання тваринних топлених жирів
- •Питання 2. Дефекти, мікробіологія яєць
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Маркування, пакування, умови і терміни зберігання яєць
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 4. Заморожені і сухі яєчні продукти
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №12 по темі: Риба і рибні товари
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 2. Основні райони рибальства
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 3. Родини риб і нерибні морепродукти
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 5. Товарознавча характеристика в'яленої і сушеної риби
- •В'ялені рибні товари
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 6. Нерибні морепродукти
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 7. Пакування, маркування і зберігання рибних товарів
- •Запитання для самоперевірки
- •Питання 7. Гарантійні терміни зберігання окремих груп рибних консервів, їх вплив на якість і втрати
- •Транспортування і зберігання солених рибних товарів
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Зразок екзаменаційного білету
- •7. Зразок директорської контрольної роботи
- •I рівень складності. Тести. Правильну відповідь необхідно підкреслити:
- •II рівень складності
- •III рівень складності
- •8. Критерії оцінювання
- •9. Термінологічний словник
- •10. Інформаційні джерела Література
Запитання для самоперевірки
Яке значення має крохмаль у харчуванні людини?
Яка норма споживання цукру дорослою людиною на рік?
Які чинники впливають на лікувальні властивості меду?
Питання 2. Сировина для виробництва крохмалю: види, сорти, використання, пакування, маркування, зберігання
Література:
Сірохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Лібра, 1998, с 202 - 206.
Методичні рекомендації
При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що сировиною для виробництва крохмалю є картопля, кукурудза, рис, пшениця.
Картопляний крохмаль одержують переважно з технічних сортів картоплі. На якість і вихід картопляного крохмалю впливають такі операції, як очищення і миття картоплі, її подрібнення, відділення клітинного соку і мезги, рафінування крохмального молока, видалення піску, промивання крохмалю, виділення крохмалю з молока, сушіння, просіювання і пакування.
Крохмаль складається з найдрібніших зерняток овальної форми та утворює прозорі клейстери.
Картопляний крохмаль за якістю поділяють на такі сорти: екстра, вищий, 1 і 2. Якісну оцінку крохмалю проводять за кольором, чистотою, запахом, смаком, а також за кислотністю, вологістю, зольністю. Вологість картопляного крохмалю становить 20 %.
Крохмаль кукурудзяний утворює клейстери невисокої в'язкості, низької прозорості, але він має високу стабільність при перемішуванні, дії тепла та зберіганні. Тому його використовують у консервному виробництві. Вологість такого крохмалю досягає 13 %. Кукурудзяний крохмаль поділяють на вищий і 1 сорти.
Пакування крохмалю. У продаж крохмаль надходить у великій тарі (мішках) або в розфасованому вигляді (пачках) по 100-1000 г.
Зберігають крохмаль у чистих сухих, добре провітрюваних складах, без стороннього запаху та шкідників. Оптимальною для зберігання вважають відносну вологість повітря 70 %, допускається вологість повітря до 75 %, і температура близько 10 °С. У цих умовах стандарти передбачають зберігання картопляного та кукурудзяного крохмалю 2 роки, а пшеничного -1 рік. Більш тривале зберігання суттєво знижує клейстеризуючу здатність крохмалю. У приміщеннях з підвищеною відносною вологістю повітря він зволожується, а внаслідок мікробіологічних процесів і псування набуває спочатку кислуватого, затхлого запаху, а потім і запаху гнилі. Дефекти крохмалю, що найчастіше зустрічаються, - це сірий колір та відтінки інших кольорів. Така зміна зумовлена порушенням технології виробництва.
Запитання для самоперевірки
Які види сировини використовують для виробництва крохмалю?
Чим відрізняється картопляний крохмаль від кукурудзяного?
Які дані відображуються в маркуванні крохмалю?
Питання 3. Значення цукру в харчуванні, харчова цінність, пакування, маркування, зберігання
Література: 3, с 209 - 213.
Методичні рекомендації
При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що цукор складається з кристалів сахарози. Цукор є не лише смаковою речовиною, а й цінним висококалорійним продуктом харчування. Він швидко і повністю засвоюється людським організмом, укріплює нервову систему та усуває втому. Крім того цукор є добрим консервуючим засобом і тому його застосовують при виготовленні кондитерських виробів.
При надмірному споживанні в організмі людини цукри можуть перетворюватися на жири і нагромаджуватися в печінці, м'язах, під шкіряним покривом, утворюючи потужну жирову тканину, що шкодить здоров'ю людини.
Пакування і маркування цукру. Цукор-пісок, у тому числі рафінований, фасують у паперові або поліетиленові пакети масою 0,5 і 1 кг. Рафінований цукор і цукор-пісок фасують також масою нетто від 5 до 20 г у художньо оформлені пакетики.
Фасований цукор-пісок і цукор-рафінад пакують у ящики з гофрованого картону масою брутто по 20 кг.
Цукор-пісок, у тому числі рафінований, упаковують масою нетто 50 кг, а цукор-рафінад - масою нетто 40 кг у нові мішки і мішки І і II категорій. Тара не повинна забруднювати цукор кострицею або ворсом і мати сторонній запах. Передбачено також використовувати у тканинних мішках поліетиленові і паперові три аркушні вкладиші.
Маркування на пачках і пакетах із цукром включає назву організації, в систему якої входить підприємство, що виготовило цю продукцію, товарний знак і назву цього підприємства-виготовлювача, назву продукції, масу нетто в грамах, позначення стандарту, вміст вуглеводів у 100 г продукту (398 - 400 ккал).
При зберіганні цукру-піску відносна вологість повітря не повинна перевищувати 70 % на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру, а цукру-рафінаду - 75 %. Цукор-рафінад і упакований цукор-пісок повинні зберігатися при температурі не вище 40 °С. При тривалому зберіганні температура повітря на складах, що опалюються, не повинна перевищувати 12 °С. Строк зберігання упакованого цукру-піску на складах, що опалюються, становить до 8 років, на неопалювальних - від 1,5 до 4 років з урахуванням умов зберігання і виду тари. Строк зберігання цукру-рафінаду на опалювальних складах становить до 8 років, неопалювальних - до 5 років.
Під час зберігання цукор може абсорбувати сторонні запахи, вологу, внаслідок чого він втрачає сипкість і утворює грудки.
