104. «Соціальна реформація» Дж.Ст.Мілля.

Одним з перших представників нової течії політекономії в Англії був Джеймс Мілль.

Основними науковими творами Мілля були “Нариси з деяких нерозв’язних питань політичної економії” і “Основи політичної економії і деякі аспекти її застосування в соціальній філософії”. Мілль задума свої “Основи” як синтез усіх економічних знань. Він поставив перед собою нелегке завдання поєднати з “системою Сміта” “Закон ринків Сея”, “Закон народонаселення Мальтуса”, а також “теорію трудової цінності”, вчення про ренту і теорії зовнішньої торгівля Рікардо. Мілль проголосив, що за будь-яких ідей та умов “загальним практичним принципом повинен залишатися економічний лібералізм і будь-який відхід від нього є безумовним злом”. Важливим внеском в методологію економічних досліджень слід вважати підхід до економічних процесів з точки зору “статики” й “динаміки”.

Теорії вартості Мілль не надавав особливого значення, вважаючи цю проблему економічною наукою “вже вичерпаною”. Усі проблеми політекономії він пов’язує з рухом цін. Тому саме цим предметом займається докладно. Мілль стверджує, що ціна може означати як корисність, так і купівельну спроможність, тобто ціну користування й ціну обміну. Його ціна завжди пов’язана з обміном. За Міллем цінність, або обмінна ціна речі, - це її властивість задовольняти потреби й бути рідкісною. Мінова вартість, яку Мілль ототожнює з ціною товару, визначається в точці врівноваження попиту і пропозиції, а витрати є тим фактором, що регулює пропозицію. Для ціноутворення має значення й конкурентна боротьба, яка впливає на пропозицію та ступінь покриття витрат виробництва.

Досить вагомим є внесок Мілля в теорію міжнародної торгівлі. У своїх висновках, він заперечує тезу про одноманітність діяння законів обміну та грошей у внутрішніх та міжнародних стосунках. Однак погоджується з думкою, що наслідки дії економічних законів можуть поширюватися і на сферу міжнародних відносин. Головна теза Мілля стосовно міжнародної торгівлі полягає в тому, що не можна орієнтуватися на показник обсягу експорту-імпорту, а треба порівнювати віддачу, тобто брати до уваги, наскільки експорт чи імпорт сприяє економії витрат праці та капіталу для того, щоб ця економія була реалізована в галузях, які забезпечують переваги в продуктивності праці. Мілль виходив з того, що головним законом міжнародної торгівлі є бартер.

Мілль вивчав проблеми ролі держави. Він вважав, що основним економічним важелем впливу держави на економічні процеси є податки. Використовуючи їх, держава повинна провадити політику, яка б не перешкоджала підприємництву, сприяла б прогресу нових галузей, забезпечувала конкурентоспроможність національних товарів на зовнішніх ринках. Мілль рішуче заперечує необхідність будь-якого державного втручання, якщо це не доведено у кожному окремому випадку. Хоча він добре розумів, що існують сфери діяльності, де ринковий механізм безсилий. Держава потрібна для того, щоб без руйнації системи приватної власності забезпечити її поліпшення, надати повне право кожному членові суспільства користуватися її вигодами. Соціальні реформи, яким Мілль приділив стільки уваги в своїх творах повинні проводитися за активної участі держави.

Проблемі суспільного розвитку присвячено багато місця у всіх творах Дж. Мілля. Проблема ця формується Міллем як проблема більш справедливого і досконалого соціально-економічного устрою. Його називають одним з перших економістів, хто відкрито поставив ідею соціалізму і соціалістичного устрою суспільства. Він заявив, що головною метою прагнень є не знищення системи приватної власності, а її поліпшення й надання повного права кожному члену суспільства брати участь у наданих нею вигодах. Нерівність в суспільстві може бути зменшена завдяки прогресивній шкалі оподаткування доходів.

Отже, фігура цього видатного економіста, філософа, соціолога, і соціаліста зовсім неоднозначна. Віднесений до найвидатніших та найбільш послідовних, ортодоксальних представників “класичної школи політичної економії” Мілль починає руйнацію фундаментальних основ цієї школи, і виступає пророком принципово нових соціально-економічних відносин.