60.Роль фондової біржі в ринковій економіці.
Економічна роль біржової торгівлі відбивається в функціях, що виконуються біржами в сучасних умовах з метою реалізації їх основного завдання. Біржа надає засобам масової інформації численні дані про біржові ціни, компанії, що торгують на біржі, про ринкову кон'юнктуру, прогнози різних ринків і т. д. Інформації на діяльність сучасної біржі в розвинених країнах настільки значна, що до 30% своїх прибутків вона отримує від продажу біржової інформації.
До загальноринкових функцій належать такі:
• комерційна функція, тобто одержання прибутку від операцій на даному ринку;
• цінова функція, тобто формування цін, їхній постійний рух;
• інформаційна функція, тобто доведення до своїх учасників інформації про обсяги й об'єкти торгівлі, її учасників;
• регулююча функція, тобто визначення правил торгівлі й участі в ній, порядок вирішення спорів між учасниками, установлює пріоритети, органи контролю і т.п.
До специфічних функцій фондового ринку можна віднести наступні:
• перерозподільна функція;
• функція страхування цінових і фінансових ризиків;
• накопичувальна функція.
Таким чином, основним завданням і функцією біржі є надання її членам, що торгують, «фізичних» засобів для укладання угод і проведення пов'язаних з цим операцій.
61. Соціально-економічні насідки інфляції
Інфляція посилює диспропорцію в економіці, дезорганізує господарські зв’язки, приводить до кризи державних фінансів, значно активізує спекуляцію та тіньову економіку, корупцію, посилює злочинність. Одним із негативних наслідків інфляції є зниження життєвого рівня населення.
Інфляція знижує покупну спроможності грошової одиниці. Інфляція карає людей, які одержують відносно фіксований номiнальний прибуток. Інакше кажучи, вона перерозподіляє прибуток, зменшуючи його у одержувачів фіксованого прибутку і збільшуючи його у інших груп населення.
Інфляція також погіршує становище землевласників, які отримують фіксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошові одиниці, які матимуть меншу вартість. Меншою мірою жертвами інфляції опиняться деякі “білі комірці”, частина службовців державного сектору, прибуток яких визначається фіксованою тарифною сіткою, а також ті що живуть на фіксований прибуток по соціальному забезпеченню та інші трансфертні прибутки сім’ї.
Люди, які проживають на нефіксований прибуток, спромагаються виграти від інфляції. Номiнальний прибуток таких сімей спромагається обігнати рівень цін чи вартість життя, внаслідок чого їх реальний прибуток збільшиться. Робітники, зайняті в галузях промисловості, яка розвиваються і представлені потужними профспілками, спромагаються досягти, щоб їх номiнальна зарплата йшла в ногу з рівнем інфляції або випереджала його.
З іншого боку, від інфляції страждають і деякі наймані робітники. Ті, хто працює в нерентабельних галузях промисловості і позбавлені підтримки сильних, бойових профспілок, спромагаються опинитися в такій ситуації, коли зростання рівня цін випередить зростання їх грошового прибутку.
Виграш від інфляції можуть одержати керівники фірм, інші одержувачі прибутку.
Інфляція може також розчарувати власників заощаджень. Зі зростанням цін реальна вартість чи покупна спроможність заощаджень, відкладених на “чорний день”, зменшується. Під час інфляції зменшується реальна вартість термінових вкладів в банку, страхових полiсів, щорічної ренти і інших паперових активів з фіксованою вартістю, яких колись вистачало, щоб упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спокійний вихід на пенсію.
Знецінення трудових заощаджень призвело, що у США, наприклад, монополісти внаслідок інфляції привласнюють до 70 млрд. дол. В Україні лише за 1990-2000 рр. споживчі ціни зросли у 328 тис. разів, у 130 тис. разів знецінилися вклади громадян в Ощадбанку, що істотно вплинуло на зниження життєвого рівня.
Для боротьби з інфляцією необхідно усунути причини, які її зумовили, зокрема здійснювати державне регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції. Але навіть якщо усунути всі причини, що породжують інфляцію, вона певною мірою може тривати внаслідок інфляційних очікувань населення - вони продовжують ще деякий час купувати товари “про запас”.